Ухвала суду № 68780730, 11.09.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01029, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5

УХВАЛА

11 вересня 2017 року К/800/26994/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Борисенко І.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Львівській області

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.03.2017

та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2017

у справі № 813/3558/16

за позовом Державного підприємства «Львівський державний завод «ЛОРТА»

до Головного управління ДФС у Львівській області

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.03.2017 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2017 у справі № 813/3558/16.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.08.2017 касаційну скаргу було залишено без руху та встановлено скаржнику строк до 07.09.2017 для усунення наявних недоліків.

В межах строку, встановленого на усунення недоліків, та на виконання вимог ухвали Вищого адміністративного суду України від 09.08.2017 відповідачем надано клопотання, до якого долучено платіжне доручення № 958 від 28.08.2017 на суму 11278,88 грн.

Однак, надане відповідачем платіжне доручення № 958 від 28.08.2017 про доплату судового збору в розмірі 11278,88 грн. (на виконання вимог ухвали від 09.08.2017) не може бути прийняте судом в якості належного доказу сплати судового збору за подання даної касаційної скарги, оскільки вказані кошти згідно названого платіжного доручення перераховані за неправильними реквізитами рахунку.

При цьому, суд зазначає про таке.

Документом про сплату судового збору є квитанція установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.

Згідно зі статтею 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Реквізити рахунку для зарахування судового збору: отримувач коштів УДКСУ у Печерському районі м. Києва; рахунок отримувача 31210255700007; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, код банку отримувача 820019; банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві; код класифікації доходу бюджету - 22030105 «Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075)».

Однак, при перевірці зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України судом встановлено факт ненадходження вказаних коштів на відповідний рахунок за вказаним платіжним дорученням.

Таким чином, вимоги ухвали Вищого адміністративного суду України від 09.08.2017 відповідачем не виконано, а саме - не надано доказів сплати судового збору у встановленому порядку.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Виходячи з викладеного та в зв'язку із невиконанням вимог ухвали від 09.08.2017, суддя-доповідач приходить до висновку про наявність підстав для повернення названої касаційної скарги.

Керуючись ст. 108, ст. ст. 210 - 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області повернути скаржнику.

2. Копію ухвали про повернення касаційної скарги разом із доданими до касаційної скарги матеріалами направити Головному управлінню ДФС у Львівській області, а касаційну скаргу залишити в суді касаційної інстанції.

3. Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя

Вищого адміністративного

суду України І.В. Борисенко