Рішення № 68794976, 07.09.2017, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1440/17 Головуючий у суді І-ї інстанції Іванова Л. А.

Доповідач Авраменко Т. М.

РІШЕННЯ

Іменем України

07.09.2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючої судді Авраменко Т.М.

суддів: Суровицької Л.В., Чельник О.І.

секретар Бодопрост М.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 22 травня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Кіровоградської міської ради, третя особа: Кіровоградська міська рада про визнання недійсним договору дарування.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів,

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2016 року ОСОБА_3 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Кіровоградської міської ради, третя особа: Кіровоградська міська рада про визнання недійсним договору дарування.

Зазначала, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 02 жовтня 2000 року набула у власність 4/5 частини домоволодіння з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1. Співвласником 1/5 частини даного домоволодіння на підставі договору дарування від 27 серпня 2007 року був ОСОБА_5. Загальна площа земельної ділянки, на якій знаходиться домоволодіння, складає 1460,30 кв.м. Між ними виник спір щодо порядку користування земельною ділянкою, під час розгляду якого було встановлено, що 30 червня 2011 року Кіровоградською міською радою прийнято рішення, яким передано ОСОБА_5 у власність земельну ділянку по АДРЕСА_1 загальною площею 0,0861 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за рахунок земель житлової та громадської забудови. В подальшому він отримав Державний акт про право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1.

Рішеннями суду, які набрали законної сили, визнано незаконним та скасовано п.6 рішення восьмої сесії шостого скликання Кіровоградської міської ради про передачу ОСОБА_5 у приватну власність земельну ділянку площею 0,0861 га. та визнано незаконним виданий ОСОБА_5 державний акт про право власності на земельну ділянку та скасовано державну реєстрацію виданого державного акту.

Однак виявилося, що власником будинку та земельної ділянки по АДРЕСА_1 є ОСОБА_4 на підставі договору дарування від 17 жовтня 2013 року, тобто договір дарування земельної ділянки укладено на підставі скасованого рішення Кіровоградської міської ради та скасованого державного акту про право власності на земельну ділянку. Цим договором порушується її право на користування земельною ділянкою пропорційно до її частки у праві власності на будинок, оскільки обдарований набув право власності на частку земельної ділянки, яка не відповідає його частці у праві власності на будинок та становить більше половини земельної ділянки, закріпленої за домоволодінням.

Просила визнати недійсним договір дарування від 17 жовтня 2013 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в частині земельної ділянки та зобов'язати Реєстраційну службу Кіровоградського міського управління юстиції скасувати державну реєстрацію земельної ділянки, яка зареєстрована за ОСОБА_4.

Ухвалою суду від 22 травня 2017 року позов в частині скасування державної реєстрації права ОСОБА_4 на земельну ділянку залишено без розгляду (т.1 а.с.186-187)..

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 22 травня 2017 року в позові відмовлено з підстав його недоведеності. Суд дійшов висновку, що позивач не довела суду, які саме її права порушуються укладеним між відповідачами договором дарування та які майнові інтереси позивача будуть відновлені у разі визнання договору дарування недійсним.

В апеляційній скарзі представник позивача просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалене з порушенням норм процесуального та матеріального права, ухвалити нове рішення про задоволення позову. Зазначає, що позивачка звернулась в суд з позовом про визнання недійсним договору дарування земельної ділянки, оскільки правочин вчинений на підставі правовстановлюючих документів, визнаних рішенням суду недійсними. Тобто не потребує доказуванню той факт, що існування договору дарування земельної ділянки, укладеного між відповідачами, порушує право позивачки на приватизацію земельної ділянки пропорційно до її частки у спільному нерухомому майні.

В засіданні апеляційного суду представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, а представник відповідача ОСОБА_4 просив відхилити апеляційну скаргу, оскільки рішення суду є законним.

Відповідач ОСОБА_5 та третя особа Кіровоградська міська рада про час та місце розгляду справи повідомлені під розписку (а.с.11,12), в засідання апеляційного суду не прибули.

Неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи (ч.2 ст.305 ЦПК України) .

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно з ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції (ч.1 ст.303 ЦПК України).

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України та статті 3 Цивільного процесуального кодексу України у порядку цивільного судочинства підлягає захисту саме порушене право.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивач, яка не є стороною оспорюваного договору дарування, не довела суду, які саме її права порушуються спірним договором, однак такий висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 02 жовтня 2000 року набула у власність 4/5 частини домоволодіння з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 (т.2 а.с.175).

Співвласником 1/5 частини цього домоволодіння на підставі договору дарування від 27 серпня 2007 року був ОСОБА_5, а на підставі договору дарування від 17 жовтня 2013 року право власності на цю частину домоволодіння набув ОСОБА_4.

Судом також встановлено, що 17 жовтня 2013 року між відповідачами ОСОБА_5, як Дарувальником, та ОСОБА_4, як Обдаровуваним, було укладено договір дарування земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Бабіч Л.Ю., зареєстровано в реєстрі за №2840, за яким, Дарувальник безоплатно передає у власність, а Обдаровуваний приймає у власність земельну ділянку, загальна площа якої 0, 0860 га, в межах згідно з планом, розташовану за адресою АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1, та яка належить Дарувальнику на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2, виданого 15 вересня 2011 року виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради Кіровоградської області, на підставі рішення сесії Кіровоградської міської ради від 30 червня 2011 року №653, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №351010001000657 (т.2 а.с.150-151).

Відповідно до інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12 березня 2016 року № 54969694 в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є наявною актуальна інформація про об'єкт нерухомого майна: реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: НОМЕР_3, об'єкт нерухомого майна: земельна ділянка, кадастровий номер: НОМЕР_1, площа: 0,0861 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), АДРЕСА_1, дата державної реєстрації: 17.10.2013 року, державний реєстратор: приватний нотаріус Бабіч Л.Ю., підстава виникнення права власності: договір дарування, серія та номер: 2840, від 17 жовтня 2013 року, форма власності: приватна, власник: ОСОБА_4 (т.1 а.с.54).

Між співвласниками домоволодіння виник спір щодо порядку користування земельною ділянкою, зокрема, на розгляді в суді перебуває справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про встановлення порядку користування земельної ділянкою пропорційно до часток у праві власності на будинок, позивач претендує на 4/5 частки земельної ділянки, однак відповідачу згідно з договором дарування належить на праві власності 0,0861 га, що становить більше половини земельної ділянки, яка значиться за домоволодінням.

На підставі п.6 рішення Кіровоградської міської ради «Про передачу у власність земельних ділянок громадянам м.Кіровограда» №653 від 30.06.2011 року ОСОБА_5 передано у власність земельну ділянку по АДРЕСА_1, загальною площею 0,0861 га ( у т.ч. по угіддях: 0,0681га - землі одно- та двоповерхової забудови) для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за рахунок земель житлової та громадської забудови ОСОБА_5 отримав Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,0861га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

Рішенням Ленінського районного суду м.Кіровограда від 27 червня 2013 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 25 вересня 2013 року, у справі за позовом ОСОБА_3 визнано незаконним і скасовано п.6 рішення восьмої сесії шостого скликання Кіровоградської міської ради №653 від 30.06.2011 року про передачу ОСОБА_5 у приватну власність земельної ділянки площею 0,0861га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (т.2 51,177-179).

Зазначеними судовими рішеннями встановлено, що технічна документація із землеустрою, на підставі якої було прийняте оскаржуване рішення, свідчить про те, що ОСОБА_5 у власність земельна ділянка площею 0,0861га була надана за рахунок земельної ділянки площею 1 460,30 кв.м., на якій розташовувалось домоволодіння АДРЕСА_1, 4/5 частини якого належить ОСОБА_3, у зв'язку з чим права позивача на користування та приватизацію земельної ділянки у належному розмірі слід вважати порушеним.

Таким чином, на час посвідчення 17 жовтня 2013 року оспорюваного договору дарування рішення ради про передачу спірної земельної ділянки у власність дарителю рішенням суду, яке набрало законної сили, було визнано незаконним і скасовано, про що даритель знав.

Рішенням Ленінського районного суду м.Кіровограда від 27 грудня 2013 року, яке залишено без змін Апеляційним судом Кіровоградської області від 20 березня 2014 року, визнано незаконним і скасовано виданий ОСОБА_5 державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0861га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1. та скасовано державну реєстрацію виданого ОСОБА_5 державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,0861га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (т.1 а.с.52-53,180-182).

Цими судовими рішеннями встановлено, що ОСОБА_5 на підставі рішення Кіровоградської міської ради №653 від 30.06.2011 року отримав державний акт на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_2, площею 0, 0861 га, яка розташована у АДРЕСА_1, та зазначений акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №351010001000657, разом з тим, рішенням Ленінського районного суду м.Кіровограда від 27.06.2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 25.09.2013 року, визнано незаконним і скасовано п.6 рішення Кіровоградської міської ради №653 від 30.06.2011 року про передачу ОСОБА_5 у приватну власність земельну ділянку площею 0, 0861 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, з огляду на зазначене, оскільки державний акт на земельну ділянку серії НОМЕР_2, площею 0, 0861 га, ОСОБА_5 виданий на підставі скасованого рішення Кіровоградської міської ради, і яке відповідно не створює юридичних наслідків, даний державний акт є незаконним та підлягає скасуванню, як такий, що засвідчує право власності ОСОБА_5 без достатніх правових підстав.

Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, судовими рішеннями встановлено, що внаслідок приватизації ОСОБА_5 земельної ділянки до вирішення спору про встановлення порядку користування земельною ділянкою порушено право ОСОБА_3 щодо користування спірною земельною ділянкою.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання його стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу саме в момент вчинення правочину. Правочин визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (ст.236 ЦК України).

У п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» зазначено, що угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Тому в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків, а в абз.5 а.5 цієї постанова роз'яснено, що відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

За змістом ст.ст.317,319 ЦК України виключно власнику належить право розпорядження своїм майном, тобто право подарувати майно належить власнику цього майна.

Оскільки судовими рішеннями визнано незаконним рішення ради про передачу земельної ділянки у власність дарителю ОСОБА_5 і виданий на його ім'я Державний акт на право власності на земельну ділянку та скасовано державну реєстрацію його права власності на цю земельну ділянку, то укладений на підставі зазначених документів договір дарування земельної ділянки не відповідає вимогам закону, що є підставою для визнання його недійсним.

За таких обставин рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Відповідно до ст.88 ЦПК України на користь позивача підлягає відшкодуванню судовий збір за подання позову та апеляційної скарги в сумі 1157 грн. 52 коп. (т.1 а.с.45,218).

На підставі викладеного, керуючись п.2 ч.1 ст.307, ст.309, ч.2 ст.314, ст.316 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 задовольнити .

Скасувати рішення Ленінського районного суду м.Кіровограда від 22 травня 2017 року. Позов ОСОБА_3 задовольнити. Визнати недійсним договір дарування земельної ділянки,укладений 17 жовтня 2013 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 та нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу 17 жовтня 2013 року за реєстром №2840.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судовий збір в сумі 1157 грн. 52 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуюча суддя Т.М.Авраменко

Судді: Л.В.Суровицька

О.І.Чельник