Ухвала суду № 68762619, 11.09.2017, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 520/10218/17

Провадження № 2/520/8842/17

УХВАЛА

11.09.2017 року.

Cуддя Київського районного суду м. Одеси Калашнікова О.І., розглянув матеріали за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Росс-Інвест» про визнання права власності та зобов»язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Росс-Інвест» про визнання права власності та зобов»язання вчинити певні дії.

Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст.119,120 ЦПК України, а саме:

- позивачка не сплатила у повному обсязі судовий збір.

Відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 8.07.2011 р., за подання фізичною особою або фізичною особою-підприємцем позовної заяви майнового характеру стягується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який складає 1600 грн. (1600,00х0,4=640,00), та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який складає 1600 грн. (1600,00х5=8000,00).

Згідно до п.п. 2 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 8.07.2011 р., за подання фізичною особою або фізичною особою-підприємцем позовної заяви немайнового характеру стягується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який складає 1600 грн. (1600,00х0,4=640,00).

Позивачкою у позові також заявлено вимогу про забезпечення позову та відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у зв’язку з тяжким матеріальним становищем.

Зазначаємо, що вимога про забезпечення позову у відповідності до ЦПК України відноситься до способів вжиття заходів забезпечення позову та згідно до вимоги ст.151 ЦПК України та ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду вказаної заяви підлягає сплаті судовий збір в сумі 320 гривень 00 копійок.

У даному випадку позивачка заявила: вимогу майнового і не майнового характеру та надала заяву про вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно ціни позову у сумі 694896,66 грн. позивачці належить сплатити судовий збір у розмірі 3794 грн. (6948:2=3474+320=3794). Втім позивачка надала суду три квитанції на підтвердження сплати судового збору: №0.0.838469820.1 від 30.08.2017 у розмірі 336,80 грн., №0.0.838471309.1 від 30.08.2017 р. у сумі 673.60 грн. та №0.0.838469164.1 від 30.08.2017 р. у розмірі 1684.00 грн. на загальну суму 2694,4 грн. Отже позивачці слід доплатити судовий збір у сумі 1099.6 грн.

Відповідно до ЗУ «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Згідно до частин першої, третьої статті 82 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

Таким чином, фактичною підставою для відстрочення/розстрочення належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи є майновий стан сторони, що ускладнює сплату судового збору в зазначеному законодавством розмірі.

Як роз’яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ в п 29 Постанови Пленуму «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17.10.2014 року відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та ст. 82 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Сторона повинна навести обставини, що підтверджують її незадовільне (скрутне) матеріальне становище та подати суду відповідні докази щодо неможливості сплати судового збору. Такими доказами можуть бути належні документи про рівень доходу позивача з державної податкової інспекції та з місць роботи; довідка з пенсійного фонду, тощо...

У даному випадку позивачка не надала суду належних доказів на підтвердження тяжкого матеріального стану, тому в цій частині заява задоволенню не підлягає.

Заява подана без додержання вимог ст.119, 120 ЦПК України підлягає залишенню без руху.

Керуючись ст.121 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору - залишити без задоволення.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Росс-Інвест» про визнання права власності та зобов»язання вчинити певні дії - залишити без руху і надати строк п»ять днів для усунення недоліків.

У разі не виконання вимог ухвали судді позовну заяву вважати не поданою і повернути позивачці.

Суддя Калашнікова О. І.