Постанова № 68783, 27.07.2006, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

27.07.06 Справа № 3/313.

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кіровську Луганської області, м. Кіровськ Луганської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровський завод металовиробів", м. Кіровськ Луганської області

про стягнення 4907 грн. 81 коп.

за участю представників сторін:

від позивача –Стрельник І.А. (дов. від 11.01.06 № 04/37),

від відповідача –не прибув (явк обов'язкова),

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідачів заборгованості по страхових внесках у сумі 4907 грн. 81 коп.

Відповідач відзиву на позов не надав, у судове засідання не прибув. Справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Провадження у справі порушено ухвалою Господарського суду Луганської області від 23.06.06 згідно Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, який набрав законної сили з 01.09.05, до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів підсудні їм справи вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи суб'єктний склад сторін у справі, де в якості позивача виступає суб'єкт владних повноважень, та з урахуванням рекомендацій Верховного суду України, провадження у даній справі продовжено за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Дослідивши матеріали справи, додатково надані документи, вислухавши представника позивача, суд дійшов до наступного.

Сторони не досягли примирення.

Згідно зі статтею 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", роботодавці як страхувальники зобов'язані в повному обсязі сплачувати страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Відповідно до п.4.1 Інструкції "Про порядок перерахування, обліку та витрачення страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України" (далі-Інструкція), затвердженої постановою правління Фонду від 20.04.01, сума страхового внеску, що підлягає сплаті, розраховується згідно зі страховим тарифом, встановленим Законом України “Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", виходячи з класу професійного ризику галузі національної економіки, до якого віднесений страхувальник.

Пунктом 4.12 зазначеної Інструкції визначено, що страхові внески сплачуються юридичними особами (страхувальниками) щомісячно в день одержання коштів на оплату праці в установах банків.

Згідно з п.4.13 Інструкції страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування відповідних сум на розрахунковий рахунок Фонду.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач зареєстрований у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кіровську Луганської області, прийняв на себе зобов'язання страхувальника зі сплати страхових внесків до Фонду, але свої зобов'язання належним чином не виконує, у зв’язку з чим за ним утворилась заборгованість зі сплати страхових внесків станом на 10.04.06 у сумі 4907 грн. 81 коп., яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.

Оцінивши обставини справи у їх сукупності , суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Ненадходження грошових коштів від сплати страхових внесків підприємствами тягне за собою скорочення фінансування соціальних програм з організації та здійснення заходів, спрямованих на попередження нещасних випадків, усунення загрози здоров'ю працівників, викликаною умовами праці, на створення належних, безпечних умов праці, чим порушуються інтереси держави, яка гарантувала своїм громадянам належні, безпечні та здорові умови праці. Також, несплата страхових внесків не дає можливості нарахувати та виплатити потерпілим щомісячно страхові виплати та здійснити інші види соціальної допомоги.

Відповідно до ч.2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Відповідно до ст.2 Закону України "Про судоустрій" суд здійснює правосуддя згідно з принципами верховенства права, забезпечуючи захист гарантованих Конституцією України і законами прав та законних інтересів юридичних осіб. У ч.3 ст. 3 цього Закону зазначається, що судова система забезпечує доступ правосуддя для кожної особи в порядку, установленому Конституцією України і законами. Таким чином відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кіровську Луганської області як юридична особа має право на звернення до суду для захисту своїх прав безпосередньо на підставі Конституції України.

При прийнятті звітності-розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 1-й квартал 2006 рік (а.с. 7) встановлено, що за відповідачем станом на 10.04.06 утворилась заборгованість у вигляді недоїмки у сумі 4907 грн. 81 коп..

Позовні вимоги у сумі недоїмки 4907 грн. 81 коп. документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, відповідають чинному законодавству, тому підлягають до задоволення.

Питання щодо розподілу судових витрат не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому законом порядку, віднесення судових витрат на відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, у даному випадку не передбачено чинним законодавством, у тому числі ст. 94 КАС України.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представника позивача про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом п'ятиденного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, ст. ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровський завод металовиробів", Луганська область, м. Кіровськ, вул. Степова, 1, код 32220592,

на користь Відділення виконавчої Дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кіровську Луганської області, Луганська область, м. Кіровськ, вул. Правди, 2, код 24046946, недоїмку зі сплати страхових внесків у сумі 4907 грн. 81 коп..

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 31.07.06 у відповідності до вимог ст. 167 КАС України.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя М.Л. Доманська