Ухвала суду № 68783022, 11.09.2017, Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 148/1227/16-ц

Провадження №2-др/148/3/17

У Х В А Л А

Іменем України

11 вересня 2017 року Тульчинський районний суд Вінницької області

В складі: головуючого судді Ковганича С.В.

при секретарі Галькевич І.В.

за участі представників:

заявника (відповідача-позивача) ОСОБА_1

позивача-відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду м.Тульчина заяву представника відповідача-позивача ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_1 про винесення додаткового судового рішення в цивільній справі за позовом ТОВ «Комплекс Агромарс» до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяну підприємству працівником та зустрічного позову ОСОБА_3 до ТОВ «Комплекс Агромарс» про стягнення заробітної плати, компенсації та інфляційних нарахувань,

В С Т А Н О В И В :

Представник відповідача-позивача ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про винесення додаткового судового рішення в цивільній справі за позовом ТОВ «Комплекс Агромарс» до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяну підприємству працівником та зустрічного позову ОСОБА_3 до ТОВ «Комплекс Агромарс» про стягнення заробітної плати, компенсації та інфляційних нарахувань.

Заявлені вимоги мотивує тим, що 12.05.2017 Тульчинським районним судом Вінницької області було прийнято рішення по вищевказаній справі. Однак, при винесенні даного рішення судом не ухвалено рішення щодо однієї з зустрічних позовних вимог ОСОБА_3, заявленої нею, а саме: визнання недійсним Наказу №232-2 від 10.08.2015, виданого ТОВ «Комплекс Агромарс» стосовно утримання із заробітної плати ОСОБА_3 грошових коштів, хоча нею в в судових дебатах наголошувалось про всі позовні вимоги, які вони просили розглянути, в тому числі і про визнання недійсним даного наказу.

Просить винести додаткове рішення в даній частині позовних вимог.

Заявник - представник відповідача-позивача ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_1 в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала, посилаючись на викладені в заяві обставини. На винесенні додаткового рішення наполягає.

Представник позивача-відповідача - ОСОБА_2 в судовому засіданні заявлені вимоги не визнала. Заперечує проти винесення додаткового рішення, посилаючись на те, що вказаний наказ містить в собі декілька пунктів, а представником ОСОБА_3 не заявлялись вимоги щодо визнання всіх пунктів даного наказу, тому вона позбавлена можливості заявляти не заявлені і не доведені доказами нові вимоги.

Заслухавши сторін, дослідивши матеріали заяви про додаткове рішення, а також матеріали цивільної справи № 148/1227/16-ц, вивчивши та оцінивши докази по справі та співставивши їх у відповідності до норм чинного законодавства, суд вважає, що в ухваленні додаткового судового рішення по вказаній справі слід відмовити, виходячи з наступних підстав.

Підстави та порядок ухвалення у справі додаткового рішення визначено ст. 220 ЦПК України, відповідно до п.1 ч.1 якої: суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

Відповідно до п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 «Про судове рішення у цивільній справі» додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених ст. 220 ЦПК України і воно не може змінити суті основного рішення. Додаткове рішення суду це такий акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов'язані з порушенням вимог його повноти. Додаткове рішення суду ухвалюється тоді, коли суд не вирішив усі заявлені вимоги у справі або не розв'язав окремі процесуальні питання.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 12.05.2017 по справі № 148/1227/16-ц (а.с.198-203, т.2) в позовних вимогах ТОВ «Комплекс Агромарс» до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяну підприємству працівником було відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_3 до ТОВ «Комплекс Агромарс» про стягнення заробітної плати, компенсації та інфляційних нарахувань задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Комплекс Агромарс» на користь ОСОБА_3 невиплачену заробітну плату в сумі 10965 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку станом 02.03.2017 в сумі 32895 грн., 838,34 грн. компенсація за невикористану відпустку за період роботи з 23.12.2014 по 10.08.2015, 1991,15 грн. інфляційні нарахування, а всього стягнуто коштів в сумі 46689,49 грн. (сорок шість тисяч шістсот вісімдесят дев'ять гривень сорок дев'ять копійок). В решті позовних вимог відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 19.07.2017 (а.с.63-66, т.3) рішення Тульчинського районного суду від 12.05.2017 в частині задоволених зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення. У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 до ТОВ «Комплекс Агромарс» про стягнення заробітної плати, компенсації та інфляційних нарахувань відмовлено. В іншій частині рішення залишено без змін.

Посилання заявника на те, що Тульчинським районним судом при винесенні рішення 12.05.2017 не ухвалено рішення щодо позовної вимоги про визнання недійсним Наказу №232-2 від 10.08.2015, виданого ТОВ «Комплекс Агромарс» стосовно утримання із заробітної плати ОСОБА_3 грошових коштів, яка заявлялась і підтримувалась в судовому засіданні, не знайшло свого підтвердження в ході судового засідання.

Як вбачається з вищезазначеного рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 12.05.2017, заявлені зустрічні позовні вимоги судом розглянуто у повному обсязі. При винесенні даного рішення суд досліджував Наказ №232-2 від 10.08.2015 та давав належну йому оцінку і в цій частині позовних вимог відмовив. Судом було зазначено, що вказаним наказом уповноважений орган фінансовий директор, застосував до працівника положення ст. 133 КЗпП України, тобто обмежену відповідальність працівника. А тому дані дії відповідача - позивача ТОВ «Комплекс Агромарс» за зустрічним позовом відповідають приписам КЗпП України. При цьому суд констатував, що чинним КЗпП України не передбачено положень про застосування одночасно обмеженої та повної відповідальності працівника. Окрім того, рішення суду в цій частині ОСОБА_3 та його адвокатом оскаржено не було, про що також зазначено в мотивувальній частині рішення Апеляційного суду Вінницької області від 19.07.2017.

Таким чином, аналізуючи вище викладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінившиналежність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суддійшов висновку, що постановляючи рішення судом повністю вирішено всі питання та вимоги, висунуті за зустрічним позовом. Окрім того, дане рішення переглянуто Апеляційним судом Вінницької області та змінено, тому підстави для ухваленні додаткового рішення відсутні.

На підставі викладеного, керуючись п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009, ст. 220 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Відмовити в задоволенні заяви представника відповідача-позивача ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_1 про винесення додаткового судового рішення в цивільній справі за позовом ТОВ «Комплекс Агромарс» до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяну підприємству працівником та зустрічного позову ОСОБА_3 до ТОВ «Комплекс Агромарс» про стягнення заробітної плати, компенсації та інфляційних нарахувань.

Ухвала суду може бути оскаржена на протязі пяти днів з дня її проголошення до Апеляційного суду Вінницької області шляхом подачі апеляційної скарги через Тульчинський районний суд. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали суду виготовлено 12.09.2017.

Суддя: