Постанова № 68788, 28.07.2006, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

28.07.06 Справа № 3/327.

Суддя Доманська М.Л., при секретарі судового засідання Буймирській О.В., розглянувши матеріали справи за позовом

Прокурора м. Сєвєродонецька Луганської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області, м. Сєвєродонецьк Луганської області

до Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Метроком", м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 1856 грн. 69 коп.

за участю представників сторін

від заявника: Гришина Т.А.,

від позивача: Полупан Д.А. (дов. від 27.04.06 № 37),

від відповідача: не прибув (явка обов'язкова),

встановив:

Суть спору: заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по витратам на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах в сумі 1856 грн. 69 коп.

Представниками позивача та заявника подано клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу, яке судом задовольняється.

Провадження у справі порушено ухвалою Господарського суду Луганської області від 03.07.06 відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Згідно з п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, який набрав законної сили з 01.09.05, до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів підсудні їм справи вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарський суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи суб'єктний склад сторін у справі, характер спору, де в якості позивача виступає суб'єкт владних повноважень, та з урахуванням рекомендацій Верховного суду України, провадження у даній справі продовжено за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Дослідивши матеріали справи, додатково надані документи, суд прийшов до наступного.

Відповідно до п. 2 Заключних положень Закону України від 09.07.03 № 1058-ІV “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що підприємства та організації з грошових коштів, які призначені на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, яка покриває витрати на виплату та доставку пенсій. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату та доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності Законом № 1058-ІV.

Відповідно до Закону України від 17.02.00 № 1461-ІІІ “Про внесення змін до деяких Законів України” з 16.03.00 відшкодування витрат по пільгових пенсіях здійснюється відповідно до Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.97 № 400/97 ВР, згідно зі ст. 2 якого для платників збору об’єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. ‘’б’’-‘’з’’ст. 13 Закону України ‘’Про пенсійне забезпечення’’до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України ‘’Про пенсійне забезпечення”. Таким чином, витрати по оплаті пільгових пенсій відшкодовуються Пенсійному фонду за рахунок відповідних підприємств.

Відповідно до Інструкції «Про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України», затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.10.01 № 16-6 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.11.01 за № 998/6189 (далі –Інструкція 2001 року) (аналогічні положення передбачені Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.03 № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві Юстиції 16.01.04 № 64/8663 –далі Інструкція 2004 року) підприємство відповідача зареєстровано платником збору в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області.

Згідно з розрахунком відповідача суму боргу 1856 грн. 69 коп., пред’явлену до стягнення за період з січня 2001 по грудень 2003, складають суми пенсій, виплачених відповідним пенсіонерам, особливий характер праці яких підтверджений матеріалами справи.

Відповідно до вимог п.6.5 Інструкції 2001 року (п.6.4 Інструкції 2004 року) на адресу відповідача були надіслані повідомлення-розрахунки на суму заборгованості, які відповідачем була отримані та не спростовані.

У зв’язку з цим заявник просить стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості 1856 грн. 69 коп..

Відповідач відзиву на позов не надав, позовні вимоги не спростував, доказів погашення заявленої у позові суми не надав.

Таким чином, позовні вимоги у сумі 1856 грн. 69 коп. документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи (у тому числі довідками про виплачені пенсії на пільгових умовах, розрахунком сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з додатком, карткою особового рахунку, розрахунком суми позову), відповідають чинному законодавству, тому підлягають до задоволення у повному обсязі.

Питання щодо розподілу судових витрат не вирішується, оскільки заявник та позивач звільнені від їх сплати у встановленому законом порядку, віднесення судових витрат на відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, у даному випадку не передбачено чинним законодавством, у тому числі ст. 94 КАС України.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом п'ятиденного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Метроком", Луганська область, м. Сєвєродонецьк, МЖК "Мрія" 2, код 13409328, на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, 9, код 21792459, витрати на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 1856 грн. 69 коп..

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 01.08.06 у відповідності до вимог ст. 167 КАС України.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя М.Л. Доманська