Ухвала суду № 68779962, 11.09.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого Шинкар Т.І.,

суддів Пліша М.А.,

Макарика В.Я.,

секретаря судового засідання Гнідець Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державного підприємства «СЕТАМ» на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 12 червня 2017 року про забезпечення позову у справі №813/2085/17 за позовом ОСОБА_2 до Личаківського відділу державної виконавчої служби міста Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання дій неправомірними, -

В С Т А Н О В И В:

08.06.2017 ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до Личаківського відділу державної виконавчої служби міста Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області, просила визнати неправомірними дії державного виконавця Личаківського відділу державної виконавчої служби м. Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області по зверненню стягнення на квартиру АДРЕСА_1.

09.06.2017 ОСОБА_3 представником ОСОБА_2 подано клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення реалізації арештованого майна - квартири АДРЕСА_1, що здійснюється Личаківським відділом державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області через ДП «Сетам».

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 12.06.2017 клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову задоволено.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Державне підприємство «СЕТАМ» подало апеляційну скаргу, просить скасувати ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 12.06.2017 та відмовити у задоволені заяви про забезпечення позову. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що оскаржуваною ухвалою суд вжив захід забезпечення позову, який не передбачений Кодексом адміністративного судочинства України, а саме: зупинення реалізації арештованого майна. Окрім того, вказує, що заходи забезпечення позову застосовуються виключно до суб'єктів владних повноважень, тоді як ДП «СЕТАМ», яке уповноважене на проведення дій спрямованих на зупинення електронних торгів на підставі рішення суду, не є суб'єктом владних повноважень в розумінні КАС України.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, хоча належним чином повідомленні про місце та час розгляду справи, що відповідно до ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали, доводи апеляційної скарги в їх сукупності, на основі наявних у справі доказів, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а ухвалу суду першої інстанції скасувати, виходячи з наступного.

Задовольняючи клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що доводи позивача дають достатні підстави вважати про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам як позивача так і інших осіб до ухвалення рішення в адміністративній справі, а для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а тому клопотання про забезпечення позову слід задовольнити шляхом зупинення реалізації арештованого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1, що здійснюється Личаківським відділом державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області через ДП «Сетам» - до набрання законної сили рішенням у справі.

Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Частиною 1 статті 117 КАС України передбачено, що суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог. При цьому, інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Забезпечення позову є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу в адміністративному судочинстві, а також однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для особи рішення.

Підставами для забезпечення адміністративного позову, передбаченими ст.117 КАС України, є: 1) наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; 2) неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів; 3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав, свобод та інтересів позивача в разі невжиття таких заходів; 4) очевидність ознак протиправності рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Очевидність небезпеки полягає в тому, що з високим ступенем вірогідності можуть настати такі дії або події, які безумовно призведуть до порушення прав та інтересів позивача. Неможливість захисту прав може мати місце, зокрема, у разі знищення предмету спору, відчуження його іншим особам, якщо для відновлення прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, зокрема, необхідно буде звертатися до суду, визнавати недійсними договори чи рішення, вилучати майно тощо.

Суд, при розгляді клопотання про забезпечення позову повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з передбаченихст.117 КАС України обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти; врахувати пов'язаність заходів щодо забезпечення позову з його предметом, співмірність таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам.

З матеріалів справи встановлено, що підставою звернення із позовом до суду стало розміщення на сайті setam.net.ua інформації про проведення аукціону з реалізації квартири АДРЕСА_1. На вкладці «порядок та умови» продавцем зазначено Личаківський відділ державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що у Личаківському відділ ДВС м. Львова ГТУЮ у Львівській області на виконанні знаходяться виконавчі провадження з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса та виконавчих листів про стягнення заборгованості з ОСОБА_4 на користь ряду юридичних осіб. В процесі виконання виконавчих проваджень державним виконавцем вчиняються дії по зверненню стягнення на квартири АДРЕСА_1.

Водночас, позивач вказує, що як квартира АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_4, оскільки останні перебували у фактичних шлюбних відносинах з 2000 року, а в зареєстрованому шлюбі з 02.06.2002 по 08.12.2014, однак ОСОБА_2 (позивач) не є боржником у виконавчих провадженнях, що перебувають на виконанні у відповідача.

На підтвердження вказаного позивачем долучено до матеріалів справи копії Реєстраційного посвідчення на квартиру АДРЕСА_1 та рішення Личаківського районного суду м.Львова від 08.12.2014, згідно з яким шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 розірвано, копію виконавчого напису нотаріуса від 21.05.2009 та копії виконавчих листі (а.с.9-15, 21-24).

Так, наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2831/5 затверджено Порядок реалізації арештованого майна (далі - Порядок), відповідно до п.1 якого електронні торги - продаж майна за принципом аукціону засобами системи електронних торгів через Веб-сайт, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.

Відповідно до п.8 розділу X «Порядок розрахунків за придбане на електронних торгах майно та перехід права власності» вказаного Порядку акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством. У випадку придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке видається нотаріусом на підставі акта про проведені електронні торги.

Переможець електронних торгів зобов'язаний отримати майно у зберігача не пізніше семи робочих днів з дати отримання акта (п.10 Порядку).

Відповідно до ч. 2 ст. 388 Цивільного кодексу України передбачено, що майно не може витребовуватись від добросовісного набувача, якщо воно продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Верховний Суд України у постанові від 23.09.2014 (справа № 3-112гс14) вказав, що виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає у продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця учасника прилюдних торгів, та враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак, є правочином. Отже, відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених ч. 1 3, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України (ч. 1 ст. 215 ЦК України). Дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

З долученого до матеріалів справи витягу з сайту ДП «Сетам» про реалізацію квартири АДРЕСА_1 встановлено, що проведення аукціону призначено на 16.06.2017, тоді як позовна заява зареєстрована судом першої інстанції 08.06.2017, а клопотання про забезпечення позову зареєстроване судом 09.06.2017р., що вказує на очевидну доцільність поданого клопотання та об'єктивну неможливість розгляду справи по суті позовних вимог до початку проведення аукціону.

Враховуючи, що розміщення інформації про квартиру АДРЕСА_1 та призначення дати проведення аукціону мають на меті реалізацію вказаної квартири, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що за таких умов спірне нерухоме майно може бути реалізовано до моменту вирішення судом спору по суті, а тому наявна очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі та необхідність в подальшому докласти значних зусиль для їх відновлення.

При цьому, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне вказати, що ухвала суду про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з врахуванням положень статті 117 КАС України не змінює обсягу прав та обов'язків сторін у спорі, а лише спрямована на виконання вимог ст.2 КАС України, на захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, та має тимчасовий характер - до вирішення спору по суті.

Водночас, щодо обраного позивачем способу забезпечення позову, і як наслідок задоволення його судом першої інстанції, то суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п.17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суд України №2 від 06.03.2008 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень КАС України під час розгляду адміністративних справ», згідно з ч.3 та ч.4 ст.117 КАС України забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах: 1) зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; 2) заборони вчиняти певні дії. Наведений перелік підстав забезпечення позову є вичерпним.

Враховуючи вимоги щодо співмірності заходів забезпечення позову заявленим позовним вимогам, відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, а також вичерпний перелік способів забезпечення позову в адміністративних справах, суд апеляційної інстанції приходить висновку, що належним способам забезпечення позову є заборона Личаківському відділу державної виконавчої служби міста Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області проводити реалізацію арештованого майна - квартири АДРЕСА_1.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Закріплений у ст. 8 КАС України принцип верховенства права суд застосовує з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до вимог ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права в Україні.

Право власності має фундаментальний характер, захищається згідно з нормами національного законодавства з урахуванням принципів ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Держави-учасниці Конвенції зобов'язані поважати право кожного на мирне володіння своїм майном та гарантувати його захист передусім на національному рівні. Зазначене положення в Україні закріплено на конституційному рівні принципом непорушності права власності (ст. 41 Конституції України).

Складовою захисту права особи на мирне володіння своїм майном, гарантованого ст.1 Першого протоколу, є превентивні способи захисту права власності. Превентивний захист права власності допускається в разі існування загрози порушення права, яка має носити реальний характер і бути доведена в кожному конкретному випадку.

Згідно п.6 ч.1 ст.199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу.

Відповідно до ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Аналізуючи обставини щодо вирішення клопотання про забезпечення позову суд апеляційної інстанції вважає, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, оскільки прийнята з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення клопотання про забезпечення позову, з постановленням нової ухвали про часткове задоволення клопотання позивача.

Керуючись статтями 41, 117, 118, 160, 195, 196, 199, 202, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «СЕТАМ» задовольнити частково.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 12 червня 2017 року про забезпечення позову у справі №813/2085/17 скасувати та прийняти нову, якою клопотання ОСОБА_3 представника ОСОБА_2 задовольнити частково.

Задовольнити клопотання ОСОБА_3 представника ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову в спосіб заборони Личаківському відділу державної виконавчої служби міста Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області проводити реалізацію арештованого майна - квартири АДРЕСА_1.

У задоволенні решти вимог клопотання - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала остаточна та касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст Ухвали складено 11.09.2017