Ухвала суду № 68769413, 20.12.2016, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/4447/13-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.12.2016 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

в складі: головуючого – судді Придачук О.А.

при секретарі Бомбушкар В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Ужгороді подання старшого державного виконавця Ужгородського МВ ДВС Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,–

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду з даним поданням, посилаючись на те, що на виконанні в Ужгородському МВ ДВС знаходиться виконавче провадження за виконавчим листом № 308/4447/13 від 01.04.2014 року, виданим Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_2» заборгованості в розмірі 97267,28 грн. 04.12.2015 року державним виконавцем повторно винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та направлено боржнику для виконання. В ході виконавчого провадження проведено ряд виконавчих дій, зокрема щодо винесення постанови про арешт майна боржника, встановлення наявності доходів та майна у боржника ОСОБА_1 Станом на 04.10.2016 року боржником не вчинено дій спрямованих на виконання виконавчого листа. 05.09.2016 року державним виконавцем надіслано виклик боржнику на 10 год. 12.09.2016 року для надання пояснень щодо невиконання рішення суду, однак боржник за викликом до державного виконавця не з»явився, про що складено акт державного виконавця. Таким чином, враховуючи те, що протягом 2015-2016 рр. рішення суду боржником не виконано та пояснення щодо невиконання рішення суду державному виконавцю не надано, не дивлячись на те, що державним виконавцем вжито усіх передбачених законодавством України заходів примусового виконання рішення, боржник ухиляється від виконання зобов»язань, покладених на нього рішенням суду, а тому суб»єкт звернення з поданням просить суд розглянути подання та винести ухвалу якою встановити тимчасове обмеження у праві виїзду громадянина України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за кордон.

Представник Ужгородського МВ ДВС ГТУ юстиції у Закарпатській області в судове засідання не з’явився, хоча про час та місце розгляду подання був повідомлений.

Дослідивши матеріали подання, суд приходить до наступного.

Відповідно до п.19 ч.3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Згідно ст. 377-1 ЦПК України, питання про тимчасове обмеження боржника фізичної особи або керівника боржника – юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконані судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу ДВС. Суд негайно розглядає подання, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Таким чином, вирішення судами питання про обмеження у виїзді за межі України можливе тільки у порядку, визначеному ст. 377-1 ЦПК України та за поданням державного виконавця на підставі п. 18 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження у зв’язку з ухиленням боржника від виконання судового рішення чи рішення іншого органу, що перебуває на виконанні.

Поняття «ухилення від виконання зобов’язань, покладених на боржника рішення» означає як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов’язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов’язок у нього є всі реальні можливості (наприклад наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об’єктивні обставини (непереборної сили, події тощо)

При цьому особа, яка має невиконані зобов’язання не може вважатися винною, поки не буде наведено протилежне.

Відповідно до положення ч. 2 ст. 10 ЦПК України наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб’єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов’язання.

Оскільки відповідно до ч.2 ст. 377-1 ЦПК України, подання про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника за кордон розглядається судом негайно, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, з участю державного виконавця, то саме на останнього покладається тягар доказування. Тим паче, що особа, стосовно обмеження права якої внесено подання, фактично позбавлена можливості довести суду, що нею було вжито усіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Законом передбачені юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов’язання, а за ухилення від їх виконання. У зв’язку з цим з метою всебічного і повного з’ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов’язків учасників спірних відносин, суду належить з’ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов’язання в повному обсязі або частково.

У зв’язку з цим про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов’язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов’язків, передбачених ч.6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надання у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у т.ч. про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасна явка за викликом державного виконавця; письмове повідомлення державному виконавцю про майно, що перебуває у заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.

Однак належних і допустимих доказів на підтвердження факту свідомого ухилення боржника ОСОБА_1 від виконання зобов’язань, покладених на нього судовим рішенням з матеріалів справи не вбачається.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази виклику ОСОБА_1 до державного виконавця для дачі пояснень з приводу невиконання вищевказаного виконавчого провадження.

А тому на підставі викладеного, враховуючи, що факт свідомого ухилення ОСОБА_1 від виконання зобов’язань, покладених на нього, не доведено, суд приходить до переконання, що подання до задоволення не підлягає.

Керуючись ст. 377-1 ЦПК України, ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в’їзду в Україну громадян України», суд, –

УХВАЛИВ:

У задоволенні старшого державного виконавця Ужгородського МВ ДВС Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: О.А. Придачук