Ухвала суду № 68772543, 08.09.2017, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/896/16-кГоловуючий у 1-й інстанції Базан Л.Т. Провадження № 11-сс/789/217/17 Доповідач - Сарновський В.Я.Категорія - ухвала слідчого судді

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2017 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах

апеляційного суду Тернопільської області

в складі: головуючого судді - Сарновського В.Я.

суддів - Стадник О. Б., Лекан І. Є.,

при секретарі - Рожук О.О.,

з участю: прокурора - Лучки І.В.,

представника апелянта - адвоката Біль Р.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 квітня 2016 року ,-

в с т а н о в и л а :

Вказаною ухвалою частково задоволено клопотання старшого слідчого СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області Юрик М.С. погодженого прокурором Тернопільської місцевої прокуратури Окунського О.О. про накладення арешту на майно, а саме приміщення творчої майстерні АДРЕСА_1, шляхом заборони відчуження та розпорядження ним будь-якими особами.

Слідчий суддя частково задовольняючи клопотання слідчого СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області Юрик М.С. виходив з того, що є підстави вважати, що приміщення творчої майстерні АДРЕСА_1 може бути об'єктом кримінально протиправних дій.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нове рішення яким відмовити у клопотанні про арешт приміщення творчої майстерні. Свої вимоги мотивує тим, що набув дане приміщення на законних підставах, а саме під час продажу його внаслідок надання за судовою постановою дозволу на погашення податкового боргу в розмірі 916440,43 грн. за рахунок майна платника податків - ПП "Приватбуд-А", що перебуває в податковій заставі. Зазначає, що слідчим чи прокурором не було надано слідчому судді будь-яких доказів того, що арештоване приміщення було об'єктом кримінально протиправних дій, в зв'язку з чим судом було зроблено помилкове припущення про те, що зазначене приміщення тільки може бути об'єктом кримінально протиправних дій, чим було порушено вимоги ст.98, ч.1 ст.170 КПК України. Також вважає, що судом першої інстанції не було взято до уваги, що за час досудового розслідування, тобто за рік, обгрунтованої підозри ОСОБА_4 чи іншим особам, щодо вчинення даного кримінального правопорушення повідомлено не було. З огляду на вищевикладене стверджує, що арештоване приміщення не може відповідати критеріям ст.98 КПК України, так-як воно не було та не може бути об'єктом кримінально протиправних дій. Додатково просить дослідити в ході апеляційного розгляду докази, які були підставою прийняття оскаржуваної ухвали.

Заслухавши доповідача - суддю апеляційного суду, представника апелянта, який підтримав апеляційну скаргу з наведених у ній підстав, думку прокурора, яка вважає оскаржену ухвалу законною, перевіривши матеріали кримінального провадження та дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів приходить до переконання, що вона не підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.

Перевіркою матеріалів провадження встановлено, що в даному випадку судовий розгляд проведено відповідно до вимог кримінального процесуального закону.

Як вбачається з матеріалів провадження, подане слідчим клопотання про арешт майна відповідає вимогам ст.171 КПК України, в ньому зазначено, підстави і мету арешту приміщення відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування його необхідності, а саме те, що воно набуте внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а також має значення речового доказу по вказаному кримінальному провадженні.

Так, згідно клопотання, 23.12.2015 року слідчим СВ Тернопільського ВП ГУ НП в Тернопільській області підполковником поліції Козубом С.М. на виконання ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 18.12.2015 року до ЄРДР внесено відомості про кримінальне провадження №12015210010003743 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України за фактом того, що ОСОБА_4, самовільно всупереч установленому законом порядку, вчиняє дії щодо користування творчою майстернею в АДРЕСА_1.

Крім цього, 29.03.2016 року в СВ ТВП ГУНП в Тернопільській області надійшла заява ОСОБА_8, про те що під час проведення документальної позапланової виїзної перевірки приватного підприємства "Приватбуд-А" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.12.2006 року по 30.06.2012 року, службові особи Тернопільської ОДПІ неналежно виконуючи свої службові обов'язки, завдали матеріальної шкоди інтересам ПП «Приватбуд-А», та в подальшому незаконно відчужили, через товарну біржу, приміщення АДРЕСА_1

29.03.2016 року по даному факту внесено відомості до ЄРДР за №12016210010001153, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України.

30.03.2016 року вищевказані кримінальні провадження об'єднані в одне кримінальне провадження за № 12015210010003743.

Також, в ході досудового розслідування встановлено зокрема, що ОСОБА_8 надано копію свідоцтва від 10.06.2009 року про право власності на нерухоме майно нежиле приміщення, творчої майстерні, по АДРЕСА_1, а також інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23.03.2016 року, з якої слідує, що дане приміщення перебуває у його власності.

Одночасно, ОСОБА_4 надано копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права та їх обтяження від 10.10.2015 року згідно якого вказане нежиле приміщення творчої майстерні на праві приватної власності належить йому.

Отже, з досліджених слідчим суддею та проаналізованих в оскаржений ухвалі матеріалів вбачається, що об'єктивно існують факти, які переконливо свідчать про вчинення правопорушення, об'єктом якого являється вказане нерухоме майно.

З огляду на вказані обставини, а також інші зазначені в клопотанні слідчого і доданих до нього відомості, колегія суддів вважає вірним висновок слідчого судді про те, що є достатні підстави вважати, що вказане приміщення відповідає критеріям, визначеним ст.98 КПК України, а саме могло бути об'єктом протиправних дій.

Таким чином, висновки слідчого судді про наявність на час винесення оскарженої ухвали правових підстав для накладення арешту відповідають вимогам кримінального процесуального закону.

Аналізуючи доводи апеляційної скарги про необґрунтованість такого висновку з тих підстав, що досудове розслідування триває більше року і ні ОСОБА_4, ні будь-кому іншому не пред'явлено підозру у вчиненні злочинів, колегія суддів приходить до переконання, що вони не спростовують законність та обґрунтованість накладення арешту, оскільки стосуються обставин, що виникли після винесення оскаржуваної ухвали і тому не можуть оцінюватися при її перевірці в апеляційному порядку.

Як вірно роз'яснив слідчий суддя в ухвалі, відповідно до ч.1 ст.174 КПК України та обставина, що в подальшому в застосуванні арешту майна відпала потреба є підставою для звернення власника цього майна з клопотанням до слідчого судді про скасування цього арешту.

Враховуючи наведене, колегія суддів підстав для скасування оскарженої ухвали слідчого судді не вбачає і приходить до переконання, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Беручи до уваги вищенаведене, керуючись ст.ст. 404-422 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 квітня 2016 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області В.Я. Сарновський