Постанова № 68777730, 06.09.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2017 р. Справа №805/2343/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Голубової Л.Б., суддів Голошивця І.О., Кочанової П.В.,

за участі секретаря судового засідання Маковецької О.О., розглянувши в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Тимчасової кваліфікаційної комісії приватних виконавців Міністерства юстиції України

Міністерства юстиції України

третя особа Інститут права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України

про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Тимчасової кваліфікаційної комісії приватних виконавців Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України, третя особа: Інститут права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України про визнання протиправною бездіяльності щодо неприйняття рішення та нерозміщення протягом встановленого законодавством строку інформації про допуск (недопуск) до складення кваліфікаційного іспиту приватного виконавця на офіційному веб - сайті Міністерства юстиції України, зобов'язання прийняти рішення та розмістити на офіційному веб - сайті Міністерства юстиції України інформацію про допуск (недопуск) до складення кваліфікаційного іспиту приватного виконавця та встановити перебіг річного строку дії свідоцтва НОМЕР_1 від 06 травня 2017 року про проходження ОСОБА_1 навчання на навчальних курсах з отримання знань у сфері примусового виконання судових рішень і рішень інших органів, з дати набрання законної сили судового рішення.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовував тим, що з 12 травня 2017 року надіслав заяву про допуск до складання кваліфікаційного іспиту разом із документами, які підтверджують відповідність особи вимогам, встановленим частинами першою та другою статті 18 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» та декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру.

Міністерством юстиції України отримано заяву ОСОБА_1 разом з доданими документами 15 травня 2017 року, однак станом на 20 червня 2017 року інформація про прийняте рішення про допуск (недопуск) ОСОБА_1 до складення кваліфікаційного іспиту не розміщена на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України, що є порушенням статті 20 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» та прав позивача.

Свідоцтво про проходження навчання особи, яка виявила намір здійснювати діяльність приватного виконавця, має обмежений термін дії, протягом одного року, на протязі якого, особі надається право повторної складання кваліфікаційного іспиту у разі його не складення, не раніше, ніж через шість місяців. В результаті протиправної бездіяльності відповідача, позивач може втратити право для повторного складання іспиту у зв'язку із спливом строку дії свідоцтва про навчання.

Вважає такі дії відповідача протиправними.

Позивач у судове засідання не з'явився, через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи без участі позивача в письмовому провадженні. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с. 25).

Представник відповідачів - Тимчасової кваліфікаційної комісії приватних виконавців Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України Циря С.М., у судове засідання з'явився, надав письмові заперечення, в яких зазначено, що відповідно до Інструкції з діловодства в Міністерстві юстиції України, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від 03.08.2015 № 1405/5 (далі - Інструкція № 1405), передбачені єдині вимоги до документування управлінської інформації та організації роботи з документами у Міністерстві юстиції України незалежно від способу фіксації та відтворення інформації, яка міститься у документах, включаючи їх підготовку, реєстрацію, облік і контроль за виконанням.

Інструкцією № 1405 передбачено, що крім доставки об'єктом поштового зв'язку, також обов'язкове приймання та первинне опрацювання документів, що надходять до Міністерства. Документообіг Міністерства - це проходження документів в установі з моменту їх створення або одержання до завершення виконання або відправлення. Ефективна організація документообігу передбачає: проходження документів у Міністерстві найкоротшим шляхом; скорочення кількості інстанцій, до яких повинні надходити документи (наприклад, під час погодження); одноразовість операцій з опрацювання документів, уникнення дублювання під час роботи з ними; централізацію, зосередження здійснення однотипних операцій з документами в одному місці; раціональне розташування в Міністерстві структурних підрозділів і робочих місць.

Згідно з підпунктом 2 пункту 3 розділу III Інструкції № 1405 усі документи, що надходять до Міністерства, приймаються централізовано в Управлінні документального забезпечення, Управлінні по роботі зі зверненнями громадян та Відділі контролю відповідно до розподілу функціональних обов'язків.

Реєстрація документів передбачена пунктом 5 розділу III Інструкції № 1405.

З приписів пункту 10 розділу II Порядку розгляду звернень та організації особистого прийому громадян у Міністерстві юстиції України, його територіальних органах, підприємствах, установах та організаціях, що належать до сфери його управління, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15 лютого 2017 року № 388/5 (далі - Порядок) вбачається, що реєстрація звернень громадян у Мін'юсті здійснюється у день їх надходження.

Пунктом 14 розділу II Порядку визначено, що реєстрація письмових (електронних) звернень громадян у Мін'юсті чи органах і установах юстиції здійснюється за допомогою автоматизованої інформаційної системи документообігу (далі - Система).

Під час реєстрації звернень громадян засобами Системи створюється реєстраційно-контрольна картка, яка шляхом заповнення відповідних реквізитів забезпечує ідентифікацію конкретного документа, відображення процесу опрацювання відповідно до резолюції, здійснення контролю за дотриманням строків розгляду звернення.

Згідно з даними, що містяться в реєстраційно-контрольній картці, заява ОСОБА_1 від 12 травня 2017 року зареєстрована в Міністерстві юстиції України 14 червня 2017 року за № 17767-0-33-17.

Відповідно до частини третьої статті 20 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» строк розгляду заяви про допуск до складення кваліфікаційного іспиту не повинен перевищувати 30 днів з дня її надходження.

19 червня 2017 року за результатами розгляду вищевказаної заяви Тимчасовою кваліфікаційною комісією приватних виконавців Міністерства юстиції України згідно протоколу засідання № 17 прийняте рішення допустити ОСОБА_1 до складання кваліфікаційного іспиту осіб, які виявили намір здійснювати діяльність приватного виконавця, а інформація про прийняте рішення була розміщена на сайті Міністерства юстиції України 20 червня 2017 року.

З зазначених причин просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Просив розглянути справу за наявними матеріалами справи з урахуванням письмових заперечень (а.с. 38-42).

Враховуючи вищевикладене та з урахуванням вимог ст. 41, ст. 122, ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за наявними в справі матеріалами та доказами, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 є громадянином України, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджено копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_2, виданого Орджонікідзевським РВ у м. Маріуполі ГУМВС України в Донецькій області 17 грудня 2014 року (а.с. 6-7).

12 травня 2017 року ОСОБА_1 направив рекомендованим листом заяву від 12 травня 2017 року про допуск до складання кваліфікаційного іспиту разом із документами, які підтверджують відповідність особи вимогам, встановленим частинами першою та другою статті 18 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» та декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, що підтверджується копією заяви від 12 травня 2017 року та поштової квитанції з ідентифікатором № 8750300829463 (а.с. 8-9).

Відповідно даним сайту http://services.ukrposhta.ua/bardcodesingle/Default.aspx Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» поштове відправлення з штрихкодовим ідентифікатором № 8750300829463, отримано Міністерством юстиції України 15 травня 2017 року (а.с. 10).

З зазначених обставин, суд не приймає до уваги посилання позивача стосовно надіслання ним заяви саме 12 травня 2017 року, у зв'язку з тим, що позивачем не надано листа вкладень до відправленого рекомендованого листа з штрихкодовим ідентифікатором № 8750300829463. Тобто, без опису вкладення з наданої квитанції не передбачається можливим встановити, що саме 12 травня 2017 року було направлено позивачем до Мінюсту.

Крім того, відповідачем до заперечень надано заяву позивача від 12 травня 2017 року про допуск до складання кваліфікаційного іспиту, яка зареєстрована 14 червня 2017 року за вих. № 17767-0-33-17 (а.с. 43), яка не відповідає тій заяві яка була направлена відповідачу та надана позивачем до матеріалів справи у якості доказу суду (а.с. 8). По-перше, в графі «проживає за адресою» в заяві, що реєстрована в Мінюсті зазначено: «АДРЕСА_1», на другій сторінці зазначено: «м. Маріуполь, Донецька область», однак в заяві яка надана суду позивачем зазначено в графі «проживає за адресою» зазначено: «АДРЕСА_1» на другій сторінці зазначено: «Донецька область, 87557» та підпис на заявах відрізняється.

Відповідно до вищенаведеного, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02 червня 2016 року № 1403-VIII (далі Закон № 1403-VIII).

Відповідно до статті 17 Закону України № 1403-VIII Міністерство юстиції України:

1) формує та реалізує державну правову політику у сфері організації примусового виконання рішень;

2) забезпечує підготовку приватних виконавців та підвищення їхньої кваліфікації, для чого визначає:

- порядок проходження навчання та стажування осіб, які виявили намір здійснювати діяльність приватного виконавця;

- перелік документів, які подаються Кваліфікаційній комісії приватних виконавців особою, яка виявила намір здійснювати діяльність приватного виконавця, для підтвердження відповідності цієї особи вимогам, встановленим частинами першою та другою статті 18 цього Закону;

- порядок допуску таких осіб до складання кваліфікаційного іспиту;

- порядок складання кваліфікаційного іспиту;

- порядок підвищення кваліфікації приватними виконавцями;

3) видає посвідчення приватного виконавця;

4) визначає вимоги до офіса приватного виконавця;

5) забезпечує діяльність Кваліфікаційної комісії приватних виконавців та Дисциплінарної комісії приватних виконавців;

6) формує Єдиний реєстр приватних виконавців України, визначає порядок його ведення;

7) встановлює форму та порядок подання приватними виконавцями інформації про здійснення ними діяльності;

8) здійснює контроль за діяльністю приватних виконавців та визначає порядок здійснення контролю за діяльністю приватного виконавця;

9) подає Кабінету Міністрів України пропозицію про встановлення розміру основної винагороди приватного виконавця;

10) вводить в дію рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення;

11) зупиняє та припиняє право на здійснення діяльності приватного виконавця;

12) здійснює інші повноваження, передбачені цим та іншими законами.

Згідно статті 19 Закону України № 1403-VIII, для визначення рівня професійної підготовленості осіб, які мають намір здійснювати діяльність приватного виконавця, та вирішення питання щодо надання права на здійснення діяльності приватного виконавця при Міністерстві юстиції України утворюється Кваліфікаційна комісія приватних виконавців (далі - Кваліфікаційна комісія).

Положення про Кваліфікаційну комісію приватних виконавців затверджується Міністерством юстиції України.

До складу Кваліфікаційної комісії входять дев'ять членів, по чотири з яких призначаються Міністерством юстиції України, у тому числі Міністр або заступник Міністра, та з'їздом приватних виконавців України, один член призначається Радою суддів України.

Зазначені органи мають право призначати до складу Кваліфікаційної комісії осіб з числа своїх представників, суддів, суддів у відставці, науковців, фахівців у галузі права та приватних виконавців.

Персональний склад Кваліфікаційної комісії затверджується наказом Міністерства юстиції України.

Головою Кваліфікаційної комісії є Міністр юстиції України або заступник Міністра юстиції України.

Строк повноважень членів Кваліфікаційної комісії становить два роки.

Кваліфікаційна комісія:

1) визначає дату складення кваліфікаційних іспитів;

2) розробляє та затверджує перелік питань автоматизованого анонімного тестування;

3) розглядає документи, подані особами, які мають намір отримати право на здійснення діяльності приватного виконавця, на відповідність вимогам, визначеним цим Законом;

4) проводить кваліфікаційні іспити та затверджує їх результати;

5) приймає рішення про видачу посвідчення приватного виконавця.

Кваліфікаційна комісія вважається повноважною у разі призначення не менше семи членів комісії.

Рішення Кваліфікаційної комісії приймаються на її засіданні, за умови присутності не менше п'яти членів комісії, шляхом голосування простою більшістю голосів від кількості присутніх на засіданні членів комісії.

У разі рівного розподілу голосів рішення вважається неприйнятим.

Рішення Кваліфікаційної комісії оформлюється протоколом, який підписують усі присутні на засіданні члени комісії.

Засідання Кваліфікаційної комісії є гласним.

Відповідно до статті 20 Закону України № 1403-VIII, особа, яка виявила намір здійснювати діяльність приватного виконавця, до подання заяви про допуск до складення кваліфікаційного іспиту зобов'язана пройти навчання і стажування приватного виконавця.

Загальний строк навчання і стажування приватного виконавця не може перевищувати трьох місяців.

Від проходження стажування приватного виконавця звільняються особи, які мають стаж роботи державного чи приватного виконавця, адвоката, нотаріуса, арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) не менше одного року або помічника приватного виконавця не менше двох років.

Про проходження навчання, стажування приватного виконавця видається свідоцтво, строк дії якого становить один рік.

Особа, яка виявила намір здійснювати діяльність приватного виконавця, після проходження навчання, стажування приватного виконавця подає до Кваліфікаційної комісії заяву про допуск до складення кваліфікаційного іспиту разом із документами, які підтверджують відповідність особи вимогам, встановленим частинами першою та другою статті 18 цього Закону, а також декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру.

Кваліфікаційна комісія проводить перевірку достовірності документів та відомостей, поданих особою.

Строк розгляду заяви про допуск до складення кваліфікаційного іспиту не повинен перевищувати 30 днів з дня її надходження.

За результатами розгляду заяви та доданих до неї документів Кваліфікаційна комісія приймає рішення про:

1) допуск особи до складення кваліфікаційного іспиту;

2) відмову в допуску особи до складення кваліфікаційного іспиту.

Кваліфікаційна комісія приймає рішення про відмову в допуску особи до складення кваліфікаційного іспиту, якщо:

1) подано не всі документи, визначені Міністерством юстиції України, або документи не відповідають встановленим вимогам;

2) особа не відповідає встановленим цим Законом вимогам до осіб, які виявили намір здійснювати діяльність приватного виконавця.

У рішенні Кваліфікаційної комісії про відмову в допуску особи до складення кваліфікаційного іспиту зазначаються причини такої відмови.

Після усунення причин, що стали підставою для прийняття Кваліфікаційною комісією рішення про відмову в допуску особи до складення кваліфікаційного іспиту, особа має право повторно звернутися до Кваліфікаційної комісії для отримання допуску в порядку, визначеному цим Законом.

Інформація про прийняте Кваліфікаційною комісією рішення про допуск (недопуск) особи до складення кваліфікаційного іспиту розміщується на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України протягом трьох днів з дня його прийняття.

Реєстрація документів передбачена пунктом 5 розділу III Інструкції № 1405.

З приписів пункту 10 розділу II Порядку розгляду звернень та організації особистого прийому громадян у Міністерстві юстиції України, його територіальних органах, підприємствах, установах та організаціях, що належать до сфери його управління, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15 лютого 2017 року № 388/5 (далі - Порядок) вбачається, що реєстрація звернень громадян у Мін'юсті здійснюється у день їх надходження.

Пунктом 14 розділу II Порядку визначено, що реєстрація письмових (електронних) звернень громадян у Мін'юсті чи органах і установах юстиції здійснюється за допомогою автоматизованої інформаційної системи документообігу (далі - Система).

Під час реєстрації звернень громадян засобами Системи створюється реєстраційно-контрольна картка, яка шляхом заповнення відповідних реквізитів забезпечує ідентифікацію конкретного документа, відображення процесу опрацювання відповідно до резолюції, здійснення контролю за дотриманням строків розгляду звернення.

Згідно з даними, що містяться в реєстраційно-контрольній картці, заява ОСОБА_1 від 12 травня 2017 року зареєстрована в Міністерстві юстиції України 14 червня 2017 року за № 17767-0-33-17 (а.с. 43, 53).

Після отримання заяви про допуск до складання кваліфікаційного іспиту, Тимчасова кваліфікаційна комісія приватних виконавців протоколом від 19 червня 2017 року № 17 вирішила питання про допуск ОСОБА_1 до складання кваліфікаційного іспиту осіб, які виявили намір здійснювати діяльність приватного виконавця, що підтверджується протоколом засідання тимчасової кваліфікаційної комісії приватних виконавців № 17 від 19 червня 2017 року (а.с. 44-52).

20 червня 2017 року інформація про прийняте рішення була розміщена на сайті Міністерства юстиції України, що підтверджується скриншотом з сайту Міністерства юстиції України щодо рішення тимчасової кваліфікаційної комісії приватних виконавців про допуск до іспиту (а.с. 54-55). У зв'язку з наведеним, суд зазначає, що відповідачем не порушено строків допуску до складання кваліфікаційного іспиту та оприлюднення результатів на веб-сайті Мінюсту.

Виходячи з вищенаведеного, суд дійшов висновку, що заява про допуск до складання кваліфікаційного іспиту отримана Мінюстом України 14 червня 2017 року, 19 червня 2017 року протоколом № 17 позивача допущено до складання кваліфікаційного іспиту та 20 червня 2017 року відповідне рішення розміщене на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України, у зв'язку з чим, позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності щодо неприйняття рішення та нерозміщення протягом встановленого законодавством строку інформації про допуск (недопуск) до складання кваліфікаційного іспиту приватного виконавця на офіційному веб - сайті Міністерства юстиції України є необґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню у зв'язку з тим, що відповідачем виконані всі умови відповідно до Закону України № 1403-VIII.

Позовні вимоги щодо зобов'язання прийняти рішення та розмістити на офіційному веб - сайті Міністерства юстиції України інформацію про допуск (недопуск) до складення кваліфікаційного іспиту приватного виконавця, є похідними від позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності щодо неприйняття рішення та нерозміщення протягом встановленого законодавством строку інформації про допуск (недопуск) до складення кваліфікаційного іспиту приватного виконавця на офіційному веб - сайті Міністерства юстиції України, тому також є необґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про встановлення перебігу річного строку дії свідоцтва Інституту права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України НОМЕР_1 від 06 травня 2017 року про проходження ОСОБА_1 навчання на навчальних курсах з отримання знань у сфері примусового виконання судових рішень і рішень інших органів, з дати набрання законної сили судового рішення, суд зазначає наступне.

Перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям, суд не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Тобто, завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, в іншому випадку мало б місце порушення принципу розподілу влади, який заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень та підкреслює, що єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Відповідно, завданням адміністративного судочинства є здійснення контролю легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень та з позицією Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що завдання суду при здійсненні його контрольної функції полягає не в тому, щоб підміняти органи влади держави, і суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою.

Така позиція суду узгоджується із позицією Верховного суду України, викладеною в постанові Пленуму № 13 від 24 жовтня 2008 року.

За Рекомендацією № R (80) 2 комітету державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, під дискреційним повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийняті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Слід зазначити, що саме такі вимоги позивача щодо встановлення судом перебігу річного строку дії свідоцтва не передбачені статтею 105 КАС України.

З урахуванням наведеного та встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 2, 8-11, 17, 69-71, 86, 94, 158-163, 185-186, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Тимчасової кваліфікаційної комісії приватних виконавців Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України, третя особа: Інститут права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України про визнання протиправною бездіяльності щодо неприйняття рішення та нерозміщення протягом встановленого законодавством строку інформації про допуск (недопуск) до складення кваліфікаційного іспиту приватного виконавця на офіційному веб - сайті Міністерства юстиції України, зобов'язання прийняти рішення та розмістити на офіційному веб - сайті Міністерства юстиції України інформацію про допуск (недопуск) до складення кваліфікаційного іспиту приватного виконавця та встановлення перебігу річного строку дії свідоцтва НОМЕР_1 від 06 травня 2017 року про проходження ОСОБА_1 навчання на навчальних курсах з отримання знань у сфері примусового виконання судових рішень і рішень інших органів, з дати набрання законної сили судового рішення - відмовити.

Повний текст постанови складено та підписано 11 вересня 2017 року.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя Голубова Л.Б.

Судді Голошивець І.О.

Кочанова П.В.