Постанова № 6876032, 26.10.2009, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2009 р.                     Справа № 2а-18451/09/0370

Волинський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді- Костюкевича С.Ф.,

при секретарі судового засідання Кириченко О.О.,

з участю представників позивача Гайдаєнко І.С., Мельник В.Л.,

представників відповідача Костюка А.Ю., Зімич Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хан-Електробау Україна» (далі по тексту – ТзОВ «Хан-Електробау Україна») до Нововолинської об’єднаної державної податкової інспекції (далі – Нововолинська ОДПІ) про скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ «Хан-Електробау Україна» звернулося в суд з позовом до Нововолинської ОДПІ про скасування податкових повідомлень – рішень по акту перевірки №6/1/2301/32578653 від 12.01.2009 року: №0000032301/0-46 від 15.01.2009 року, №0000202301/0-132 від 17.02.2009 року, №0000362301/2 від 17.04.2009 року, №0000652301/3 від 07.07.2009 року про визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 1183751,00 грн. Позовні вимоги мотивовано тим, що оспорювані податкові повідомлення-рішення є такими, що не відповідають фактичним обставинам, порядку проведення податкових перевірок та прийняті з порушенням чинного податкового та іншого законодавства. ТзОВ «Хан-Електробау Україна» не погоджується з висновком податкової інспекції щодо заниження підприємством валового доходу і не згідне з встановленим інспекцією порушенням пп.1.20.1, 1.20.51 п.1.20 ст.1, п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» щодо завищення та заниження податку на прибуток.

          Представники позивача Гайдаєнко І.С., Мельник В.Л. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, де крім зазначених в позові податкових повідомлень-рішень, за заявою про збільшення позовних вимог, також просили скасувати податкове повідомлення-рішення №0000202301/1 від 23.03.2009 року, що прийняте по тому самому акту перевірки на підставі первинних податкових повідомлень-рішень, так як не погоджуються з висновком податкової інспекції щодо заниження валового доходу в сумі 1183751,00 грн., оскільки вважають невірними застосування відповідачем окремих положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». По суті пояснили, що акт виїзної позапланової перевірки 6/1/2301/32578653 від 12.04.2009 року та прийняті на підставі нього всі наступні податкові рішення – повідомлення вважають прийнятими з порушенням норм податкового законодавства. Додали, що згідно Контракту про співпрацю №4 від 01.01.2007 року ТзОВ «Хан-Електробау Україна» здійснює виробництво та пакування трансформаторів та інших електричних і електронних компонентів з матеріалу та фурнітури складових частин, які постачаються фірмою «Хан-Електробау Німеччина» на підставі замовлень. До кожного замовлення сторони підписують Додаток 1, який є невід’ємною частиною Контракту про співпрацю. Додаток №1 містить найменування готової продукції, її кількість, вартість послуг з виробництва одиниці продукції, загальну вартість послуг з виробництва партії продукції. Фірма «Хан-Електробау Німеччина» є єдиним замовником ТзОВ «Хан-Електробау Україна». Відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг) визначена сторонами договору. Підтвердили, що під час перевірки на адресу ТзОВ «Хан-Електробау Україна» надходив запит з податкової інспекції щодо надання пояснень чи угод про ціну товару, чому адміністрацією їх підприємства не була подана представникам податкової інспекції угода про тлумачення, а додали її вже при оскарженні податкових повідомлень-рішень, пояснити не могли. Просять позов задовольнити.

          Представники відповідача Костюк А.Ю., Зімич Л.В., позов не визнали, при цьому пояснили, що позивач знаходиться на обліку в Нововолинській ОДПІ. На підставі акту перевірки Нововолинською ОДПІ прийнято податкове повідомлення рішення №0000032301/0/46 від 15.01.2009 року про сплату податку на прибуток в розмірі 155542,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 65324,20 грн. Дане рішення позивачем оскаржувалось до вищестоящих податкових інспекцій. За результатами адміністративного оскарження до ДПА України було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000652301/3 від 07.07.2009 року про сплату податку на прибуток в розмірі 155542, 00 грн. та штрафних санкцій в сумі 65324,20 грн. Також пояснили, що ТзОВ «Хан-Електробау Україна» у зв’язку з допущеними порушеннями податкового законодавства занижено та завищено податок на прибуток. Так, між ТзОВ «Хан-Електробау Україна» та фірмою «Хан-Електробау Німеччина» в особі Клаус Дітер Хан укладено договір №4 від 01.01.2007 року про співпрацю на переробку давальницької сировини. За договором та додатками нерезидент поставляє сировину та доручає ТзОВ «Хан-Електробау Україна» виконати роботи з обробки, переробки давальницької сировини – складових частин трансформаторів у готову продукцію, за що резидент отримує від нерезидента оплату за виконані роботи за якими визначено, що ціна повинна покривати весь процес виробництва, тому вважають, що позивач не виконав умови договору. За результатами перевірки підтвердили, що в своїй діяльності позивач має єдиного поставщика і єдиного покупця, одну і ту ж саму фірму. Підприємство не мало права реалізовувати продукцію нижче собівартості, та не виконувати умови зазначені в контракті та додатку, бо це заборонено пов’язаним особам, якими є позивач та його засновник. Перевіркою було встановлено, що ТзОВ «Хан-Електробау Україна» при розрахунках з «Хан-Електробау Німеччина» застосувало ціни, які складалися лише з собівартості (рах 23) без врахування рах (92) «загальногосподарські витрати» та прибутку як передбачено в додатку №1 до Контракту про співпрацю від 01.01.2007 року №4 в результаті чого занижено валові доходи по цінах нижчих від «звичайної ціни» в сумі 1183751,00 грн., що є порушенням п.23 Положення бухгалтерського обліку. Також додали, що під час проведення перевірки Нововолинською ОДПІ було направлено ТзОВ «Хан-Електробау Україна» запит від 25.12.2008 року з проханням надати пояснення щодо формування договірної ціни на реалізовані фірмі «Хан-Електробау Німеччина» послуги по виготовленню на давальницьких умовах продукції за період з 01.04.2007 року по 30.06.2008 року, однак на день підписання акту відповіді на даний запит податковою інспекцією отримано не було. Переконані, що прийняті на підставі акту остаточні податкові рішення-повідомлення відповідають вимогам діючого законодавства. В позові просять відмовити.

Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов до задоволення не підлягає з наступних підстав.

          Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та Законами України.

          Зі змісту статті 17 КАС України спори юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності належать до компетенції адміністративних судів, крім випадків коли такі справи підлягають розгляду в порядку іншого судочинства.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Згідно з пунктом 4 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів.

З оглянутих судом довідки №696 Головного управління статистики у Волинській області та свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи №514363 вбачається, що ТзОВ «Хан-Електробау Україна» є юридичною особою (а.с.10).

14.11.2003 року ТзОВ «Хан-Електробау Україна» взято на облік як платника податків за формою №4 під №122. З оглянутого в судовому засіданні копії статуту ТзОВ «Хан-Електробау Україна» вбачається, що воно є приватним підприємством, засновником якого являється пан Клаус Дітер Хан, який на даний час має внесок в статутному фонді 80%, основою діяльності товариства є виробництво компонентів трансформаторів з метою отримання прибутку.

Судом встановлено, що на підставі направлення від 27.11.2008 року №276/2301, виданого Нововолинською ОДПІ, відповідно до ст.ст.11, 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та згідно плану-графіку проведення документальних перевірок суб’єктів господарювання з 27 листопада по 24 грудня 2008 року проведена планова виїзна документальна перевірка ТзОВ «Хан-Електробау Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 30.06.2008 року.

Про проведення планової виїзної перевірки ТзОВ «Хан-Електробау Україна» було проінформовано позивача листом від 24.10.2008 року за №11248/432/23-103/6 Нововолинської ОДПІ, який вручено позивачу 27.10.2008 року.

Між фірмою «Хан-Електробау Німеччина» (замовник) в особі Клаус Дітер Хан та ТзОВ «Хан-Електробау Україна» (виконавець) укладено договір №4 від 01.01.2007 року про співпрацю на переробку давальницької сировини. Згідно зазначеного договору замовник поставляє сировину та доручає ТзОВ «Хан-Електробау Україна» виконати роботи з обробки, переробки давальницької сировини – складових частин трансформаторів у готову продукцію, за що виконавець отримує від замовника оплату за виконані роботи. Вартість сировини становить не менше, ніж 20% вартості готової продукції. В додатку до Контракту про співпрацю від 01.01.2007 року №4, який складається до кожного замовлення, вказано, що вартість затрат на виготовлення трансформаторів визначається згідно витраченого часу на виробництво одиниці продукції. Вартість трансформаторів розподіляється наступним чином: 60% заробітна плата, 25% виробничі та невиробничі витрати, 15% прибуток.

Актом планової виїзної перевірки Нововолинської ОДПІ №6/1/2301/32578653 від 12.01.2009 року встановлено, що в порушення пп.1.20.1, пп.1.20.51 п.1.20 ст.1, п.4.1 ст.4, п.5.9 ст.5, пп.7.3.3 п.7.3, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ТзОВ «Хан-Електробау Україна» занижено податок на прибуток в сумі 222379,00 грн. за третій і четвертий квартал 2007 року, за другий квартал 2008 року, завищено податок на прибуток в сумі 66837,00 грн. за 2 квартал 2007 року та перший квартал 2008 року. Також в порушення пп.6.1.1 п.6.1, пп.6.3.3. «а», пп.6.5.2 ст.6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», п.4 Порядку надання документів та їх склад при застосуванні податкової пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №2035 від 26.12.2003 року занижено податок з доходів фізичних осіб за 2007-2008 роки в сумі 511,55 грн. Крім цього, ТзОВ «Хан-Електробау Україна» порушено п.1 ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» №15-93 від 19.02.1993 року, ст.1 Указу Президента України від 18.06.1994 року №319/94 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за межами України, а саме порядок декларування валютних цінностей станом на 01.07.2007 року, 01.10.20078 року, 01.01.2008 року, 01.04.2008 року та 01.07.2008 року.

          На підставі акту перевірки Нововолинською ОДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення №0000032301/0-46 від 15.01.2009 року, №0000202301/0-132 від 17.02.2009 року, №0000362301/2 від 17.04.2009 року, №0000652301/3 від 07.07.2009 року, №0000202301/1 від 23.03.2009 року, якими позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 1183751,00 грн., які, як вбачається з матеріалів справи, оскаржувались позивачем до вищестоящих податкових органів, однак фактично залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення – без змін.

          ТзОВ «Хан-Електробау Україна» та фірма «Хан-Електробау Німеччина» є пов’язаними особами у розумінні п.1.26 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Пунктом 1.26 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що пов'язана особа – це особа, що відповідає будь-якій з наведених нижче ознак: юридична особа, яка здійснює контроль над платником податку, або контролюється таким платником податку, або перебуває під спільним контролем з таким платником податку; фізична особа або члени сім'ї фізичної особи, які здійснюють контроль над платником податку. Членами сім'ї фізичної особи вважаються її чоловік або дружина, прямі родичі (діти або батьки) як фізичної особи, так і її чоловіка або дружини, а також чоловік або дружина будь-якого прямого родича фізичної особи або її чоловіка (дружини); посадова особа платника податку, уповноважена здійснювати від імені платника податку юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення правових відносин, а також члени її сім'ї.

          Під здійсненням контролю слід розуміти володіння безпосередньо або через більшу кількість пов'язаних фізичних чи юридичних осіб найбільшою часткою (паєм, пакетом акцій) статутного фонду платника податку або управління найбільшою кількістю голосів у керівному органі такого платника податку або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), не меншою 20 відсотків від статутного фонду платника податку.

          Згідно п.3.1, 3.2 п.3 Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 23 «Розкриття інформації щодо пов’язаних сторін», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.06.2001 року №303, зареєстрованого в Мінюсту України за №539/5730, пов’язаними сторонами вважаються підприємства, які перебувають під контролем або суттєвим впливом інших осіб, підприємства і фізичні особи, які прямо або опосередковано здійснюють контроль над підприємством або суттєво впливають на його діяльність, а також близькі члени родини такої фізичної особи.

          Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» дохід отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов’язаним особам, визначається, виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу.

          Згідно пп.7.4.2 п.7.4 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» витрати, понесені платником податку у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у пов’язаної особи, визначаються виходячи із договірних цін, але не більших за звичайні ціни, що діяли на дату такого придбання.

          За приписами пп.1.20.1 п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна дорівнює рівню ринкових справедливих цін. Справедлива ринкова ціна – це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику, за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності – однорідних) товарів (робіт, послуг).

          Відповідно до пп.1.20.2 п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

          В підпункті 1.20.8 п.1.20. ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

          Згідно пп.1.20.10 п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами, а для платників податку, визнаних природними монополістами згідно із законом, - також відповідно до принципів регулювання цін, встановлених таким законом.

          В усіх інших випадках суб’єкт господарювання, встановлюючи договірну ціну, має враховувати рівень звичайних цін, визначений відповідно (але не виключно) до методу співставлення цін, який міститься в пп.1.20.2 зазначеного Закону.

          Для визначення звичайної ціни товарів (робіт, послуг) на підставі методу співставлення цін використовується інформація про укладені підприємством на момент продажу такого товару договори з ідентичними або однорідними товарами у співставлених умовах.

          При цьому умови договорів на ринку ідентичних (а в разі їх відсутності однорідних) товарів визначаються спів ставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну або може бути економічно обґрунтована.

          Методологічні засади формування інформації про операції пов’язаних сторін та її розкриття у фінансовій звітності визначено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 23 «Розкриття інформації щодо пов’язаних сторін», затвердженого наказом Міністерства фінансів України №303 від 18.06.2001 року, зареєстрованим в Мінюсті 23.06.2001 року за №539/5730, відповідно до якого за методом порівняльної неконтрольованої ціни застосовується ціна, яка визначається за ціною на аналогічну продукцію (товари, роботи, послуги) що реалізована не пов’язаному з продавцем покупцеві за звичайних умов діяльності.

          Під час проведення перевірки податковий орган має право надати запит, а керівник підприємства зобов’язаний обґрунтувати рівень договірних цін (пп.1.20.8 п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

          Судом встановлено, що Нововолинською ОДПІ було направлено запит позивачу з проханням надати пояснення щодо формування договірної ціни на реалізовані фірмі «Хан-Електробау Німеччина» послуги по виготовленню на давальницьких умовах продукції за період з 01.04.2007 року по 30.06.2008 року, однак на день підписання акту перевірки відповідь на даний надано не було.

          Посилання позивача на угоду про тлумачення контракту до уваги судом не приймається, оскільки при проведенні перевірки цієї угоди перевіряючим не було надано, незважаючи на надіслання відповідачем письмового запиту про обґрунтування цін, а суд досліджує правомірність дій суб’єкта владних повноважень станом на момент проведення перевірки і винесення податкового повідомлення - рішення. Акт перевірки за попередній період, наданий представниками позивачів, як доказ, не спростовує порушень, встановлених актом від 12.01.2009 року.

          З матеріалів справи вбачається, що позивачем не складався розрахунок та обґрунтування рівня звичайної ціни для внутрішнього використання, не приведені дані про застосування цього рівня при формуванні договірної ціни, наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) під час укладення договору від 01.01.2007 року №4 між ТзОВ «Хан-Електробау Україна» та фірмою «Хан-Електробау Німеччина».

          З дослідженого в судовому засіданні реєстру встановлених фактів незастосування «звичайних цін» при розрахунках з Хан-Електробау (Німеччина) по Контракту про співпрацю від 01.01.2007 року №4 за період з 01.04.2007 року по 30.06.2008 року вбачається, що ТзОВ «Хан-Електробау Україна» застосувало ціни, які складалися лише з собівартості (рах 23) без врахування рах 92 «загальногосподарські витрати» та прибутку як передбачено в додатку №1 до Контракту, в результаті чого занижено валові доходи в сумі 1183751,00 грн. (а.с.65).

          Посилання позивача на неправомірне застосування Нововолинською ОДПІ непрямих методів при визначенні податкового зобов’язання з податку на прибуток, враховуючи порушення норм, що регулюють встановлення звичайних цін, спростовується наступним.

          Непрямі методи визначення сум податкових зобов’язань щодо конкретного податку, збору (обов’язкового платежу) платника податків можуть бути застосовані виключно за наявності підстав, встановлених пп.4.3.1 п.4.3 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Цей перелік підстав для застосування непрямих методів є вичерпним і не передбачає його застосування при визначенні звичайних цін. Таких підстав у податкової інспекції не було, тому остання непрямий метод не повинна була застосовувати і правомірно його не застосувала.

          Згідно з підпунктом 6.3 пункту 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 23 «Розкриття інформації щодо пов’язаних сторін» оцінка активів або зобов’язань в операціях пов’язаних сторін здійснюється за методом «витрати плюс». За методом «витрати плюс» застосовується ціна, що складається з собівартості готової продукції (товарів, робіт, послуг), яку визначає продавець, і відповідної націнки (пункт 9).

          Враховуючи, що перевіркою визначено звичайну ціну з реалізації послуг пов’язаній особі з урахуванням вимог підпункту 1.20.5 пункту 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пунктів 6, 9 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 23, суд вважає, що податковою інспекцією правомірно здійснено донарахування податку на прибуток згідно методу «витрати плюс».

          З підпункту 17.1.3 пункту 17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» вбачається, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

          Підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму податкового зобов’язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов’язань, заявлених у податкових деклараціях.

          В пункті 6.1.3 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 17.03.2001 року №110, зареєстрованої в Мінюсті України 23.03.2001 року за №268/5459 визначено, що якщо за результатами перевірки виявлено в окремих податкових періодах суми недоплат, то за кожний з таких податкових періодів нараховуються штрафні (фінансові) санкції в порядку та розмірах, визначених цим пунктом.

          Застосування Нововолинською ОДПІ фінансових санкцій по податку на прибуток до ТзОВ «Хан-Електробау Україна» на підставі пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідає вимогам чинного законодавства.

          Зважаючи на вищевикладене, суд відмовляє в позові повністю.

          Керуючись ст.ст.11, 17, 122, 158, 160, 163 КАС України, на підставі ст.ст. 2, 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», п.1.26 ст.1, пп.1.20.1 п.120 ст.1, пп.1.20.2 п.1.20 ст.1, пп.1.20.8 п.120 ст.1, пп.120.10 п.1.20 ст.1, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7, пп.7.4.2 п.7.4 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп.4.2.2 п.4.2 ст.4, пп.4.3.1 п.4.3 мт.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п.6.1.3 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 17.03.2001 року №110, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Хан-Електробау Україна» до Нововолинської об’єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень – рішень: №0000032301/0-46 від 15.01.2009 року, №0000202301/0-132 від 17.02.2009 року, №0000362301/2 від 17.04.2009 року, №0000652301/3 від 07.07.2009 року, №0000202301/1 від 23.03.2009 року відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі з 01 листопада 2009 року. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий:                                                             С.Ф. Костюкевич