Ухвала суду № 68778175, 12.09.2017, Львівський окружний адміністративний суд

12 вересня 2017 року №813/3143/17

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Грень Н.М., одержав позовну заяву Державної служби України з безпеки на транспорті до ОСОБА_1 про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами, -

в с т а н о в и в :

Державна служба України з безпеки на транспорті звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просить стягнути з відповідача плату за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом в розмірі 9110,70 грн.

Разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про відстрочення сплати судового збору за звернення до суду з означеним позовом. В обґрунтування заявленого клопотання позивач посилається на те, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є бюджетною організацією та фінансується з бюджету України. Тож, оскільки відповідно до кошторису Укртрансбезпеки на поточний місяць 2017 року «Інші видатки», за якими здійснюється оплата судового збору, бюджетних коштів не вистачає, тому позивач просить відстрочити сплату судового збору до вирішення справи по суті.

Суд, розглянувши клопотання про відстрочення від сплати судового збору, дійшов висновку, що таке не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Суд зазначає, що необхідною умовою для реалізації права на звернення до суду є звернення з позовом в порядку, встановленому ст.106 КАС України.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.106 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить стягувати або клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Судом встановлено, що позивач є бюджетною установою та фінансується за рахунок бюджетних коштів.

Відповідно до частин 1, 2 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до положень ст.88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Також, згідно з частинами 1, 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При цьому, слід зазначити, що за приписами вищезазначених норм відстрочення або розстрочення сплати судового збору є правом суду, а відповідна заява сторони розглядається виходячи із визначених стороною обставин, що унеможливлюють сплату судового збору та підтвердження цих обставин належними доказами.

В п.44 рішення Європейського суду з прав людини від 12.07.2001 року у справі «Prince Hans-Adam II of Liechtenstein проти Німеччини» зазначено, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави.

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», який набрав чинності з 01.09.2015 року, прийнятий в тому числі з метою дисциплінування суб'єктів владних повноважень у відносинах із судами та унеможливлення зловживання ними своїми процесуальними правами, зокрема, у випадках безпідставного звернення до судів та безвідповідального оскарження судових рішень з огляду на саму лише безкоштовність звернення до суду. Пунктом 2 Прикінцевих положень цього Закону доручено Кабінету Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Згідно з постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 05.02.2016 року «Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 року №3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22.05.2015 року №484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати.

Отже, бюджетні установи мають передбачати у кошторисі, а також виділяти кошти на сплату судового збору.

З огляду на наведене та зважаючи на те, що позивачем не надано достатніх обґрунтувань та доказів на підтвердження наявності підстав для відстрочення сплати судового збору, а тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Керуючись ст.8 Закону України «Про судовий збір», ст.ст.88, 108, 165, Кодексу адміністративного судочинства України, -

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання Державної служби України з безпеки на транспорті про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено протягом 5 днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд, згідно ст.186 КАС України. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з ч.3 ст.160 КАС України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано, згідно ст.254 КАС України. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Грень Н.М.