Ухвала суду № 68773520, 21.08.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/4062/2017 Слідчий суддя в 1-й інстанції: Мартинов Є.О.

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: Росік Т.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2017 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді Росік Т.В.,

суддів Дзюбіна В.В., Рибака І.О.,

при секретарі судового засідання Проаспет К.О.

з участю:

представника власника майна Піліпенка Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу адвоката Піліпенка Дмитра Олександровича, що діє в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 21 грудня 2016 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21.12.2016 року задоволено клопотання старшого слідчого з особливо важливих справ СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві Харлап М.Д., погоджене прокурором відділу прокуратури м. Києва Чорним В.В. про арешт майна у кримінальному провадженні №32016100000000135 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.11.2016 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 218-1 КК України та накладено арешт на грошові кошти фізичних осіб, які знаходяться в банківській установі ПАТ "Банк Камбіо" (код ЄДРПОУ 26549700) на рахунках фізичних осіб, за якими здійснені операції щодо безготівкового перерахування грошових коштів з рахунків юридичних осіб на банківські рахунки фізичних осіб в банківській установі, за адресою: 01001, Україна, м. Київ, вул. Подвисоцького, 10/10 (дані зазначені в порядку: ФІО фізичної особи, РНОКПП, номер банківського рахунку, відкритого в ПАТ "Банк Камбіо"), зокрема, №21-ОСОБА_2., НОМЕР_1, НОМЕР_2, заборонивши посадовим особам ПАТ "Банк Камбіо" (код ЄДРПОУ 26549700), а також будь-яким іншим особами відчужувати, розпоряджатись та використовувати грошові кошти на які накладено арешт.

Згідно ухвали слідчого судді, арешт накладено з метою запобігання можливості передачі та відчуження майна, яке постановою слідчого від 21.11.2016 року визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 32016100000000135 від 09.11.2016 року, та відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, оскільки є достатні підстави вважати, що воно набуто кримінально протиправним шляхом.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, представник ОСОБА_2 - адвокат Піліпенко Д.О. 31.07.2017 року подав апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на оскарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 21.12.2016 року та просить скасувати цю ухвалу в частині накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_2, які знаходяться на банківському рахунку № НОМЕР_2 в ПАТ "Банк Камбіо" (код ЄДРПОУ 26549700).

В обґрунтування клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження апелянт зазначає, що розгляд клопотання слідчого був здійснений без повідомлення та без участі в судовому засіданні ОСОБА_2, оскаржувану ухвалу представник ОСОБА_2 - адвокат Піліпенко Д.О. отримав в Шевченківському районному суді м. Києва 26.07. 2017 року.

Стосовно ухвали слідчого судді, то апелянт вважає її незаконною, невмотивованою та необґрунтованою, такою, що постановлена з порушенням норм кримінального процесуального закону.

Так, апелянт вважає, що висновок слідчого судді щодо наявності підстав вважати майно, на яке накладено арешт набулим кримінальним протиправним шляхом, не відповідає дійсності, оскільки спростовується постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.10.2015 року у справі №826/10120/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2017 року, згідно яких суди визнали протиправною діяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо» щодо невнесення інформації про ОСОБА_2 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Банк Камбіо» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Крім того, судами досліджені обставини за яких відбувалося перерахування коштів на поточний, а потім депозитний рахунок ОСОБА_2, яка не є фігурантом кримінального провадження №32016100000000135, а також надані правові висновки щодо законності та правомірності таких дій.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити в повному обсязі, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.

У відповідності до абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, що в даному випадку мало місце, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, клопотання слідчого про арешт майна було розглянуто слідчим суддею 21.12.2016 року без участі в судовому засіданні ОСОБА_2 та її представника, який копію оскаржуваної ухвали отримав 26.07.2017 року і даний факт підтверджується матеріалами провадження, 31.07.2017 року, тобто в межах визначених законом п'ятиденного строку, представник ОСОБА_2 - Піліпенко Д.О. подав апеляційну скаргу безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва. За таких обставин строк на апеляційне оскарження не пропущено, а тому не підлягає поновленню.

Що стосується безпосередньо апеляційної скарги, то слід звернути увагу на такі обставини.

Як вбачається з матеріалів провадження, СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №32016100000000135, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 листопада 2016 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 218-1 КК України.

Органом досудового розслідування зазначено, що згідно заяви директора-розпорядника фонду гарантування вкладів фізичних осіб, невстановлені посадові особи ПАТ «Банк Камбіо» (ЄДРПОУ 26549700), проведеними операціями в 2013-2014 роках, шляхом розтрати активів Банку - коштів рефінансування, наданих Національним банком України та шляхом приховування та маскування незаконного походження таких коштів, прав на них, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, зміну їх форми (перетворення) умисно, з корисливих мотивів призвели до віднесення банку до категорії неплатоспроможних, що завдало великої матеріальної шкоди державі та кредиторам.

Постановою Правління Національного банку України від 27.02.2015 р. №144 відкликано ліцензію та розпочато ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо» (далі Банк). Рішенням виконавчої дирекції Фонду № 46 від 02.03.2015 уповноваженою особою Фонду на ліквідацію Банку призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_4

Основною метою Уповноваженої особи Фонду при здійсненні тимчасової адміністрації/ліквідації є захист прав і законних інтересів вкладників банку, забезпечення ефективної процедури ліквідації.

В ході перевірки обставин надання Банком юридичним та фізичним особам кредитів, майнові права за якими передані в якості забезпечення кредитів рефінансування НБУ, виявлено, що банком від Національного банку України отримано кредити на загальну суму 124750000 грн. У подальшому зазначені кошти у вигляді кредитів Банком надані різним юридичним та фізичним особам під заставу майнових прав, які надавалися Банком в якості забезпечення за кредитами НБУ.

Поряд із цим, в ході перевірки обставин надання Банком юридичним та фізичним особам кредитів, майнові права за якими передані в якості забезпечення кредитів рефінансування НБУ, виявлено виведення грошових ресурсів з Банку шляхом кредитування юридичних осіб під заставу неліквідних цінних паперів та придбання самим Банком таких цінних паперів в «торговий портфель».

Протягом 2013 - 2014 років Банк проводив операції з кредитування юридичних осіб під заставу неліквідних цінних паперів: простих іменних акцій публічних акціонерних товариств. Ці операції стали збитковими для Банку, оскільки кредити надавались під ставку 10% річних, що майже вдвічі менше за вартість залучених ресурсів. За цими кредитами фактично відсутня застава, оскільки передані в заставу Банку цінні папери (прості іменні акції та іменні інвестиційні сертифікати) є неліквідними. Емітенти таких цінних паперів не ведуть виробничу діяльність, наявність цих паперів у другому рівні лістингу ПФТС підтримується штучно, шляхом проведення операції з купівлі-продажу дуже незначної кількості, в порівнянні з загальною емісією. Загальна сума збитків, завданих такими діями банку, склала 173564832,70 грн.

Під час здійснення органом досудового розслідування перевірки правочинів, в тому числі договорів, укладених протягом року до запровадження процедури тимчасової адміністрації в ПАБ «Банк Камбіо», виявлено факти безготівкового перерахування грошових коштів з банківських рахунків юридичних та фізичних осіб на банківські рахунки фізичних осіб в ПАТ «Банк Камбіо» у серпні-вересні 2014 року.

Операції з перерахування коштів з відкритих в ПАТ «Банк Камбіо» рахунків фізичних осіб на відкриті у тому ж банку рахунки фізичних осіб з призначенням платежу «перерахування коштів на поточний рахунок», «перерахування коштів на депозитний рахунок», «перенесення грошових коштів на користь третьої особи», «повернення вкладу», «прийом депозиту» спрямовані на «дроблення» коштів на банківських рахунках фізичних осіб та мають на меті отримання відшкодування коштів клієнтів - фізичних осіб за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Безготівкове перерахування грошових коштів з банківських рахунків юридичних осіб на банківські рахунки фізичних осіб в ПАТ «Банк Камбіо» здійснено з призначенням платежу «безвідсоткова позика», «повернення фінансової допомоги» та «надання фінансової допомоги». Такі перерахування спрямовані на «дроблення» коштів суб'єктів господарювання шляхом оформлення платежів щодо надання або повернення зворотної фінансової допомоги, надання безвідсоткових позик та мають на меті отримання відшкодування коштів клієнтів - юридичних осіб за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Кошти, на заволодіння якими був спрямований умисел вищезазначених осіб, належать державі та виділяються нею як гарантовані для відшкодування вкладникам суми відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та не є власністю Банку або його клієнтів.

Вищезазначені операції призвели до збільшення розміру гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами більше ніж на 275 млн. грн., чим Фонду, а в його особі державі, можуть бути завдані збитки в особливо великих розмірах.

Також зазначено, що безготівкове перерахування грошових коштів з банківських рахунків юридичних осіб на банківські рахунки фізичних осіб в ПАТ «Банк Камбіо» здійснено з призначенням платежу «безвідсоткова позика», «повернення фінансової допомоги» та «надання фінансової допомоги». Такі перерахування спрямовані на «дроблення» коштів суб'єктів господарювання шляхом оформлення платежів щодо надання або повернення зворотної фінансової допомоги, надання безвідсоткових позик та мають на меті отримання відшкодування коштів клієнтів - юридичних осіб за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Кошти, на заволодіння якими був спрямований умисел вищезазначених осіб, належать державі та виділяються нею як гарантовані для відшкодування вкладникам суми відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та не є власністю Банку або його клієнтів.

Вищезазначені операції, за переконанням органу досудового розслідування, призвели до збільшення розміру гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами більше, ніж на 275 млн. грн., чим Фонду, а в його особі державі, можуть бути завдані збитки в особливо великих розмірах.

Таким чином, невстановлені посадові особи ПАТ «Банк Камбіо» (ЄДРПОУ 26549700), проведеними операціями в 2013-2014 роках, шляхом розтрати активів Банку - коштів рефінансування, наданих Національним банком України та шляхом приховування та маскування незаконного походження таких коштів, прав на них, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, зміну їх форми (перетворення) умисно, з корисливих мотивів призвели до віднесення банку до категорії неплатоспроможних, що завдало великої матеріальної шкоди державі та кредиторам.

Постановою старшого слідчого з ОВС 1-го ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві Харлап М.Д. від 21.11.2016 року грошові кошти фізичних осіб, зокрема ОСОБА_2, які зараховуються на поточні рахунки та знаходяться н поточному рахунку відкритому ПАТ «Банк Камбіо» (код ЄДРПОУ 26549700) - визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №32016100000000135 від 09.11.2016 року.

19.12.2016 р. старший слідчий з особливо важливих справ СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві Харлап М.Д., за погодженням із прокурором відділу прокуратури м. Києва ЧорнимВ.В., звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на грошові кошти фізичних осіб, які знаходяться в банківській установі ПАТ «Банк Камбіо» (код ЄДРПОУ 26549700) на рахунках фізичних осіб, за якими здійснені операції щодо безготівкового перерахування грошових коштів з рахунків юридичних осіб на банківські рахунки фізичних осіб в банківській установі, за адресою: 01001, Україна, м. Київ, вул. Подвисоцького, 10/10, в тому числі й на грошові кошти, що розміщені на рахунках ОСОБА_2 НОМЕР_1, НОМЕР_2.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 21.12.2016 року клопотання старшого слідчого задоволено.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою, зокрема, і збереження речових доказів.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 84 КПК України речові докази є одним із процесуальних джерел доказів. Відповідно до ч. 1 ст. 98 цього Кодексу речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Приймаючи рішення, слідчий суддя місцевого суду зазначених вимог закону дотримався.

Задовольняючи дане клопотання, слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, заслухав пояснення слідчого Харлап М.Д. та дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до висновку про наявність підстав, передбачених ст. 170 КПК України, для накладення арешту на вищевказане майно, оскільки це майно в даному кримінальному провадженні відповідає критеріям, визначеним в ст. 98 КПК України.

З огляду на обставини вчинення кримінального правопорушення, матеріали провадження, додані до клопотання слідчого, які обґрунтовують необхідність накладення арешту на майно, колегія суддів приходить до висновку, що ненакладення арешту на грошові кошти на рахунках фізичних осіб, які знаходяться в банківській установі ПАТ «Банк Камбіо», зокрема ОСОБА_2 може призвести до приховування, пошкодження, зникнення, а також їх подальшого незаконного відчуження.

Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Таким чином колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на грошові кошти фізичних осіб, які знаходяться в банківській установі ПАТ "Банк Камбіо" (код ЄДРПОУ 26549700) на рахунках фізичних осіб, за якими здійснені операції щодо безготівкового перерахування грошових коштів з рахунків юридичних осіб на банківські рахунки фізичних осіб в банківській установі, за адресою: 01001, Україна, м. Київ, вул. Подвисоцького, 10/10, зокрема, №21-ОСОБА_2., НОМЕР_1, НОМЕР_2, заборонивши посадовим особам ПАТ "Банк Камбіо" (код ЄДРПОУ 26549700), а також будь-яким іншим особами відчужувати, розпоряджатись та використовувати грошові кошти на які накладено арешт, з метою збереження речових доказів.

На думку колегії суддів арешт зазначених грошових коштів, є співрозмірний з потребами кримінального провадження та необхідний з метою забезпечення кримінального провадження та можливого використання майна як доказу у кримінальному провадженні. При цьому колегія суддів враховує і те, що у відповідності до вимог ч. 1 ст. 174 КПК України власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, де слідчим суддею і будуть ретельно перевірені їх доводи та надана оцінка матеріалам, долученим до клопотання.

Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об'єктивно переконана, що слідчий суддя, задовольняючи клопотання органу досудового розслідування, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апеляційної скарги стосовно незаконності, невмотивованості та необґрунтованості ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.

Посилання представника власника майна в апеляційній скарзі на відсутність підстав вважати, що майно, на яке накладено арешт, набуте кримінально протиправним шляхом, що підтверджується постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.10.2015 року у справі №826/10120/15, якою визнано протиправною діяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо» щодо невнесення інформації про ОСОБА_2 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Банк Камбіо», не можуть бути прийняті до уваги з огляду на те, що слідчий суддя на даній стадії кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості.

При цьому колегія суддів враховує і те, що у відповідності до вимог ч. 1 ст. 174 КПК України власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, де слідчим суддею і будуть ретельно перевірені їх доводи та надана оцінка матеріалам, долученим до клопотання.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, зі змісту апеляційної скарги колегією суддів не виявлено.

Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, що підтвердженні достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга адвоката Піліпенка Д.О., що діє в інтересах ОСОБА_2, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 21 грудня 2016 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого з особливо важливих справ СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві Харлап М.Д., погоджене прокурором відділу прокуратури м. Києва Чорним В.В. про арешт майна у кримінальному провадженні №32016100000000135 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.11.2016 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 218-1 КК України та накладено арешт на грошові кошти фізичних осіб, які знаходяться в банківській установі ПАТ "Банк Камбіо" (код ЄДРПОУ 26549700) на рахунках фізичних осіб, за якими здійснені операції щодо безготівкового перерахування грошових коштів з рахунків юридичних осіб на банківські рахунки фізичних осіб в банківській установі, за адресою: 01001, Україна, м. Київ, вул. Подвисоцького, 10/10 (дані зазначені в порядку: ФІО фізичної особи, РНОКПП, номер банківського рахунку, відкритого в ПАТ "Банк Камбіо"), зокрема, №21-ОСОБА_2., НОМЕР_1, НОМЕР_2, заборонивши посадовим особам ПАТ "Банк Камбіо" (код ЄДРПОУ 26549700), а також будь-яким іншим особами відчужувати, розпоряджатись та використовувати грошові кошти на які накладено арешт - залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката Піліпенка ДмитраОлександровича, що діє в інтересах ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

_____ ________ _____

Т.В. Росік В.В. Дзюбін І.О. Рибак