Ухвала суду № 68815629, 13.09.2017, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/13400/17

Провадження № 1-кс/638/2458/17

13.09.2017 року Дзержинський районний суд м. Харкова

у складі слідчого судді Хайкіна В.М.

за участю секретаря Шульги К. І.

за участю слідчого СВ Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_1

за участю прокурора Харківської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_2

розглянувши клопотання слідчого СВ Шевченківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області ОСОБА_1, погоджене прокурором Харківської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_2 про арешт майна по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017220480004367 від 04.09.2017 року за ознаками кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий Шевченківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області ОСОБА_1 звернулася до суду з клопотанням про арешт майна по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017220480004367 від 04.09.2017 року за ознаками кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України, а саме просить накласти арешт на вилучені під час тимчасового доступу від 12.09.2017 речі, а саме Інтернет-планшет марки «Lenovo», модель «TB3-710F» та зарядний пристрій модель «UC05051» до вищезазначеного планшету.

Своє клопотання слідчий обґрунтовує тим, що 26.08.2017 року приблизно о 14.00-14.30 годині ОСОБА_3, перебуваючи в коридорі квартирі АДРЕСА_1 А, м. Харкова, звернув увагу на планшет марки «Lenovo», модель «TB3-710F», що лежав на тумбочці, належний ОСОБА_4

Після чого у останнього виник раптовий намір на таємне заволодіння вищезазначеним чужим майном.

Реалізуючи свій злочинний намір, розуміючи протиправність своїх умисних дій, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, за рахунок чужого майна, упевнившись та скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає та не зможе йому завадити, ОСОБА_3, таємно заволодів вищезазначеним планшетом, вартість якого, зі слів потерпілої, становить 2500 гривень, та покинув приміщення вказаної квартири.

В подальшому ОСОБА_3 викраденим майном розпорядився на свій власний розсуд, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 2500 гривень.

Вказані дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України (крадіжка), тобто таємне викрадення чужого майна.

12.09.2017 року на підставі ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова ОСОБА_5 було вилучено Інтернет-планшет марки «Lenovo», модель «TB3-710F» та зарядний пристрій модель «UC05051» до вищезазначеного планшету.

12.09.2017 року зазначені предмети було оглянуто та визнано речовими доказами по кримінально провадженню, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань під № 12017220480004367 від 04.09.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України.

В судовому засіданні слідчий Шевченківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області ОСОБА_1, а також прокурор Харківської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_2 підтримали клопотання про арешт майна, просили суд його задовольнити.

Суд, вислухавши думку слідчого та прокурора, та вивчивши матеріали клопотання приходить до наступного висновку.

У розумінні положень статті 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна, який застосовується з метою дієвості цього провадження.

Відповідно до частини 1 статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим кодексом порядку.

Завданням арешту майна у розумінні частини 2 статті 170 КПК України є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, а метою арешту майна є забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до частини 1 статті 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні обєкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були обєктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі повязаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Відповідно до частини 6 статті 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Так, слідчим відділом Шевченківського ВП ГУ НП в Харківській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.09.2017 року за №12017220480004367 за ознаками кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України.

Із протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 12.09.2017 року, який проводився слідчим Шевченківського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_1вбачається, що під час огляду виявлено та вилучено майно, на яке слідчий просить накласти арешт.

Враховуючи мотиви клопотання та обґрунтування його слідчим, майно, на яке слідчий просить накласти арешт, оцінивши потреби досудового розслідування, правову підставу для арешту майна, приймаючи до уваги, що незастосування арешту саме в такий спосіб, про який просить слідчий, може призвести до відчуження майна, щодо якого ставиться питання про накладення на нього арешту, впевнившись, що слідчим надано достатньо доказів, які вказують на вчинення кримінального правопорушення-злочину, враховуючи наслідки арешту майна для інших осіб, виходячи із розумності та співмірності обмеження в результаті накладення арешту на майно завданням кримінального провадження, суд вважає клопотання таким, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись 131, 132, 167, 168, 170, 172, 173 КПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Шевченківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області ОСОБА_1, погоджене прокурором Харківської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_2 про арешт майна по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017220480004367 від 04.09.2017 року за ознаками кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України, задовольнити.

Накласти арештна вилучені під час тимчасового доступу від 12.09.2017 речі, а саме Інтернет-планшет марки «Lenovo», модель «TB3-710F» та зарядний пристрій модель «UC05051» до вищезазначеного планшету.

Зберігання арештованого майна здійснювати згідно з Порядком зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 року за №1104.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя В.М.Хайкін