Ухвала суду № 68813809, 11.09.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/1138/17 Справа № 201/11870/17 Головуючий у 1 й інстанції - Ходаківський М.П. Доповідач - Піскун О.П.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2017 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді-доповідача Піскун О.П.

суддів Крот С.І., Живоглядової І.К.

при секретарі Чміль О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідування за № 4207040000000423 від 13.04.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 367 КК України за апеляційною скаргою представників третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт - ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які діють в інтересах Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 серпня 2017 року про накладення арешту на майно,

за участю

прокурора Солдатова І.М.

представників третьої особи ОСОБА_5, ОСОБА_6

ВСТАНОВИЛА :

В апеляційній скарзі представники третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, просять поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора про арешт тимчасово вилученого майна.

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді задоволено клопотання прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області Солдатова І.М. та накладено арешт на тимчасово вилучені предмети, зокрема, різці чашкові для обточки колісних пар у кількості 1 081 штук та у кількості 4 157 штук, пластини тангенціальні, сплав 7 715 у кількості 284 штуки.

Прийнято рішення передати арештоване майно на відповідальне зберігання службовим особам головного складу матеріально-технічного постачання регіональної філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця».

В обґрунтування ухвали слідчий суддя зазначив, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, оскільки дані, викладені у матеріалах кримінального провадження дають підстави для висновку, що з метою встановлення відомостей про обставини вчинення зазначеного кримінального правопорушення накладання арешту на зазначене майно є необхідним.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку, зазначають, що строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин, оскільки клопотання прокурора розглядалося без виклику представників власника майна, в судовому засіданні вони участь не приймали, а про існування такої ухвали їм стало відомо 28.08.2017 р.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги представники зазначають, що вказані різці одночасно є предметом двох різних договорів, виробниками яких є ТОВ «Віріал» і ВАТ «Кіровградський завод твердих сплавів», відповідно. На їх думку, слідчий суддя безпідставно наклав арешт на вказані різці у кількості 2 025 шт., які є предметом договору згідно якого постачальником виступає ТОВ «Київтехцентр», а виробник товару «Кіровградський завод твердих сплавів». Вказують, що такий товар є предметом поставки за договором централізованого постачання № 67-ПР/2017-ЦЮ від 01.03.2017 р., укладеного між регіональною філією та філією «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Укрзалізниця», яка укладала договір з ТОВ «ВПТ-Україна». Зауважують, що прямих договорів між регіональною філією «Придніпровська залізниця» та ТОВ «ВПТ-Україна» не укладалися. На їх думку, вказане майно не є доказом злочину, не підлягає спеціальній конфіскації або конфіскації майна як виду покарання.

В судовому засіданні представники третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, кожен окремо, підтримали апеляційну скаргу і, з підстав, зазначених в скарзі просили її задовольнити, а ухвали слідчого судді скасувати та відмовити в задоволенні клопотання слідчого.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги представників, посилаючись на її необґрунтованість, а ухвалу суду вважав законною та обґрунтованою і просив залишити її без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, думку представників, думку прокурора, дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до п.п. 2, 3 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст. 132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

Згідно ч. 3 ст. 170, пунктів 1, 2, 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті (ст. 170), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Колегія суддів вважає, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання прокурора слідчим суддею дотримані належним чином, а доводи представників третьої особи, викладені в апеляційній скарзі та в судовому засіданні щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді, є безпідставними.

При перевірці матеріалів апеляційним судом встановлено, що у провадженні слідчого управління прокуратури Дніпропетровської області перебувають матеріали досудового розслідування за фактом зловживання своїм службовим становищем службовими особами ГУ ДФС у Дніпропетровській області та службової недбалості службових осіб РФ «Придніпровська залізниця», відомості щодо якого 13.04.2017 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017040000000423 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 367 КК України.

Згідно клопотання прокурора, у ході досудового розслідування встановлено, що у період з 2015 року по теперішній час службові особи ПАТ «Українська залізниця», Регіональна філія «Придніпровська залізниця» в порушення Закону України «Про здійснення державних закупівель» під час здійснення державних закупівель товарів, робіт та послуг штучно відхиляли більш вигідні пропозиції учасників торгів шляхом встановлення дискримінаційних вимог, сформованих під конкретного одного учасника, укладали договори з цими учасниками, у тому числі: ТОВ «Хандал», ТОВ «Опт Транссервіс», ТОВ «ВПТ-Україна» (код ЄДРПОУ 32833513), ТОВ «Медраф», ТОВ «Трейн Експрес», ТОВ «Белпорт» та іншими, які поставляли (надавали) товари, роботи та послуги за значно завищеними цінами, не належної якості, а також взагалі без постачання товарів, після чого перераховували грошові кошти на рахунки цих підприємств, які за допомогою конвертаційних центрів переводили грошові кошти у готівку та розподіли їх між співучасниками кримінального правопорушення. У наслідок таких дій державі спричинено тяжкі наслідки.

Так, ПАТ «Укрзалізниця» здійснювало фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ «ВПТ-Україна» щодо надання товарів/послуг на загальну суму 5526191, 7 грн., зокрема: щодо постачання для РФ «Придніпровська залізниця» пластин RNGX, пластин RPUX, свердло вкорочене підвищеної жорсткості С/422, С/424, С/330, С/315. При цьому, до РФ «Придніпровська залізниця» ТОВ «ВПТ-Україна» надало документи, що виробником цих виробів є ТОВ «Віріал» (м. С. Петербург Російська Федерація) та Corun Holding doo (м. Ужице, Сербія).

Однак, аналізом діяльності ТОВ «ВПТ-Україна» не встановлено будь-яких взаємовідносин на придбання пластин RNGX, пластин RPUX у ТОВ «Віріал» (м. С. Петербург Російська Федерація) та Corun Holding doo (м. Ужице, Сербія), у тому числі через контрагентів ТОВ «ВПТ «Україна».

Згідно дослідження про результати проведеного дослідження фінансових операцій за участю ПАТ «Укрзалізниця», ТОВ «ВПТ-Україна» та інших № 8/16-01/40075815 від 27.01.2017 офісу великих платників податків ДФС України встановлено, що вбачається ймовірне проведення транзитних фінансових потоків, що посадові особи ПАТ «Укрзалізниця» вносили до первинних бухгалтерських документів завідомо неправдиві дані щодо взаємовідносин з ТОВ «ВПТ-Україна» за період з 01.01.2015 по 26.01.2017 на загальну суму 19683221, 1 грн. з метою подальшої легалізації (відмивання доходів), одержаних злочинним шляхом.

У ході розслідування 14.08.2017 проведено огляд Дніпропетровського головного складу матеріально-технічного постачання регіональної філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця», за адресом: Дніпропетровська область, Синельниківський район, смт. Іларіонове, вул. Харківська, 1а, виявлено та передано на відповідальне збереження комірнику складу ОСОБА_8:

1) різці чашкові для обточки колісних пар RPUX 3010 MOVH55, виробництва ТОВ «Віріал» (м. С. Петербург Російська Федерація) у кількості 1081 штук;

2) різці чашкові для обточки колісних пар RPUX 3010 MO TN KC25, виробництва ТОВ «Віріал» (м. С. Петербург Російська Федерація) у кількості 4157 штук;

3) пластини тангенціальні LNUX 301940 SN-DM, сплав 7715 у кількості 284 штуки, виробництва Corun Holding doo (м. Ужице, Сербія).

Так, вказане тимчасово вилучене майно підтверджує поставку товаро- матеріальних цінностей невідомого походження ТОВ «ВПТ-Україна», що є підтвердженням висновків дослідження про результати проведеного дослідження фінансових операцій за участю ПАТ «Укрзалізниця», ТОВ «ВПТ-Україна» та інших № 8/16-01/40075815 від 27.01.2017 офісу великих платників податків ДФС України про проведення транзитних фінансових потоків, та, що посадові особи ПАТ «Укрзалізниця» вносили до первинних бухгалтерських документів завідомо неправдиві дані щодо взаємовідносин з ТОВ «ВПТ-Україна» з метою подальшої легалізації (відмивання доходів), одержаних злочинним шляхом.

Постановою прокурора Солдатова І.М. від 15.08.2017 року вказане тимчасово виучене майно було визнано речовими доказами.

Апеляційний суд зауважує, що доводи представників РФ «Придніпровська залізниця» про законність придбання ними вказаних товарів підлягають встановленню в ході досудового розслідування. Крім того, за правилами абз. 2 ч. 10 ст. 170 КПК України не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. При цьому, на відміну від іншихправових підстав, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт з метою забезпечення речових доказів не вимагає повідомлення про підозру у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Завданнями застосування арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України).

Враховуючи, що вказані товари є важливим доказом у даному провадженні, а також, що в даному провадженні необхідно провести ряд слідчий та інших процесуальних дій, тому для забезпечення швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування та для запобігання ризиками приховування, пошкодження, знищення, перетворення та відчуження даного речового доказу, які об'єктивно існують у разі незастосування такого заходу, колегія суддів вважає обґрунтованим та доцільним накладення арешту на вказане майно.

Крім того, слідчим суддею належним чином дотримані положення ч. 4 ст. 173 КПК України щодо застосування найменш обтяжливого способу арешту майна, з огляду на те, що вказані товари залишені на відповідальне зберігання службовим особам головного складу матеріально-технічного постачання РФ «Придніпровська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця».

Відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України у разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу.

Апеляційним судом встановлено, що на даному етапі досудового розслідування в матеріалах провадження відсутні належні докази які давали б беззаперечні підстави суду прийти до висновку про відсутність ознак кримінального правопорушення, а також про відсутність необхідності в накладенні арешту.

Доводи апеляційної скарги представників третіх осіб, що слідчим суддею не зазначено в ухвалі підстав, що вказані товари підлягають спеціальній конфіскації, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи неправомірної вигоди або можливої конфіскації майна, колегія суддів вважає неприйнятними, в силу того, що арешт накладено з інших правових підстав, а саме на підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України з метою забезпечення збереження речових доказів і для застосування арешту з цих підстав під час провадження в суді першої та апеляційної інстанції встановлено наявність обставин, передбачених ст. 98, ч. 3 ст. 170 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та вмотивованою, підстав для її скасування не встановлено, а відповідні доводи та вимоги третьої особи не можуть бути задоволені.

Керуючись ст. ст. 170-173, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представників третьої особи, щодо майна якого вирішується питання про арешт РФ «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 серпня 2017 року про накладення арешту на майно, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

_____ _____ _____

О.П. Піскун І.К. Живоглядова С.І. Крот