Постанова № 68773220, 31.08.2017, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Сташків Н.М.,

за участі секретаря судового засідання Киренької Г.Я.,

з участю:

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Сойки Г.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

09 лютого 2017 року року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (надалі - ТОУ ПФУ Тернопільської області) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії. В обгрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона перебуває на обліку в ТОУ ПФУ Тернопільської області як отримувач пенсії за вислугу років. Пенсію їй призначено з 16 грудня 2010 року відповідно до вимог ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ, у редакції Закону України від 12 липня 2001 року № 2663-ІІ, що діяла на час призначення пенсії, у розмірі 76% суми середньомісячного заробітку. При призначенні пенсії стаж її роботи становив 32 повних роки, з яких на прокурорських посадах 16 повних років. Тобто, на той час у позивача не було вислуги 20 років, щоб пенсія була обчислена у розмірі 90% середньомісячного заробітку. Після призначення пенсії позивач продовжувала працювати на прокурорських посадах і лише 2 грудня 2015 року наказом прокурора Тернопільської області № 1115-к звільнена з органів прокуратури на підставі п.1 ст.40 КЗпП України у зв'язку з скороченням посади. На день звільнення з роботи загальний стаж ОСОБА_1 на прокурорських посадах склав більше 21 рік роботи, а загальний стаж роботи - понад 38 років. 23 березня 2016 року позивач звернулася до відповідача із заявою про проведення перерахунку призначеної пенсії з підстав збільшення посадових окладів працівників прокуратури, але у такому перерахунку ТОУ ПФУ Тернопільської області їй було відмовлено.

Згідно рішень Тернопільського міськрайонного суду від 06 червня і 10 листопада 2016 року за позовом ОСОБА_1 (справа № 607/5195/16-а) відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ, в редакції Закону України від 12 липня 2001 року № 2663-ІІ, що діяла на час призначення пенсії, у розмірі 76% суми середньомісячного заробітку у зв'язку із збільшенням посадових окладів працівників прокуратури. Оскільки, суд, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, виходив з того, що вона звернулася до відповідача із позовною заявою про проведення перерахунку пенсії лише з підстав збільшення посадових окладів працівників прокуратури, а не через досягнення нею вислуги 20 років, позивач 23 грудня 2016 року звернулася до ТОУ ПФУ Тернопільської області із заявою про перерахунок їй пенсії за вислугу років на підставі ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції, що діяла на час призначення пенсії, у розмірі 90% середньомісячного заробітку, зазначеного в долученій довідці прокуратури області від 17 листопада 2016 року за № 157 у зв'язку з досягненням вислуги 20 років.

Проте, листом за № 710/К-11 від 5 січня 2017 року відповідач відмовив ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії у розмірі 90% середньомісячного заробітку, зазначеного в довідці прокуратури Тернопільської області від 17 листопада 2016 року за №157. Таке рішення ТОУ ПФУ Тернопільської області позивач вважає неправомірним, а тому вона звернулася до суду за захистом своїх прав.

З цих підстав ОСОБА_1 просила визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку їй пенсії за вислугу років відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ, в редакції Закону України від 12 липня 2001 року № 2663-ІІІ, що діяли на момент призначення пенсії, у розмірі 90% від середньомісячного заробітку, зазначеного в довідці прокуратури Тернопільської області №157 від 17 листопада 2016 року; зобов'язати ТОУ ПФУ Тернопільської області з 01 січня 2016 року здійснити перерахунок пенсії та виплатити раніше призначену їй пенсію за вислугу років з місячного (чинного) заробітку зазначеного у довідці прокуратури Тернопільської області №157 від 17 листопада 2016 року в розмірі 90% від суми заробітної плати, без обмежень граничного розміру пенсії.

Позивач та її представник у судовому засіданні адміністративний позов підтримали, просили задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представники відповідачів у судовому засіданні заявлених вимог не визнали, просили відмовити у їх задоволенні, обґрунтувавши свою позицію письмовими запереченнями, які приєднано до матеріалів справи.

Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши наведені в них доводи та заперечення сторін, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 з 16 грудня 2010 року призначено пенсію за вислугу років відповідно до чинної на той час ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ, у редакції Закону України від 12 липня 2001 року № 2663-ІІ, у розмірі 76% суми середньомісячного заробітку.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 червня 2016 року у справі №607/5195/16-а, задоволено позов ОСОБА_1 до ТОУ ПФУ Тернопільської області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії. Визнано протиправними дії ТОУ ПФУ Тернопільської області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за вислугу років в розмірі 80% від суми заробітної плати, визначеної в довідці прокуратури Тернопільської області №39 від 18 березня 2016 року. Зобов'язано ТОУ ПФУ Тернопільської області здійснити з 01 грудня 2015 року перерахунок та виплату раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з місячного (чинного заробітку), зазначеного в довідці прокуратури Тернопільської області №39 від 18 березня 2016 року в розмірі 80% від суми заробітної плати, без обмеження граничного розміру пенсії.

10 листопада 2016 року в цій же справі судом першої інстанції винесено ухвалу, якою виправлено описки допущені у вступній та резолютивній частині постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 червня 2016 року, зазначивши у ній «…Визнати протиправними дії ТОУ ПФУ Тернопільської області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за вислугу років в розмірі 76 відсотків від суми заробітної плати, визначеної в довідці прокуратури Тернопільської області №39 від 18.03.2016 року Зобов'язати ТОУ ПФУ Тернопільської області здійснити з 01.12.2015 року перерахунок та виплату раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з місячного (чинного) заробітку, зазначеного в довідці прокуратури Тернопільської області №39 від 18.03.2016 року в розмірі 76 відсотків від суми заробітної плати, без обмеження граничного розміру пенсії…».

23 грудня 2016 року позивач звернулася до відповідача із заявою про здійснення перерахунку пенсії, виходячи з того, що після призначення їй пенсії, що мало місце 16 грудня 2010 року, вона продовжувала працювати на прокурорських посадах і лише 02 грудня 2015 року звільнена з органів прокуратури на підставі наказу прокурора Тернопільської області №1115-К у зв'язку із скороченням чисельності працівників. На день звільнення ОСОБА_1 стаж її роботи на прокурорських посадах склав більше як 21 рік, а загальний стаж роботи - понад 38 років. Згідно з рішеннями Тернопільського міськрайонного суду від 06 червня і 10 листопада 2016 року за позовом ОСОБА_1 (справа № 607/5195/16-а), відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ, в редакції Закону України від 12 липня 2001 року № 2663-ІІІ, що діяла на час призначення пенсії, у розмірі 76% суми середньомісячного заробітку у зв'язку із збільшенням посадових окладів працівників прокуратури. Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що позивач звернулася до ТОУ ПФУ Тернопільської області із позовною заявою про проведення перерахунку пенсії лише з підстав збільшення посадових окладів працівників прокуратури, а не через досягнення нею вислуги 20 років. Однак, ОСОБА_1 вважає, що при перерахунку їй пенсії має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент її призначення, тобто в розмірі 90% від середньомісячного заробітку. З вказанх підстав позивач просила відповідача провести перерахунок призначеної їй пенсії у розмірі 90% середньомісячного заробітку.

Відповідно до змісту довідки прокуратури Тернопільської області № 157 від 17 листопада 2016 року, ОСОБА_1 працювала в прокуратурі Тернопільської області на посаді прокурора відділу прокуратури області. Її заробітна плата станом на 02 грудня 2015 року складється: основний оклад - 1996 гривень., кл. чин - 130 гривень, вислуга років - 637,80 гривень, інші виплати - 6820,21 гривень, всього - 9584,01 гривень.

Листом №710/К-11 від 05 січня 2017 року ТОУ ПФУ Тернопільської області відмовило позивачу у перерахунку раніше призначеної пенсії у розмірі 90% середньомісячного заробітку, зазначеного в довідці прокуратури Тернопільської області № 157 від 17 листопада 2016 року. Свою відмову відповідач мотивував тим, що відповідно до п. 5 прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213 від 02 березня 2015 року, у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії (щомісячне довічне грошове утримання) призначаються відповідно до законів України, зокрема, «Про прокуратуру».

Вважаючи протиправним дії та рішення ТОУ ПФУ Тернопільської області ОСОБА_1 звернулася за захистом своїх прав до суду.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог суд приймає до уваги те, що пенсійне забезпечення прокурорів і слідчих прокуратури, до яких законодавцем віднесено позивача, встановлено Законом України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ (далі Закон №1789-ХІІ).

Згідно з ч.1 ст.50-1 Закону №1789-ХІІ (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року №3668-VІ (далі Закон №3668-VІ), який набрав чинності з 01 жовтня 2011 року, внесено зміни до ст.50-1 Закону №1789-ХІІ, зокрема змінено у відсотках розмір пенсії за вислугу років, яка призначається прокурорам і слідчим у разі реалізації ними такого права.

Так, відповідно до ст.50-1 Закону №1789-ХІІ у редакції Закону №3668-VІ прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Отже, з 01 жовтня 2011 року положення ч.1 ст.50-1 Закону №1789-ХІІ щодо призначення прокурорам і слідчим пенсії за вислугу років у розмірі не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку втратили чинність у зв'язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом №3668-VІ.

Разом з тим, частини 13 та 18 ст.50-1 Закону №1789-ХІІ, які регулювали підстави та порядок перерахунку пенсії прокурорам на момент виникнення у позивача права на перерахунок пенсії, у зв'язку із прийняттям Закону № 3668-VІ змін не зазнали.

Так, відповідно до ч.13 ст.50-1 Закону №1789-ХІІ (в редакції чинній на час виникнення у позивача права на перерахунок пенсії) обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (ч.18 ст.50-1 Закону №1789-ХІІ, в редакції чинній на момент перерахунку пенсії позивачу).

Таким чином, при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, оскільки внесені Законом №3668-VІ зміни до ст.50-1 Закону №1789-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам є ч.ч.13, 18 ст.50-1 Закону №1789-ХІІ, які змін у зв'язку із прийняттям Закону №3668-VІ не зазнали.

Згідно зі ст.22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Аналогічна правова позиція була висловлена також Верховним Судом України у постановах від 10 грудня 2013 року (справа №21-348а13) та від 17 грудня 2013 року (справа №21-445а13).

Відповідно до ст.244-2 КАС України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 ч.1 ст.237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Також суд зазначає, що положення п.5 Розділу III Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року №213-VIII, яким передбачено, що у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, не можуть бути підставою відмови у проведенні перерахунку пенсії, оскільки вказані зміни законодавства не містять вимогу щодо перерахунку раніше призначеної пенсії, а стосуються лише призначення пенсій особам, які підпадають під його дію.

Право на перерахунок пенсії надано позивачу з моменту призначення пенсії і на підставі діючого на той час законодавства, а тому не може бути обмежене чи скасоване при прийнятті нових законів чи інших нормативно-правових актів, оскільки це б суперечило ст.22 Конституції України, яка є нормою прямої дії.

Отже, проаналізувавши вищезазначене, суд приходить до переконання про наявність підстав для задоволення позовних вимог, а саме, слід визнати дії ТОУ ПФУ Тернопільської області, які полягають у відмові ОСОБА_1 в перерахунку пенсії в розмірі 90% суми заробітної плати, зазначеної в довідці прокуратури Тернопільської області № 157 від 17 листопада 2016 року, протиправними та зобов'язати відповідача здійснити з 09 серпня 2016 року перерахунок та виплату пенсії позивачу в розмірі 90% суми заробітної плати, зазначеної в довідці прокуратури Тернопільської області № 157 від 17 листопада 2016 року, без обмеження пенсії максимальним розміром.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 6 - 11, 14, 71, 94, 159 - 163, 167, 186, ч. ч. 1, 3 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовзадовольнити.

Визнати дії Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, які полягають у відмові ОСОБА_1 в перерахунку пенсії в розмірі 90% суми заробітної плати, зазначеної в довідці прокуратури Тернопільської області № 157 від 17 листопада 2016 року, протиправними.

Зобов'язати Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області здійснити з 09 серпня 2016 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 90% суми заробітної плати, зазначеної в довідці прокуратури Тернопільської області № 157 від 17 листопада 2016 року, без обмеження пенсії максимальним розміром.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в розмірі 640 (шістсот сорок) гривень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення судом вступної та резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.