Ухвала суду № 68805168, 07.09.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И [1]

07 вересня 2017 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: головуючого - Немировської О.В.

суддів - Чобіток А.О., Соколової В.В.

при секретарі - Казанник М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Солом'янського районного суду м. Києва від 20 червня 2017 року,

встановила:

позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування шкоди. У квітні 2017 р. позивач подав заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, що належить відповідачу ОСОБА_2

Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 20 червня 2017 р. в задоволенні заяви було відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, позивач подав до суду апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати та задовольнити заяву про забезпечення позову, посилаючись на порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач просив накласти арешт на рухоме та нерухоме майно відповідача, посилаючись на те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 30 квітня 2015 року у задоволенні заяви про забезпечення позову було відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було надано доказів на підтвердження необхідності забезпечення позову. Такий висновок суду є законним та обґрунтованим, відповідає встановленим обставинам..

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Частиною 2 вказаної статті визначено, що у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Під іншими відомостями, потрібними для забезпечення позову слід розуміти, зокрема, докази належності майна, на яке позивач просить накласти арешт, відповідачу.

В даному випадку позивачем не було надано до суду доказів на підтвердження наявності у власності відповідача рухомого або нерухомого майна. Крім того, доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, також надано не було.

Крім того, відповідачем ОСОБА_2 було повідомлено про те, що власник автомобіля ОСОБА_3 зверталась до ПрАТ «СК «Рідна» та отримала страхове відшкодування.

Пунктом 4 Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідають виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Таким чином, при постановленні ухвали судом першої інстанції було дотримано норм процесуального права і постановлену ухвалу слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а ухвалу судді Солом'янського районного суду м. Києва від 20 червня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді

№ справи: 760/17893/16-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/9199/2017

Головуючий у суді першої інстанції: Коробенко С.В.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.