Рішення № 68781517, 11.09.2017, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2017 рокуСправа № 912/1856/17 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Колодій С.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 912/1856/17

за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз", м. Кропивницький

до Комунального підприємства "Теплоенергетик", м. Кропивницький

про стягнення 5 719 720,44 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 07/01-94 від 01.08.17;

від відповідача - ОСОБА_2, довіреність № 8 від 03.07.2017 р.

Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" звернулось до Господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою № 07/1723 від 26.06.17 про стягнення з комунального підприємства "Теплоенергетик" 5 719 720,44 грн. основної заборгованості та сплачений судовий збір.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором розподілу природного газу в частині оплати.

Ухвалою від 27.06.2017 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 11.07.2017 о 14:30 год., від сторін витребувано необхідні для розгляду спору документи.

Ухвалою від 11.07.2017 р. розгляд справи відкладено до 27.07.2017 р. 10 год. 00 хв., в зв"язку з неприбуттям сторін в судове засідання, неподанням витребуваних доказів, а також враховуючи клопотанням позивача про відкладення розгляду справи.

26.07.2017 р. представником позивача подано до суду клопотання про колегіальний розгляд справи.

Розглянувши клопотання позивача, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вказаного клопотання з огляду на наступне.

Питання щодо колегіального розгляду справ у судах першої інстанції врегульовано статтею 15 Закону України № 2453-VІ "Про судоустрій України і статус суддів" від 07.07.2010 року. Даною нормою, зокрема, встановлено, що справи у судах розглядаються суддею одноособово, а у випадках, визначених процесуальним законом, - колегією суддів.

Законодавчий припис щодо колегіального розгляду справ у судах першої інстанції кореспондується із частиною 1 статті 4-6 Господарського процесуального кодексу України, згідно вимог якої справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.

Таким чином питання про необхідність та доцільність призначення колегіального розгляду конкретної справи вирішується судом з урахуванням категорії спору та обґрунтованості клопотання про призначення колегіального розгляду справи, а також з огляду на конкретні обставини, що свідчать про складність кожної конкретної справи.

Розглянувши доводи позивача про призначення колегіального розгляду справи № 912/1856/17 та матеріали вказаної справи не вбачається підстав для задоволення вказаної заяви, виходячи з такого.

Заява про призначення колегіального розгляду справи повинна бути обґрунтованою та мотивованою, повинні бути вказані конкретні обставини, що свідчать про складність конкретної справи або про складність певної категорії спору. Заява також повинна бути підтверджена фактичними обставинами та ґрунтуватися на певних конкретних доказах.

Із поданого клопотання про призначення колегіального розгляду справи вбачається, що заявник не навів жодної конкретної обставини на підтвердження складності справи або складності спору, не надав жодного доказу на підтвердження заяви, не зазначив жодного нормативного обґрунтування, обмежившись при цьому лише безпідставним проханням розглядати справу колегіально.

За наведених обставин справи не вбачається наявність підстав для задоволення заяви про колегіальний розгляд справи, оскільки заява позбавлена фактичного та правового обґрунтування.

Ухвалою від 27.07.2017 р. повторно відкладено розгляд справи до 28.08.2017 р. 11 год. 00 хв., в зв"язку з неприбуттям сторін в судове засідання та неподанням витребуваних доказів.

Ухвалою від 28.08.2017 р. продовжено строк вирішення спору на 15 днів та відкладено розгляд справи до 11.09.2017 р. 15 год. 00 хв.

Представником позивача у судовому засіданні 11.09.2017 подано довідку від 11.09.2017 за підписом головного бухгалтера ОСОБА_3, відповідно до якої заборгованість відповідача перед позивачем станом на 11.09.2017 р. становить 3 141 068,41 грн.

Поряд з цим, в судовому засіданні 11.09.2017 р. представником відповідача подано відзив на позовну заяву від 11.09.2017 р. № 1692/03, відповідно до якого останній підтвердив заборгованість перед позивачем у розмірі 3 141 068,43 грн. та зазначив про часткову сплату боргу в сумі 2 578 652,03 грн.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши усі обставини справи, оцінивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, № 2498 від 30.09.2015 Про затвердження типового договору розподілу природного газу було затверджено типовий договір розподілу природного газу.

Згідно з частиною 1 статті 630 Цивільного кодексу України договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду, оприлюднених у встановленому порядку.

Відповідно до пункту 1.1 Типового договору, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498, цей Типовий договір розподілу природного газу є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.

Відповідно до частини 1 статті 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Відповідно до частини 1 статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до пункту 1.3 Типового договору, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498, цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Відповідно до пункту 2.1 Типового договору, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498, за цим Договором Оператор ГРМ зобов'язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.

Згідно з пунктом 6.3 Типового договору, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498, розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.

Відповідно до пункту 12.1 Типового договору, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498, цей Договір укладається на невизначений строк.

Судом встановлено, що на підставі поданої відповідачем заяви-приєднання до умов Договору розподілу природного газу (для споживачів, що не є побутовими), Комунальне підприємство "Теплоенергетик" приєдналось до умов Типового Договору розподілу природного газу, що підтверджується заявою-приєднанням (а.с. 10), яка підписана уповноваженим представником відповідача - ОСОБА_4 01.01.2016 та скріплена печаткою.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою укладений між сторонами правочин є договором розподілу природного газу.

Відповідно до статті 40 Закону України "Про ринок природного газу" розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором. Оператор газорозподільної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів розподілу природного газу з замовниками. Договір розподілу природного газу є публічним.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з пунктом 6.6 Типового договору, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498, надання Оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу Споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між Сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.

Судом встановлено, що в жовтні 2016 року позивачем було розподілено природний газ у кількості 1 572,677 тис.м.куб. на суму 1 198 946,04 грн., що підтверджується актом про надані послуги з розподілу природного газу від 31.10.2016 року. У листопаді 2016 року позивачем було розподілено природний газ у кількості 4 548,789 тис.м.куб. на суму 3 467 814,78 грн., що підтверджується актом про надані послуги з розподілу природного газу від 30.11.2016 року. У грудні 2016 року позивачем було розподілено природний газ у кількості 3 824,053 тис.м.куб. на суму 2 915 305,04 грн., що підтверджується актом про надані послуги з розподілу природного газу від 31.12.2016 року. У січні 2017 року позивачем було розподілено природний газ у кількості 3 864,786 тис.м.куб. на суму 2 844 327,90 грн., що підтверджується актом про надані послуги з розподілу природного газу від 31.01.2017 року. У лютому 2017 року позивачем було розподілено природний газ у кількості 3 161,677 тис. м. куб. на суму 2 326 867,80 грн., що підтверджується актом про надані послуги з розподілу природного газу від 28.02.2017 року ( а.с. 11 - 15).

Сторонами було підписано акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем станом на 28.02.17 становила 6 542 708,40 грн. (а.с. 16).

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до абзацу 1 пункту 6.4 Типового договору, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498 (зі змінами, внесеними згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1418 від 11.08.2016) оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством Споживач має сплачувати Оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку зі спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання Споживача на поточний рахунок Оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Відповідачем факт розподілу природного газу в жовтні 2016 - лютому 2017 не заперечується, акти про надані послуги та акт звірки взаєморозрахунків підписано.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач повинен був оплатити (провести кінцевий розрахунок) надані позивачем послуги з розподілу природного газу за жовтень 2016 року у строк до 10.11.2016, за листопад 2016 до 10.12.2016, за грудень 2016 до 10.01.2017, за січень 2017 до 10.02.17, за лютий 2017 до 10.03.2017.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як зазначає позивач, відповідачем було здійснено часткову оплату заборгованості в сумі 2 578 652,03 грн. після звернення ним до суду із даним позовом. Відповідачем подано до матеріалів справи платіжні доручення № 38 від 25.07.2017 р. на суму 1 000 000,00 грн., № 49 від 03.08.2017 р. на суму 1 000 000,00 грн., № 2961 від 29.08.2017 р. на суму 200 000,00 грн. Станом на 11.09.2017 згідно поданої до матеріалів справи позивачем довідки сума заборгованості відповідача перед позивачем становила 3 141 068,41 грн. На час звернення позивача із даним позовом до господарського суду відповідач доказів погашення зазначеної суми боргу не надав.

У зв'язку із викладеним розгляд справи в частині стягнення основного боргу в сумі 2 578 652,03 грн. підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відсутній предмет спору.

Відповідачем не подано до матеріалів справи доказів сплати решти заборгованості в сумі 3 141 068,41 грн.

Враховуючи вищенаведене, господарський суд дійшов висновку, що обов'язок позивача перед відповідачем за договором виконано, що не заперечується відповідачем. Відповідачем також не заперечується факт розподілу природного газу та сума боргу, що підтверджується зокрема підписаними актами про надані послуги з розподілу природного газу та актом звірки взаєморозрахунків. За таких обставин, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 3 141 068,41 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Сплачений позивачем судовий збір з позовних вимог про стягнення 2 578 652,03 грн. підлягає поверненню позивачу відповідно до норм статті 7 Закону України "Про судовий збір", за його клопотанням та ухвалою суду, оскільки провадження у справі в цій частині припинено.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, п. 1-1 ст. 80, 82 - 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства "Теплоенергетик" (25491, м. Кропивницький, вул. Ливарна, буд. 1, код ЄДРПОУ 24143576) на користь відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" (25006, м. Кропивницький, вул. Арсенія Тарковського, 67, код ЄДРПОУ 03365222) заборгованість в сумі 3 141 068,41 грн., а також судовий збір в сумі 47 116,03 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Припинити провадження у справі в частині стягнення заборгованості в розмірі 2 578 652,03 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 12.09.2017 р.

Суддя С.Б. Колодій