Ухвала суду № 68778103, 04.09.2017, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Чиркіна С.М.,

за участю

секретаря судового засідання Занічковської П.Є.,

та

представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1,

від представника відповідачів - Матусевича Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Луганській області, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

06 березня 2017 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Луганській області, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії.

04 вересня 2017 року до суду від представника позивача надійшло клопотання прийняття до відома помилки суду в ухвалі від 07.06.2017, перевірку обставин з метою з'ясування законності створення та існування ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області, складення та видачу нею відповідної довідки ОСОБА_3 (т.2 а.с. 28).

Судом в судовому засіданні на розгляд поставлено питання про передачу адміністративної справи № 812/407/17, яка предметно підсудна іншому суду.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти передачі адміністративної справи № 812/407/17 по підсудності.

Представник відповідачів залишив вирішення питання про передачу справи на розсуд суду.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що Луганським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі, яка предметно підсудна іншому суду, а саме, за місцем проживання позивача - Станично-Луганському районному суду Луганської області як адміністративному суду, з огляду на таке.

Позивач неодноразово уточнював позовні вимоги.

Ухвалою суду від 17.08.2017 було вирішено питання щодо остаточного прийняття позовних вимог та формування предмету спору. Зазначена невизначеність Позивача унеможливлювала вирішення питання щодо підсудності раніше.

Частиною четвертою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.

Як слідує зі змісту прийнятих до провадження ухвалою суду від 17.08.2017 пункту другого позовної заяви від 01.08.2017, пункту четвертого позовної заяви від 12.08.2017 позовних вимог ОСОБА_3 просить суд зобов'язати Головне управління Національної поліції в Луганській області невідкладно скласти відносно нього довідку про новий розмір його грошового забезпечення для перерахунку його пенсії з 29.12.2015 у відповідності до Порядку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» - зазначивши у ній: новий розмір його посадового окладу за відповідною посадою поліцейського, яка за кваліфікаційними характеристиками, зокрема назвою, розміром посадового окладу, функціональністю та організаційним рівнем підрозділу у структурі органу прирівнюється до посади, з якої він був звільнений, новий розмір його спеціального звання, надбавку за стаж служби в розмірі 50% з урахуванням того, що його стаж складає 31 рік, надбавку за особливі умови служби в розмірі 50%, премію в розмірі 70% та 15% надбавку до посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень, і надіслати цю довідку до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області для негайного перерахунку його пенсії з 29.12.2015 та її виплати.

Підсудність адміністративної справи визначається Кодексом адміністративного судочинства України за допомогою трьох критеріїв, які позначаються як різновиди підсудності адміністративних справ, а саме: предметної (родової), територіальної (просторової) та інстанційної (функціональної).

Предметна підсудність адміністративних справ визначена статтею 18 КАС України.

Пунктом 4 частини першої статті 18 КАС України передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Частиною першою статті 18 вказаного Кодексу визначено, що окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до частини четвертої статті 6 КАС України ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.

Гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи судом, встановленим законом.

Згідно з судовою практикою Європейського Суду з прав людини фраза «встановленого законом», крім іншого, поширюється на дотримання судом певних норм, які регулюють його діяльність; у разі перевищення судом повноважень, які чітко викладені в процесуальному законі, такий суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у значенні пункту 1 статті 6 Конвенції (справа «Сокуренко і Стригун проти України»).

Крім цього, відповідно до Постанови Пленуму ВАС України № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» від 06.03.2008, у разі відкриття провадження в адміністративній справі без дотримання правил предметної підсудності суд повинен передати справу на розгляд адміністративного суду, якому вона підсудна, незалежно від того, на якій стадії розгляду справи виявлено порушення правил цієї підсудності, оскільки суд, який відкрив провадження у справі з таким порушенням, не є компетентним у її розгляді (пункт 2 частини першої статті 22 КАС України). Порушення правил предметної підсудності є підставою для скасування рішень судів нижчих інстанцій з направленням справи на новий розгляд до належного суду.

Приймаючи до уваги необхідність більш ширшого трактування та застосування критеріїв визначення компетентного суду, та встановлення Кодексом адміністративного судочинства розмежування компетенції в межах однієї юрисдикції з урахуванням правил предметної підсудності, враховуючи те, що предметом судового розгляду є правовідносини щодо видачі довідки про грошове забезпечення для пред'явлення в орган Пенсійного фонду України для обчислення/перерахунку пенсії, а такі відносини стосуються пенсійного забезпечення ОСОБА_3 як колишнього працівника органів внутрішніх справ України та регламентуються, зокрема, Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суд прийшов до переконання, що адміністративний позов підсудний місцевому загальному суду як адміністративному суду, що виключає можливість його розгляду Луганським окружним адміністративним судом.

У зв'язку з наведеним, дана адміністративна справа повинна розглядатися місцевим загальним судом як адміністративним, з урахуванням правил територіальної підсудності.

Суд встановив, що фактичне місце проживання позивача: вул. Калініна, 74/2, смт. Станиця-Луганська, Станично-Луганський район, Луганська область.

З огляду на вказане, у відповідності до вимог частини другої статті 19 КАС України, дана адміністративна справа підлягає розгляду Станично-Луганським районним судом Луганської області як адміністративним.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» на підставі подання Державної судової адміністрації України розпорядженням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25.01.2016 №6/0/38-16 визначено територіальну підсудність адміністративних справ, підсудних місцевим загальним судам як адміністративним судам, Станично-Луганського районного суду Луганської області Біловодському районному суду Луганської області.

У відповідності із пунктом 2 частини першої статті 22 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо відкрито провадження у справі, яка предметно підсудна іншому суду.

Відповідно до частини четвертої статті 22 КАС України питання про передачу адміністративної справи, крім випадку, передбаченого пунктом 5 частини першої цієї статті, розглядається судом у порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду.

Питання про передачу адміністративної справи суд відповідно до частини п'ятої статті 22 КАС України вирішує ухвалою. Ухвалу про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого може бути оскаржено.

Таким чином, адміністративну справу належить передати за предметною підсудністю на розгляд Біловодському районному суду Луганської області.

Щодо клопотання представника позивача від 04.09.2017 про з'ясування законності створення та існування ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області, складення та видачу нею відповідної довідки ОСОБА_3 суд зазначає наступне.

Оскільки суд дійшов висновку, що він не є судом, встановленим законом до компетенції якого відноситься розгляд даної справи, тому і клопотання представника позивача від 04.09.2017 не розглядається у зв'язку із його передчасністю.

На підставі частин третьої та сьомої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 04 вересня 2017 року проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Складення ухвали у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин ухвали у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 22, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника позивача від 04.09.2017 б/н про прийняття до відома помилки суду в ухвалі від 07.06.2017, перевірку обставин з метою з'ясування законності створення та існування ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області, складення та видачу нею відповідної довідки ОСОБА_3 відмовити у зв'язку із передчасністю.

Передати адміністративну справу 812/407/17 за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Луганській області, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії на розгляд Біловодському районному суду Луганської області як адміністративному суду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня отримання копії ухвали апеляційної скарги з поданням її копії до апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст ухвали складено та підписано 11 вересня 2017 року.