Постанова № 68778389, 12.09.2017, Одеський окружний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2017 року м. Одеса Справа № 815/3255/17 Одеський окружний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Іванова Е.А.

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом Державної служби України з безпеки на автомобільному транспорті до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Державна служба України з безпеки на автомобільному транспорті (далі - Укртрансбезпека, позивач) звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, відповідач), в якому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість з плати за проїзд у розмірі 103925,01 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 15.10.2016 року посадовими особами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області виявлено факт перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень, встановлених Правилами дорожнього руху України, без дозволу виданого Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів. А саме: 15.10.2016 року посадовими особами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області у пункті габаритно - вагового контролю автодороги М05 Одеса-Київ 450км. +500м. проведено габаритно - ваговий контроль вантажного автомобіля марки VOLVO, модель FH 13.420, реєстраційний номер НОМЕР_1 із причепом марки Kelberg, моделі Т-40-В3, реєстраційний номер НОМЕР_2. За результатами проведення контролю складено акт №20651 про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів від 15.10.2016 року, на підставі яких проведено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування та нараховано плату за проїзд у сумі 3655,47 євро яка станом на 15.10.2016 року еквівалентна 103925,01 грн.. 26.10.2016 року позивачем відповідачу направлено розрахунок від 15.10.2016 року до акту від №20651, проте грошові кошти відповідачем сплачені не були, а також розрахунок не оскаржував ся, а тому позивач звернувся з зазначеним позовом до суду.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином про день, час та місце проведення судового засідання, проте надав до суду клопотання в якому просив справу слухати в порядку письмового провадження.

Відповідач в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином про день, час та місце проведення судового засідання, заперечень на позов не надав.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до абз. 4 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 року №442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, реорганізувавши шляхом злиття Державної інспекції з безпеки на морському та річковому транспорті та Держанвої інспекції з безпеки на наземному транспорті.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №103 затверджено Положення про Державну службу з безпеки на транспорті (далі - Положення)

Згідно п. 1 Положення Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Згідно п.п. 15, 27 п. 5 Положення Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Процедуру здійснення державного контролю визначено постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті» (далі - Порядок №1567).

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 року №879 затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок №879).

Габаритно-ваговий контроль є елементом державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання норм та стандартів щодо організації перевезень вантажів автомобільним транспортом та дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень, специфіка проведення якого визначена Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 р. №879.

Згідно з п. 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 30 від 18.01.2011 року, транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 38 т (на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - до 40 т; для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Відповідно до Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Згідно Порядку №879 такий контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють відповідні підрозділи МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху, та територіальні органи Укртрансінспекції, які здійснюють габаритно-ваговий контроль.

Відповідно до п.п.3 п.2 Порядку №879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2%.

Згідно абз. 18 ст. 1 ЗУ «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Судом встановлено, що 15.10.2016 року посадовими особами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області виявлено факт перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень, встановлених Правилами дорожнього руху України, без дозволу виданого Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів.

Так 15.10.2016 року посадовими особами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області виявлено факт перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень, встановлених Правилами дорожнього руху України, без дозволу виданого Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів.

А саме 15.10.2016 року посадовими особами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області у пункті габаритно - вагового контролю автодороги М05 Одеса-Київ 450км. +500м. проведено габаритно - ваговий контроль вантажного автомобіля марки VOLVO, модель FH 13.420, реєстраційний номер НОМЕР_1 із причепом марки Kelberg, моделі Т-40-В3, реєстраційний номер НОМЕР_2.

За результатами проведення контролю складено акт №20651 (а.с. 7) про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів від 15.10.2016 року та довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю (а.с. 8), на підставі яких проведено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування та нараховано плату за проїзд у сумі 3655,47 євро яка станом на 15.10.2016 року еквівалентна 103925,01 грн..

26.10.2016 року позивачем відповідачу направлено розрахунок від 15.10.2016 року (а.с. 9) до акту від 20651, проте сума зазначена в ньому не сплачена, зокрема доказів зворотного суду не надано. Так само суду не надано доказів оскарження вказаного розрахунку, а отже відповідач згоден з ним.

Згідно з п.21 Порядку №879 у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2% подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування.

Статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом (окрім зазначених у ч. 2 даної статті) є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Згідно з п. 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 198 від 30.03.1994 року, перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об'єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.

В силу положень пункту 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 30 від 18.01.2001 року, рух великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Згідно з п. 28 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні № 879, плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Згідно п. 31-1 Порядку №879 якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10 - 40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі.

У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.

Перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Пунктом 26 Порядку № 879 передбачено, що кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.

Доказів отримання ОСОБА_1 дозволу Державтоінспекції на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 КАС України.

Враховуючи, те що ОСОБА_1 не був отриманий дозвіл Державтоінспекції на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, а також не була внесена плата за проїзд таких транспортних засобів, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.158-163КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної служби України з безпеки на автомобільному транспорті до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (місцезнаходження: 65044, АДРЕСА_1) на користь Державної служби України з безпеки на автомобільному транспорті 103925,01 грн. в дохід Державного бюджету України, а саме отримувач УК у Біляївському районі, р/р 31311309700111, ГУ ДКСУ у Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ - 37913781, призначення платежу - плата за проїзд.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст..254 КАС України.

Апеляційну скаргу на постанову може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Іванов Е.А.