Рішення № 68781453, 07.09.2017, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2017 р. Справа № 911/1900/17

за позовом Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Київської міської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»

до Управління соціального захисту населення Рокитнянської районної державної адміністрації Київської області

про стягнення 32 511,03 грн.

Суддя Антонова В.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність №1206 від 12.12.2016);

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа №911/1900/17 за позовом Публічного акціонерного товариства Укртелеком в особі Київської міської філії Публічного акціонерного товариства Укртелеком (далі позивач) до Управління соціального захисту населення Рокитнянської районної державної адміністрації Київської області (далі відповідач) про стягнення 32 511,03 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.06.2017 порушено провадження по справі №911/1900/17 та призначено її до розгляду на 03.08.2017.

24.07.2017 через канцелярію господарського суду Київської області від представника позивача надійшло клопотання №14-10/320 від 21.07.2017 (вх. №14683/17) з документами для долучення до матеріалів справи, на виконання вимог ухвали суду від 23.06.2017.

27.07.2017 до господарського суду Київської області від представника відповідача надійшли заперечення проти позову №781/03 від 25.07.2017 (вх. №14996/17).

01.08.2017 на електронну адресу господарського суду Київської області від представника відповідача надійшло клопотання №802/03 від 31.07.2017 (вх. №15225/17) про перенесення розгляду справи.

У судове засідання 03.08.2017 представники відповідача не з'явились.

Представник позивача у судовому засіданні 03.08.2017 подав клопотання (вх. №15485/17) про продовження строку розгляду спору на 15 днів. Дане клопотання судом задоволено.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.08.2017 продовжено строк вирішення спору на пятнадцять днів з 25.08.2017 по 08.09.2017 та відкладено розгляд справи на 07.09.2017.

03.08.2017 після судового засідання на електронну поштову адресу господарського суду Київської області від відповідача надійшов лист №802/03 від 31.07.2017 (вх. №15486/17), в якому відповідач просить суд перенести розгляд справи в звязку з тим, що представник відповідача не може бути присутнім на розгляді справи 03.08.2017 на 11:20 з поважних причин.

05.09.2017 на електронну поштову адресу господарського суду Київської області від відповідача надійшов лист №917/10 від 05.09.2017 (вх. №18560/17), в якому відповідач просить суд розглянути справу без участі представника відповідача.

В судове засідання 07.09.2017 представники відповідача повторно не зявились.

Представник позивача в судовому засіданні 07.09.2017 позов підтримав в повному обсязі.

Абзацом першим пункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 передбачено, що у випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» є оператором телекомунікацій і у своїй діяльності керується нормами діючого законодавства, зокрема Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України «Про телекомунікації», Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України 11.04.2012 року № 295 (далі - Правила № 295), іншими законодавчими актами України.

Згідно з ч. 3 ст. 63 Закону України «Про телекомунікації» та п. 63 Правил № 295, оператори телекомунікацій повинні надавати споживачам, які мають установлені законодавством пільги, телекомунікаційні послуги з урахуванням цих пільг, відповідно до законодавства України.

Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Законом України «Про жертви нацистських переслідувань», Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильскої катастрофи», Законом України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист», Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Законом України «Про охорону дитинства» встановлені пільги з оплати за послуги зв'язку для окремих категорій осіб.

Київська міська філія позивача надає телекомунікаційні послуги на пільгових умовах категоріям споживачів, на яких поширюється дія вищезазначених законів.

Порядок та механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо надання пільг з послуг зв'язку визначається Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 року №256 (далі - Порядок №256).

Пунктами 2, 3 Порядку передбачено, що фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджеті Автономної Республіки Крим, бюджетах міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та у районних бюджетах на зазначені цілі. Забороняється фінансування місцевих програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету.

Головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі - головні розпорядники коштів).

Зокрема, п. 3 Порядку № 256 визначено, що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

Таким чином, розпорядником коштів бюджетного фінансування вищевказаних соціальних пільг є Управління соціального захисту населення Переяслав-Хмельницької міської ради, а отже, на підставі вищезазначених норм законодавства та положень Постанови, Порядку № 256, відшкодування витрат, понесених позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян, здійснюється відповідачем за рахунок державних субвенцій.

Відповідно до п. 11 Порядку про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 року № 117, щомісяця між сторонами здійснюється звірка розрахунків за надані населенню телекомунікаційні послуги, на які надаються пільги відповідно до законодавства: форма № 3-пільга

Як зазначив позивач, на виконання вищезазначених норм законодавства, відповідачу в період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 було надано телекомунікаційних послуг на пільгових умовах на суму 202 189,29 грн., що підтверджується Актами звіряння розрахунків за надані населенню телекомунікаційні послуги, форма № 3-пільга, копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідач розрахувався за надані послуги частково у сумі 220 580,50 грн, що підтверджується копіями наданих платіжних доручень та актами звіряння розрахунків.

Таким чином, станом на дату подання позову у відповідача наявна заборгованість в розмірі 32 511,03 грн.

Статтею 174 Господарського кодексу України визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акту.

Згядно з ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконаїи роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу (ч.2 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктами 1, 6 ст. 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; основи соціального захисту тощо.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначено Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії».

Статтею 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» встановлено, що виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Вказані норми законів закріплюють реалізацію державних гарантій певним категоріям громадян та є нормами прямої дії: безумовний обовязок оператора телекомунікацій надавати пільги визначеним категоріям громадян кореспондує безумовний обовязок держави в особі її органів відшкодувати такі пільги.

Здійснення відшкодування витрат, понесених позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг за користування телефоном пільговим категоріям громадян, які мають право на відповідні пільги згідно чинного законодавства покладається у відповідності до положень вищезазначених норм законодавства на Управління соціального захисту населення Рокитнянської районної державної адміністрації, як розпорядника коштів Рокитнянського району Київської області на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, до компетенції якого належать питання праці та соціального захисту населення.

Позивач стверджує, що відповідач не виконав в повному обсязі обов'язки щодо відшкодування витрат, які понесені позивачем в результаті надання послуг на пільгових умовах за період з 01.01.2015 по 31.12.2015, розрахувався частково на суму 220 580,50 грн., внаслідок чого за відповідачем рахується заборгованість за надані телекомунікаційні послуги на пільгових умовах за спірний період в сумі 32 511,03 грн.

Оскільки, вказана заборгованість за надані послуги сплачена не була, позивач звернувся до суду з даним позовом і просить стягнути з відповідача 32 511,03 грн. за надані телекомунікаційні послуги за період з 01.01.2015 по 31.12.2015.

Відповідач у своїх запереченнях проти позову не заперечував проти наявності боргу, проте просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на відсутність бюджетного фінансування.

Проте, листом від 31.07.2017 №802/03 (вх. №15486/17) відповідач повідомив суд, що ним якнайшвидше буде вирішено питання щодо погашення заборгованості перед ПАТ «Укртелеком».

Як визначено ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Крім того, як наголошує Вищий господарський суд України, зокрема, в постановах від 11.04.2013 року у справі № 5023/5038/12, від 13.12.2012 у справі 10/5026/1270/20, зазначення в мотивувальній частині рішення в обґрунтування висновків про особливості бюджетного фінансування державних установ та організацій, визнати законним і обґрунтованим не можна.

Відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання (п. 5 Оглядового листа Вищого господарського суду України № 01-06/374/2013 від 18.02.2013).

Аналогічна правова позиція викладена в Постановах Верховного Суду України від 15.05.2012 у справі № 11/446, від 15.05.2012 у справі № 3-28гс12 та Постанові Вищого господарського суду України від 23.08.2012р. у справі № 15/5027/715/2011.

Тобто, відповідач, як юридична особа відповідає за своїми зобовязаннями, які виникли безпосередньо із закону і така відповідальність не може ставитись в залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.

Крім того, згідно ч. 6 ст. 48 Бюджетного кодексу України зобовязання щодо виплати субсидій, допомог, пільг по оплаті за надані послуги та компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються органами Державного казначейства України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

Таким чином, у звязку з порушенням відповідачем вимог норм законодавства та порядку відшкодування витрат, які понесені позивачем в результаті надання послуг на пільгових умовах за період з 01.01.2015 по 31.12.2015, відповідач зобовязаний компенсувати позивачу такі витрати.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 32 511,03 грн. витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах за період з 01.01.2015 по 31.12.2015, є доведеними, обґрунтованими, відповідачем належним чином не спростованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Управління соціального захисту населення Рокитнянської районної державної адміністрації (09600, Київська обл., Рокитнянський район, селище міського типу Рокитне, вулиця Першотравнева, будинок 6, ідентифікаційний код 03193726) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (01601, м. Київ, бульвар Т.Шевченка, будинок 18, ідентифікаційний код 21560766) 32 511 (тридцять дві тисячі пятсот одинадцять) грн. 03 коп. боргу та 1600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 12.09.2017.

Суддя В.М. Антонова