Ухвала суду № 68813388, 05.09.2017, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/2408/17

Провадження № 1-кп/206/215/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.09.2017року Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого-судді - Грицаюк Н.М.,

при секретарі - Сєдовій А.О.,

за участі прокурора - Приймака Я.О.,

захисника-адвоката - Моськіної С.М.,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпро матеріали за обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 12017042020000008 відносно ОСОБА_2 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

10 травня 2017 року в провадження Самарського районного суду м. Дніпропетровська надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12017042020000008 відносно ОСОБА_2 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.

Ухвалою суду від 10 травня 2017 року було призначено підготовче судове засідання.

Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_2, обвинувачується у тому, що у невстановлений в ході досудового розслідування час та місці, керуючись раптово виниклим умислом, спрямованим на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, обіг якої обмежено, без мети збуту, не маючи передбаченого законом дозволу на здійснення законних дій з психотропною речовиною, діючи умисно, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 року, при невстановлених в ході досудового розслідування обставинах незаконно придбав в якості психотропної речовини метамфетамін порошкоподібну речовину білого кольору, що знаходилась в поліетиленовому прозорому сліп-пакеті, в середині якого знаходилось шість сліп пакетів, масами відповідно - 0,2602 г, 0,2727 г, 0,2289 г, 0,1688 г, 0,2068 г, 0,2244 г. та почав зберігати при собі вищезазначену психотропну речовину з метою подальшого вживання, без мети збуту до 27.01.2017 року.

27.01.2017 року приблизно о 16 год. 45 хв. ОСОБА_2, рухаючись вулицями м. Дніпро на автомобілі марки «OPEL VECTRA», державний номерний знак НОМЕР_1, при цьому, зберігаючи при собі психотропну речовину, прибув на вул. Ярової Самарського району м. Дніпро, тим самим перевіз психотропну речовину, обіг якої обмежено «метамфетамін».

27.01.2017 року в проміжок часу з 17 год. 00 хв. до 17 год. 55 хв., на підставі ухвали слідчого судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 19.01.2017 року в присутності двох понятих проведено обшук транспортного засобу марки «OPEL VECTRA», державний номерний знак НОМЕР_1, в ході якого виявлено та вилучено: між переднім водійським та заднім сидіннями, на підлозі автомобіля поліетиленовий прозорий сліп-пакет, в середині якого знаходилось шість сліп-пакетів з порошкоподібною речовиною білого кольору; також було виявлено та вилучено електронні ваги із залишками речовини білого кольору.

Згідно з висновком судово-хімічної експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № 1/8.6/271 від 15.02.2017 року « надана на експертизу 31.01.2017 речовина масою 0,2602 г., 0,2727 г., 0,2289 г., 0,1688 г., 0,2244 г., вилучена 27.01.2017 під час проведення обшуку автомобіля «OPEL VECTRA», номерні знаки НОМЕР_1, у своєму складі містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін. Маса метамфетаміну у речовині складає відповідно 0,0298 г., 0,0387 г., 0,0186 г., 0, 0118 г., 0,0177 г., 0, 0369 г., що відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України "Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» № 188 від 01.08.2000 року перевищує невеликі розміри психотропних речовин.

На поверхні електронних ваг виявлено психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін (визначити масу якого немає можливості в зв'язку з його незначною кількістю).

Умисні дії ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання, зберігання та перевезення психотропної речовини, обіг якого обмежено, без мети збуту.

У підготовчому судовому засіданні прокурор вважає можливим призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту, присутній у судовому засіданні обвинувачений та його захисник-адвокат проти призначення судового розгляду не заперечували.

Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, його захисника, вивчивши обвинувальний акт, суд приходить до висновку, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_2, який обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, підлягає поверненню прокурору з наступних підстав.

Так, згідно з п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього кодексу.

Так, згідно із п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Як вбачається з обвинувального акту, органом досудового розслідування при його складанні не враховані роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, зокрема п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 26.04.2002 року «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів» про те, що про умисел на збут наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів може свідчити як відповідна домовленість з особою, яка придбала ці засоби чи речовини, так й інші обставини, зокрема: великий або особливо великий їх розмір; спосіб упакування та розфасування; поведінка суб'єкта злочину; те, що особа сама наркотичні засоби або психотропні речовини не вживає, але виготовляє та зберігає їх; тощо. При цьому слід мати на увазі, що відповідальність за збут таких засобів і речовин настає незалежно від їх розміру.

Тобто не врахування роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, потягло невірну кваліфікацію дій обвинуваченого, а саме не врахування відомостей про наявність розфасованої психотропної речовини майже в однакових розмірах, а також наявність вагів з залишками даної речовини.

Крім того формулювання обвинувачення повинно ґрунтуватися на обставинах, які свідчать про наявність доведених даних про подію (час, місце, спосіб) кримінального правопорушення, форму вини, мотив і мету його вчинення, факти, які впливають на ступінь його тяжкості, тощо.

Проте, в обвинувальному акті не конкретно визначено місце вчинення злочину, а зазначено лише вулицю Ярової Самарського району м. Дніпра, проте не зазначено де саме (№ будинку, № електроопори тощо), у цьому ж місці згідно обвинувачення було проведено й обшук автомобіля «OPEL VECTRA», державний номерний знак НОМЕР_1.

Згідно обвинувачення не визначено коли саме у ОСОБА_2 виник умисел спрямований на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, обіг якої обмежено без мети збуту, проте як вбачається з реєстру досудового розслідування, ще 10.01.2017 року слідчим Кривопуском О.Г. було повідомлено керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області про початок досудового розслідування, а отже можливо виокремити проміжок часу щодо дій ОСОБА_2 щодо реалізації умислу на незаконне придбання.

Попри все інше держаний обвинувач не зазначає у реєстрі матеріалів досудового розслідування жодних відомостей щодо наявності ухвали слідчого судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 19.01.2017 року на обшук автомобіля «OPEL VECTRA», державний номерний знак НОМЕР_1, а лише посилається на наявність такої у обвинувальному акті.

Відсутність в обвинувальному акті конкретизованого формулювання обвинувачення та правової кваліфікації дій особи унеможливлює якісний і повний її захист.

Не конкретизоване обвинувачення порушує вимоги, зокрема ст. 291 КПК України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та вимоги ЄСПЛ, яке згідно ч. 2 ст. 1 КПК України, є частиною національного кримінально-процесуального законодавства України.

Так, наприклад, у рішенні Європейського суду з прав людини від 26.06.2008 року, ухваленому у справі «Ващенко проти України», зазначено: «Обвинувачення для цілей п.1 ст.6 конвенції може бути визначене як офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про вчинення цією особою правопорушення, яке нормою загального характеру визнається осудним і за яке встановлюється відповідальність карного та попереджувального характеру (п.51)».

У рішенні від 25.07.2000 року, ухваленому у справі «Маттоціа проти Італії», детальніше прописано: «Обвинувачений у скоєнні злочину має бути негайно і детально поінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь детальності інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту. У цьому відношенні обсяг та доречність наданої обвинуваченому інформації слід оцінювати крізь призму положення, закріпленого у п.«b» ч.3 ст.6 конвенції. Аналогічно слід оцінювати інформацію про зміни, які мали місце в обвинуваченні, включаючи зміни причини обвинувачення».

У рішенні від 09.10.2008 року, прийнятому у справі «Абрамян проти Росії», вказано: «Деталі скоєння злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він офіційно вважається письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення».

В цьому ж рішенні ЄСПЛ нагадав, що положення пп.«а» п.3 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, правової кваліфікації, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого розгляду.

Вказані недоліки обвинувального акту, його не конкретність, порушують право обвинуваченого, передбачене ст. 42 КПК України, знати у вчиненні якого кримінального правопорушення чи кримінальних правопорушень він обвинувачується, що унеможливлює якісно і в повній мірі здійснити захист, чим істотно порушується право обвинуваченого ОСОБА_2 на захист.

Виявлені недоліки унеможливлюють призначення справи до судового розгляду, а тому обвинувальний акт з додатками підлягає поверненню прокурору для усунення зазначених недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 291, ч.3 п.3 ст. 314 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні № 12017042020000008 відносно ОСОБА_2 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, повернути прокурору Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області для усунення виявлених недоліків у розумний строк, відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Дніпропетровської області в термін, визначений п. 2 ч. 2 ст. 395 Кримінального процесуального Кодексу України.

Головуючий суддя Н.М. Грицаюк