Ухвала суду № 68818233, 13.09.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ільков В.В., розглянувши клопотання про забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі за позовом позивачів: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Дніпропетровської обласної державної адміністрації про скасування розпорядження,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов позивачів: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Дніпропетровської обласної державної адміністрації з такими позовними вимогами:

- скасувати Розпорядження голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 16 серпня 2017 року №Р-379/0/3-17 "Про утворення ініціативної групи з підготовки установчих зборів по формуванню складу громадської ради при Дніпропетровській обласній державній адміністрації";

- зобов'язати відповідача видати інше розпорядження зі складом ініціативної групи згідно з протоколом від 24.07.2017 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.09.2017 року позовну заяву було залишено без руху із наданням строку для усунення недоліків.

На виконання вимог суду позивачем надано уточнений адміністративного позов із зазначенням номеру засобу зв'язку, адреси електронної пошти відповідача; документи про сплату судового збору у встановленому законом розмірі за подання адміністративного позову немайнового характеру; копії паспорта позивачів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.09.2017 року відкрито провадження у справі №804/5668/17 за вказаним позовом та призначено до розгляду у судовому засіданні.

Позивачами подано до суду клопотання про забезпечення позову шляхом:

- зупинення дії Розпорядження голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 16 серпня 2017 року №Р-379/0/3-17 "Про утворення ініціативної групи з підготовки установчих зборів по формуванню складу громадської ради при Дніпропетровській обласній державній адміністрації".

У обґрунтування поданого клопотання зазначено, що оскаржуване розпорядження голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 16 серпня 2017 року №Р-379/0/3-17 "Про утворення ініціативної групи з підготовки установчих зборів по формуванню складу громадської ради при Дніпропетровській обласній державній адміністрації", як суб'єкта владних повноважень прийнято з порушенням ч. 2 ст. 19 Конституції України, норм чинного законодавства та процедури його прийняття. Отже, без вжиття заходів забезпечення позову існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам не лише позивачів, а й інших громадян та громадських організацій на прийняття участі у формуванні нового складу громадської ради при Дніпропетровській обласній державній адміністрації, унеможливить відновлення законності і справедливості по відношенню до громадян та громадських організацій до ухвалення рішення по справі.

Суд вважає за можливе вирішити дане клопотання негайно без повідомлення осіб, які беруть участь у справі відповідно до ч.1 ст.118 КАС України.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи та чинне законодавство України, суд встановив таке.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини першої статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Згідно частини третьої статті 117 Кодексу адміністративного судочинства подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання.

Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, в певний період наявних в справі встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Для вжиття заходів забезпечення позову повинні існувати реальні обставини наведені у вказаній нормі, які підтверджуються доказами.

Відповідно до п. 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» від 06.03.2008р. за № 2 в ухвалі про забезпечення позову, суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення по адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, суд відзначає, що обов'язок по доведенню та обґрунтуванню наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивачів, та невідвертості додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається на позивачів.

Позивачі, заявляючи клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, не навели достатньо підстав в обґрунтування наявності очевидної та реальної небезпеки заподіяння шкоди їх правам та інтересам, інших громадян та громадських організацій на прийняття участі у формуванні нового складу громадської ради при Дніпропетровській обласній державній адміністрації, не вказали також підстави, які б свідчили про ускладнення виконання чи неможливості виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Щодо посилання позивачів на те, що оскаржуване розпорядження прийнято з порушенням Конституції України, норм чинного законодавства та процедури його прийняття, суд зазначає, що посилання на очевидність ознак протиправності оскаржуваного розпорядження обґрунтовано фактично тими самими доводами, що і позовні вимоги, і для перевірки цих доводів суд має з'ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті, та дослідити всі докази, що підтверджують або спростовують такі обставини.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що клопотання позивачів: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 117, 118, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання позивачів: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про забезпечення позову у справі №804/5668/17 за позовом позивачів: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Дніпропетровської обласної державної адміністрації про скасування розпорядження - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.