Постанова № 68777799, 12.09.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2017 р. Справа №805/2249/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: судді Голубової Л.Б.,

за участі секретаря судового засідання Маковецької О.О., розглянувши в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське»

до Офісу великих платників податків ДФС

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 26 травня 2017 року № 0002744709

Публічне акціонерне товариство «Шахтоуправління «Покровське» звернулося до суду з позовом до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26 травня 2017 року № 0002744709.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовував безпідставністю висновків фіскального органу, викладених в акті документальної позапланової невиїзної перевірки № 22/28-10-47-09/13498562 від 26 квітня 2017 року про порушення п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за період: травень-грудень 2016 року в розмірі 1820407,00 гривень.

Прийнятим на підставі акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 26 квітня 2017 року податковим повідомленням-рішенням від 26 травня 2017 року № 0002744709 позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 1820407,00 гривень та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 910203,50 гривень, а усього - 2730610,50 гривень.

Позивач зазначає, що позапланову перевірку проведено безпідставно, оскільки всі пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу ним було надано, що підтверджується багаточисельними листами на запити фіскального органу.

Сутність порушень, визначених при проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки полягає у тому, що податкові накладні, виписані контрагентами позивача - ТОВ «Промтехника-Донагро», ТОВ ВКФ «Інтерпром», ТОВ «РИМ ХХІ», ТОВ «Енерготехпром», ТОВ «ВКП «Укрпромпостач» виключені зі складу податкового кредиту ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» через нереальність господарських операцій з зазначеними постачальниками внаслідок розриву ланцюгу постачання, формування податкового кредиту за рахунок підміни товару, а також з відсутністю у відповідача будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автотранспорту, устаткування та трудових ресурсів, незнаходження за місцем реєстрації вказаних постачальників, тощо. Таке порушення при формуванні податкового кредиту за період: травень-грудень 2016 року призвело, на думку фіскального органу, до заниження суми ПДВ в сумі 1820407,00 гривень.

Позивач зазначає, що податкові, виписані його постачальниками ТОВ «Промтехника-Донагро», ТОВ ВКФ «Інтерпром», ТОВ «РИМ ХХІ», ТОВ «Енерготехпром», ТОВ «ВКП «Укрпромпостач» та включені ним до складу податкового кредиту у травні, червні, жовтні, листопаді та грудні 2016 року виписані платниками ПДВ у відповідності до приписів Податкового кодексу України та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних.

Факт отримання ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» товарно-матеріальних цінностей підтверджується договорами та первинними документами до них, які було надано до перевірки. Додаткових документів відповідачем не витребувано. В діях позивача як платника податків не вбачається порушень діючого законодавства, а господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту.

З зазначених підстав позивач вважає висновки акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 26 квітня 2017 року неправомірними, а винесене на його підставі податкове повідомлення - рішення від 26 травня 2017 року № 0002744709 просить визнати протиправним та скасувати.

Представник позивача надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судовому засіданні надав письмові заперечення (том 1, а.с. 237-240). Зазначає, що за податковою інформацією стосовно контрагентів позивача: ТОВ «Промтехника-Донагро», ТОВ ВКФ «Інтерпром», ТОВ «РИМ ХХІ», ТОВ «Енерготехпром», ТОВ «ВКП «Укрпромпостач» встановлено проведення ними транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування витрат та податкового кредиту. При цьому, вказані постачальники маніпулюють звітністю шляхом зміні номенклатури товару та відображення в реалізації товарів (робіт, послуг), придбання яких відсутнє або не підтверджується по ланцюгу від постачальника. Вказані контрагенти не мають працюючих працівників, основних засобів та не має умов для досягнення результатів підприємницької діяльності.

Зазначає, що позивач надав документи з недостовірними даними, а саме: 8 сертифікатів на гірниче обладнання, лише 4 з яких завірено печаткою ТОВ «Експрес».

З зазначених причин відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача Захарченко В.Ф., до суду з'явився надав клопотання про розгляд справи за наявними матеріалами справи. Проти задоволення позову заперечував.

Враховуючи вищевикладене та з урахуванням вимог ст. 41, ст. 122, ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за наявними в справі матеріалами та доказами -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Шахтоуправління «Покровське» є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з кодом 13498562 з 25 грудня 1991 року, про що зазначено в акті документальної позапланової невиїзної перевірки № 22/28-10-47-09/13498562 від 26 квітня 2017 року (том 1, а.с. 96).

Позивач перебуває на податковому обліку в Запорізькому управлінні Офісу великих платників податків ДФС, про що також зазначено у акті документальної позапланової перевірки (том 1, а.с. 96).

Відповідно до постанови КМУ від 30.03.2016 року № 247 «Деякі питання територіальних органів Державної фіскальної служби» Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС реорганізовано шляхом приєднання до Офісу великих платників Державної фіскальної служби України.

Позивач є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ від 25 вересня 2010 року № 100302033, про зазначено в акті документальної перевірки (том 1, а.с. 96).

Фахівцями Офісу великих платників податків ДФС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» з питань дотримання вимог податкового законодавства при відображенні в деклараціях з ПДВ по взаємовідносинам з контрагентами позивача: ТОВ «Промтехника-Донагро», ТОВ «ДОНВУГЛЕРЕСУРСИ», ТОВ ВКФ «ІНТЕРПРОМ», ТОВ «ЕНЕРГОТЕХПРОМ», ТОВ «РИМ ХХІ», ТОВ «ВКП «УКРОПРОМПОСТАЧ» за період з травня 2016 по грудень 2016 року, про що складено акт від 26 квітня 2017 року № 22/28-10-47-09/13498562 (том 1, а.с. 95-201).

Згідно висновків акту перевірки встановлено порушення п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за період: травень, червень, жовтень, листопад та грудень 2016 року в розмірі 1820407,00 гривень (том 1, а.с. 200).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України, статті 94 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

За приписами п. 185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (пункт 187.1 ст. 187 ПК України)

Відповідно до п.198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Порушення в частині правильності формування позивачем податкового кредиту описано в пункті 3.1.2 акту перевірки (том 1, а.с. 103-198).

Стосовно взаємовідносин позивача з ТОВ «Промтехника-Донагро» за період: травень, червень, жовтень, листопад та грудень 2016 року, перевіркою встановлено, що згідно договору від 29 грудня 2015 року № 1738 ТОВ «Промтехника-Донагро» поставило позивачу обладнання та промислову продукцію технічного призначення, виписавши податкові накладні, перелік яких наведено у таблиці (том 1, а.с. 105-106).

Суми ПДВ по цим податковим накладним віднесено позивачем по податкового кредиту у травні, червні, жовтні, листопаді та грудні 2016 року, які відповідають даним додатку № 5 до податкових декларацій за травень, червень, жовтень, листопад та грудень 2016 року (том 1, а.с. 106). Розбіжності між податковим кредитом позивача та податковими зобов'язаннями постачальника відсутні.

Слід зазначити, що працівниками відповідача повністю досліджене виконання спірного договору та описано надані до перевірки видаткові накладні (том 1, а.с. 106-107), досліджено оплату з боку позивача (том 1, а.с. 108) та досліджено транспортування спірного товару (том 1, а.с. 108-109) та навіть факт списання ТМЦ позивачем (том 1, а.с. 109-110).

Проте, як зазначено в акті перевірки, згідно ланцюга відпрацювання ТОВ «Промтехника-Донагро» поставлено на адресу позивача ТМЦ, придбані у травні 2016 року у ТОВ «ПРОМОСТАР УКРАЇНА». З податкової інформації вбачається, що вказане підприємство перебуває на обліку в ДПІ у Києво-Святошинській ОДПІ ГУ ДФС у Києвській області, основний вид діяльності - оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом, дата держреєстрації - 26.02.2016 року, статутний фонд - 100,00 гривень, кількість працюючих працівників - 9 осіб (том 1, а.с. 111).

ТОВ «ПРОМОСТАР УКРАЇНА з дати реєстрації не здійснювало оформлення операцій з придбання гідромоторів та гідроопор, оскільки в ЄРПН відсутня реєстрація податкових накладних.

Отже, за податковою інформацією не підтверджене реальності здійснення господарських операцій у спірному періоді, оскільки фактично відбувся «розрив» ланцюга постачання, що свідчить лише про фактичне документальне оформлення операцій з придбання та поставки товарів.

Також перевіркою встановлено лише фактичне документальне оформлення операцій з придбання та поставки товарів контрагента позивача ТОВ «Промтехника-Донагро» з іншими постачальниками: ТОВ «Агро-Холдінг», ТОВ «СЕЛЕЗІЯ», ТОВ БІЛДЕН ХІСТОРІ», ТОВ «ФІНАНСОВИЙ РУБІН», ТОВ «ДІЛОВА СТОЛИЦЯ», ТОВ «ЕЛІТ ГЛОБАЛ ПЛЮС», ТОВ «ГРАНД ЛЕВЕЛ», ТОВ «АВЕНТУРА ТРАСТ», ТОВ «Айрон Макс».

У зв'язку з відсутністю операцій з придбання «Промтехника-Донагро» у своїх постачальників продукції за номенклатурою, відвантаженої по ланцюгу до позивача, їх реалізація є неможливою, на думку фіскального органу.

Тобто, реальність вчинення господарських операцій з ТОВ «Промтехника-Донагро» відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів.

Стосовно взаємовідносин позивача з ТОВ «Донвуглересурси» за лютий, березень, травень та грудень 2016 року порушень не встановлено (том 1, а.с. 133).

Стосовно взаємовідносин позивача з ТОВ «ВКФ «Інтерпром» в травні та вересні 2016 року перевіркою встановлено, що згідно договору від 08 липня 2011 року № 199п та додаткових угод до нього ТОВ «ВКФ «Інтерпром» поставило позивачу обладнання та промислову продукцію, виписавши податкові накладні, перелік яких наведено у таблиці (том 1, а.с. 143-144).

Суми ПДВ по цим податковим накладним віднесено позивачем по податкового кредиту, які відповідають даним додатку № 5 до податкової декларації за травень, червень, вересень 2016 року.

Працівниками відповідача повністю досліджене виконання спірного договору з додатковими угодами та описано надані до перевірки видаткові накладні (том 1, а.с. 144-145), досліджено оплату з боку позивача (том 1, а.с. 145-146), акти приймання ТМЦ (том 1, а.с. 146-147) та досліджено транспортування спірного товару (том 1, а.с. 148-149).

В ході проведеної перевірки було встановлено, що ТОВ «ВКФ «Інтерпром» зареєстровано у Маріупольській ОДПІ, фактично ж підприємство знаходиться у м. Донецьку. У травні 2016 року ТОВ «ВКФ «Інтерпром» придбало запчастини також у ТОВ «ПРОМОСТАР УКРАЇНА», яке не здійснювало оформлення операцій з придбання запчастин.

У вересні 2016 року ТОВ «ВКФ «Інтерпром» оформило операції з придбання запчастин у ТОВ «АПЕКС-ІНВЕСТ», що також не здійснювало оформлення операцій з придбання цих запчастин.

Таким чином, на думку фіскального органу, вищезазначене може свідчити про відсутність постачання ТМЦ від ТОВ «ВКФ «Інтерпром» на адресу позивача.

Крім того, у акті перевірки описується придбання позивачем ТМЦ від ТОВ «Енерготехпром» згідно договору від 24 травня 2016 року № 1833а у вересні 2016 року. Перевіркою встановлено, що згідно договору від 24 травня 2016 року № 1833п ТОВ «Енерготехпром» поставило позивачу обладнання та промислову продукцію технічного призначення, виписавши податкові накладні, перелік яких наведено у таблиці (том 1, а.с. 156-157).

Суми ПДВ по цим податковим накладним віднесено позивачем по податкового кредиту у вересні та жовтні 2016 року, які відповідають даним додатку № 5 до податкових декларацій за вересень, жовтень 2016 року (том 1, а.с. 157). Розбіжності між податковим кредитом позивача та податковими зобов'язаннями постачальника відсутні.

Також слід зазначити, що працівниками відповідача повністю досліджене виконання спірного договору та описано надані до перевірки видаткові накладні (том 1, а.с. 157-159), досліджено прийомні акти (том 1, а.с. 159) та досліджено транспортування спірного товару (том 1, а.с. 159-161) та оплату отриманих ТМЦ (том 1, а.с. 162).

На ТОВ «Енерготехпром» за даними перевірки працює чотири особи, вартість основних засобів складає 0 гривень. Таким чином, на думку фіскального органу ТОВ «Енерготехпром» не мало ні виробничих, ні трудових ресурсів, достатніх для виготовлення поставлених запчастин.

Стосовно взаємовідносин ТОВ «Енертотехпром» з його контрагентами актом перевірки встановлено, що ТОВ «Енертотехпром» в свою чергу придбало запчастини у ТОВ «ГС ГРУПП», ТОВ «Квінт Сістем», які також не мали ні виробничих, ні трудових ресурсів, достатніх для виготовлення поставлених запчастин та комплектуючих, посилаючись на податкову інформацію.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «РИМ-ХХІ» у вересні 2016 року перевіркою встановлено, що згідно договору від 05 листопада 2014 року № 051014/1 ТОВ «РИМ-ХХІ» (підрядник) виконує позивачу (замовнику) ремонт електрообладнання, виписавши податкові накладні, перелік яких наведено у таблиці (том 1, а.с. 170-174).

Суми ПДВ по цим податковим накладним віднесено позивачем по податкового кредиту, які відповідають даним додатку № 5 до податкової декларації за вересень 2016 року. Розбіжності між податковим кредитом позивача та податковими зобов'язаннями постачальника відсутні.

Працівниками відповідача повністю досліджене виконання спірного договору підряду та описано надані до акти приймання-передачі (том 1, а.с. 174-176, 178-179), досліджено оплату з боку позивача (том 1, а.с. 176-178) та досліджено транспортування ТМЦ, в яких відправником є позивач, а вантажоотримувач - ТОВ «РИМ-ХХІ» та навпаки (том 1, а.с. 180). Також досліджено калькуляцію вартості ремонту, складеної на підставі актів дефектовки (том 1, а.с. 180-182).

Проте, в акті зазначено що ТОВ «РИМ-ХХІ» перебуває на обліку в Токмацькій ОДПІ, має 5 працівників, статутний фонд - 150000,00 гривень, директор є керівником на 8 підприємствах. Податкова декларація з податку на прибуток за 2016 рік подана без додатку АМ та подано фінансовий звіт за 2016 рік, згідно з яким, вартість основних засобів складає 163,6 тис. грн. З зазначених підстав фіскальний орган дійшов висновку, що у ТОВ «РИМ-ХХІ» відсутні матеріальні та трудові ресурси для надання послуг з ремонту електродвигунів (том 1, а.с. 184).

Крім того, ТОВ «РИМ-ХХІ» оформило операції з придбання послуг ремонту обладнання у ТОВ «МК ПРОВАНС», ТОВ «ПРАЙМЕРІЗ», ТОВ «БРАЙДЕН», у яких також відсутні ресурси для ведення підприємницької діяльності.

Перевіркою взаємовідносин позивача з ТОВ «ВКП «Укрпромпостач» у вересні 2016 року встановлено, що публічне акціонерне товариство «Шахтоуправління «Покровське» оформлено операції з придбання запчастин у постачальника ТОВ «ВКП «Укрпромпостач» згідно договору від 30 грудня 2014 року № 1443п, у зв'язку з чим вказаний постачальник виписав на адресу позивача податкові накладні, вказані у таблиці (том 1, а.с. 191-192).

Суми ПДВ по цим податковим накладним віднесено позивачем по податкового кредиту, які відповідають даним додатку № 5 до податкової декларації за вересень 2016 року. Розбіжності між податковим кредитом позивача та податковими зобов'язаннями постачальника відсутні.

Відповідачем досліджено видаткові накладні (том 1, а.с. 192-193), досліджено транспортування товару (том 1, а.с. 193-194) та оплата з боку позивача придбаного товару (том 1, а.с. 194).

Проте, в акті зазначено що ТОВ «ВКП «Укрпромпостач» перебуває на обліку в ДПІ у Ленінському районі м. Дніпро, має 3 працівників та 2 за цивільно-правовими договорами, статутний фонд - 2000,00 гривень, директор є керівником на 6 підприємствах. Податкова декларація з податку на прибуток за 2016 рік подана без додатку АМ та подано фінансовий звіт за 2016 рік, вартість основних засобів складає 12,2 тис. грн.

В свою чергу ТОВ ВКП «Укрпромпостач» у вересні 2016 року придбало ТМЦ у ТОВ «Рексус», яке не здійснювало оформлення придбання спірних запчастин.

З зазначених підстав фіскальний орган дійшов висновку, що у ТОВ ВКП «Укрпромпостач» також відсутні матеріальні та трудові ресурси для постачання на адресу позивача ТМЦ (том 1, а.с. 198).

При цьому, спірним питанням даної справи є наявність у позивача права на формування складу податкового кредиту з ПДВ у випадку нереальних, на думку відповідача угод.

Отже, відповідач фактично не визнав податкові накладні, виписані зазначеними вище постачальниками у період з травня по грудень 2016 року.

Сторонами також не спростовується факт отримання позивачем податкових накладних від ТОВ «Промтехника-Донагро», ТОВ ВКФ «Інтерпром», ТОВ «РИМ ХХІ», ТОВ «Енерготехпром», ТОВ «ВКП «Укрпромпостач», та які було включено до складу податкового кредиту у спірному періоді.

Відповідач фактично виключив зі складу податкового кредиту позивача за травень-грудень 2016 року суми ПДВ з причин нереальності угод, про що прямо зазначив у акті.

Ні підставі акту документальної позапланової невиїзної перевірки № 22/28-10-47-09/13498562 від 26 квітня 2017 року фіскальним органом винесене спірне податкове повідомлення-рішення від 26 травня 2017 року № 0002744709, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 1820407,00 гривень та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 910203,50 гривень (том 1 а.с. 220).

Судом встановлено, що між публічним акціонерним товариством «Шахтоуправління «Покровське» (замовник) та ТОВ «РИМ-ХХІ» (підрядник) було укладено договір підряду від 05 листопада 2014 року № 051014/1 (том 2, а.с. 7-8). Предметом договору підряду є ремонт електрообладнання. Сума договору вказана у додатках до договору.

Виконання вказаного договору підтверджено наступними документами:

- бухгалтерською довідкою, актами прийому-передачі виконаних робіт № 26 від 01.09.2016р, № 48 від 01.09.2016р, № 50 від 16.09.2016р, № 29 від 16.09.2016р, № 30 від 28.09.2016р, № 27 від 28.09.2016р, № 49 від 09.09.2016р, № 51 від 28.09.2016р;

- ТТН № 310816/1 від 01.09.2016р., 160916/1 від 16.09.2016р., 280916/1 від 28.09.2016р, 280916/1 від 28.09.2016р;

- платіжними дорученнями № 49358 від 01.09.2016р, 49418 від 02.09.2016р, 49578 від 05.09.2016р, 49648 від 06.09.2016р, 49745 від 07.09.2016р, 49835 від 08.09.2016р, 49951 від 09.09.2016р, 50014 від 12.09.2016р, 50096 від 13.09.2016р, 50155 від 14.09.2016р, 50204 від 15.09.2016р, 50290 від 16.09.2016р, 50360 від 19.09.2016р, 50429 від 20.09.2016р, 50495 від 21.09.2016р, 50542 від 22.09.2016р, 50610 від 23.09.2016р, 50699 від 26.09.2016р, 50847 від 27.09.2016р, 51041 від 29.09.2016р, 51157 від 30.09.2016р;

- податковими накладними від 01.09.2016р №1, 16.09.2016р №8, 28.09.2016р №10, 28.09.2016р №11 (том 2 а.с. 9-50).

Проте, видані контрагентом податкові накладні не визнано відповідачем податковими документами.

Судом також встановлено, що між публічним акціонерним товариством «Шахтоуправління «Покровське» (покупець) та ТОВ «ЕНЕРГОТЕХПРОМ» (продавець) було укладено договір купівлі-продажу від 24 травня 2016 року № 1833п (том 2, а.с. 51-53). Предметом договору є продаж товару - обладнання та продукції виробничо-технічного призначення.

Виконання вказаного договору підтверджено наступними документами:

- Бухгалтерською довідкою, видатковими накладними № 107 від 05.08.2016р, № 108 від 07.08.2016р, № 112 від 16.08.2016р, № 113 від 21.08.2016р, № 114 від 21.08.2016р, № 115 від 22.08.2016р, № 116 від 22.08.2016р, № 120-124 від 29.08.2016р, № 125 від 30.08.2016р, № 126 від 30.08.2016р;

- ТТН № 107 від 05.09.2016р, 108 від 07.09.2016р, 112 від 16.09.2016р, 114 від 21.09.2016р, 115 від 22.09.2016р, 120 від 29.09.2016р, 125 від 30.09.2016р;

- податковими накладними від 02.09.2016р №108, 05.09.2016р №109, 06.09.2016р №110, 06.09.2016р №111, 15.09.2016р №113, 16.09.2016р №114, 16.09.2016р №115, 16.09.2016 р№116, 16.09.2016р №117, 28.09.2016р №121, 29.09.2016р №122, 30.09.2016р №123;

- платіжними дорученнями № 50338 від 16.09.2016р, 49457 від 02.09.2016р, 49692 від 06.09.2016р, 50240 від 15.09.2016р, 50334 від 16.09.2016р, 51004 від 28.09.2016р, 51053 від 29.09.2016р, 51171 від 30.09.2016р (том 2, а.с. 54-100).

Проте, видані контрагентом податкові накладні не визнано відповідачем податковими документами.

Крім того, між публічним акціонерним товариством «Шахтоуправління «Покровське» (покупець) та ТОВ ВКФ «Інтерпром» (продавець) було укладено договір купівлі-продажу від 08 липня 2011 року № 199п. Аналогічний договір з ТОВ ВКФ «Інтерпром» було укладено також 24 травня 2016 року за № 1834п (том 2, а.с. 101-105). Предметом договорів є також продаж товару - обладнання та продукції виробничо-технічного призначення.

Виконання вказаного договору підтверджено наступними документами:

- бухгалтерськими довідками, накладними № 20/05-16 від 16.05.2016р, № 21/05-16 від 16.05.2016р, № 22/05-16 від 16.05.2016р, № 23/05-16 від 16.05.2016р, № 24/05-16 від 16.05.2016р, № 25/05-16 від 16.05.2016р, № 38/09-16 від 12.08.2016р, № 39/09-16 від 27.09.2016р, № 40/09-16 від 27.09.2016р, № 41/09 від 27.09.2016р;

- ТТН № 20/05-16 від 16.05.2016р, 21/05-16 від 16.05.2016р, 22/05-16 від 16.05.2016р, 23/05-16 від 16.05.2016р, 24/05-16 від 16.05.2016р, 25/05-16 від 16.05.2016р, ТТН № 38/09-16 від 12.09.2016р, 39/09-16 від 27.09.2016р, 40/09-16 від 27.09.2016р, 41/09-16 від 27.09.2016р;

- податковими накладними від 10.05.2016р №2, 16.05.2016р №8, 16.05.2016р №7, 16.05.2016р №6, 16.05.2016р №5, 16.05.2016р №4, 16.05.2016р №9, 22.09.2016р №1, 22.09.2016р, №2, 27.09.2016р №3;

- платіжними дорученнями № 42747 від 10.05.2016р, 42748 від 10.05.2016р, 43091 від 17.05.2016р, 43105 від 17.05.2016р, 43351 від 20.05.2016р, 43350 від 20.05.2016р, 43471 від 24.05.2016р, 43514 від 24.05.2016р, 50582 від 22.09.2016р, 5559 від 22.09.2016р., 50579 від 22.09.2016р (том 2, а.с. 106-151).

Проте, видані контрагентом податкові накладні також не визнано відповідачем податковими документами.

Також, між публічним акціонерним товариством «Шахтоуправління «Покровське» (покупець) та ТОВ «Промтехника-Донагро» (продавець) було укладено договір купівлі-продажу від 29 грудня 2015 року № 1738п (том 2, а.с. 152-153). Предметом вказаного договору є також продаж товару - обладнання та продукції виробничо-технічного призначення.

Виконання вказаного договору підтверджено наступними документами:

- бухгалтерськими довідками, накладними № 1 від 17.05.2016р, № 5 від 25.03.2016р, № 7 від 15.04.2016р, № 2 від 18.05.2016р, № 3 від 19.05.2016р, № 4 від 18.05.2016р, № 4 від 22.07.2016р, № 5 від 22.07.2016р, № 7 від 29.07.2016р, № 8 від 29.07.2016р, № 2 від 14.09.2016р, № 3 від 14.09.2016р, № 4 від 16.09.2016р, № 6 від 27.09.2016р, № 7 від 27.09.2016р, № 8 від 27.09.2016р, № 6 від 18.11.2016р, № 7 від 18.11.2016р, № 8 від 18.11.2016р;

- актом приймання-передачі № 23/09 від 23.09.2016р;

- ТТН № 3 від 25.03.2016р, 7 від 15.04.2016р, 2 від 19.05.2016р, 1 від 22.07.2016р, 5 від 29.07.2016р, 1 від 14.09.2016р, ТТН № 2 від 16.09.2016р, 4 від 27.09.2016р, 7 від 18.11.2016р;

- податковими накладними від 17.05.2016р №1 та коригування від 31.05.2016р, 18.05.2016р №2, 18.05.2016 №9, 24.05.2016 №10, 25.05.2016 №12, 26.05.2016 №13, 29.07.2016р №8 та коригування від 26.09.2016р, 05.08.2016р №1 та коригування від 26.09.2016р, 14.09.2016р №2, 16.09.2016р №5 та коригування від 27.09.2016р, 16.09.2016р №6, 23.09.2016р №7, 27.09.2016р №8, 27.09.2016р №10, 18.11.2016р

- платіжними дорученнями № 50885 від 27.09.2016р, 50737 від 26.09.2016р, 50389 від 19.09.2016р, 50337 від 16.09.2016р, 47729 від 05.09.2016р, 46291 від 11.07.2016р, 45994 від 05.07.2016р, 43594 від 25.05.2016р, 43521 від 25.05.2016р., 43518 від 24.05.2016р, 43487 від 24.05.2016р, 43139 від 18.05.2016р, 43093 від 17.05.2016р (том 2, а.с. 154-222).

Між публічним акціонерним товариством «Шахтоуправління «Покровське» (покупець) та ТОВ «ВКП «Укрпромпостач» (продавець) було укладено договори купівлі-продажу від 30 грудня 2014 року № 1445п та від 21 квітня 2016 року (том 2, а.с. 223-227). Предметом вказаних договорів є також продаж товару - обладнання та продукції виробничо-технічного призначення.

Виконання вказаного договору підтверджено наступними документами:

- бухгалтерською довідкою, накладною № РН-0000056 від 29.09.2016р;

- ТТН № 57 від 29.09.16р;

- податковими накладними від 19.09.2016р №6, 26.09.2016р №8, 27.09.2016р №9, 28.09.2016р №10, 29.09.2016р №11, 30.09.2016р №12;

- платіжними дорученнями № 51050 від 29.09.2016р, 51051 від 29.09.2016р, 51168 від 30.09.2016р, 50392 від 19.09.2016р, 50733 від 26.09.2016р, 50735 від 26.09.2016р, 50890 від 27.09.2016р, 50999 від 28.09.2016р (том 2, а.с. 228-244).

Суд зазначає, що жодним законом не передбачено право фіскального органу самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Зазначена норма недійсність господарського зобов'язання пов'язує з наступним: невідповідністю його змісту вимогам закону; наявністю мети, що за відомо суперечить інтересам держави і суспільства; укладенням учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 ЦК України міститься обов'язкова ознака - специфічна мета - порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.

Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника - фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину.

Такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.

Відповідачем зазначено, без відповідних доказів, про відсутність реальності поставок товарів, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що може свідчити про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності як позивачем, так і його контрагентами, що є тільки припущенням.

Висновки акту перевірки відповідача ґрунтуються лише на даних податкової інформації стосовно контрагентів позивача, оскільки перевірка було невиїзною. Вироків стосовно посадових осіб ТОВ «Промтехника-Донагро», ТОВ ВКФ «Інтерпром», ТОВ «РИМ ХХІ», ТОВ «Енерготехпром», ТОВ «ВКП «Укрпромпостач» фіскальним органом не надано.

Відповідачем не надано доказів фактів порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладання та виконання позивачем, ТОВ «Промтехника-Донагро», ТОВ ВКФ «Інтерпром», ТОВ «РИМ ХХІ», ТОВ «Енерготехпром», ТОВ «ВКП «Укрпромпостач» правочинів.

Таким чином, відповідачем не доведено наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагента, як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним, оскільки факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Податковий кодекс України визначає податкову накладну, як єдиний документ, який підтверджує суми податкового кредиту і на підставі якого платник податків має право формувати податковий кредит. При цьому, податкове законодавство не ставить в залежність право платника податків на податковий кредит від факту декларування та сплати контрагентом його зобов'язань.

Податкові накладні, на підставі яких позивач сформував податковий кредит у травні-грудні 2016 року виписані контрагентами, які на момент спірних правовідносин були зареєстровані платниками ПДВ, що не спростовано в акті документальної перевірки відповідачем та зареєстровані в ЄРПН.

Стаття 8 КАС України передбачає принцип верховенства права при здійсненні адміністративного судочинства. Частиною 2 вказаної статті встановлено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Неприпустимість притягнення до відповідальності одного платника податків, у випадку за неправомірні дії іншого платника податків підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Так, в п. 71 рішення у справі «Булвес» АД проти Болгарії» Європейський суд з прав людини дійшов такого висновку: «... Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування податку на додану вартість і, як наслідок, сплачувати податок на додану вартість повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності».

Європейський суд з прав людини визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом. Аналогічні положення містяться й в Конституції України.

Крім того, первинними документами, наданими позивачем, даними бухгалтерського обліку щодо оприбуткування товарів на складі підтверджено правомірність виписаних спірних податкових накладних, а отже, позбавлення позивача права на формування податкового кредиту у травні - грудні 2016 року є протиправним.

Стосовно недостовірності сертифікатів, що посвідчують якість придбаного гірничого обладнання та запчастин суд зазначає, що вказані документи не відносяться до документів бухгалтерського чи податкового обліку, тому перевіряти документи, що посвідчують якість товару у відповідача не було повноважень.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26 травня 2016 року № 0002744709.

З огляду на викладене, на підставі положень Податкового кодексу України, ст.ст. 8 - 11, 40, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 26 травня 2016 року № 0002744709 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26 травня 2017 року № 0002744709, винесене Офісом великих платників податків ДФС.

Стягнути з Офісу великих платників податків ДФС за рахунок бюджетних асигнувань на користь публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» судові витрати з судового збору у розмірі 42559 (сорок дві тисячі п'ятсот п'ятдесят дев'ять) гривень 16 копійок.

Повний текст постанови складено та підписано 12 вересня 2017 року.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Голубова Л.Б.