Постанова № 68803922, 07.09.2017, Білогірський районний суд Хмельницької області

Білогірський районний суд Хмельницької області 30200 Хмельницька обл., смт Білогр'я, вул. Шевченка, 42, inbox@bg.km.court.gov.ua, Тел.(факс) 038 41 2 1444

Справа №: 669/907/17 Провадження № 2-а/669/18/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2017 року смт.Білогір'я

Білогірський районний суд Хмельницької області

в складі:

головуючої - судді Бараболі Н.С.,

при секретарі Рудій Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Білогір'я адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Білогірського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про визнання дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Білогірського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області (надалі - відповідач) про визнання дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Просила зобов'язати відповідача здійснити переведення її з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника, в розмірі 50% щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на час смерті чоловіка - ОСОБА_3 з 29.06.2017 року та виплачувати пенсію в подальшому згідно проведеного перерахунку, та стягнути сплачений судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог зазначає те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_3, який був одержувачем довічного грошового утримання як суддя у відставці. Розмір утримання станом на червень 2017 року складав 27426,43 грн. У зв'язку із смертю чоловіка, як непрацездатна особа, яка перебувала на утриманні померлого, з червня 2017 року вона є одержувачем пенсії по втраті годувальника. Вважає, що, з врахуванням вимог ст.37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» має право на призначення їй пенсії у зв'язку із втратою годувальника в розмірі 50% пенсії за віком померлого годувальника. Тобто розмір її пенсії по втраті годувальника мав би складати 13713,21 грн., в той час як фактично розмір її пенсії становить 2432,65 грн.

Зазначає, що відповідачем відмовлено їй в задоволенні заяви про перехід з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника в розмірі 50% щомісячного грошового утримання судді у відставці на час настання смерті її чоловіка. Відмова обгрунтована тим, що на час обчислення пенсії у зв'язку з втратою годвальника непрацездатному члену сім'ї померлого судді з судівської винагороди Законом не передбачено.

Таку відмову вважає неправомірною та необґрунтованою, оскільки вважає, що системний аналіз чинного законодавства свідчить про те, що щомісячне довічне грошове утримання судді та пенсія за віком мають однакову правову природу, в зв'язку із чим не заслоговують уваги посилання відповідача, (як на підстава згаданої відмови) що при розрахунку пенсії по втраті годувальника не може враховуватися розмір отримуваного годувальником щомісячного довічного утримання на час настання смерті.

В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася. В подані йдо суду заяві просила розгляд справи проводити у її відсутності, позов підтримала.

Представник відповідача Білогірського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області, ОСОБА_4, в судове засідання не з'явилася.

В поданому до суду запереченні просить відмовити в задоволенні адміністративного позову. Зазначає, що померлий ОСОБА_3 до дня смерті перебував на обліку в Білогірському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Хмельницької області як отримувач щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, яке було встановлено від розміру суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Згідно поданої заяви з необхідними документами з 29 червня 2017 року ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсійної виплати у зв'язку з переходом з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника. Щодо призначення пенсії у зв'язку втратою годувальника в розмірі 50% щомісячного грошового утримання померлого чоловіка, відповідач вказує, що довічне грошове утримання є видом забезпечення суддів, який відокремлений від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та є особливою формою забезпечення суддів. Таким чином, щомісячне грошове утримання не є за своєю природою страховою виплатою, тобто пенсією. Крім того, зазначає, що Закон України «Про судоустрій і статус суддів» не містить норм, які б надавали можливість призначити пенсію у зв'язку з втратою годувальника виходячи із розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 з 26 липня 1968 року перебувала у шлюбі з ОСОБА_3, що підтверджується даними свідоцтва про одруження, серії НОМЕР_1, виданого 28.07.1968 року Гаврилівською сільською радою Теофіпольського району Хмельницької області.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 виданого 23.06.2017 року Хмельницьким міським відділом державної реєстрації актів цівільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області.

Також встановлено, що на день смерті ОСОБА_3 позивачка була непрацездатною та отримувала пенсію за віком, знаходилась на утриманні чоловіка, який отримував щомісячне довічне грошове утримання, як суддя у відставці, отримувала у нього допомогу, яка була для неї постійним та основним джерелом засобів до існування, тому у зв'язку із його смертю, ОСОБА_1 здобула право на отримання пенсії у зв'язку із втратою годувальника згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

ОСОБА_1 29 червня 2017 року звернулася Білогірського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області із заявою про призначення їй пенсії по втраті годувальника. Розпорядженням Білогірського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області №123893 від 19 серпня 2017 року ОСОБА_1 довічно, з 29 червня 2017 року призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника в розмірі 2432,65грн.

Судом також встановлено, що ОСОБА_3 працював головою Ізяславського районного суду Хмельницької області з 07 серпня 1987 року. З 8 жовтня 2009 року перебував у відставці і отримував щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.

Розмір довічного грошового утримання ОСОБА_3 станом на червень, тобто на час його смерті, становив 27426,43 грн., що підтверджується даними довідки №1792, виданої 04.07.2017 року Білогірським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Хмельницької області.

В зв'язку зі смертю чоловіка позивач, як непрацездатна особа, яка перебувала на утриманні померлого, 17 липня 2017 року звернулася з заявою до Білогірського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про перехід з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника в розмірі 50% щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на час настання смерті її чоловіка.

Відповідачем розглянуто заяву позивача та згідно листа №20/Г-9 від 25.07.2017 року відмовлено у переведенні з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

На думку суду вказана відмова є незаконною та безпідставною з наступних підстав:

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебувала на утриманні свого чоловіка, вона досягла пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", є непрацездатною, а тому має право на отримання пенсії по втраті годувальника в зв'язку зі смертю чоловіка.

Згідно ст.10 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. Непрацездатними членами сім'ї вважаються: 1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Згідно ст. 37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

Згідно пункту 3 частини 1 ст.45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.

За вказаним Законом, члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника. Пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається із заробітку чи пенсії годувальника, тобто в залежності від того доходу, який мав годувальник на час настання смерті. Отже, відмова у призначенні позивачу пенсії по втраті годувальника в залежності від розміру пенсії її померлого чоловіка на час настання смерті не може бути визнано правомірною.

Щодо посилання відповідача на те, що при розрахунку пенсії у зв'язку з втратою годувальника не може враховуватись розмір отримуваного годувальником щомісячного довічного утримання на час настання смерті, суд зауважує, що системний аналіз чинного законодавства свідчить про те, що пенсія за віком та довічне грошове утримання судді мають однакову правову природу.

Так, відповідно до визначень, які міститься у ст.1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсією є щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом, а пенсійні виплати це грошові виплати в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, що здійснюються у вигляді пенсії, довічної пенсії або одноразової виплати.

Відповідно до ч.1 ст.142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України (ч.5 ст.142 вказаного Закону).

Таким чином, щомісячне довічне грошове утримання також являє собою регулярну щомісячну грошову виплату, яка була призначена чоловікові позивачки, у зв'язку із звільненням у відставку, та виплачувалась територіальним органом Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України як захід матеріального забезпечення.

У справах «Стек та інші проти Сполученого Королівства», "Пічкур проти України" Європейський Суд з прав людини зазначив, якщо у державі є чинне законодавство, яким передбачено право на соціальні виплати, це законодавство має вважатися таким, що породжує майновий інтерес, який підпадає під дію статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Якщо держава вирішує створити механізм соціальних виплат, вона повинна зробити це у спосіб, що відповідає статті 14 Конвенції щодо заборони дискримінації. Дискримінація означає поводження з особами у різний спосіб, без об'єктивного та розумного обґрунтування, у відносно схожих ситуаціях. У практиці ЄСПЛ напрацьовані також три головні критерії, що їх слід оцінювати з тим, щоб зробити висновок чи відповідає певний захід втручання у право власності принципу правомірного і допустимого втручання, сумісного з гарантіями ст.1 Першого протоколу, а саме чи є такий захід законним; чи переслідує втручання в право власності «суспільний інтерес»; чи є такий захід пропорційним переслідуваним цілям. За оцінкою ЄСПЛ не буде вважатись пропорційним втручання, яке становить «особистий та надмірний тягар» для особи.

Право позивача на отримання пенсії по втраті годувальника залежно від його доходу на час настання смерті стало залежним від місця роботи годувальника на посаді судді, що призвело до ситуації, в якій позивач, пропрацювавши до досягнення пенсійного віку та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення виявилась позбавленою права на пенсію по втраті годувальника лише на тій підставі, що годувальнику після досягнення пенсійного віку була призначена пенсійна виплата згідно з Законом "Про судоустрій і статус суддів», яку відмовився врахувати відповідач при розрахунку. Така відмінність у ставленні при призначенні пенсії даного виду не може бути визнана виправданою з точки зору об'єктивних та розумних обґрунтувань, оскільки отримувана годувальником сума щомісячного грошового утримання за правовою природою являлась призначеною на законних підставах регулярною пенсійною виплатою за рахунок державних коштів. Не врахування відповідачем розміру доходу годувальника на час настання смерті призвело до того, що сама суть права позивача на отримання пенсії по втраті годувальника була зведена нанівець, що безсумнівно становить "особистий та надмірний тягар" для позивача, яка перебуваючи в непрацездатному віці, втративши матеріальну підтримку в зв'язку зі смертю чоловіка, залишилась без можливості отримання матеріального забезпечення по втраті годувальника, гарантованого національним законом на загальних підставах.

З огляду на зазначене та беручи до уваги достатній та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а відтак такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Окрім цього, суд вважає, що з огляду на положення ст.ст.21, 105, 162 КАС України у досліджуваній категорії справ суд, встановивши, що відповідач порушив норми права, які регулюють спірні відносини, визнає такі дії незаконними і зобов'язує відповідача провести нарахування (перерахунок) та здійснити виплату належних сум для усунення наслідків протиправних дій.

При цьому судом не може встановлюватися кінцевий строк виплати перерахованого грошового утримання, оскільки за наявності права на отримання (перерахунок) такого утримання у встановленому розмірі це обмежуватиме таке право. Крім цього, суд у зазначеній категорії справ не наділений повноваженнями регламентувати порядок діяльності суб'єкта владних повноважень шляхом встановлення кінцевого строку здійснення виплат (перерахунку).

У свою чергу, відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України суб'єкт владних повноважень, здійснюючи свої владні управлінські функції, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У разі зміни після прийняття рішення судом розміру та порядку виплати (перерахунку) грошового утримання та інших обставин орган влади повинен діяти відповідно до чинного законодавства, не допускаючи за подібних обставин порушень.

Отже, вирішуючи питання про зобов'язання здійснити перерахунок та виплачувати належні платежі, суд, у разі відсутності спору про право особи на отримання (перерахунок) грошового утримання або встановлення такого права в судовому порядку, не має підстав обмежувати орган, відповідальний за здійснення їх перерахунку і виплати, певним часовим проміжком, якщо не відбулося змін у законодавстві.

Враховуючи наведене суд вважає, що позивачка має право на отримання пенсії по втраті годувальника в розмірі 50% щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на час настання смерті її чоловіка, ОСОБА_3.

При цьому відповідач зобов'язаний з 29 червня 2017 року здійснити переведення позивача ОСОБА_1 з пенсії по віку на пенсію по втраті годувальника та виплачувати пенсію в подальшому згідно проведеного перерахунку до виникнення обставин, з якими закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин.

Крім того, ОСОБА_1, яка згідно пенсійного посвідчення серія НОМЕР_3, виданого 15.08.2011 року Пенсійним фондом України, є інвалідом ІІ групи інвалідності, при подачі позовної заяви сплачено судовий збір в розмірі 640,00 грн. Остання, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», звільняється від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, тому сплачена сума судового збору в розмірі 640,00 грн. підлягає поверненню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 36, 37 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 2, 7-11, 18, 21, 70, 99, 105, 159-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Зобов'язати Білогірського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області здійснити переведення ОСОБА_1 з пенсії за віком на пенсію у зв'язку із втратою годувальника, виходячи з розміру 50% щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на час смерті годувальника, чоловіка - ОСОБА_3, починаючи з 29 червня 2017 року, та виплачувати пенсію в подальшому згідно проведеного перерахунку.

Повернути ОСОБА_1 сплачений при подачі позовної заяви судовий збір в розмірі 640,00 грн. (шістсот сорок гривень на рахунок № 31217206700008 в ГУ ДКСУ у Хмельницькій області, Код банку отримувача 815013, отримувач - УК у Білог. р-ні/Білог. р-н./22030101, код отримувача 37625173 (квитанція Хмельницького відділення «Соборне» Хмельницької філії ПАТ КБ «ПриватБанк» № 0.0.821900759.1 від 07 серпня 2017 року).

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Білогірський районний суд Хмельницької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя підпис Н. С. Бараболя

З оригіналом згідно.

Суддя Білогірського районного суду

Хмельницької області Н.С. Бараболя