Ухвала суду № 68765035, 07.09.2017, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/14090/17

Номер провадження 2/521/4942/17

У Х В А Л А

"07" вересня 2017 р. суддя Малиновського районного суду м. Одеси Лічман Л.Г., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання права власності на квартиру, -

В С Т А Н О В И В:

04.09.2017 р. до Малиновського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 у якій її представник просив суд визнати за позивачем право приватної власності на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 69,8 кв.м., яка складається з 3-х кімнат, житловою площею 36, 6 кв.м., у тому числі 1-а кімната – 12,9 кв.м., 2-а кімната 10,7 кв.м., 3-а кімната – 13,0 кв.м., кухні площею 5,6 кв.м., санвузла (сполученого) площею 2,8 кв.м., коридору площею 10, 2 кв.м., вбудованої шафи площею 0,6 кв.м., комори площею 1,6 кв.м., підвалу площею 5, 3 кв.м., балкону площею 7,1 кв.м.

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що заяву необхідно залишити без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 119 ЦПК Укрїани позовна заява повинна містити ціну позову щодо вимог майнового характеру.

Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України щодо зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування позивачу необхідно уточнити наступне.

Як вбачається з предмету позову ОСОБА_1 ставиться перед судом питання про визнання права власності на самочинно збудоване майно, а саме підвал площею 5,3 кв.м. та балкон площею 7,1 кв.м. у квартирі АДРЕСА_1

Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» № 6 від 30.03.2012 року при розгляді справ зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що відповідно до статті 26 Закону «Про основи містобудування» спори з питань містобудування вирішуються радами, інспекціями державного будівельного архітектурного контролю у межах їх повноважень, а також судом відповідно до законодавства.

За загальним правилом кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК, частина перша статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК). У зв'язку із цим звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.

Враховуючи наведене, при вирішенні питання про відкриття провадження у справі за позовом про визнання права власності на самочинно збудовані об'єкти суд має звертати увагу чи зазначено у позовній заяві відповідно до вимог статті 119 ЦПК обставини щодо звернення позивача до інспекції державного будівельного архітектурного контролю про прийняття об'єкта до експлуатації та посилання на докази щодо зазначених обставин. У разі відсутності посилання на такі обставини або докази суд має відповідно до вимог статті 121 ЦПК залишити позовну заяву без руху та надати строк для усунення недоліків із наслідками, передбаченими частиною другою статті 121 ЦПК.

Таким чином, позивач має надати суду докази його звернення до Управління державної архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради з відмовою про прийняття об'єктів, що є самочинними, до експлуатації та посилання на докази щодо зазначених обставин.

Згідно з положенням ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб. На підставі зазначеного, позивачу необхідно уточнити яким чином його права порушуються, не визнаються або оспорюються саме Малиновською районною адміністрацією Одеської міської ради, оскільки зазначену особу вказано відповідачем у справі.

Згідно з ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додано документ, що підтверджує сплату судового збору, однак сплачена сума судового збору не відповідає дійсній вартості спірного майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою сплаті підлягає судовий збір у розмірі - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України про «Державний бюджет на 2017 рік» установлено у 2017 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1600 гривень.

Відповідно ч. 2 ст. 80 ЦПК та ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Зважаючи на викладене, та приймаючи до уваги той факт, що позовні вимоги ОСОБА_1 містять вимогу майнового характеру, суд приходить до висновку, що сума сплаченого судового збору вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна та попередньо визначає суму судового збору 8000 грн. за позовну вимогу майнового характеру, таким чином позивачу необхідно доплатити, з врахуванням сплаченого, судовий збір 7360,00 грн. (8000-640)

Таким чином, подана позовна заява не відповідає вимогам, встановленим законодавством.

Відповідно до ст. 121 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п’яти днів з дня отримання позивачем ухвали. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення зазначених недоліків.

Керуючись ст.ст. 119-121 ЦПК України, -

С У Д Д Я

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Малиновської районно адміністрації Одеської міської ради про визнання права власності на квартиру, - залишити без руху.

Надати позивачу для усунення недоліків заяви строк - 5 (п'ять) днів з дня отримання копії ухвали.

Роз’яснити, що у разі невиконання вищевказаних вимог у встановлений суддею строк заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

С У Д Д Я: