Ухвала суду № 68814705, 13.09.2017, Лисичанський міський суд Луганської області

справа 433/2421/16-к

провадження 1-кп/415/618/17

У Х В А Л А

Іменем України

13 вересня 2017 року м. Лисичанськ

Колегія суддів Лисичанського міського суду Луганської області у складі:

головуючого судді: Шевченко О.В.

судді Луньової Д.Ю.

судді Коваленко Н.В.

за участю секретаря Бервено Ю.В.

прокурора Зузака С.О.

захисника Монтян Т.М.

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 22015000000000241 від 18.08.2015 року у відношенні

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Таллінн Естонської РСР, громадянина Естонської Республіки, з професійно-технічної освітою, неодруженого, не працюючого, не судимого, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.258-3 та ч.1 ст.263 КК України,-

В С Т А Н О В И Л А :

У провадженні Лисичанського міського суду перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 22015000000000241 від 18.08.2015 року у відношенні ОСОБА_2, обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.258-3, ч.1 ст. 263 КК України.

У судовому засіданні прокурор Зузак С.О. звернувся до суду з письмовим клопотанням про продовження строку тримання під вартою у відношенні ОСОБА_2, в обґрунтування клопотання зазначив, що оскільки ОСОБА_2 органами досудового розслідування обвинувачується у скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст.258-3, ч.1 ст. 263 КК України, які, відповідно до вимог ст. 12 КК України, відносяться до категорії особливо тяжкого та тяжкого кримінальних правопорушень, судовий розгляд - розпочато, свідки, зазначені в реєстрі матеріалів досудового розслідування - не допитані, крім того, існують ризики, передбачені ст.177 ч.1 КПК України, які були враховані під час обрання зазначеного запобіжного заходу та на наявність яких вказують, як тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання останнього винуватим у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, що є однією із підстав вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, так і данні про особу обвинуваченого ОСОБА_2, який постійного місця проживання на території України не має, не працює, неодружений, що вказує на відсутність у останнього постійного джерела доходів та міцних соціальних зв'язків за місцем судового розгляду.

Колегія суддів, заслухавши доводи прокурора Зузака С.О., який підтримав клопотання та навів підстави доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою в межах строків, встановлених ст.197 КПК України, вислухавши думку захисника Монтян Т.М. та обвинуваченого ОСОБА_2, які просили відмовити у задоволенні клопотання прокурора, посилаючись на відсутність доказів провини обвинуваченого та на наявність міцного соціального зв'язку з матір'ю - ОСОБА_4 в Естонії, дослідивши надані до суду письмові матеріали кримінального провадження, вважає клопотання таким, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути арештованим або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, а згідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

Згідно з положеннями ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. При цьому вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, "метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;…5) вчинити інше кримінальне правопорушення….

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою, відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України не може перевищувати шістдесяти днів.

При вирішенні питання доцільності продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2, колегія суддів враховує ступень тяжкості кримінальних правопорушень, інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_2, які, відповідно до вимог ст. 12 КК України, відносяться до категорії особливо тяжкого та тяжкого злочинів і, за скоєння яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років та у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, а також, враховуючи данні про особу обвинуваченого ОСОБА_2, який постійного місця проживання на території України не має, не працює, неодружений, що вказує на відсутність у останнього постійного джерела доходів та міцних соціальних зв'язків за місцем судового розгляду, з метою запобігання ризиків, передбачених ст. 177 ч.1 КПК України, а саме: спробам переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачуються, на що вказує тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання останнього винуватим у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, при цьому, враховуючи також, що судовий розгляд - розпочато, допит свідків, зазначених в реєстрі матеріалів досудового розслідування, не проведено, підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 більш м'якого запобіжного заходу, альтернативного триманню під вартою, або для скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2, - не вбачається, оскільки інший запобіжний захід не в змозі у повному обсязі забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, у зв'язку з чим, вважає за доцільне задовольнити клопотання прокурора Зузака С.О., щодо продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою, в межах строків, встановлених ст. 197 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 29 Конституції України, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 31, 177, 178, 197, 331, 372 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Клопотання прокурора Зузака С.О. про продовження строку тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.258-3, ч.1 ст. 263 КК України на 60 днів, тобто по 11 листопада 2017 року, включно.

Дана ухвала діє до 11 листопада 2017 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуюча суддя О.В. Шевченко

Суддя Д.Ю. Луньова

Суддя Н.В. Коваленко