Ухвала суду № 68777572, 11.09.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

18 серпня 2017 року Справа №804/4010/17

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Верба І.О.

при секретарі судового засідання Шелгуновій І.А.

за участю:

представника позивача Шмельової О.В.

представника відповідача Горлової Н.І., Миткалика Є.В.

прокурора Третельницької О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі клопотання Комунального підприємства Кам'янської міської ради «Тепломережі» про відстрочення виконання судового рішення в адміністративній справі №804/4010/17 за адміністративним позовом керівника Дніпродзержинської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Комунального підприємства Кам'янської міської ради «Тепломережі» про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

26 червня 2017 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов керівника Дніпродзержинської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Комунального підприємства Кам'янської міської ради «Тепломережі» про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу по податку на додану вартість у розмірі 2798059,38 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 червня 2017 року позовну заяву залишено без руху із наданням строку для усунення недоліків до 24 липня 2017 року.

20 липня 2017 року на виконання ухвали суду позивачем надано виправлений адміністративний позов із зазначенням належного суб'єкта владних повноважень у якості позивача, а саме: Головне управління ДФС у Дніпропетровській області з доказами його надіслання відповідачу.

Ухвалою від 24 липня 2017 року відкрито провадження у судовій справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні.

В обґрунтування позову зазначено, що станом на 09.06.2017 року відповідач має заборгованість по податку на додану вартість за лютий 2017 року в розмірі 904779 грн., яка частково сплачена в сумі 160853,62 грн., залишився несплаченим податок в сумі 743925,38 грн.; за березень 2017 року в розмірі 1025207 грн., за квітень 2017 року в розмірі 1028927 грн.

Прокурором подано заяву про зменшення позовних вимог у зв'язку із погашенням підприємством заборгованості на суму 377335 грн. та 390062 грн., які скеровано на погашення податкового боргу за лютий 2017 року та частково у сумі 23471,62 грн. на погашення заборгованості за березень 2017 року.

В судовому засіданні відповідач зазначив про відсутність коштів на погашення боргу, клопотав про відстрочення сплати суми боргу, прокурор та позивач заперечили проти задоволення такого клопотання.

Розглянувши заявлене клопотання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до положень частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Зазначена норма визначає підстави та порядок зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі з метою створення оптимальних умов для належного та якісного його виконання у процесі виконавчого провадження і повністю кореспондується із вимогами Закону України «Про виконавче провадження».

Суд зазначає, що чинним законодавством врегульовані питання розстрочення та відстрочення податкового боргу платника податків, зокрема, статтею 100 Податкового кодексу України, який набрав чинності 1 січня 2011 року, зокрема, встановлено, що розстроченням, відстроченням податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.

Платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу.

Підставою для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

Підставою для відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним доказів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань або податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

Таким чином, законом визначено орган, який має повноваження вирішувати питання відстрочення та розстрочення сплати податкового боргу, випадки надання такого відстрочення та розстрочення, та встановлено платність зміни строку погашення податкового боргу.

Суд зазначає, що заявлена в клопотанні процедура відстрочення/розстрочення виконання судового рішення не може бути застосована у тому числі із тих підстав, що відповідач є комунальним підприємством, для якого статтею 96 Податкового кодексу України встановлені особливості погашення податкового боргу.

Так, у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов'язаний звернутися до органу місцевого самоврядування до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про: виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків; затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу; ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.

Відповідь щодо прийняття одного із зазначених рішень надсилається контролюючому органу протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення. У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог контролюючий орган зобов'язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Таким чином, відстрочення/розстрочення виконання судового рішення призвело б до унеможливлення реалізації контролюючим органом процедури отримання в судовому порядку дозволу на погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, реалізації такого майна за його наявності та в подальшому звернення до органу місцевого самоврядування, до сфери управління якого належить майно платника податків, з поданням щодо прийняття відповідного рішення, направленого на погашення податкового боргу, або звернення стягнення сум такого боргу на кошти органу місцевого самоврядування.

Окремо належить зазначити, що відповідно до статті 95 Податкового кодексу України судові рішення про стягнення податкового боргу з рахунків у обслуговуючих банках направляються до виконання саме податковим органам, які ініціюють відповідне списання з рахунків платника податків, отже, фактично відповідач клопоче про відстрочення виконання податковим органом функції, направленої на списання коштів у погашення податкового богу, що є неприпустимим.

З огляду на викладене, суд вбачає відсутніми підстави для задоволення заявленого клопотання.

Керуючись статтями 160, 165, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання відповідача про відстрочення виконання судового рішення в адміністративній справі №804/4010/17 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали складений 23 серпня 2017 року.

Суддя І.О. Верба