
Справа № 522/16897/17
Кримінальне провадження1-кс/522/17156/17
УХВАЛА
11 вересня 2017 року м. Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси Іванов В.В.
при секретарі Константиновій Х.Ф.,
розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого в ОВС СВ прокуратури Одеської області Захарчука С.П., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Одеси, розлученого, працюючого на посаді начальника управління молодіжної політики та спорту Одеської обласної державної адміністрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
підозрюваного в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових за № 42017160000001048 від 02.08.2017 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - Чередника Р.В.
слідчого - Захарчука С.П.
адвоката - Глазов О.О.
підозрюваного - ОСОБА_2,
В С Т А Н О В И В:
Органами досудового розслідування ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за наступних обставин.
Розпорядженням Голови Одеської обласної державної адміністрації від 09.12.2015 за № 360/к-2015 ОСОБА_2 призначено на посаду начальника управління у справах сім'ї, молоді та спорту Одеської обласної державної адміністрації.
Розпорядженням Голови Одеської обласної державної адміністрації від 24.06.2016 за № 155/к-2016 начальнику управління у справах сім'ї, молоді та спорту Одеської обласної державної адміністрації ОСОБА_2 присвоєно шостий ранг державного службовця з 1 травня 2016 року.
Відповідно до розпорядження голови Одеської обласної державної адміністрації від 24.03.2017 № 257/л-2017 ОСОБА_2 переведений з 27.03.2017 на посаду начальника управління молодіжної політики та спорту Одеської обласної державної адміністрації.
Згідно з приміткою до ст. 364 КК України службовими особами є особи, які постійно, тимчасово, чи за спеціальними повноваженнями здійснюють функції представника влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово посади в органах державної влади, а тому ОСОБА_2 будучи начальником управління молодіжної політики та спорту Одеської обласної державної адміністрації є службовою особою.
Відповідно до примітки ст. 368 КК України службовими особами, які займають відповідальне становище є керівники і заступники керівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць, а тому ОСОБА_2, будучи начальником управління молодіжної політики та спорту Одеської обласної державної адміністрації, є службовою особою, яка займає відповідальне становище.
Управління молодіжної політики та спорту є структурним підрозділом Одеської обласної державної адміністрації та у своїй діяльності керуєтьсяКонституцією і законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, розпорядженнями голови Одеської обласної державної адміністрації, а також положенням про управління.
Згідно пп. 14 п. 5, пп.1 п. 9 Положення про управління молодіжної політики та спорту Одеської ОДА, затвердженого 13.02.2017 розпорядженням голови Одеської ОДА № 98/А-2017, управління присвоює спортивні розряди: перший, кандидат у майстри спорту України та проводить атестацію тренерів-викладачів і фахівців з фізичної культури і спорту, начальник управління здійснює керівництво Управлінням, несе персональну відповідальність за організацію та результати його роботи.
Установлено, що начальник управління молодіжної політики та спорту Одеської обласної державної адміністраціїБерезуцький В.О., будучи службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище і здійснюючи функції представника влади , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання неправомірної вигоди, з використанням наданого йому службового становища, вчинив злочинне діяння, яке дискредитує його як працівника Одеської обласної державної адміністрації, що набуло негативного суспільного резонансу на території Одеської області.
Так, ОСОБА_2, перебуваючи на вищевказаній посаді, діючи умисно, з корисливих мотивів, 04.08.2017 одержав від ОСОБА_4 неправомірну вигоду у розмірі 7 750 грн., шляхом їх перерахунку,згідно попередньої домовленості, на банківську карту № НОМЕР_1, видану на ім'я ОСОБА_5, за видачу 20.07.2017 ОСОБА_4 посвідчення № 9-4/2015 від 22.01.2015 на ім'я ОСОБА_6, яким останньому присвоєно розряд - кандидат у майстри спорту з великого тенісу.
Крім того, ОСОБА_2, продовжуючи свою злочинну діяльність, 08.09.2017 приблизно об 18 год. 30 хв., перебуваючи в м. Одесі поблизу ресторану «Щастя» по вул. Буніна, 21, одержав від ОСОБА_4 неправомірну вигоду у розмірі 2000 доларів США за надання довідки про атестацію тренера (тренера-викладача), виданої на ім'я ОСОБА_6, згідно якої останньому присвоєна перша кваліфікаційна категорія з великого тенісу.
Розпорядитись отриманими від ОСОБА_4 грошовими коштами ОСОБА_2 не зміг, оскільки був затриманий співробітниками правоохоронних органів на місці скоєння злочину.
Таким чином, ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України - одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням службового становища.
Повідомлення про підозру ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України складено та вручено останньому 09.09.2017.
Підозрюваний ОСОБА_2 вчинив умисний злочин, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від п'яти до десяти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
У органу досудового розслідування є всі підстави вважати, що ОСОБА_2, з метою уникнення кримінальної відповідальності за скоєння тяжкого злочину може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, чим негативно вплинути повному, швидкому та неупередженому досудовому розслідуванню та знаходячись на свободі, своїми діями або за допомогою своїх колег може вплинути на заявника, стосовно якого проводиться досудове розслідування, з метою схилити його до зміни показань.
Беручи до уваги викладене, а також те, що підозрюваний ОСОБА_2, знаючи про ступінь тяжкості міри покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, може впливати та здійснювати тиск свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати у розслідувані кримінального провадження іншим чином, на думку слідчого є достатні підстави дійти висновку про неможливість жодного із більш м'яких запобіжних заходів забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання слідчого та просив задовольнити в повному обсязі, вважаючи мету і підстави обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2 повністю обґрунтованими та такими, що дають право слідчому судді на застосування найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Підозрюваний ОСОБА_2 та захисник Глазов О.О. в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання слідчого щодо застосування основного та альтернативного запобіжного заходу, мотивуючи тим, що пред'явлена ОСОБА_2 підозра є необґрунтованою, розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу є необґрунтованим, рівень доходів ОСОБА_2 не відповідає запропонованій органом досудового слідства сумі застави за підозрюваного, що розцінюється стороною захисту як тиск на підозрюваного зі сторони органу досудового слідства. Окрім цього, у ОСОБА_2 є троє неповнолітніх дітей, він позитивно характеризується за місцем проживання, має чисельні нагороди та подяки за свою трудову діяльність.
Вивчивши надані матеріали кримінального провадження, які обґрунтовують доводи клопотання, допитавши підозрюваного, вислухавши думку прокурора, адвоката, приходжу до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.
З наданих матеріалів досудового розслідування вбачається, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 10 років, підозрюваний не одружений, наявні ризики того, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Ризики, передбачені ст. 177 чинного КПК України, ще мають місце, про що свідчать дані про особу підозрюваного, тяжкість кримінального правопорушення та те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, слідчі дії проведені не в повному обсязі.
Повідомлення про підозру ОСОБА_2 підтверджується: заявою ОСОБА_4 про намір отримати ОСОБА_2 неправомірну вигоду, протоколами його допиту, протоколом огляду місця події, протоколами обшуку автомобіля ОСОБА_2 та іншими матеріалами кримінального провадження.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, відповідно до ст. 178 КПК України, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Вказані обставини, які викладені в клопотанні слідчого, були також підтверджені в судовому засіданні прокурором, який пояснив, що матеріалами кримінального провадження обґрунтовується підозра вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно із ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини
Окрім цього, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
Крім того, слідчий суддя враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Погоджуючись з прокурором, слідчий суддя виходить з того, що діючий Кримінальний процесуальний Кодекс України встановлює обов'язок розглядати обґрунтованість підозри, що за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» (Нечипорук і Йонкало проти України, no. 42310/04, § 219, 21 квітня 2011 року).
Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.-F. проти Німеччини, 27 листопада 1997, § 57).
З урахуванням конкретних обставин справи та практики ЄСПЛ, слідчий суддя вважає, що надані органом досудового розслідування до клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного докази, в своїй сукупності, на даній стадії досудового розслідування, вказують на обґрунтованість висунутої ОСОБА_2 підозри у вчиненні кримінального правопорушення.
Зважаючи на те, що підозрюваний ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, проте має постійне місце проживання в м. Одесі, раніше не судимий, з урахуванням суми інкримінованого ОСОБА_2 хабаря, займаного підозрюваним на момент вчинення інкримінованого злочину посадою, зважаючи на той факт, що у кримінальному провадженні здійснюються першочергові слідчі дії, вважаю що застава у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не здатна забезпечити виконання підозрюваним своїх обов'язків.
Враховуючи положення ч.5 ст.182 КПК України, слідчий суддя, у виключних випадках, має право призначити заставу яка перевищує максимальну межу, передбачену за відповідний злочин, а тому вважаю за доцільне призначити заставу у розмірі 300 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. 132, 176, 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205 КПК України, слідчий суддя,
У Х В А Л И В:
Клопотання слідчого в ОВС СВ прокуратури Одеської області Захарчука С.П. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Одеській УВП-21 строком на 60 діб.
Визначити розмір застави як альтернативного запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 480 000 (чотириста вісімдесят тисяч) гривень.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на рахунок ТУ ДСА України в Одеській області, з призначенням платежу: застава за підозрюваного; провадження по справі 1-кс/522/17156/17.
Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного обов'язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
1)прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора в розумні строки;
2)повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.
Роз'яснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Строк дії ухвали слідчого судді становить 60 (шістдесят днів) і обчислюється з моменту фактичного затримання, тобто з 08.09.2017 року.
Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію 07.11.2017 року.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя: Іванов В.В.
11.09.2017
Судове рішення № 68788414, Приморський районний суд м. Одеси було прийнято 11.09.2017. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 522/16897/17. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: