Рішення № 68781455, 07.09.2017, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2017 року Справа № 915/712/17

м. Миколаїв.

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль Ю.М.,

при секретарі Берко О.В.,

з участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1, дов. від 302.2016 № 04/1311;

від відповідача ОСОБА_2, дов. від 23.11.2016 № 1/3-911;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Миколаївгаз,

54003, вул. Погранична (Чигрина), 159, м. Миколаїв,

до Чорноморського національного університету імені ОСОБА_3,

55203, вул. 68 Десантників, 10, м. Миколаїв,

про стягнення основного боргу та нарахованих на нього 3 % річних, індексу інфляції і пені, а всього грошових коштів у сумі 18889 грн. 47 коп. за договором розподілу природного газу,

В С Т А Н О В И В:

Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації Миколаївгаз (далі ПАТ Миколаївгаз) позов до Чорноморського національного університету імені ОСОБА_3 (далі Університет) про стягнення з останнього грошових коштів у загальній сумі 18889 грн. 47 коп., із яких: 16946 грн. 44 коп. основний борг; 1162 грн. 57 коп. пеня за прострочення виконання грошового зобовязання; 136 грн. 50 коп. 3% річних; 643 грн. 96 коп. сума, на яку збільшився основний борг, з урахуванням індексу інфляції, з посиланням на неналежне виконання Університетом зобовязань за типовим договором розподілу природного газу, затвердженого постановою від 30.09.2015 р. № 2498 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП), котрий разом із заявою-приєднанням Університету від 01.01.2017 № 09420NHBD3AT017 складає договір розподілу природного газу від тієї ж дати та за тим же номером, а саме, зобовязань щодо своєчасної та в повному обсязі оплати поставленого у березні 2017 року природного газу на два обєкти споживання, один із яких розташований по вул. Крилова, 19-г, у м. Миколаєва, і вартість по котрому позивачем визначено, у звязку з виявленням позаштатного режиму роботи приладу обліку, шляхом розрахунку, у відповідності до п. 4 гл. 4 р. XI Кодексу ГРС, а другий по вул. Логовенко, 2, у м. Миколаєві, і вартість по котрому визначена за показами приладу обліку. На основний борг у спірній сумі за період прострочення його сплати здійснено відповідні нарахування у спірних сумах пені на підставі п. 8.2 договору та інші нарахування на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України.

ПАТ Миколаївгаз також просить суд про стягнення з відповідача грошових коштів на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором.

За такими вимогами ухвалою суду від 19.07.2017 порушено провадження в даній справі.

Університет у відзиві від 07.08.2017 № 01/538 позовні вимоги не визнав, вважаючи їх необґрунтованими тому, що ПАТ Миколаївгаз розраховано вартість наданих відповідачу послуг з розподілу природного газу за спірний період виходячи з іншого, ніж спожито Університетом, обсягу природного газу, саме, розрахунок основного боргу належало здійснити виходячи із зафіксованого приладом обліку обсягу фактично використаного відповідачем у березні 2017 року природного газу, який складає 611 м. куб.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги повністю з підстав, викладених у позовній заяві, а представник відповідача позов не визнав повністю, посилаючись на доводи, викладені у відзиві, а також на те, що газові котли обєкта по вул. Крилова, 19-г, у м. Миколаєві після зняття приладу обліку було опломбовано, і природний газ до них не подався.

Ураховуючи пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Чинним законодавством України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ст.207 ЦК України, ч. 1 ст. 181 ГК України).

Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494 затверджено Кодекс газорозподільних систем (далі Кодекс ГРС), котрий набрав чинності 27.11.2015, згідно умов якого субєкти ринку природного газу (у тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог цього Кодексу та укладення договору розподілу природного газу (п. 1 гл. 1 р. VI Кодексу ГРС).

Згідно п. 4 гл. 1 р. І Кодексу ГРС, договір розподілу природного газу правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким забезпечується фізична доставка природного газу, належного споживачу, та/або цілодобовий доступ обєкта споживача до газорозподільної системи; оператор газорозподільної системи (далі оператор ГРС) субєкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління; споживач природного газу (споживач) фізична особа, фізична особа-підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу; побутовий споживач споживач, що є фізичною особою та придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх житлових приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність (п. 4 гл. 1 р. І Кодексу ГРС).

Договір розподілу природного газу має бути укладений оператором ГРС з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, обєкти яких в установленому порядку підключені до/через ГРС, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні оператора ГРС. Споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРС та можливості забезпечення достачання їм природного газу їх постачальниками зобовязані укласти договір розподілу природного газу з оператором ГРС, до газорозподільної системи якого в установленому законодавство порядку підключений їх обєкт. Здійснення відбору (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається. Договір розподілу природного газу є публічним та укладається між оператором ГРС та споживачем з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України за формою Типового договору розподілу природного газу шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та оператора ГРС та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору. Фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора ГРС та/або документально підтверджене споживання природного газу (п.п. 1, 3, 4, 7 гл. 3 р. VI Кодексу ГРС).

Укладення у спрощений спосіб ПАТ Миколаївгаз договору розподілу природного газу з не побутовим споживачем Університетом підтверджується підписаними останнім заявою-приєднанням від 01.01.2017 № 09420NHBD3AT017 (ас. 13) та додатком № 4 до Типового договору розподілу природного газу (ас. 15), котрі разом із умовами Типового договору розподілу природного газу, розміщеними на офіційному сайті НКРЕКП https://mk.104.ua/ua та в друкованому виданні, що публікується в газеті Рідне Прибужжя 30.12.2015, складають договір розподілу природного газу від 01.01.2017 № 09420NHBD3AT017 (далі договір).

Умовами договору передбачено, що ПАТ Миколаївгаз, як оператор газорозподільної мережі (далі - оператор ГРМ), зобовязується надати Університету (споживачу) послугу з розподілу природного газу, а споживач прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені договором (п. 2.1 договору). Визначення обєму розподілу та споживання природного газу по відповідачу здійснюється на межі балансової належності між оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві-приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом ГРС та договором (п. 5.2 договору).

За розрахункову одиницю розподіленого та спожитого природного газу береться один кубічний метр (м куб.) природного газу, приведений до стандартних умов, визначених в Кодексі газорозподільних систем (п. 5.3 договору).

Оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для оператора ГРМ, що сплачується як плата за потужність (абонентська плата), з урахуванням вимог Кодексу ГРС. Тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обовязковим для сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення. Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. Оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка оператора ГРМ. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів. Оплата здійснюється виключно грошовими коштами на поточний рахунок оператора ГРМ. Дата оплати визначається датою, на яку були зараховані кошти на рахунок оператора ГРМ. Споживач має право здійснювати оплату за договором розподілу природного газу через банківську платіжну систему, онлайн-переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу оператора ГРМ та в інший не заборонений законодавством спосіб. Надання оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем (п.п. 6.1-6.4, 6.6 договору).

Цей Договір укладається на невизначений строк (п. 12.1 договору).

Сторонами погоджено, що оператор ГРМ має право, зокрема, перевіряти роботу комерційного вузла обліку (лічильника газу), у тому числі встановленого на обєкті споживача, у порядку, визначеному Кодексом ГРС (п. 7.2 договору).

Згідно додатку № 4 до договору по обєкту вул. Крилова, 19-г, комерційним вузлом обліку газу (далі ВОГ) є лічильник та коректор, а встановленим газовим обладнанням два модулі нагріву: 1) ВПМК Колві 96 ТН, номінальною витратою природного газу 10,8 м.і/год; 2)ВПМК Колві 192 ТН, номінальною витратою природного газу 21,9 м.і/год. Обидва модулі з режимом роботи: 24 години (ас.15).

У період виконання договору, 20.03.2017, представником позивача у присутності представника відповідача здійснено перевірку технічного стану ВОГ обєкта Університету за адресою: вул. Крилова, 19-г, та виявлено факт наявності різниці показів лічильника газу та показів коректора, що зафіксовано в акті перевірки технічного стану вузла обліку від тієї ж дати (ас. 17). У звязку з викладеними обставинами ПАТ Миколаївгаз складено відповідний акт про порушення від 24.03.2017 № 0768 (ас. 18) та протокол від 24.03.2017 (ас.19). У відповідності до останнього було демонтовано лічильник, його укладено в цілий поліетиленовий пакет чорного кольору, якій опломбовано пломбою позивача № с27740887/м та представником позивача отримано для доставки на експертизу. Із цього ж протоколу випливає, що опломбовано два із трьох водонагрівачів модулів нагріву. Згідно пояснень ПАТ Миколаївгаз від 07.09.2017 та доданого до нього акту перевірки технічного стану вузла обліку від 01.09.2017 № 4419/09.2017, опломбовано модуль нагріву ВПМК Колві 192 ТН, а модуль нагріву ВПМК Колві 96 ТН продовжував працювати за відсутності демонтованого лічильника ВОГ.

За результатами експертної повірки, проведеної державним підприємством Миколаївський науково-виробничий центр стандартизації, термології та сертифікації, складено висновок від 28.03.2017 № 310/138, згідно котрого лічильник газу відповідача визнано таким, що не відповідає вимогам нормативної документації з метрології та експлуатаційній документації виробника, так як основна відносна похибка перевищує межі допустимих значень. При цьому вини Університету в пошкодженні лічильника не виявлено (ас. 20).

Згідно 6 п. 6 гл. 9 р. X Кодексу ГРС, якщо за результатами позачергової чи експертної повірки комерційного ВОГ (ЗВТ) буде підтверджена його невідповідність нормативним документам у сфері метрології, у всіх випадках за відсутності дублюючого чи підмінного ВОГ (ЗВТ) або припинення газопостачання обєм розподіленого в точці вимірювання природного газу за період порушення та відсутності комерційного ВОГ (ЗВТ) розраховується у порядку, визначеному розділом XI цього Кодексу. Так, до порушень, що сталися внаслідок пошкодження чи позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ або його складових (які кваліфікуються як не з вини споживача), але внаслідок яких споживачу здійснюється перерахунок розподіленого (спожитого) обєму природного газу, зокрема, відносяться робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно (пп. 1 п. 3 гл. 2 р. XI Кодексу ГРС). При визначенні лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску) непридатними до застосування за результатами позачергової або експертної повірки, а також при пропущенні строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача обєм переданого (прийнятого) газу розраховується за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання перерахунок проводиться за період з дати виходу з ладу ЗВТ (з дати початку прострочення періодичної повірки) до моменту встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ. У разі якщо дату виходу з ладу ЗВТ неможливо достовірно визначити, перерахунок проводять з початку розрахункового періоду до дати встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ (п. 4 гл. 4 р. XI Кодексу ГРС).

Згідно поданого позивачем розрахунку обсяг спожитого природного газу неопломбованим модулем нагріву Колві 96 ТН номінальною потужністю 10,8 куб. м./год. за період з 01.03-01.04 2017 протягом 24 годин щодня склав 19958 куб.м., про що складено акт від 31.03.2017 р. розрахунку не облікованого (донарахованого) обєму та обсягу природного газу і його вартості (ас. 21), врученого представнику відповідача.

Суд визнає, що такий розрахунок узгоджується з умовами укладеного між сторонами договору та викладеного вище законодавства.

З урахуванням природного газу, спожитого на обєкті Університету за адресою: м. Миколаїв, вул. Крилова, 19-Г, в обсязі 19958 куб.м., та спожитого природного газу за показами лічильника в обсязі 2,374 куб.м. на іншому обєкті відповідача, розташованому за адресою: вул. Логовенко, 2, м. Миколаїв, у березні 2017 року відповідачем спожито разом 22,332 тис. куб. м. природного газу.

Вартість зазначеного обсягу газу, виходячи із встановлених тарифів постановою НКРЕКП від 15.12.2016 р. № 2300, згідно якої для позивача встановлено тариф на послуги розподілу природного газу в розмірі 730 грн. 50 коп. за 1000 куб.м. (без урахування ПДВ), складає 19576 грн. 24 коп. з ПДВ, про що ПАТ Миколаївгаз складено акт від 31.03.2017 за № МКП00007446 надання послуг з розподілу природного газу (ас. 23). На оплату вартості цього обсягу поставленого природного газу ПАТ Миколаївгаз виставлено Університету рахунок від 31.03.2017 р. № 00013729, згідно котрого сплаті відповідачем, з урахуванням наявної передплати в сумі 2629 грн. 80 коп., підлягала сума 16946 грн. 44 коп. (ас.24). Отримання акту та рахунку Університетом підтверджено представником останнього, який пояснив, що відповідач відмовився від їх підписання, вважаючи такими, що складені з урахуванням більшого, ніж спожито Університетом, обсягу природного газу.

За твердженнями позивача, не спростованими відповідачем, на даний час указана сума 16946 грн. 44 коп. Університетом не оплачена, а тому суд визнає її основним боргом, і, при цьому відхиляє доводи відповідача, що при визначені обсягу спожитого газу по обєкту вул. Крилова, 19-г, м. Миколаїв, за березень 2017 року належить ураховувати лише на підставі показів лічильника, так як вони суперечать викладеним вище обставинам та положенням чинного законодавства.

Згідно ч.1 ст.193 ГК України субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобовязання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обовязковим для виконання сторонами.

Таким чином, суд визнає, що вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 16946 грн. 44 коп. належить задовольнити.

Суд також визнає, що у звязку з простроченням відповідачем зобовязань з оплати спожитого природного газу, ПАТ Миколаївгаз обґрунтовано здійснено нарахування на суму прострочення пені, 3 % річних та індексу інфляції.

Так, цивільним законодавством України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Господарським кодексом України визначено, що кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 ГК України). Господарськими санкціями визнаються штрафні санкції у вигляді грошової суми, зокрема штраф, пеня (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Пунктом 8.2. договору передбачено, що у разі порушення споживачем строків оплати за цим договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Суд погоджується із здійсненими позивачем нарахуваннями, у відповідності до ч.2 ст.625 ЦК України, на суму основного боргу за період прострочення його оплати, а саме:

- 3 % річних у сумі 136 грн. 50 коп. за період 10.04-17.07.2017;

- індексу інфляції в сумі 643 грн. 96 коп. за період квітень-червень 2017 року.

Отже, вимоги про стягнення зазначених сум нарахувань належить задовольнити.

Суд погоджується з розміром нарахованої ПАТ Миколаївгаз пені за прострочення відповідачем у період 10.04-17.07.2017 оплати вартості спожитого природного газу, яка складає загальну суму 1162 грн. 57 коп.

Разом з тим, при визначені розміру пені, яку належить стягнути з відповідача, суд виходить із засад справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності, як складових елементів загального конституційного принципу верховенства права, і ураховує, що прострочення виконання грошових зобовязань мало нетривалий період, що позивачем не доведено наявності негативних для нього наслідків та впливів від порушення Університетом своїх зобовязань, що раніше відповідачем здійснювалися оплати у більшому розмірі, ніж вартість поставлено ПАТ Миколаївгаз обсягу природного газу. Ці обставини суд ураховує як такі, що, з урахуванням інтересів сторін, дають суду право зменшити розмір підлягаючої до стягнення пені на підставі ч.3 ст.551 ЦК України, ст.233 ГК України, п.3 ч.1 ст. 83 ГПК України, котрими передбачено право суду зменшити розмір неустойки, за наявності обставин, які мають істотне значення.

Таким чином, суд вважає за можливе зменшити розмір пені, і визнати її розмір, котрий підлягає стягненню з Університету, в сумі 700 грн.

Ураховуючи викладене, стягненню з відповідача підлягають грошові кошти в загальній сумі 18426 грн. 90 коп., із яких: 16946 грн. 44 коп. основний борг; 136 грн. 50 коп. 3 % річних; 643 грн. 96 коп. сума, на яку збільшився основний борг, з урахуванням індексу інфляції; 700 грн. пеня.

Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату позовної заяви судовим збором, при задоволенні позову на відповідача (ст.49 ГПК України).

Отже, витрати ПАТ Миколаївгаз на оплату позовної заяви судовим збором підлягають відшкодуванню за рахунок Університету.

ПАТ Миколаївгаз позов оплачено судовим збором, згідно платіжних доручень від 20.01.2017 р. № 6028 на суму 1378 грн. та від 23.01.2017 р. № 6038 на суму 222 грн., а всього сплачено 1600 грн. судового збору, виходячи із позовних вимог у загальній сумі 18889 грн. 47 коп., котрі судом визнані обґрунтованими, і з розрахунком яких суд погодився. Позовні вимоги є майновими.

У відповідності до Закону України Про судовий збір, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 % ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону).

Розмір сплаченого позивачем судового збору узгоджується з вимогами законодавства, і тому витрати з оплати судового збору в сумі 1600 грн., яка є мінімальною сумою судового збору, належить у цій сумі відшкодувати за рахунок відповідача.

У судовому засіданні 07.09.2017 р., згідно із ст. 85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Миколаївгаз задовольнити частково.

2. Стягнути з Чорноморського національного університету імені ОСОБА_3, 55203, вул. 68 Десантників, 10, м. Миколаїв, ідентифікаційний код 23623471, на користь публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Миколаївгаз, 54003, вул. Погранична (Чигрина), 159, м. Миколаїв, ідентифікаційний код 05410263, грошові кошти в загальній сумі 18426 (вісімнадцять тисяч чотириста двадцять шість) грн. 90 коп., із яких: 16946 (шістнадцять тисяч девятсот сорок шість) грн. 44 коп. основний борг; 136 (сто тридцять шість) грн. 50 коп. 3 % річних; 643 (шістсот сорок три) грн. 96 коп. сума, на яку збільшився основний борг, з урахуванням індексу інфляції; 700 (сімсот) грн. пеня, а також грошові кошти в сумі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. на відшкодування витрат з оплати позову судовим збором.

3. У задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 10 днів з дня підписання повного тексту рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 12.09.2017.

Суддя Ю.М. Коваль.