Ухвала суду № 68778490, 07.09.2017, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

Справа № 819/1254/17

07 вересня 2017 р.м.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Осташа А. В. за участі секретаря судового засідання Ліщинської М.М., представника позивача - ОСОБА_1, представників третьої особи без заявлення самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Стоцького А.Б., Калужної С.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі клопотання про закриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_4 до Державного реєстратора Тернопільського районного управління юстиції Тернопільської області Підперигори А.Б., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ТОВ "Будова-Захід" про визнання незаконним та скасування державної реєстрації права власності за товариством з обмеженою відповідальністю "Будова-Захід" на об'єкт незавершеного будівництва,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Реєстраційної служби Тернопільської районної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю «Будова-Захід», у якому просить суд: визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію за товариством з обмеженою відповідальністю «Будова-Захід» права власності на незавершене будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими-прибудованими приміщеннями громадського призначення готовністю 3% за адресою: АДРЕСА_1 розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_1, яка було проведена 04 лютого 2015 року Підперигорою Антоном Богдановичем, державним реєсратором Реєстраційної служби Тернопільського району управління юстиції Тернопільської області, номер запису про право власності 8609528.

Суд ухвалою 22.08.2017 замінив неналежного відповідача - Реєстраційну службу Тернопільської районної державної реєстрації на належного - державного реєстратора Тернопільського районного управління юстиції Тернопільської області Підперигору Антона Богдановича.

У судовому засіданні представники третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача «Будова-Захід» заявили клопотання про закриття провадження у даній справі, у зв'язку з непідсудністю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти заявленого клопотання про закриття провадження у даній справі та зазначив, що позивачем оскаржується рішення державного реєстратора як суб'єкта владних повноважень, який прийняв протиправне рішення щодо реєстрації за третьою особою прав та їх обтяжень на нерухоме майно. А відтак, спір підлягає вирішенню саме в порядку адміністративного судочинства.

Відповідач в судове засідання не прибув, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

Керуючись приписами статті 128 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розгляду питання щодо наявності підстав для закриття провадження у справі за відсутності відповідача.

Вирішуючи питання щодо наявності юридичних та фактичних підстав для закриття провадження в адміністративній справі, суд зазначає наступне.

Так, з матеріалів справи випливає, що відповідачем проведено державну реєстрацію права власності за товариством з обмеженою відповідальністю «Будова-Захід» на незавершене будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими-прибудованими приміщеннями громадського призначення готовністю 3% за адресою: АДРЕСА_1 розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_1, яка було проведена 04 лютого 2015 року, номер запису про право власності 8609528 (аркуш справи 12).

Судом встановлено, 16 лютого 2012 року між ОСОБА_4 та ТОВ «Будова-Захід» укладено договір, за умовами якого ТОВ «Будова-Захід» в рахунок отриманих кредитних вимог до ПП «Тернопільська фірма «Будівельник» в сумі 222853,58 грн, зобов'язалось в строк до закінчення ІІ кварталу 2014 року завершити розпочате будівництво однокімнатної квартири №182 в 9-ти поверховому житловому будинку за адресою: вул. Корольова, 3б, що у с. Байківці Тернопільського району Тернопільської області (аркуш справи 8-11).

Аналіз зазначених фактичних обставин дає підстави вважати, що оскаржуваним реєстраційним діям передує невирішений спір між його учасниками про право цивільне, зокрема, про право на конкретні об'єкти нерухомості, і право власності на які може бути визнане судом, якщо це не порушуватиме прав та інтересів інших осіб.

З огляду на зазначене вище, суд дійшов до наступного правового висновку.

За приписами частини першої статті 55, частини третьої статті 124 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (частина 2 статті 2 КАС України).

За приписами пункту 1 частини 1 статті 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції (далі адміністративна справа) переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 3 КАС України, відповідач суб'єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Суб'єкт владних повноважень орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини 1 статті 3 КАС України).

Згідно частини 1 статті 4 КАС України, правосуддя в адміністративних справах здійснюється адміністративними судами.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення (частина 2 статті 4 КАС України).

Частиною 1 статті 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; 6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; 8) спори фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони», за виключенням спорів, пов'язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю (частина 2 статті 17 КАС України).

Вирішуючи питання про визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ, КАС встановлює такі правила відмежування адміністративної юрисдикції від інших видів юрисдикцій: понятійно-функціональне, тобто визначення адміністративної справи, що наведене у пункті 1 частини першої статті 3 КАС України; визначення видів публічних правовідносин (управлінські правовідносини та правовідносини, пов'язані з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень), зазначених у частині першій статті 17 КАС України; встановлення переліку публічно-правових спорів, що підпадають під юрисдикцію адміністративних судів (частина друга статті 17 КАС України); встановлення переліку публічно-правових справ, що не належать до предмета адміністративної юрисдикції (частина третя статті 17 КАС України).

За приписами пункту 3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 №8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів», вирішуючи питання про віднесення норми до публічного права, а спору до публічно-правового, суди повинні враховувати загальнотеоретичні та законодавчі критерії. Зокрема, за змістом пункту 1 частини першої статті 3 КАС України у публічно-правовому спорі, як правило, хоча б однією стороною є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суди повинні звертати увагу на те, що спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб'єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій.

Для цілей і завдань адміністративного судочинства владну управлінську функцію необхідно розуміти як діяльність усіх суб'єктів владних повноважень з виконання покладених на них Конституцією чи законами України завдань. Таким чином, при визначенні питання до юрисдикції якого суду відноситься справа, суд має виходити із характеру спірних правовідносин, дослідивши природу прав та інтересів, на захист яких подано позов.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - Суд) від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви NN 29458/04, 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики Суду термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, «що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом» [див. рішення у справі «Занд проти Австрії» (Zand v. Austria), заява N 7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. <...> фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, «встановленим законом», національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

Суд зазначає, що заявлені позовні вимоги стосуються реєстраційних дій, здійснених на основі юридичних фактів, стосовно яких існує спір про право цивільне (право власності у розумінні Конвенції), в межах якого (за наявності для цього підстав) можуть бути розв'язані й питання, пов'язані з реєстрацією права власності на будівлі.

За таких обставин, та враховуючи те, що у справі, яка розглядається, спірні правовідносини пов'язані із невиконанням на думку суду умов цивільного договору, суд дійшов висновку, що спір не є підблічно-правовим, а випливає із договірних відносин і має вирішуватися судами за правилами ЦПК.

Правова позиція щодо аналогічного спору викладена в багатьох рішеннях Верховного Суду України, зокрема, у постанові від 11.04.2017.

У постанові Верховного Суду України від 14 червня 2016 року № 21-41а16, прийнятої за результатом перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 25 листопада 2015 року у справі про оскарження дій державного реєстратора щодо проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно на підставі договору іпотеки та Закону № 898-IV, міститься такий правовий висновок.

Враховуючи те, що у справі, яка розглядається, спірні правовідносини пов'язані із невиконанням, на думку позивача, умов цивільно-правової угоди, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах, Судової палати у господарських справах і Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин і має вирішуватися судами за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

За приписами пункту 1 частини 1 статті 157 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Суд також зазначає, що рішення про закриття справи не обмежує сторони у реалізації захисту свого речового права в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст. 86, 157, 160, 165 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Клопотання задовольнити.

2. Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до Державного реєстратора Тернопільського районного управління юстиції Тернопільської області Підперигори А.Б. про визнання незаконною та скасування державної реєстрації права власності за товариством з обмеженою відповідальністю "Будова-Захід" на об'єкт незавершеного будівництва, у зв'язку з тим, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

3. Роз'яснити, що вирішення даного спору належить до юрисдикції цивільного судочинства.

Ухвала суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала в повному обсязі складена та підписана 12.09.2017.

Головуючий суддя Осташ А.В.

копія вірна

Суддя Осташ А.В.