Постанова № 68779218, 12.09.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 вересня 2017 року письмове провадження № 826/19313/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Арсірія Р.О. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до проНаціональної гвардії України скасування наказів, поновлення на посаді,

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся з позовом до Національної гвардії України (далі по тексту - відповідач) з урахуванням збільшених позовних вимог про:

- визнання протиправним та скасування наказу Командувача Національної гвардії України від 28.10.2016р. №722 «Про підсумки службового розслідування та покарання винних»;

- визнання протиправним та скасування наказу Командувача Національної гвардії України від 09.11.2016р. №176 о/с, яким позивача на підставі наказу від 28.10.2016р. №722 позбавлено військового звання та відповідно до статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» припинено (розірвано) контракти та звільнено з військової служби у запас Збройних сил України за п.п. «в» п. 1 ч. 8 (у зв'язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку);

- поновлення ОСОБА_1 у військовому званні підполковника;

- поновлення на посаді начальника курсу №3 факультету №2 - підготовки фахівців для Національної гвардії України Навчально - наукового інституту №3 Національної академії внутрішніх справ України ОСОБА_1 з 09.11.2016р.;

- зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу середнє грошове утримання за час вимушеного прогулу з 28.10.2016р. по день поновлення на роботі;

- стягнення з відповідача на користь позивача заподіяної моральної шкоди у розмірі 20000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю прийняття оскаржуваних наказів у частині позбавлення позивача військового звання та припинення (розірвання) контракту та звільнення з військової служби у запас Збройних сил України за п.п. «в» п. 1 ч. 8 (у зв'язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку) Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних силах України.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав правомірності прийняття оскаржуваних рішень.

На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, суд прийшов до переконання про можливість розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.

Наказом командувача Національної гвардії України від 28.10.2016р. №722 «Про підсумки службового розслідування та покарання винних» за порушення вимог статей 6, 11, 16, 49, 50, 56, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999р. №548-ХІV та статей 3, 4, 5 Дисциплінарного статуту Збройних сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999р. №551-ХІV, за особисту недисциплінованість, свідоме негативне ставлення до військової служби, низьку усвідомленість свого військового обов'язку на начальника курсу №3 факультету №2 - підготовки фахівців для Національної гвардії України Навчально - наукового інституту №3 Національної академії внутрішніх справ підполковника ОСОБА_1 (Г-002357) накладено дисциплінарне стягнення у виді позбавлення військового звання.

Наказом командувача Національної гвардії України від 09.11.2016р. №176 о/с «По особовому складу» відповідно до п. 77 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних силах України колишнього підполковника ОСОБА_1 (Г-002357), начальника курсу №3 факультету №2 - підготовки фахівців для Національної гвардії України Навчально - наукового інституту №3 Національної академії внутрішніх справ, позбавлено військового звання та відповідно до статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» припинено (розірвано) контракт та звільнено з військової служби у запас Збройних сил України за п.п. «в» п. 1 ч. 8 (у зв'язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку).

Підставою прийняття вказаного наказу став наказ командувача Національної гвардії України від 28.10.2016р. №722.

Не погоджуючись з оскаржуваними наказами у частині, що стосується позивача, останній звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи даний адміністративний спір суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу», Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України»; Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов'язки визначаються цим Законом, іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.

Згідно з статтею 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця:

додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів;

бути пильним, зберігати державну та військову таємницю;

додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство;

виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету;

поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

У разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення (ч. 1 ст. 45 Дисциплінарного статуту).

Абзацом 2 статті 12 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України визначено, що Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України, Міністр оборони України, начальник Генерального штабу - Головнокомандувач Збройних Сил України, командувач Національної гвардії України користується дисциплінарною владою у повному обсязі цього Статуту, крім відповідних повноважень, визначених цим Статутом для кожного з них особисто.

Відповідно до статті 83 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини (стаття 84 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України).

Відповідно до статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром, доручено офіцерові чи прапорщикові (мічманові), а у разі вчинення правопорушення рядовим (матросом) чи сержантом (старшиною) - також сержантові (старшині).

Згідно зі статтею 86 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України після розгляду письмової доповіді про проведення службового розслідування командир проводить бесіду з військовослужбовцем, який вчинив правопорушення. Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення.

Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

Відповідно до статті 68 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України на молодших та старших офіцерів можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) попередження про неповну службову відповідність; д) пониження в посаді; е) пониження військового звання на один ступінь; є) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю; ж) позбавлення військового звання.

Згідно зі статтею 97 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України про накладені дисциплінарні стягнення оголошується офіцерському складу та військовослужбовцям військової служби за контрактом - особисто, у письмовому розпорядженні, на нараді чи перед строєм військовослужбовців, які мають військові звання (обіймають посади) не нижче за військове звання (посаду) військовослужбовця, що вчинив правопорушення. Крім того, дисциплінарні стягнення можуть оголошуватися в письмовому наказі.

Крім того, порядок проведення службового розслідування щодо військовослужбовців Національної гвардії України, які порушили військову дисципліну, визначено Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань у Національній гвардії України, затвердженої наказом МВС України від 24.10.2014р. №1133, зареєстрованого в Мінюсті 10.11.2014р. за №1414/26191 (далі по тексту - Інструкція №1133).

Так, відповідно до п. 1 частини ІІ Інструкції №1133 службове розслідування проводиться в разі: 1) невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов'язків, вимог законодавства, наказів начальників (керівників) чи інших розпорядчих документів, що негативно вплинуло на стан виконання покладених на Національну гвардію України службово-бойових завдань або створило загрозу здоров'ю чи життю особового складу та/або призвело до порушення прав та законних інтересів громадян, до людських жертв чи інших тяжких наслідків, порушень громадського порядку, заподіяння шкоди державі, підприємству, установі, організації незалежно від форми власності чи об'єднанню громадян; 2) недотримання положень законодавства, що призвело до створення передумов або розголошення конфіденційної, таємної, службової або іншої інформації, яка містить таємницю, що охороняється законом, утрати її матеріальних носіїв та інших правопорушень у сфері охорони державної таємниці; 3) утрати (викрадення), пошкодження печаток, штампів і бланків; 4) втрати службових документів або розголошення їх змісту; 5) реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань відомостей про скоєне військовослужбовцем кримінальне правопорушення; 6) повідомлення військовослужбовцю про підозру в учиненні ним кримінального правопорушення; 7) скоєння військовослужбовцем корупційного правопорушення або надходження подання спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції; 8) скоєння військовослужбовцем адміністративного правопорушення, за яке передбачена дисциплінарна відповідальність; 9) самогубства або спроби самогубства військовослужбовця; 10) застосування військовослужбовцем вогнепальної зброї; 11) використання військовослужбовцем вогнепальної зброї; 12) порушення порядку застосування вогнепальної зброї, спеціальних засобів чи заходів фізичного впливу; 13) утрати або викрадення табельної зброї чи боєприпасів; 14) неправомірне застосування військовослужбовцем спеціальних засобів або заходів фізичного впливу; 15) утрати або викрадення спеціальних засобів; 16) порушення статутних правил несення вартової служби чи патрулювання у варті (військовому наряді) з конвоювання, військовому наряді з охорони громадського порядку, варті (військовому наряді) з охорони важливих державних об'єктів, дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій в Україні; 17) неправомірних дій військовослужбовців щодо осіб, узятих під варту (охорону); 18) порушення правил несення вартової чи внутрішньої служб, що призвело до тяжких наслідків або створило загрозу настання таких наслідків; 19) скоєння втечі особи, узятої під варту, з-під охорони варти (військового наряду); 20) непокори, нападу особи, узятої під варту, або засудженого до позбавлення волі під час їх конвоювання чи охорони під час судового засідання на особовий склад варти (військового наряду), суддю (суддів), учасників судового провадження; 21) скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю військовослужбовця або військового транспортного засобу Національної гвардії України; 22) надзвичайних подій на об'єктах Національної гвардії України; 23) пожеж на об'єктах Національної гвардії України; 24) порушення вимог нормативно-правових актів з питань охорони праці та пожежної безпеки; 25) учинення правопорушення, що містить ознаки кримінального правопорушення або адміністративного корупційного правопорушення; 26) утрати або викрадення у військовослужбовця документів, які посвідчують його належність до Національної гвардії України, МВС; 27) порушення фінансово-господарської діяльності органів військового управління, ВВНЗ, військової частини, виявлені під час ревізій або перевірок, інших контрольних заходів, якщо під час проведення зазначених заходів не встановлено причини та умови, що сприяли вчиненню правопорушення, ступінь вини, розмір матеріальної шкоди та інші обставини правопорушення; 28) надходження акта прокурорського реагування, окремої ухвали суду про виявлені в службовій діяльності органу військового управління, військової частини порушення законодавства.

Пунктом 7 частини ІІ Інструкції №1133 визначено, що підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те командира (начальника).

Згідно з п. 3 частини ІІІ Інструкції №1133 за зверненнями громадян, представників органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, у яких не міститься відомостей з ознаками кримінального правопорушення, службові розслідування за наявності повноважень та правових підстав можуть призначати командири (начальники), яким вони адресовані, або командири (начальники) органів військового управління, ВВНЗ, військових частин, до яких вони надійшли. Службове розслідування не проводиться за анонімними повідомленнями, заявами, скаргами.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 27 по 28 вересня 2016 року на факультеті №2 - підготовки фахівців для Національної гвардії України Навчально - наукового інституту №3 Національної академії внутрішніх справ, згідно службового завдання старшим офіцером психологічної служби управління по роботі з особовим складом підполковником ОСОБА_2, у складі цільової групи офіцерів ГУ НГУ проведено вивчення соціально - психологічного клімату у військових колективах курсантів факультету НГУ.

Вивчення соціально - психологічного клімату проводилось шляхом анонімного опитування - 88% (147 курсантів), решта 12% сплановано на 28.09.2016р.

За попередніми результатами узагальнення відомостей щодо опитування курсантів встановлено, що 78% курсантів випускного курсу стверджують про хабарництво з боку позивача, а саме: надання дозволу мешкати за межами навчального закладу (250-400 грн.), надання відпустки за сімейними обставинами (300-700 грн.), лікування за місцем проживання (100-200 грн.), розподіл на практику, придбання алкогольних напоїв та продуктів харчування.

За результатами вивчення соціально - психологічного клімату Психологічною службою ГУ НГУ складено Довідку «Про попередні результати вивчення СПК серед колективів курсантів факультету НГУ».

Крім того, судом встановлено, що за результатами роботи на факультеті підготовки фахівців для НГУ НАВС, складена Доповідна записка «Про результати роботи на факультеті підготовки фахівців для НГУ НАВС» на ім'я командувача Національної гвардії України №2/399 від 30.09.2016р., у якій запропоновано призначити службове розслідування для перевірки інформації отримання неправомірної вигоди начальником курсу факультету №2 підполковником ОСОБА_1

Згідно з резолюцією на вказаній Доповідній записці: «ЗК (НГУ, ЗК (РОС) НУКР розглянути та атестаційній комісії підготувати пропозиції».

Наказом командувача Національної гвардії України №666 від 05.10.2016р. «Про призначення службового розслідування», з метою проведення повного, усебічного та об'єктивного з'ясування можливих протиправних дій посадових осіб факультету №2 - підготовки фахівців для Національної гвардії України Навчально - наукового інституту №3 Національної академії внутрішніх справ України, установлених під час анонімного опитування курсантів групою офіцерів Головного управління Національної гвардії України, з 05.10.2016р. призначено службове розслідування.

Отже, підставою для призначення службового розслідування була Доповідна записка «Про результати роботи на факультеті підготовки фахівців для НГУ НАВС» №2/399 від 30.09.2016р., а не анонімне повідомлення (заява, скарга), як то зазначає позивач та його представник.

За результатами проведеного службового розслідування 19.10.2016р. складено Висновок службового розслідування за фактом можливих протиправних дій посадових осіб факультету №2 - підготовки фахівців для Національної гвардії України Навчально - наукового інституту №3 Національної академії внутрішніх справ України, установлених під час анонімного опитування курсантів групою офіцерів Головного управління Національної гвардії України, який затверджений командувачем Національної гвардії України генерал - лейтенантом ОСОБА_3.

Під час службового розслідування були відібрані пояснення у курсантів 4-го (випускного) курсу факультету №2, які підтвердили факти отримання неправомірної вимоги позивача та порушення ним військової дисципліни, а саме:

1. отримання неправомірної вигоди при вирішенні питання присвоєння військових звань молодшим командирам у вигляді спиртних напоїв, дані факти підтверджено поясненнями сержантів ОСОБА_4 та ОСОБА_5;

2. Вимагання грошових коштів за нібито втрачений конверт з грошима близько однієї тисячі гривень, які були зібрані його підлеглими раніше у зв'язку зі смертю батька. Так, після його слів «ми не поїдемо у відпустку поки не знайдемо гроші» курсанти знову зібрали та передали позивачу близько 700грн. згідно з поясненнями курсантів ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9;

3. Під час юридичної практики курсантами які стажувалися у територіальних відділах Національної поліції Дарницького району в липні 2016 року позивачем через старшину ОСОБА_10 було запропоновано збирати в тиждень з курсантів гроші в сумі близько однієї тисячі гривень за звільнення від посадового контролю (ранкове та вечірнє шикування), про що свідчать пояснення командира 1-го навчального взводу капітана ОСОБА_11 та курсантів ОСОБА_4, ОСОБА_12, ОСОБА_6, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_5, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_9, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27 Крім того зазначений факт підтверджений копіями платіжних доручень ПАТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 від 18.07.2016 року та № НОМЕР_2 від 19.07.2016 року щодо дворазового перерахунку з картки старшини курсу старшини ОСОБА_28 грошових коштів у сумі по одній тисячі гривень на картку позивача та відповідними поясненнями старшини ОСОБА_28;

4. За документальне оформлення рапортів та вирішення питання надання дозволу на виїзд за межі України під час перебування в канікулярній відпустці у серпні 2016 року позивач запропонував придбати для нього продукти харчування у вигляді ковбаси «Московської - сирокопченої». Дані факти підтверджено поясненнями курсантів ОСОБА_29, ОСОБА_4, ОСОБА_27, ОСОБА_30, ОСОБА_13, ОСОБА_7, ОСОБА_18, ОСОБА_8 Сержант ОСОБА_17 відмовився від пропозиції позивача придбати продукти харчування, але факт розмови підтверджує;

5. Привласнення майна, а саме придбаного 09.10.2013 за кошти батьків курсантів для потреб підрозділу телевізору марки Samsung, моделі 32F5000, за серійним номером НОМЕР_3 вартістю 3 тисячі 200 грн., що підтверджується поясненнями командира 1-го навчального взводу капітана ОСОБА_11 та курсантів ОСОБА_31, ОСОБА_9, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_32, ОСОБА_12, ОСОБА_33, ОСОБА_5, ОСОБА_34, ОСОБА_30, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_35, ОСОБА_18, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_14, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_25 та ОСОБА_42;

6. Вживання спиртних напоїв у службовий час позивачем відповідно до пояснень курсантів ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_12, ОСОБА_35, ОСОБА_37, ОСОБА_47, ОСОБА_9, ОСОБА_48, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_49, ОСОБА_22, ОСОБА_23 та ОСОБА_24

7. Вимагання у день виїзду курсантів у канікулярну відпустку 31 липня 2016 року грошових коштів за поновлення нібито втраченого військового майна курсу (великої саперної лопати - 16 од., малої піхотної лопатки - 6 од.) по 80 грн. з кожного військовослужбовця 3-го та 4-го взводів. Даний факт підтверджено поясненнями курсантів ОСОБА_50, ОСОБА_46, ОСОБА_32, ОСОБА_39, ОСОБА_51, ОСОБА_41, ОСОБА_25, ОСОБА_12, ОСОБА_6, ОСОБА_15, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_34, ОСОБА_16, ОСОБА_52, ОСОБА_49, ОСОБА_18, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_8, ОСОБА_14, ОСОБА_22, ОСОБА_42, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_45, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_44, ОСОБА_29, ОСОБА_43, ОСОБА_60 та ОСОБА_61;

8. Замовлення подарунку мобільного телефону марки «iPhone» до дня народження та отримання від підлеглих курсантів смартфону марки «Samsung» вартістю близько 3000 грн., про що свідчать пояснення курсантів ОСОБА_12, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_37, ОСОБА_8, ОСОБА_14, ОСОБА_9, ОСОБА_32, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_29;

9. Замовлення подарунку, а саме кавоварки на передодні 8-го березня 2014 року. Даний факт підтверджено поясненнями курсантів ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_38, ОСОБА_9, ОСОБА_23, які здали на придбання зазначеної побутової техніки гроші в сумі 50 гривень з кожного військовослужбовця;

10. Вимагання неправомірної вигоди за надання можливості курсантам підпорядкованого курсу лікуватися в домашніх умовах згідно з поясненнями курсантів ОСОБА_33 (заплатив 150 грн.), ОСОБА_5 (приніс пляшку горілки), ОСОБА_20 та ОСОБА_25 Курсант ОСОБА_18 відмовився від пропозиції начальника курсу та лікувався в умовах інституту;

11. Вимагання неправомірної вигоди за надання дозволу на проживання за межами навчального закладу. Дані факти підтверджено поясненнями курсантів ОСОБА_33 (заніс начальнику курсу спиртні напої та продукти харчування на суму близько 200 грн.), ОСОБА_47, (придбав та заніс начальнику курсу спиртні напої та продукти харчування на суму близько 300 грн.), ОСОБА_14 (заніс начальнику курсу коньяк вартістю 120 грн.), ОСОБА_20, ОСОБА_62 та ОСОБА_27;

12. Отримання неправомірної вигоди за вирішення питання перед керівництвом факультету № 2 щодо надання підлеглим добового звільнення за межі розташування підрозділу. Дані факти підтверджено поясненнями курсантів ОСОБА_35 та ОСОБА_63, які занесли начальнику курсу по пляшці коньяку «Закарпатський» та курсанта ОСОБА_25;

13. Вимагання та отримання у підлеглого солдата ОСОБА_48 за втрачений навчальний посібник пляшки горілки. Даний факт підтверджено поясненням заступника начальника курсу по роботі з особовим складом капітаном ОСОБА_64, який особисто довів зазначену пропозицію позивача до солдата ОСОБА_48;

14. Мав місце факт надання позивачем вихідних курсанту ОСОБА_29 для виїзду за межі Київського гарнізону за умови придбання великого барабану даний факт підтверджено поясненням, витрати курсанта склали 830 грн. Також поясненням підтверджено факт вимагання та отримання грошових коштів в сумі 200 грн. від курсанта ОСОБА_24 за надання дозволу на відпустку «за сімейними обставинами».

15. Службовим розслідуванням також було встановлено, що в липні 2016 року начальником факультету № 2 полковником ОСОБА_65 було проведено службову нараду командування факультету № 2 з приводу неправомірних дій та стану справ у підпорядкованому позивачу підрозділі, на якій було прийнято рішення про надання останньому у зв'язку із незадовільним виконанням службових обов'язків продовжити службу в інших підрозділах НГУ з яким позивач погодився.

Відповідно до службової характеристики наданої начальником факультету № 2 позивач неодноразово отримував зауваження від старших начальників щодо неналежного підтримання статутного порядку в підрозділі. За час проходження служби на факультеті на позивача було накладено два дисциплінарних стягнення за неналежне виконання функціональних обов'язків. Згідно рішення на виплату премії військовослужбовцям факультету затвердженого наказом начальника факультету від 05.08.2016 № 143 розмір грошової премії за липень 2016 року позивача було зменшено з 525 % до 375 % у зв'язку із накладенням йому правами начальника факультету дисциплінарного стягнення «зауваження».

За результатами службового розслідування комісією запропоновано командувачу Національної гвардії України притягнути підполковника ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накласти дисциплінарне стягнення у виді позбавлення військового звання «підполковник».

Відповідно до статті 6 Закону України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України" від 24.03.1999р. №548-XIV внутрішня служба здійснюється з метою підтримання у військовій частині порядку та військової дисципліни, належного морально-психологічного стану, які забезпечують постійну бойову готовність та якісне навчання особового складу, збереження здоров'я військовослужбовців, організоване виконання інших завдань.

Вимоги цього Статуту зобов'язаний знати й сумлінно виконувати кожен військовослужбовець.

Статтею 11 Закону України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України" визначено, що необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України, покладає на військовослужбовців такі обов'язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини; бути пильним, суворо зберігати державну таємницю; вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.

Згідно зі статтею 16 Закону України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України" кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Відповідно до статті 49 Закону України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України" військовослужбовці повинні постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, зобов'язані завжди пам'ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому.

Статтею 50 Закону України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України" визначено, що відносини між військовослужбовцями повинні ґрунтуватися на взаємній повазі, і у питаннях служби вони звертаються один до одного на "Ви".

Відповідно до статті 59 Закону України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України" командир (начальник) зобов'язаний: планувати роботу і здійснювати заходи щодо підтримання та удосконалення бойової та мобілізаційної готовності і вимагати їх виконання, своєчасно вносити до планів роботи необхідні зміни (уточнення), вживати заходів для охорони державної таємниці, забезпечення прихованого управління військами; негайно доповідати старшому командиру (начальнику) про кримінальне чи корупційне правопорушення, вчинене підлеглим військовослужбовцем, а командир (начальник) військової частини (установи) - негайно повідомляти про це відповідному прокурору, а в разі вчинення кримінального чи корупційного правопорушення військовослужбовцем Збройних Сил України - начальнику відповідного органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України; знати стан справ у дорученій йому військовій частині, на кораблі (у підрозділі), ділові, морально-психологічні якості безпосередньо підпорядкованих військовослужбовців, бойову та іншу техніку, озброєння, що є в частині, на кораблі (у підрозділі), вміло керувати військовою частиною, кораблем (підрозділом) як у повсякденному житті, так і під час виконання бойових завдань; організовувати та безпосередньо керувати бойовою підготовкою, здійснювати контроль за її ходом, об'єктивно оцінювати досягнуті підлеглими результати, підбивати підсумки й заохочувати кращих, узагальнювати та впроваджувати передовий досвід у практику навчання особового складу, ефективно використовувати навчально-матеріальну базу, спрямовувати кошти та матеріальні засоби на вдосконалення цієї бази; постійно вдосконалювати особисту підготовку та майстерність підпорядкованих командирів (начальників), методи керівництва військовою частиною, кораблем (підрозділом), особисто проводити навчання та заняття з особовим складом військової частини, корабля (підрозділу), займатися правовим вихованням підлеглих, своєчасно вживати заходів для виконання завдань соціально-психологічного забезпечення бойової підготовки; завжди мати точні відомості про особовий склад, озброєння, боєприпаси, бойову та іншу техніку, пальне, матеріальні засоби (кошти), що є у військовій частині, на кораблі (у підрозділі) за штатом, списком і в наявності; встановлювати у військовій частині, на кораблі (у підрозділі) такий внутрішній порядок, який гарантував би неухильне виконання законів України і положень статутів Збройних Сил України; показувати приклад дисциплінованості, неухильного виконання вимог законодавства, наказів і розпоряджень командирів (начальників); бути ввічливим і справедливим у ставленні до підлеглих, не принижувати їх честі і гідності; постійно виховувати підлеглих у дусі гуманізму та людяності, спираючись при цьому на загальновизнані принципи міжнародного права; проводити роботу щодо зміцнення військової дисципліни, запобігання надзвичайним подіям, кримінальним та іншим правопорушенням серед особового складу, своєчасно виявляти й усувати їх причини; аналізувати стан військової дисципліни і об'єктивно доповідати про це старшому командирові (начальникові); виявляти чуйність та бути уважним до підлеглих, поєднувати вимогливість і принциповість з повагою до їх честі і гідності, вникати в проблеми їх побуту, забезпечувати соціальну та правову захищеність, у разі необхідності клопотати за них перед старшими командирами (начальниками); знати потреби і запити особового складу, приймати рішення за його заявами, скаргами та іншими зверненнями; організовувати своєчасну видачу всіх видів забезпечення та перевіряти його повноту; організовувати культурно-освітню роботу, створювати умови для зміцнення здоров'я та фізичного розвитку; здійснювати заходи щодо безпеки особового складу військової частини, корабля (підрозділу) та інших осіб під час роботи з озброєнням, бойовою та іншою технікою, обладнанням, проведення стрільб, навчань, несення вартової і внутрішньої (чергової та вахтової) служби, виконання інших військових обов'язків; особисто керувати кадровою роботою та відбором кандидатів для вступу до військово-навчальних закладів; організовувати експлуатацію, збереження і використання за призначенням казармено-житлового фонду, комунальних споруд, інженерних мереж, наданих для розквартирування військових частин і підрозділів; контролювати додержання заходів пожежної безпеки у військовій частині, на кораблі (у підрозділі); вживати заходів для охорони довкілля в місцях розташування та дій військ; організовувати та здійснювати заходи, спрямовані на захист особового складу, озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки і майна від зброї масового ураження, звичайних засобів ураження; під час вирішення питань, пов'язаних з трудовою діяльністю працівників, суворо додержуватися законодавства про працю; вживати заходів для відшкодування матеріальних збитків, заподіяних військовій частині, кораблю (підрозділу).

Так, під час судового розгляду справи, ні позивачем ні його представником не було спростовано порушень, які були виявлені в ході службового розслідування.

У той же час, суд не приймає до уваги доводи позивача про порушення відповідачем порядку призначення службового розслідування, який на його думку полягає у тому, що суб'єктом владних повноважень не було ознайомлено ОСОБА_1 з наказом про проведення відносно нього службового розслідування, оскільки відповідно до п. 3 розділу VІ Інструкції №1133, особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право: отримувати інформацію про підстави проведення такого розслідування; брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі давати усні чи письмові пояснення, у встановленому порядку подавати документи, які мають значення для проведення службового розслідування; висловлювати письмові зауваження щодо об'єктивності та повноти проведення службового розслідування, дій або бездіяльності службової особи(іб), яка(і) його проводить(ять); відмовлятися давати будь-які показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом; звертатися письмовим рапортом для ознайомлення з висновком службового розслідування, а також з матеріалами, зібраними в процесі його проведення, у частині, яка її стосується; оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки і в порядку, що визначені законодавством України.

Забороняється затверджувати висновок службового розслідування без отримання від військовослужбовця письмового пояснення або за відсутності акта про відмову від надання пояснень (матеріалів) або виконання вимог. Небажання військовослужбовця, стосовно якого проводиться службове розслідування, надавати пояснення не перешкоджає затвердженню висновку службового розслідування та накладенню дисциплінарного стягнення.

Судом встановлено, що позивачем під час проведення службового розслідування не було надано жодних письмових рапортів (заяв) до комісії щодо ознайомлення з матеріалами службового розслідування, у тому числі з наказом від 05.10.2016р. №666.

Щодо пояснень представника позивача, що кошти у розмірі 2000,00грн., які перераховані ОСОБА_1 (платіжні доручення ПАТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 від 18.07.2016 року та № НОМЕР_2 від 19.07.2016 року), надішли в якості відшкодування йому витрат із закупівлі речового майна, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 статті 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, Міністерством інфраструктури України - для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, ОСОБА_45 Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, ОСОБА_45 Служби зовнішньої розвідки України, ОСОБА_45 Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абз. 4 частини третьої статті 20 Закону України «Про Національну гвардію України» норми забезпечення військовослужбовців Національної гвардії України військовою формою одягу, спеціальним одягом, взуттям та спорядженням, а також іншими предметами речового майна визначаються Міністерством внутрішніх справ України.

Таким чином, забезпечення речовим майном військовослужбовців Національної гвардії України (у тому числі курсантів та позивача) здійснюється виключно державою в особі її органів (військових частин) за відповідними нормами.

Згідно з наданою відповідачем копією арматурної карточки ОСОБА_1 та Довідкою-розрахунком від 16.11.2016р. №11 Військової частини №3066 Національної гвардії України, позивач був забезпечений речовим майном в повному обсязі. У зв'язку із не закінченням строку експлуатації елементів речового майна станом на момент звільнення заборгованість позивача перед Військовою частиною 3066, складає 2398,98грн. з ПДВ. Крім того, згідно з листом факультету №2 - підготовки фахівців для Національної гвардії України НАВС від 07.04.2017р. №385 в період навчання на факультеті до його керівництва не надходило скарг або пропозицій курсантів курсу №3 (четвертого року навчання) з питань речового забезпечення.

Отже, з підстав вищевикладеного, суд приходить до висновку, що командувачем Національної гвардії України наказ від 28.10.2016р. №722 «Про підсумки службового розслідування та покарання винних» прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); розсудливо, а тому у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу Командувача Національної гвардії України від 28.10.2016р. №722 «Про підсумки службового розслідування та покарання винних», має бути відмовлено.

У зв'язку з тим, що судом визнано правомірним наказ від 28.10.2016р. №722 «Про підсумки службового розслідування та покарання винних», позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Командувача Національної гвардії України від 09.11.2016р. №176 о/с, яким позивача на підставі наказу від 28.10.2016р. №722 позбавлено військового звання та відповідно до статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» припинено (розірвано) контракти та звільнено з військової служби у запас Збройних сил України за п.п. «в» п. 1 ч. 8 (у зв'язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку); поновлення ОСОБА_1 у військовому званні підполковника; поновлення на посаді начальника курсу №3 факультету №2 - підготовки фахівців для Національної гвардії України Навчально - наукового інституту №3 Національної академії внутрішніх справ України ОСОБА_1 з 09.11.2016р.; зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу середнє грошове утримання за час вимушеного прогулу з 28.10.2016р. по день поновлення на роботі; стягнення з відповідача на користь позивача заподіяної моральної шкоди у розмірі 20000,00грн., задоволеними бути не можуть.

Згідно з вимогами ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 має бути відмовлено повністю.

Керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Р.О. Арсірій