Постанова № 6875797, 27.10.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

27.10.09Справа №2а-7418/09/8/0170 (12:24) Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим ускладі головуючого судді Кушнової А.О. , при секретарі Маляр К.В. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Закритого акціонерного товариства " Кримський ТИТАН"

до Красноперекопської об'єднанної державної податкової інспекції в АР Крим

про визнання дій та спонукання до виконання певних дій

за участю представників сторін:

від позивача: Гербутов Олександр Миколайович, довіреність від 08.01.09 №06-03-19\125; Ткачук Олена Євгенівна, довіреність № 01-02-17/10392 від 17.09.09

від відповідача: Ібраїмов Мемет Мусайович, довіреність № 4714 від 25.09.09, Бризгалова Ганна Геннадіївна, довіреність № 4391/10-0 від 04.09.09

Сутність спору: Позивач – Закрите акціонерне товариство «Кримський Титан» звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Красноперекопської об’єднаної державної податкової інспекції АРК, в якому просить суд визнати неправомірними дії Красноперекопської об’єднаної державної податкової інспекції щодо прийняття уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2009 року «до відома» та зобов’язати Красноперекопську об’єднану державну податкову інспекцію здійснити коригування нарахування в особовому рахунку Закритого акціонерного товариства «Кримський Титан» суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість датою отримання уточнюючого розрахунку – 22 квітня 2009р.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що поданий ним 22.04.2009р. уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість за січень 2009р., у зв’язку з самостійним виявленням помилки, Красноперекопською ОДПІ безпідставно та у порушення вимог п.5.1 ст.5 та п.п.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000р., з наступними змінами та доповненнями, було прийнято «до відома» на підставі того, що вони подані за період, що на момент його подачі перевіряється Красноперекопською ОДПІ.

При цьому позивач вважає, що відповідно до ч. 2 п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» подавати уточнюючі розрахунки до органу державної податкової служби – це право платника податків, яке обмежене тільки перебігом строків давності.

У зв’язку з цим ЗАТ «Кримський Титан» вважає, що оскільки тільки 21.04.2009р. він отримав від Кримської митниці ввізні вантажні митні декларації (ВМД) з внесеними до них змінами щодо зменшення нарахування та сплати податку на додану вартість, на підставі прийнятих у кінці березня 2009р. митним органом відповідних висновків, то одразу після їх отримання вніс зміни у податкову звітність та в межах строків, визначених ст. 15 Закону України № 2181, правомірно надав до Красноперекопської ОДПІ уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість за січень 2009р., про що свідчить відтиск штампу відповідача від 22.04.2009р. вхід. № 2488.

Крім того, позивач зазначає, що згідно з п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України № 2181 прийняття податкової декларації є обов’язком контролюючого органу, в той час як прийняття податкової звітності «до відома» не передбачено жодним нормативним актом України.

Відповідач – Красноперекопська ОДПІ проти позову заперечує та просить в позові відмовити з підстав, зазначених у запереченнях на адміністративний позов (а.с. 65).

Зокрема, відповідач вказує, що п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» передбачено право платника податків надати уточнюючий розрахунок виключно у випадках, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації.

При цьому, як вважає відповідач, п. 17.2 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» передбачено надання до органу державної податкової служби уточнюючого розрахунку до початку перевірки платника податків контролюючим органом.

В даному ж випадку, на думку відповідача, позивач не використав право на надання такого уточнюючого розрахунку у зв’язку з самостійним виявленням помилки, адже уточнюючий розрахунок № 2488 від 22.04.2009р. було подано ним в ході проведення перевірки, а не до її початку, у зв’язку з чим уточнюючий розрахунок було прийнято «до відома» на підставі п.п.4.15.4 п.4.15 розділу 4 Методичних рекомендацій по централізованому прийому і комп’ютерній обробці податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених наказом ДПА України № 827 від 31.12.2008р. (надалі – Методичні рекомендації № 827), про що своєчасно повідомлено платника.

У письмових поясненнях на заперечення Красноперекопської ОДПІ позивач зауважив, що лист ДПА України «Про особливості окремих норм Закону України «Про податок на додану вартість» від 18.05.2009р. № 10191/7/16-1517 та Методичні рекомендації № 827, на які посилається Красноперекопська ОДПІ в обґрунтування своїх заперечень проти позову, не зареєстровані у Міністерстві юстиції України, а отже вони не є нормативно-правовими актами, тобто не можуть бути застосовані до платника податків (а.с. 106-108).

Крім того, позивач вважає, що відповідачем було безпідставно проігноровано поданий ним 22.04.2009р. уточнюючий розрахунок за січень 2009р., яким зменшувалась сума бюджетного відшкодування, заявлена у податковій декларації за січень 2009р., та неправомірно в акті про результати позапланової виїзної перевірки ЗАТ «Кримський Титан» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок в банку за січень 2009р. № 541/23-4/32785994/52 відображено порушення позивачем податкового законодавства з цього питання.

Також вказує, що відомості про повернення суми надмірно сплаченої при митному оформленні, в тому числі суми сплаченого податку на додану вартість, підтверджуються записом посадової особи Кримської митниці та відбитком штампу «Сплачено». Так, за його твердженням, 21.04.2009р. ЗАТ «Кримський Титан» отримало від Кримської митниці ввізні вантажно-митні декларації (ВМД) з внесеними до них змінами, відповідно до яких фактично сплачено до Держбюджету суму ПДВ у загальному розмірі 1078531,62грн., тобто різниця між сплаченою сумою податку на додану вартість за ВМД, в яких митна вартість визначена Кримською митницею та ВМД з внесеними змінами становить 1913478,98грн. і саме така сума була ним зазначена у рядку 8.8 уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість за січень 2009 року, поданого ним до Красноперекопської ОДПІ 22.04.2009р.

Згідно з ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 15.06.2009р. відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-7418/09/8/0170, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Слухання справи відкладалось відповідно до ст. 150 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд –

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство «Кримський Титан» має статус юридичної особи з 31.08.2004р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серія А00 № 439803, виданим Виконавчим комітетом Армянської міської ради АР Крим (а.с.8) та Статутом ЗАТ «Кримський Титан» у новій редакції, державну реєстрацію якого проведено 20.02.2009р., номер запису 11381050018000003 (а.с. 6-7).

В період з 01.04.2009р. по 14.04.2009р., з продовженням перевірки з 15.04.2009р. по 22.04.2009р., Красноперекопською об’єднаною державною податковою інспекцією в Автономній Республіці Крим проведена позапланова виїзна перевірка ЗАТ «Кримський Титан» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок в банку за січень 2009 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось, як зазначено в назві акту перевірки, в період з 08.2007 року по 10.2007 року, з 12.2007 року по 02.2008 року, з 10.2008 року по 12.2008 року, за результатами якої складено акт перевірки № 541/23-4/32785994/52 від 27.04.2009р. (а.с. 109-164).

У висновках даного акту перевірки зазначено, що перевіркою підтверджено відображене ЗАТ «Кримський Титан» у декларації за січень 2009 року бюджетне відшкодування у сумі 6922439грн.; у порушення абз. «д» п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.4, п.п. 7.2.6 п.7.2 ст. 7, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (зі змінами і доповненнями) ЗАТ «Кримський Титан» завищено суму ПДВ, заявлену до бюджетного відшкодування за січень 2009р. на суму 1914854,00грн.; за результатами перевірки неможливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за січень 2009 року на суму 1914854грн.; у порушення п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.041997р. № 168/97-ВР (зі змінами і доповненнями) ЗАТ «Кримський Титан» завищено від’ємне значення різниці між сумою податкових зобов’язань та податкового кредиту за січень 2009 року на суму 674531грн. (а.с. 163).

Як свідчать матеріали справи, 22.04.2009р., тобто в останній день проведення перевірки, ЗАТ «Кримський Титан» до Красноперекопської ОДПІ подано уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість, у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, за січень 2009 року, згідно з яким заявлена до бюджетного відшкодування сума шляхом перерахування на рахунок платника у банку була зменшена на 1913478 (рядок 8.8).

Отримання вказаного розрахунку відповідачем підтверджується відтиском його штампу від 22.04.2009р. вхід. № 2488 (а.с. 10-11).

Листом за вих.№ 720/10/15-2 від 22.04.2009р. Красноперекопська ОДПІ в АР Крим повідомила позивачу про те, що відповідно до п. 4.6 Методичних рекомендацій по централізованому прийманню та комп’ютерній обробці податкової звітності платника податків ОДПС України, затверджених наказом ДПА України № 827 від 31.12.2008р., Армянське відділення Красноперекопської ОДПІ приймає уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість, у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, за січень 2009 року (вхід. № 2488 від 22.04.2009р.) «до відома» (а.с. 12).

В обґрунтування цього ДПІ в листі вказує, що відповідно до п. 17.2 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000р., платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

В даному листі за вих.№ 720/10/15-2 від 22.04.2009р. відповідачем також зазначено, що фактично за період (січень 2009р.), який уточнюється, на даний час Красноперекопською ОДПІ проводиться позапланова виїзна документальна перевірка з питання достовірності заявленої до відшкодування суми ПДВ, відповідно до даних акту перевірки, первинні документи, які використовувались при проведенні документальної перевірки, достовірні, надані у повному обсязі, а додаткових (інших) документів, які свідчать про діяльність суб’єкта господарювання за період, що перевіряється, ревізору не надано, у зв’язку з чим відповідач вважає, що підстав для подачі уточнюючого розрахунку за січень 2009 року у ЗАТ «Кримський Титан» немає.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ЗАТ «Кримський Титан» є обґрунтованими та підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, приймаючи поданий позивачем 22.04.2009р. уточнюючий розрахунок за січень 2009 року «до відома», керувався п. 17.2 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000р., виходячи з якого, на його думку, платник податків, який самостійно виявив факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов’язаний подати уточнюючий розрахунок виключно до початку його перевірки контролюючим органом.

Крім того, як слідує з матеріалів справи, відповідач при цьому керувався п. 15.4 Методичних рекомендацій по централізованому приймання та комп’ютерній обробці податкової звітності платників ОДПС України, затверджених наказом ДПА України № 827 від 31.12.2008р.

Під час розгляду справи судом було встановлено, що прийняття вказаного уточнюючого розрахунку «до відома» призвело до невідображення його показників у картці особового рахунку позивача, що не заперечується відповідачем по суті.

Оцінюючи правомірність вказаних дій відповідача, як суб’єкта владних повноважень, суд керувався критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб’єкта.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Пункт 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000р., з наступними змінами і доповненнями, визначає, що якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Будь-яких обмежень щодо строку подачі уточнюючих розрахунків вказана норма не містить.

В силу п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

П.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 вказаного Закону містить вичерпний перелік підстав, коли податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, а саме - якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Таким чином, повноваження органів державної податкової служби щодо прийняття податкових декларації, в тому числі і уточнюючих розрахунків, обмежено вичерпним переліком – прийняти декларацію або відмовити в її прийнятті з підстав, визначених законом.

Доказів того, що відповідачем було відмовлено у прийнятті уточнюючих розрахунків і для цього існують обґрунтовані підстави, відповідачем суду не надано.

Правом же приймати декларації платника податків «до відома» чинним податковим законодавством України не передбачено.

В той же час, ч. 2 ст.19 Конституції України зобов’язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на наказ ДПА України «Про затвердження методичних рекомендацій по централізованому приймання та комп’ютерній обробці податкової звітності платників ОДПС України» № 827 від 31.12.2008р. та лист ДПА України «Про особливості окремих норм Закону України «Про податок на додану вартість» від 18.05.2009р. № 10191/7/16-1517.

При цьому суд виходить з того, що відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В той же час, як вбачаться з даного наказу ДПА України, він не зареєстрований в Міністерстві юстиції України, що відповідно до вимог Указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» є обов’язковим, а отже, він не містить ознак нормативно-правового акту та не може бути застосований судом при вирішенні даного спору.

Крім того, вказаний наказ ДПА України розширює сферу дії Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000р., надаючи органам податкової служби України додаткове повноваження – приймати податкові декларації «до відома», що є неприпустимим.

Лист ДПА України «Про особливості окремих норм Закону України «Про податок на додану вартість» від 18.05.2009р. № 10191/7/16-1517 також не має сили нормативно-правового акту та має рекомендаційний характер. До того ж, дослідивши його зміст, суд не вбачає в ньому посилань на право органів ДПС приймати декларації та уточнюючі розрахунки «до відома».

Що стосується п. 17.2 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000р., на який посилається відповідач, то суд вважає, що вказана норма не обмежує право платника податків на подачу уточнюючого розрахунку виключно до перевірки.

При цьому суд виходить з того, що ст.17 вказаного Закону регламентує підстави та порядок застосування штрафних санкцій, в той час як порядок узгодження податкових зобов’язань визначено спеціальною нормою – ст. 5 даного Закону.

Проаналізувавши положення п. 17.2 ст. 17 Закону України № 2181-ІІІ, відповідно до якого платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний: або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку, суд доходить висновку, що її дія спрямована на забезпечення сплати платником податків штрафних санкцій у разі заниження податкових зобов’язань, що виявлено ним самостійно до початку перевірки. Вказані штрафні санкції є меншими, ніж було б застосовано ДПІ в разі виявлення заниження податкових зобов’язань під час перевірки, але оскільки протягом певного часу до початку перевірки платник мав недоплату податку, дія вказаної норми спрямована на забезпечення його відповідальності за це.

Суд також вважає, що Згідно Закону України «Про державну податкову службу в Україні» до повноважень податкових органів входить проведення планових та позапланових виїзних та невиїзних перевірок платників податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), в ході яких можуть бути виявлені відповідні порушення, намагання ж довести порушення платника податків без проведення відповідної перевірки, зокрема шляхом прийняття до відома уточнюючих податкових розрахунків, є перевищення службових повноважень суб’єкту владних повноважень.

В силу ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч вимогам даної норми, відповідачем правомірності своїх дій суду не доведено.

Вказане свідчить про обґрунтованість позовних вимог позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Приймаючи до уваги, що суд задовольнив позовні вимоги, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 3,40грн.

У зв’язку зі складністю справи, судом 27.10.2009р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови, а 02.11.2009р. постанова складена у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати неправомірними дії Красноперекопської об’єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим щодо прийняття уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість за січень 2009 року ЗАТ «Кримський Титан» у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок «до відома».

3. Зобов’язати Красноперекопську об’єднану державну податкову інспекцію в Автономній Республіці Крим здійснити коригування нарахування в картці особового рахунку з податку на додану вартість Закритого акціонерного товариства «Кримський Титан» суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість датою отримання уточнюючого розрахунку – 22 квітня 2009 року.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «Кримський Титан» (96012, АР Крим, м. Армянськ, Північна промзона) 3,40грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення в повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набирає законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).

Суддя                                         Кушнова А.О.