Рішення № 68781192, 29.08.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.08.2017Справа №910/11551/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕОС-УКБ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-будівельна компанія ДЖМС"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Київресурсбуд"

про стягнення 321 562,25 грн.

Суддя Якименко М.М

Представники сторін:

від позивача: не з'явилися;

від відповідача: Басмат В.С. (директор); Косенко Н.В. - за довіреністю №12-17 від 13.03.2017 року; Лой О.М. - за довіреністю №72-17 від 07.08.2017 року.

від третьої особи: не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЕОС-УКБ" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-будівельна компанія ДЖМС" про стягнення 321 562,25 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача відповідач під час виконання будівельно-монтажних робіт з зовнішнього електропостачання за Договором №1505 від 17.03.2015 року відступився від умов договору та допустив в своїй роботі недоліки, які позивач усунув за власні кошти.

З цих підстав, позивач просив суд задовольнити позов стягнувши з відповідача на свою користь 321 562,25 грн. - збитків, 4 823,43 грн. - судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2017 року №910/11551/17 порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 09.08.2017 року, а також залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Київресурсбуд" у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача (з урахуванням ухвали Господарського суду міста Києва від 09.08.2017 року про виправлення описки).

08.08.2017 року через канцелярію Господарського суду міста Києва представник відповідача подав відзив на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2017 року відкладено розгляд справи на 29.08.2017 року.

В судове засідання 29.08.2017 року представники позивача та третьої особи не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 29.08.2017 року представник відповідача позовні вимоги не визнав та просив суд в їх задоволенні відмовити.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 29.08.2017 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності, та заслухавши пояснення представника відповідача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17.03.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНЖЕНЕРНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ДЖМС" (далі по тексту - виконавець, відповідач, ТОВ "ІНЖЕНЕРНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ДЖМС") та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГЕОС-УКБ" (далі по тексту - замовник, позивач, ТОВ "ГЕОС-УКБ") укладено Договір №1505 (далі по тексту - Договір) відповідно до умов якого Виконавець зобов'язався на свій ризик з своїх матеріалів виконати і передати замовнику наступні роботи на об'єкті замовника: будівельно-монтажні роботи з зовнішнього електропостачання. Будівництво житлово-офісного-торговельного комплексу з підземним паркінгом на проспекті Перемоги, 90/1 у Шевченківському районі м. Києва. Перелік робіт та використовуваних матеріалів конкретизованого в додатку № 1 (договірна ціна), що включає в себе Локальний кошторис, Підсумкову відомість ресурсів, та інші документи за необхідності, що підписаний уповноваженими представниками обох сторін і є невід'ємною частиною цього договору.

01.09.2015 року між позивачем та відповідачем укладено Додаткову угоду до Договору №1505 від 17.03.2015 року (далі по тексту - Додаткова угода), відповідно до умов якої, у зв'язку із збільшенням об'ємів робіт сторони домовились викласти договірну ціну (додаток № 1 до договору) у новій редакції (додаток № 2 до договору).

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди сторони домовились викласти п. 1.1. договору у наступній редакції: "За даним договором виконавець зобов'язується на свій ризик з своїх матеріалів/матеріалів замовника (передача без права власності, продаж) виконати і передати замовнику наступні роботи на об'єкті замовника: будівельно-монтажні роботи з зовнішнього електропостачання Будівництво житлово-офісного-торговельного комплексу з підземним паркінгом на проспекті Перемоги, 90/1 у Шевченківському районі м. Києва. Перелік робіт та використовуваних матеріалів конкретизовано в додатку № 1 (договірна ціна), що включає в себе локальний кошторис, підсумкову відомість ресурсів, та інші документи за необхідності, що підписаний уповноваженими представниками обох сторін і є невід'ємною частиною цього договору".

Згідно з п. 3 Додаткової угоди сторони домовились викласти пункт 2.1. договору в наступній редакції: " 2.1. Початок виконання робіт - два дні з дати підписання договору. Строк закінчення робіт - грудень 2016".

Позивач залучає підрядні організації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва за адресою: проспект Перемоги, 90/1 в м. Києві (далі по тексту - об'єкт) на підставі договору генерального підряду №8/90-1 від 23.022015 року, укладеного із замовником на Об'єкті - Товариства з обмеженою відповідальністю "Київресурсбуд" (далі по тексту - третя особа, ТОВ «Київресурсбуд»).

Листом №17 від 10.03.2017 року третя особа звернулася до ТОВ «ГЕОС-УКБ» з вимогою про усунення недоліків виявлених при виконанні робіт по зовнішньому електропостачанню на Об'єкті, що в тому числі унеможливлює укладення прямих договорів власниками квартир на електропостачання.

На виконання вищевказаного листа, 14.03.2017 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Консенсус ТМ» укладеного Договір №458/4566/2 (далі потексту - Договір №48/4566/2), за умовами якого ТОВ «КОНСЕНСУС ТМ» зобов'язалось виконати на Об'єкті наступні роботи з усунення недоліків Відповідача:

- Монтаж комірок ЮкВ. в підстанції комірок ПС "Святошино" та ПС "Станкозаводська" згідно з ТУ;

- Монтаж кабельної лінії 0,4 від РП 537 до щитових будинків секції Д, Е, Ж, И;

- Монтаж кабельних конструкцій в кабельних колодязях;

- Монтаж, наладка телемеханіки в РП 537;

- Кріплення опор зовнішнього освітлення виставлено в нульову відмітку, підведено кабельні лінії під опори.

10.07.2017 року ТОВ «КОНСЕНСУС ТМ» виконано та передано, а позивачем прийнято роботи за Договором №458/4566/2 вартістю 321 562,25 грн., що підтверджується підписаним між сторонами Актом приймання виконаних робіт від 10.07.2017 року (Том 1, а.с. 131).

Позивачем оплачено вартість виконаних ТОВ «КОНСЕНСУС ТМ» робіт, що підтверджується платіжним дорученням №9033 від 13.07.2017 року на суму 321 562,25 грн.

Відповідно до п. 3.3.5. Договору якщо виконавець відступив від умов Договору, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в робот, Замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу.

Спір у справі виник в зв'язку з тим, що на думку позивача відповідачем під час виконання будівельно-монтажних робіт з зовнішнього електропостачання за Договором №1505 від 17.03.2015 року відступився від умов договору та допустив в своїй роботі недоліки, які позивач усунув за власні кошти, в зв'язку з чим позивач просить суд компенсувати грошові кошти витрачені на усунення недоліків та стягнути з відповідача на свою користь 321 562,25 грн. - збитків.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 3.1.3. Договору замовник зобов'язаний здійснювати контроль та нагляд за ходом виконання робіт Виконавцем на предмет відповідності обсягів, вартості і якості виконаних робіт Додатку №1 до цього Договору, проекту, кошторису, будівельним нормам і правилам, а матеріалів, виробів і конструкцій - державним стандартам та технічним умовам

Згідно з п. 3.3.2. Договору замовник має право безперешкодного доступу на Об'єкт для здійснення нагляду та контролю за відповідністю якості, обсягів виконаних робіт цьому Договору, проекту, дотримання будівельних норм і правил, відповідністю матеріалів, конструкцій, виробів державним стандартам тощо і при виявленні недоліків приймає рішення про їх усунення або Призупинення робіт.

Замовник має право вимагати від Виконавця термінового усунення недоліків і дефектів, виявлених при прийманні окремих видів робіт, приймати рішення про їх усунення (п.3.3.3. Договору).

Пунктом 3.3.9. Договору передбачено, що замовник має право утримати при кінцевих розрахунках з Виконавцем вартість робіт, в яких з вини Виконавця допущені недоробки і дефекти, що зафіксовані відповідним актом при прийнятті робіт, або 5(п'ять) відсотків від загальної вартості виконання робіт Виконавцем для забезпечення усунення Виконавцем будівельних недоліків у встановлений актом строк;

Відповідно до п.3.4.2. Договору виконавець має право встановлювати термін усунення недоробок, які виникають протягом терміну гарантії, в разі надходження скарг від власників споруджених приміщень Об'єкта.

Недоробки, обумовлені діяльністю Виконавця, усуваються ним за свій рахунок в терміни, передбачені дефектним актом та у відповідності до гарантійного строку (п.4.5. Договору).

Згідно з п.6.7. Договору у випадку недотримання Виконавцем вимог якості, строкам протягом всього терміну виконання робіт відділ якості Замовника видає Виконавцю відповідний припис. При не усуненні Виконавцем порушень вказаних в приписі у строк, вказаний в приписі, Виконавець сплачує Замовникові штраф у розмірі до 10 (десяти) % від вартості виконаних робіт у звітному місяці. Замовник має право утримати із Виконавця вищевказаний штраф за рахунок коштів, що підлягають сплаті Виконавцю за виконані роботи.

Питання якості виконання робіт за Договором досліджувалося господарським судом міста Києва у справі №910/4661/17 (за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНЖЕНЕРНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ДЖМС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕОС-УКБ" про стягнення заборгованості у розмірі 204 098 грн. 09 коп.).

Рішення Господарського суду міста Києва від 19.04.2017 року у справі №910/4661/17, яке залишено без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2017 року, встановлено, що: «Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору №1505 від 17.03.2015 року Позивач виконав роботи з зовнішнього електропостачання на об'єкті: "Будівництво житлово-офісного-торговельного комплексу з підземним паркінгом на проспекті Перемоги, 90/1 у Шевченківському районі м. Києва", а Відповідач в свою чергу прийняв вказані роботи, що підтверджується відповідними Актами приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ2в та Довідками про вартість виконаних будівельних робіт за формою КБ-3, які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку.».

Київський апеляційний господарський суд у постанові від 06.06.2017 року по справі №910/4661/17 зазначив наступне: «Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором свідчить також відсутність претензій та повідомлень відповідача про порушення умов Договору позивачем.

Судом першої інстанції правомірно відхилено доводи відповідача щодо необґрунтованості заявлених позовних вимог, оскільки ТОВ "ГЕОС-УКБ" своїми конклюдентними діями із здійснення часткової оплати за надані й прийняті роботи, а також із підписання Актів звірки взаєморозрахунків підтвердило факт належного виконання ТОВ "Інженерно-Будівельна Компанія ДЖМС" умов Договору.».

Відповідно до ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В позовній заяві позивач вказує на Лист ТОВ «Київресурсбуд» №17 від 10.03.2017 року, де вказані недоліки, що допущені відповідачем. З метою усунути вказані в листі №17 недоліки, позивач 14.03.2017 року підписує з ТОВ «Консенсус ТМ» Договір №458/4566/2, при цьому позивач 21.03.2017 року, в рахунок оплати виконаних відповідачем за Договором №1505 робіт, перераховує грошові кошти в розмірі 25 000,00 грн.

З врахуванням вищевикладеного суд зазначає, що ТОВ «ГЕОС-УКБ» (позивач) своїми конклюдентними діями із здійснення часткової оплати за надані й прийняті роботи, підтвердило факт належного виконання ТОВ "Інженерно-будівельна компанія ДЖМС" умов Договору.

Відповідно до ч.1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. (ч. 1 ст. 853 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 853 ЦК України замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Відповідно до ч. 3 ст. 853 ЦК України якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

Суд звертає увагу на п. 2 Додаткової угоди про розірвання Договору №1505, де сторони вказали, що залишок робіт на загальну суму 451 688,84 грн. Виконавцем (відповідачем) виконуватись не буде. Замовник не має права стягувати будь-які штрафні санкції та притягувати до відповідальності за залишок Робіт на загальну суму 451 688,84 грн. Тобто, мова йде про те, що частина робіт дійсно залишилась не виконана за домовленістю сторін.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов до висновку, що з позовної заяви та доданих до неї документів не вбачається факту наявності недоліків в виконанні робіт за Договором №1505, за які відповідач повинен нести відповідальність.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Частиною 1, 2 ст. 224 ГК України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною (ч. 1 ст. 225 ГК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Як у випадку невиконання договору, так і за зобов'язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, чинне законодавство, як правило, виходить з принципу вини контрагента або особи, яка завдала шкоду (статті 614 та 1166 ЦК України).

Чинним законодавством України обов'язок доведення факту наявності порушення відповідача покладено на позивача, наявність та розмір понесених збитків, а також причинно-наслідковий зв'язок між правопорушенням і збитками.

Встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. При цьому такий зв'язок між порушенням та збитками має бути прямим та безпосереднім.

З врахуванням вищевикладеного суд дійшов до висновку, що позивачем не доведено наявності прямого та безпосереднього причинного зв'язку між діями відповідача та сумою збитків у розмірі 321 562,25 грн.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, за результатами розгляду справи суд прийшов до висновку що позивачем не надано належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Щодо клопотання відповідача (викладене у відзиві) про стягнення з позивача 16 500,00 грн. судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Дія Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в п. 1 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону, в якій зазначається, що адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

В п. 6.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.13. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" наголошено на тому, що за змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі. (Аналогічну правову позицію викладено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 N 6-рп/2013 у справі N 1-4/2013).

На підтвердження факт понесення витрат на юридичне обслуговування в розмірі 16 500,00 грн. позивач надав суду Договір №190717-1 на юридичне обслуговування від 19.07.2017 року та платіжні доручення: №1161 від 07.08.2017 року на суму 8 500,00 грн., №1125 від 24.07.2017 року на суму 8 000,00 грн.(призначення платежу: сплата за супровід судової справи зг.рах.№20 від 19/07/2017 р., без ПДВ).

З документів, що містяться у справі, не можна зробити повноцінний висновок про обсяг наданих послуг, та чи послуги надані адвокатом. Суду не надано жодного акту здачі-прийняття послуг, які б закріплювали факт надання послуг адвокатом у даній справі, платіжні доручення засвідчують факт оплати послуг але без їх конкретизації.

В матеріалах справи відсутні дані про кількість годин, які затратив для надання правової допомоги адвокат по даній справі

Суд вважає, що в даному випадку під час розгляду справи адвокат не приймав участь в жодному судовому засіданні, а, відповідно, суд не має реальної можливості вирахувати обсяг роботи і дійти до висновку, що оплата послуг в розмірі 16 500,00 грн. є оплатою послуг адвоката та є співрозмірною. У контексті зазначених обставин, суд вважає, що відшкодування витрат, сплачених позивачем за отримання юридичних послуг, не підлягають задоволенню в зв'язку з недоведеністю позивачем факту надання адвокатом зазначених послуг на суму 16 500,00 грн.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 82 - 85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог - відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М. Якименко

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 11.09.2017 року.