Вирок № 68761139, 05.09.2017, Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 148/381/17

Провадження №1-кп/148/116/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2017 року Тульчинський районний суд Вінницької області

в складі колегії: головуючого - судді Штифурко Л.А.,

суддів Ковганича С.В., Саламахи О.В.,

секретарів Лавренюк А.М., Грох Н.С.,

за участю сторін кримінального провадження -

з боку обвинувачення - прокурора Гаврилюка В.В.,

з боку захисту - обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника Шеремет Г.А.,

за участю потерпілої ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тульчин кримінальне провадження № 12017020310000011, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 січня 2017 року, за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Клекотина Шаргородського району Вінницької області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого невійськовозобов'язаного, проживаючого до затримання за місцем народження по АДРЕСА_1, раніше засудженого вироком Шаргородського районного суду Вінницької області від 24.03.2015 року за ч. ч. 1, 3 ст. 185, ст. 75 КК України до 4-х років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки 6 місяців, направленого для відбування покарання після скасування звільнення від покарання з випробуванням на підставі ухвали Шаргородського районного суду Вінницької області від 19.05.2016 року, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 04.01.2017 року о 01.00 год., перебуваючи в с. Юрківка Тульчинського району Вінницької області, діючи з метою відкритого заволодіння чужим майном, він прийшов на територію домогосподарства АДРЕСА_2, належного ОСОБА_3, де, пошкодивши вхідні двері, проник в середину будинку.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки свого діяння та бажаючи їх настання, ОСОБА_1, помітивши в коридорі будинку сокиру, взяв її до рук та пройшов у житлову кімнату, в якій знаходилась ОСОБА_3 Продовжуючи злочинні дії, спрямовані на незаконне заволодіння чужим майном ОСОБА_1, тримаючи в руках сокиру, почав висловлювати погрози її застосуванням. ОСОБА_3 сприймаючи вказані погрози реально та усвідомлюючи те, що якщо вона протидіятиме ОСОБА_1, ця погроза буде реалізована, покинула приміщення власного будинку та втекла до сусідів. В той час ОСОБА_1, знаходячись в приміщенні житлової кімнати підійшов до столу та, діючи умисно, з корисливих спонукань, заволодів належним ОСОБА_3 майном: ноутбуком марки «Asus X55A» вартістю 1142,04 грн., USB - комп'ютерною мишею марки «Keywin» вартістю250 грн., навушниками марки «Monster MD-91» вартістю 100 грн., які в подальшому виніс з будинку, розпорядившись на власний розсуд та спричинивши потерпілій матеріальної шкоди на суму 1492,04 грн.

З огляду на викладене органами досудового розслідування ОСОБА_1 інкримінується вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, а саме напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, поєднаному з проникненням в житло.

Натомість судом в ході судового розгляду встановлено та визнано доведеним те, що в період з 23.00 год. 03.01.2017 року по 01.00 год. 04.01.2017 року, перебуваючи в неприязних відносинах зі своїм знайомим ОСОБА_4 через те, що останній незадовго до цього наніс йому тілесні ушкодження та відбив дівчину, бажаючи з'ясувати з ним з цього приводу стосунки, ОСОБА_1, будучи у стані алкогольного сп'яніння, незаконно проник через вхідні двері до будинку за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_2, власницею якого є ОСОБА_3, не маючи на це дозволу останньої.

Також судом встановлено, що в період з 23.00 год. 03.01.2017 року по 01.00 год. 04.01.2017 року, перебуваючи в неприязних відносинах зі своїм знайомим ОСОБА_4 через те, що останній незадовго до цього наніс йому тілесні ушкодження та відбив дівчину, бажаючи з'ясувати з ним з цього приводу стосунки, ОСОБА_1, будучи у стані алкогольного сп'яніння, незаконно проник через вхідні двері до будинку за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_2, власницею якого є ОСОБА_3, Підібравши в коридорі будинку сокиру, ОСОБА_1 зайшов до однієї із кімнат будинку, де був зненацька виявлений потерпілою ОСОБА_3, у якої запитав, де знаходиться її онук ОСОБА_4, однак та на питання не відповіла. Побачивши ОСОБА_1 вночі з сокирою в руці, ОСОБА_3 вийшла з будинку та пішла до сусідів. Усвідомлюючи, що в будинку він залишився один, у ОСОБА_1 виник умисел на крадіжку чужого майна. Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, керуючись корисливим мотивом, переконавшись в тому, що за ним ніхто не спостерігає, таємно шляхом вільного доступу ОСОБА_1 викрав з будинку, належного ОСОБА_3, ноутбук марки «Asus X55A» вартістю 1142,04 грн. з USB - комп'ютерною мишею марки «Keywin» вартістю250 грн. та навушниками марки «Monster MD-91» вартістю 100 грн., спричинивши потерпілій матеріальної шкоди на суму 1492,04 грн.

Доказами, які підтверджують встановлені судом обставини, є покази обвинуваченого, потерпілої, свідків, досліджені в ході судового розгляду.

Так, допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 своєї вини в інкримінованому йому злочині не визнав, визнав свою вину у тому, що вчинив крадіжку чужого майна та незаконно проник до будинку потерпілої ОСОБА_3 Суду пояснив, що після Нового року, 03.01.2017 року він разом зі своєю дівчиною ОСОБА_5 приїхали в с. Юрківка, де зустрілися з його знайомим ОСОБА_4. Останнього він знав, так як деякий час раніше сам жив у с. Юрківка, у них були непогані відносини. Цього ж дня о 19.00 год. вони втрьох прийшли додому до ОСОБА_4, де він проживає разом з бабусею ОСОБА_3 Там вони розпивали спиртні напої, відпочивали. Через годину ОСОБА_3 почала виганяти їх з будинку, бо їй не подобалося, що вони шуміли. Всі втрьох вони пішли до магазину «Баня», щоб купити цигарок. По дорозі до них приєднався ОСОБА_6. Не зрозуміло з чого ОСОБА_4 почав конфлікт та почав його бити: наніс кілька ударів кулаком в обличчя, вибив зуба, також наносив йому удари ногами, він впав від цього на землю та на якийсь час втратив свідомість. ОСОБА_3 намагалась привести його до тями, поливаючи водою, свідком цього був ОСОБА_6 Коли прийшов до тями, то ні ОСОБА_4, ні ОСОБА_3, ні ОСОБА_6 не було. Він почав шукати ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Заходив по них до ОСОБА_6, однак мати останнього повідомила про їх відсутність у ОСОБА_6. Тоді він пішов до ОСОБА_4 додому, бо вважав, що вони там, хотів з'ясувати у ОСОБА_4, за що він його побив та забрати ОСОБА_3, яка приїхала з ним. До будинку зайшов через вхідні двері, вони не були закриті, вікон не пошкоджував. В коридорі будинку взяв до рук сокиру, яка впала йому на ногу, однак не з тим, щоб погрожувати потерпілій. Потерпілій він не погрожував, навіть не заходив до її кімнати, не наближався до неї, вона випадково побачила його, коли увімкнула в будинку світло. Від цього в нього впав телефон, яким він підсвічував у темряві, він почав його збирати по підлозі. Потерпіла запитала, чого він прийшов та що робить у будинку, а він запитав її, де ОСОБА_4. Однак потерпіла на це нічого не відповіла, вона вийшла з будинку і він їй в цьому не перешкоджав, до неї не наближався, жодного майна чи коштів у неї не вимагав, бо насправді шукав ОСОБА_4. Після того, як потерпіла вийшла з будинку і він залишився один він помітив на столі ноутбук з під'єднаними до нього мишкою та навушниками та вирішив їх викрасти, бо хотів в такий спосіб хоч якось покарати ОСОБА_4, який його побив. Як він забирав ці речі потерпіла не бачила. Заніс ці речі до будинку, в якому ніхто не живе, заховавши їх там. Хотів повернути викрадені речі на другий день, але зробив це пізніше, коли його затримали. Зазначив, що раніше потерпілу знав, так як жив по сусідству, ніяких конфліктів з нею раніше у нього не було. Шкодує про вчинене, просив суворо його не карати.

Потерпіла ОСОБА_3 суду пояснила, що 03.01.2017 року вдома була одна. Пізно ввечері після того, як подивилась кіно, лягла відпочивати. Потім почула, що по будинку ніби хтось ходить. Вона подумала, що це кішка, тому встала подивитись. В будинку світло не горіло ніде. Коли вона включила світло, то побачила в іншій кімнаті ОСОБА_1 з сокирою в руці, яку він тримав над головою. Від несподіванки в нього впав телефон і він почав збирати його по підлозі. Вона запитала, що він тут робить, а він запитав про її онука ОСОБА_4, останнього вдома не було. До неї ОСОБА_1 не наближався, нічого від неї не вимагав, ні майна, ні грошей. Він не встиг на неї замахнутися та погрожувати, бо вона залишила його в будинку, а сама пішла до сусідів, свого племінника, який живе неподалік та в якого перебував її молодший онук ОСОБА_10. ОСОБА_1 не перешкоджав їй при цьому вийти з будинку, не переслідував її в подальшому, хоча вона через травму ноги ходить нешвидко. Племіннику вона повідомила, що в неї будинку бандит, після чого онук ОСОБА_10 побіг додому, а за ним і племінник, який і повідомив поліцію. Також пояснила, що з нею в будинку живуть її онуки ОСОБА_4 та ОСОБА_10. ОСОБА_4 знав ОСОБА_1, вони були знайомі, бо раніше останній жив з ними по сусідству. Як ОСОБА_1 проник до будинку їй не відомо. Вважає, що він вибив вікно у вхідних дверях на веранді. Сама вона вийшла з будинку через двері, вони були відчинені, хоча перед тим вона їх закривала на засув. Як ОСОБА_1 забрав комп'ютер, мишку і наушники вона не бачила. Їх вона купила та подарувала молодшому онуку ОСОБА_10. Саме він виявив відсутність даних речей у будинку після ОСОБА_1 Сокира у них в будинку була, вона знаходилась у веранді біля холодильника. Не заперечила того факту, що до цих подій у вечері ОСОБА_1 разом з дівчиною та ОСОБА_4 був у неї в будинку, розпивали там спиртне, а вона їх виганяла. Повідомила, що викрадені речі їй повернуто, ніяких претензій вона до ОСОБА_1 не має, пробачає йому все та вважає, що йому слід призначити не суворе покарання.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що 03.01.2017 року пізно вночі, десь о 23.00 год. він перебував у сусідів, племінника своєї бабусі ОСОБА_11 В цей час він почув, що у вікно хтось стукає. Це була його бабуся ОСОБА_3 Вона повідомила їм, що в неї в будинку бандит з сокирою в руках. Вона сказала, що це був ОСОБА_1, який колись жив з ними по сусідству, він не перешкоджав їй вийти з будинку та не переслідував, нічого в неї не вимагав, питав лише про те, де ОСОБА_4. Зазначив, що він живе разом з бабусею у її будинку, з ними також живе його старший брат ОСОБА_4. Після розповіді бабусі він одразу побіг додому, подивитись, що там. В будинку горіло світло в кімнаті, де телевізор і на кухні, але нікого не було. Він виявив відсутність ноутбука, мишки та навушників. Сокири в кімнаті він не бачив, а взагалі вона в них стоїть на веранді біля холодильника. Бабуся повідомила їм, що коли побачила ОСОБА_1, то вийшла з будинку і пішла до них, а ОСОБА_1 залишився в будинку. Зазначив, що того дня увечері ОСОБА_1 і ОСОБА_4 випивали у них вдома та не поділили дівчину. Вважає, що саме через це між ними виник конфлікт. Коли повернувся ОСОБА_4 о 02.00 год. ночі то казав, що він був в друга, про бійку з ОСОБА_1 нічого не розповідав.

Свідок ОСОБА_12 пояснила, що 03.01.2017 року близько 23.00 год. до них у будинок хтось постукав. Її чоловік ОСОБА_11 відкрив двері та побачив там свою тітку ОСОБА_3, яка живе від них неподалік по сусідству. Вона повідомила, що в неї в будинку бандит з сокирою в руках, шукає її онука ОСОБА_4. Також сказала, що це ОСОБА_1. Про те, щоб він погрожував їй, вимагаючи якесь майно, чи переслідував ОСОБА_3 нічого не повідомляла. Зазначила, що залишила його в будинку, а сама пішла до них. При цьому він їй не перешкоджав, не переслідував, хоча вона має повільну ходу через травму ноги. Так як в них в цей час був молодший онук ОСОБА_3 ОСОБА_10, він відразу побіг додому подивитись, що там сталось. Він побачив, що з будинку пропав комп'ютер, мишка до нього та навушники. ОСОБА_3 у будинку проживає разом з онуками ОСОБА_10 та ОСОБА_4. Вона також ходила до їх будинку, там була вибита фанера у дверях, яка була замість вікон, однак хто це зробив їй не відомо. Також ОСОБА_3 їм повідомляла, що у вечері ОСОБА_1 заходив до ОСОБА_4 з дівчиною, а вона їх виганяла з будинку.

Свідок ОСОБА_4 пояснив суду, що 03.01.2017 року в післяобідній час він зустрівся з ОСОБА_1, якого він знав як свого колишнього сусіда, у них були дружні стосунки. ОСОБА_1 приїхав в с. Юрківку з ОСОБА_5, вони зустрілись з ним біля магазину. Спочатку вони всі разом зайшли до Інни, з якою колись жив ОСОБА_1. Там вони пробули до 18.00 год. Звідти пішли до нього додому там теж сиділи випивали, його бабуся ОСОБА_3 почала їх виганяла з дому. Тому вони зібралися і направилися до магазину, а звідти до ОСОБА_13. У останнього були до 20-21 год. Потім направилися до ОСОБА_6. ОСОБА_1 він не бив, не наносив йому тілесних ушкоджень по обличчю, зуба також не вибивав. ОСОБА_1 почав проти нього виступати, тому вони посварились, однак не бились. До ОСОБА_6 вони всі не дійшли. Пішов він і ОСОБА_3, а ОСОБА_1 з ними не захотів ідти, а залишився біля магазину на лавці. О 23.00 год. ОСОБА_1 прийшов до ОСОБА_6 і запитав про нього, однак мати ОСОБА_6 повідомила, що ОСОБА_6 вдома немає. ОСОБА_3 також не хотіла, щоб ОСОБА_1 знав, що він разом з нею у ОСОБА_6, тому вони до нього і не вийшли. Чому його ОСОБА_1 розшукував, йому не відомо. Вважає, що ОСОБА_1 знав, що він з ОСОБА_3 у ОСОБА_6, бо вони всі туди направлялись. Пізніше ОСОБА_3 викликала таксі і поїхала додому в інше село, він теж повернувся додому близько 02.00. Там з'ясувалося, що пропав ноутбук.

Свідок ОСОБА_15 повідомила, що на початку січня 2017 року о 22.30 год. до її сина ОСОБА_6 прийшли ОСОБА_4 з якоюсь дівчиною, яку звали ОСОБА_3, вони попросились погрітися в будинку. Вона дозволила їм зайти в будинок та погрітись, в них вони пробули до 22.55 год. Через 15 хв. після того, як прийшов ОСОБА_4 з ОСОБА_3, за ними прийшов ОСОБА_1 та запитав про її сина ОСОБА_6. Вона сказала йому неправду, що сина вдома немає, бо боялась, що вони підуть кудись разом. ОСОБА_1 вона бачила зблизька він був нетверезий. ОСОБА_4 та ОСОБА_3 нічого не розповідали їй про бійку між ОСОБА_4 та ОСОБА_1. ОСОБА_4 вона добре знає, він часто заходить в гості до її сина ОСОБА_6, ОСОБА_3 вона раніше бачила в їх селі. Зазначила, що ОСОБА_3 викликала таксі з Тульчина і вони з ОСОБА_4 пішли від них. Потерпілу ОСОБА_3 вона знає як жительку свого села, але про обставини, які сталися в ніч з 03.01.2017 р. на 04.01.2017 року в її будинку їй нічого відомо, бо вона проживає в іншій стороні.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що після нового року, 03.01.2017 вона разом з зі своїм хлопцем ОСОБА_1 приїхали в с. Юрківку після обіду. Того дня вони відпочивали у багатьох знайомих в Юрківці, у знайомої ОСОБА_1 ОСОБА_21, в ОСОБА_13, ОСОБА_6, заходили до магазину. Також були вдома у ОСОБА_4, де він проживає з бабусею ОСОБА_3, там вживали спритні напої. Звідти всі втрьох пішли до магазину «Баня» близько 22-23 год. По дорозі до них приєднався ОСОБА_6. ОСОБА_4 по дорозі почав про щось сперичатисьі з ОСОБА_1 ОСОБА_4 першим почав наносити удари ОСОБА_1 Він кілька разів вдарив його кулаком в обличчя від чого ОСОБА_1 впав та втратив свідомість. Вона почала відтирати його снігом. ОСОБА_6 намагався їх розборонити. Після цього вони залишили ОСОБА_1 біля магазину, а з ОСОБА_4 пішли до ОСОБА_6. Мати ОСОБА_6 дозволила їм погрітися в будинку. ОСОБА_1 приходив до ОСОБА_6 шукав її та ОСОБА_4, однак останній попросив матір ОСОБА_6, щоб вона повідомила, що їх немає. Також зазначила, що ОСОБА_4 - це її колишнім хлопець.

Свідок ОСОБА_6 пояснив, що 03.01.2017 року до нього зателефонував ОСОБА_4 та запропонував зустрітися, оскільки мав приїхати їх знайомий ОСОБА_1. Останній приїхав з дівчиною ОСОБА_3. Того дня всі вони відпочивали в ОСОБА_13 десь півтора години. Після того пішли до магазину «Баня», там трішки постояли і пішли додому. Все було нормально ніякого конфлікту ні між ким не було. ОСОБА_1 казав, що йому немає де ночувати, тому він запропонував йому переночувати в себе. Коли ОСОБА_3 прийшла з ОСОБА_4 до них додому, то мати їх впустила погрітися. Потім приходив ОСОБА_1, питав за них, однак його мати повідомила, що їх немає. Коло магазину ОСОБА_4 і ОСОБА_1 штовхались. ОСОБА_1 впав, бо був нетверезий. Мати ОСОБА_4 туди до магазину теж приходила, хотіла забрати ОСОБА_4, щоб він не був з ОСОБА_3.

Свідок ОСОБА_17 пояснив, що працює електромеханіком ПАТ «Укрзалізниця». 04.01.2017 року зранку о 05.55 год. він з Юрківки відправлявся електропотягом до Жмеринки. Та з приводу цього допитувався працівниками поліції, чи не бачив тоді хлопця зростом 1,70 м., щоб кудись їхав і щось ніс в руках. Він не бачив тоді обличчя хлопця, а тому не може підтвердити, чи був тоді ОСОБА_1 на вокзалі та в електричці.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснив, що потерпіла ОСОБА_3 є його рідною тіткою. 04.01.2017 року близько 23.50 год. до нього в будинок хтось постукав. Коли він відкрив двері, то побачив на порозі свою тітку ОСОБА_3, яка була злякана. Остання повідомила, що в неї будинку ОСОБА_1 з сокирою шукає ОСОБА_4 і вона від нього втекла. Також вона повідомила, що ОСОБА_1 питав, чому ОСОБА_4 пішов з його дівчиною. Вона не повідомляла, щоб ОСОБА_1 погрожував їй та щось в неї вимагав, чи ноутбук, чи якесь інше майно, чи гроші. В цей час в нього перебував внук ОСОБА_3 ОСОБА_10. Останній відразу побіг додому. Він з дружиною також пішов за ним, однак там вже нікого не було. ОСОБА_10 виявив відсутність в будинку ноутбука, мишки та навушників. Це все, що він може повідомити.

Крім показань обвинуваченого, потерпілої, свідків, судом досліджені і письмові докази, зокрема:

-протокол огляду місця події від 04.01.2017 року з фототаблицею до нього, згідно якого об'єктом огляду є будинок АДРЕСА_2;

-протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.01.2017 року, згідно якого потерпіла ОСОБА_3 впізнала за фотознімком особу ОСОБА_1, який проник до неї в будинок в ніч з 03.01.2017 р. на 04.01.2017 р.;

-протокол огляду місця події від 06.01.2017 року з фототаблицею до нього, згідно якого предметом огляду є будинок АДРЕСА_3, де виявлено ноутбук марки «Asus X55A», USB - комп'ютерну мишу марки «Keywin» та навушники марки «Monster MD-91»;

-довідки-рахунки від 16.01.2017 року, згідно яких вартість миші компютерної марки «Keywin» 250 грн. та навушників марки «Monster MD-91» - 100 грн.;

-висновок експерта № 24 від 11.01.2017 року, відповідно до якого ринкова вартість з урахуванням зносу ноутбука марки «Asus X55A», придбаного 16.10.2013 року за 3199 грн. на момент вчинення злочину 04.01.2017 року могла становити 1 142,04 грн.;

-довідка від 16.01.2017 року виконкому Юрківської сільської ради, відповідно до якої за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровані та проживають власник ОСОБА_3, 1947 р.н., онук ОСОБА_4, 1989 р.н.;

-протокол пред'явлення речей для впізнання від 18.01.2017 року, згідно якого потерпіла ОСОБА_3 впізнала належний їй ноутбук марки «Asus X55A» за наявністю тріщин на кришці екрана;

-довідка № 156 від 19.04.2017 року Тульчинської ЦРЛ, згідно якої ОСОБА_3, 1947 р.н. знаходиться на «Д» облікові з приводу вродженого вивиху правого кульшового суглобу, після операційний анкілоз правого кульшового суглобу, являється інвалідом ІІІ групи;

-довідка Клекотинської сільської ради Шаргородського району від 05.01.2017 року, відповідно до якої ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1. До складу його сім'ї належать: мати ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_7, батько ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_8, сестри ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_9, та ОСОБА_20, ІНФОРМАЦІЯ_10;

-довідка-характеристика від 05.01.2017 року Клекотинської сільської ради Шаргородського району, відповідно до якої ОСОБА_1 характеризується задовільно, компрометуючими даними на нього сільська рада не володіє, хоча на його поведінку неодноразово поступали усні скарги від жителів села;

-вирок Шаргороського районного суду Вінницької області від 24.03.2015 року, згідно якого ОСОБА_1 засуджено за ч.ч. 1, 3 ст. 185 КК України до 4-х років позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 2 роки 6 місяців;

-ухвала Шаргороського районного суду Вінницької області від 19.05.2017 року, відповідно до якої скасовано звільнення ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням та іспитовим строком, призначеного вироком цього ж суду від 24.03.2015 року і направлено його для відбування покарання в місця позбавлення волі;

-протокол затримання особи від 06.01.2017 року, згідно якого на підставі розпорядження Шаргородського районного суду Вінницької області про виконання вироку, що набрав законної сили, ОСОБА_1 затримано 06.01.2017 року о 10 год. 20 хв.;

На переконання суду в ході судового розгляду не знайшли об'єктивного підтвердження обставини вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому органом досудового розслідування злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, з огляду на наступне.

Так, за змістом ч. 3 ст. 187 КК України розбій - це напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу або погрозою застосування такого насильства, поєднаний з проникненням у житло чи інше володіння особи.

З об'єктивної сторони розбій передбачає собою активні дії, спрямовані на негайне вилучення чужого майна шляхом застосування фізичного або психічного насильства. Для таких дій характерні раптовість, агресивністьі швидкоплинність.

Відповідно роз'яснень, які викладено в п. 12 постанови ВСУ № 10 від 06.11.2009 року «Про судову практику у справах проти власності» при розбої насильство або погроза його застосування спрямовані на заволодіння майном в момент їх застосування. При цьому погроза являє собою такі дії чи висловлювання, які виражають намір застосувати насильство негайно. Насильство при розбої застосовується до особи, яка зазнала нападу. Під такою особою слід розуміти власника майна, особу, у володінні чи під охороною якої перебуває майно, на яке здійснюється посягання, а так само інших осіб, які перебувають на місці розбою і можуть на думку винного перешкодити йому у заволодінні чужим майном.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом та корисливим мотивом. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони розбою є мета, з якою здійснюється напад - заволодіння чужим майном.

Відповідно до диспозиції частини 3 ст. 187 КК України та роз'яснень які містяться у п. 22 постанови Пленуму ВСУ № 10 від 06.11.2009 року «Про судову практику у справах проти власності» під проникненням у житло, інше приміщення чи сховище слід розуміти незаконне вторгнення у них з метою вчинення крадіжки, грабежу чи розбою. Таке вторгнення може здійснюватись будь-яким способом: таємно або відкрито, як з подоланням перешкод та опору людей, так і безперешкодно шляхом обману, з використанням підроблених документів тощо, а також за допомогою різних знарядь, які дають винній особі викрадати майно із житла, іншого приміщення або сховища без входу до нього.

Вирішуючи питання про наявність в діях винної особи названої кваліфікуючої ознаки, суди повинні з'ясувати, з якою метою особа опинилася в житлі та коли саме у неї виник умисел на вчинення крадіжки, грабежу чи розбою. Проникнення до вказаних об'єктів має місце тоді, коли протиправне вторгнення до них здійснювалося з метою заволодіння чужим майном.

З аналізу досліджених доказів та встановлених обставин в діях обвинуваченого ОСОБА_1, на переконання суду відсутній склад об'єктивної та суб'єктивної сторін розбою.

Як встановлено судом обвинувачений ОСОБА_1 прийшов до будинку потерпілої ОСОБА_3, так як там проживав його знайомий ОСОБА_4, з метою з'ясування з ним стосунків після того, як останній його побив та відбив дівчину. Про існування таких обставин в судовому засіданні ствердив сам обвинувачений, свідки ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_11 Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечив наявність між ним та ОСОБА_1 конфлікту, а свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_15 надали суду суперечливі між собою покази, однак з них вбачається, що ОСОБА_1 шукав ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Крім того, не встановлено судом того, що ОСОБА_1 напав на потерпілу ОСОБА_3 з метою заволодіння належним їй майном, погрожуючи їй застосуванням небезпечного для її життя чи здоров'я насильства. Судом установлено, що хоча в руках у обвинуваченого і була сокира, яку він підібрав у будинку потерпілої, він при цьому не погрожував нею потерпілій з метою заволодіння майном. Як пояснив і обвинувачений, і сама потерпіла він не вимагав від неї жодного майна чи грошей, не шукав їх самостійно по будинку, не наближався до потерпілої, а знаходився на відстані від неї та запитав лише про її онука ОСОБА_4. Потерпіла також пояснила, що обвинувачений не встиг на неї замахнутися, а вона не сприйняла його дії як погрозу, бо відразу покинула будинок. Про ці обставини вона повідомила своєму племіннику ОСОБА_11., його дружині ОСОБА_12, онуку ОСОБА_10, про що останні підтвердили в судовому засіданні. Також про відсутність в діях ОСОБА_1 розбою свідчить і той факт, що усвідомлюючи похилий стан потерпілої та її не здатність швидко пересуватися, та за умови умислу у нього на заволодіння її майном із застосуванням насильства, він міг реалізувати свій умисел та виконати всі необхідні дії для цього. При цьому судом встановлено, що жодним чином обвинувачений не перешкодив потерпілій залишити будинок, не утримував її, не спричинив їй тілесних ушкоджень. Не знаходять свого об'єктивного підтвердження обставини проникнення обвинуваченого до житла потерпілої в ході вчинення ним розбійного нападу. І хоча проникнення до житла потерпілої з боку обвинуваченого було незаконним, що встановлено судом, оскільки права вільно входити у даний будинок у нього не було, він з боку обвинуваченого не був поєднаний із будь-яким активними діями щодо подолання опору чи певних перешкод в даному конкретному випадку та не поєднаний із метою заволодіння чужим майном, а сам умисел на заволодіння майном виник у обвинуваченого, коли він вже знаходився в будинку, а потерпіла покинула житло, після того, як він виявив відсутність в будинку ОСОБА_4 та хотів в якийсь спосіб йому помститися. Тай саме заволодіння чужим майном з боку обвинуваченого відбулось таємно, у відсутність потерпілої та інших осіб.

Разом з тим у діях обвинувачено ОСОБА_1 на підставі аналізу та співставлення доказів, досліджених в ході судового розгляду, достатньо об'єктивно вбачаються ознаки умисного незаконного проникнення до житла особи та умисного, таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненої повторно, а тому його дії підлягають перекваліфікації за ч. 1 ст. 162 та ч. 2 ст. 185 КК України.

Вина обвинуваченого у вчиненні даних злочинів повністю доведена дослідженими в ході судового розгляду доказами, в їх сукупності та взаємозв'язку.

Зміна правової кваліфікації дій обвинуваченого судом в даному випадку покращує його становище порівняно з пред'явленим обвинуваченням та повноваження суду в цій частині відповідають ч. 3 ст. 337 КПК України.

При обранні виду та міри покарання суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочини, які відноситься до категорії злочинів невеликої та середньої тяжкості, має непогашену судимість за вчинення корисливого злочину, посередньо характеризується за місцем проживання.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, є визнання ним вини у вчиненні крадіжки та незаконного проникнення до житла особи, відшкодування потерпілій завданої шкоди.

Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого, є вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння, чого не заперечено самим обвинуваченим та вчинення злочину щодо особи похилого віку.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи обвинуваченого ОСОБА_1, суд вважає, що покаранням необхідним і достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання за ч. 1 ст. 162 у виді обмеження волі, а за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим обвинуваченому слід призначити покарання у виді позбавлення волі.

Приймаючи до уваги, що дані злочини вчинено ОСОБА_1 після постановлення вироку Шаргородського районного суду Вінницької області від 24.03.2015 року, згідно якого його засуджено до чотирьох років позбавлення волі з іспитовим строком два роки шість місяців, остаточне покарання йому слід призначити у відповідності з ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до покарання за новим вироком не відбутої частини покарання за попереднім вироком.

Питання речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

У відповідності з ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого слід стягнути в дохід держави витрати на залучення експерта.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого в даному кримінальному провадженні не обирався і приймаючи до уваги, що він відбуває покарання за попереднім вироком, підстав для обрання його йому до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 162 та ч. 2 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання:

-за ч. 1 ст. 162 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі;

-за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Згідно ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_1 покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України з урахуванням вироку Шаргородського районного суду Вінницької області від 24 березня 2015 року, за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання не відбутої частини покарання за попереднім вироком призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 відраховувати з дня затримання, з 06 січня 2017 року, зарахувавши в строк відбування покарання строк утримання під вартою.

Відповідно до ст. 72 КК України (в редакції до 21.06.2017 року) зарахувати ОСОБА_1 в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 06.01.2017 року по 21.06.2017 року включно з розрахунку, що одному дню попереднього ув'язнення відповідає два дні позбавлення волі.

Речові докази: три сліди пальців рук, шматки фанери синього кольору в кількості чотири штуки, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Тульчинського ВП, - знищити; акумуляторну батарею від мобільного телефону - повернути законному володільцю; ноутбук марки «Asus X55A», консоль марки «Keywin», навушники марки «Monster MD-91», передані на зберігання потерпілій ОСОБА_3, - повернути останній за належністю, квиток ПАТ «Укрзалізниця» маршрутом «Журавлівка-Юрківка» - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави витрати, пов'язані з залученням експерта, в сумі 2 111, 44 (дві тисячі сто одинадцять гривень сорок чотири копійки).

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Вінницької області через Тульчинський районний суд Вінницької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Головуючий Л.А. Штифурко

Судді: С.В. Ковганич

О.В. Саламаха