Постанова № 6875655, 15.10.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

15.10.09Справа №2-а-988/08 (14:50) Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючогосудді Кушнової А.О. , при секретарі Маляр К.В. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Первомайської міжрайонної Державної податкової інспекції

до Сільськогосподарського приватного підприємства " Северо-Кримська агропромислова компанія"

про звернення стягнення на активи

Представники сторін:

від позивача: Лисенко Олена Володимирівна, довіреність №2791/10/10-0 від 08.10.09р.

від відповідача : не з’явився;

Суть спору: 24.07.08 р. Первомайська МДПІ звернулася до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом про стягнення за рахунок активів відповідача суми податкового боргу у розмірі 339000,57 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачем несвоєчасно проводиться сплата узгоджених податкових зобов’язань.

Ухвалами суду від 21.08.08р. було відкрито провадження в адміністративній справі та 09.10.08р. призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою від 23.03.2009р. зупинено провадження по справі у зв’язку з неможливістю розгляду цієї справи до закінчення касаційного провадження та набрання законної сили судовим рішенням по справі №2-23/16262-2006А (а.с.244).

17.08.2009р. до суду надійшло клопотання від відповідача про поновлення провадження по справі (а.с. 247).

Ухвалою від 17.08.2009р. поновлено провадження по справі, оскільки відпали обставини, які були підставою для зупинення провадження у справі та зобов’язано позивача надати суду докази про суму заборгованості станом на день розгляду справи (а.с.248).

Представник позивача у судовому засіданні, яке відбулось 15.10.2009 року, наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав, наведених у адміністративному позові.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином, 06.10.2009р. надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, та про те, що з позовними вимогами згоден в повному обсязі.

Представник позивача наполягав на розгляді справи за наявними в ній матеріалами.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача, керуючись ст. 128 КАС України, на підставі наявних доказів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарське приватне підприємство «Северо-Кримська агропромислова компанія» зареєстровано як юридичну особу Первомайською районною державною адміністрацією 06.08.2003 р., номер запису 04055506.00100253, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності – юридичної особи, ідентифікаційний код 32477197 (а.с.14).

Відповідач є платником податків та зборів, передбачених Законом України “Про систему оподаткування ” №1251-ХІІ від 25.06.1991 р. та відповідно до ст.9 цього Закону зобов’язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до довідки Первомайського відділення Красноперекопської ОДПІ № 3597/19-2 від 09.09.2003 року відповідач з 09.09.2003р. року взятий на облік як платник податків за № 631 (а.с. 13).

Станом на 24.07.2008р. заборгованість відповідача перед бюджетом становить 339000,57грн. З метою не доведення справи до суду, позивач здійснював всі можливі заходи для погашення заборгованості платника податків в добровільному порядку, були направлені податкові вимоги. Перша податкова вимога №1/24 від 11.03.2005р. отримана особисто директором, що підтверджується підписом на корінці податкової вимоги, друга податкова вимога №2/45 від 18.04.2005р. отримана головним бухгалтером 26.04.2005р., що підтверджується підписом на корінці податкової вимоги, проте заходи примусового характеру не призвели до погашення податкового боргу відповідачем (а.с. 16,17).

Вищезазначені податкові вимоги у встановленому порядку не оскаржені, та на момент розгляду справи заборгованість сплачена відповідачем не була.

У порядку ст. 71 КАС України відповідачем не надано доказів того, що податкові вимоги прийняті з порушенням вимог діючого законодавства.

Позивачем прийнято рішення від 26.04.2005р. №2 про застосування заходів погашення податкового боргу за рахунок реалізації його активів (зворотній бік а.с. 17).

Оскільки відповідачем вчасно не сплачувались зобов’язання, позивач звернувся до суду.

У судовому засіданні 15.10.2009р. позивач зазначив, що за відповідачем значиться заборгованість на суму – 339000,57грн., а саме: з фіксованого сільськогосподарського податку на суму 56301,62грн. (54619,96грн. – сума основного боргу, 797,27грн. – сума штрафних санкцій, 884,39грн. - пеня), по податку з доходів фізичних осіб на суму - 178475,83грн. (177872,66грн. – сума основного боргу, 454,68грн. – сума штрафних санкцій, 148,49 - пеня), по збору за забруднення навколишнього середовища на суму – 1220,70грн. (771,52грн. – сума основного боргу, 359,50грн. – сума штрафних санкцій, 89,68грн. - пеня), з єдиного податку на підприємницьку діяльність на суму – 6467,80грн. (6467,80грн. – сума штрафних санкцій), з податку на додану вартість на суму – 11281,48грн. (2861,0грн. сума основного боргу, 8409,12грн. – сума штрафних санкцій, 11,36грн. – пеня), адміністративні штрафи з коду платежу 21080900 на суму 67912,67грн. (97912,45грн. - сума штрафних санкцій), заборгованість на обов’язкове державне страхування з тимчасової втрати працездатності на суму – 16209,67грн. (16209,67грн.сума основного боргу), по збору за забруднення навколишнього природного середовища на суму – 1131,02грн. (771,52грн. – сума основного боргу, 359,50грн. – сума штрафних санкцій) (а.с. 253-260).

Позовні вимоги визнаються судом такими, що підлягають задоволенню, за таких підстав.

Порядок, підстави та строки сплати фіксованого сільськогосподарського податку передбачено Законом України “Про фіксований сільськогосподарський податок” № 320-ХІV від 17.12.2008 року (далі – Закон).

Відповідно до ст.1 Закону фіксований сільськогосподарський податок (далі –ФСП) - це податок, який не змінюється протягом визначеного цим Законом терміну і справляється з одиниці земельної площі.

Відповідно до ст. 2 Закону особи можуть бути зареєстровані як платники ФСП, якщо такі особи є сільськогосподарськими підприємствами різних організаційно-правових форм, передбачених законами України, селянські та інші господарства, які займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції, а також рибницькі, рибальські та риболовецькі господарства, які займаються розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах), у яких сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, перевищує 75 відсотків загальної суми валового доходу.

Відповідно до ст. 5 Закону платники податку визначають суму ФСП на поточний рік у порядку і розмірах, передбачених цим Законом, і подають розрахунок органу державної податкової служби за місцем знаходження платника податку до 1 лютого поточного року.

Сплата податку проводиться щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем базового звітного (податкового) місяця, у розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми податку.

Відповідно до ст.7 Закону органи державної податкової служби у районах ведуть облік нарахування і сплати сум ФСП за формою і в порядку, затвердженими Державною податковою адміністрацією України. Контроль за своєчасним і повним надходженням сум ФСП здійснюють органи державної податкової служби.

Відповідно до Статуту Сільськогосподарського приватного підприємства «Северо-Кримська агропромислова компанія», затвердженого засновником 01.08.2003р. та зареєстрованого Первомайською районною державною адміністрацією АРК 06.08.2003р. за №04055506.0010253, підприємство створено з метою вирощування, збору, заготовці, закупівлі, переробки та реалізації сільськогосподарської, рослинницької, тваринницької, птахівничої, рибницької продукції і т.і. як платник фіксованого сільськогосподарського податку в 2003-2008рр.

Таким чином, суд, вивчивши основні цілі діяльності підприємства, приходить до висновку, що відповідач є платником фіксованого сільськогосподарського податку відповідно до закону.

Судом встановлено, що в порядку, передбаченому чинним законодавством, Відповідачем до ДПІ надані податкові розрахунки фіксованого сільськогосподарського податку: розрахунок № 1164 від 31.01.2005 року на 2005 рік; розрахунок № 288 від 31.01.2006 року на 2006 рік, розрахунок №188 від 29.01.2007 року на 2007р., розрахунок №626 від 05.02.2008 року на 2008р. (а.с.22,29,30,31,32,34,35,38,39).

Таким чином, загальна сума податкової заборгованості з цього виду податкових зобов’язань становить 54619,96 грн.

Згідно з даними облікової картки платника податків відповідачем несвоєчасно проводилась сплата самостійно узгоджених податкових зобов’язань, у зв’язку з чим йому була нарахована пеня у розмірі 884,39 грн.

Відповідно до п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетними і державними цільовими фондами» №2181-III від 20.12.2000р., у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання протягом граничних строків, визначених Законом, такий платник податку зобов’язаний сплатити штраф в установлених розмірах.

Згідно податкових повідомлень-рішень про застосування штрафних санкцій, а саме №0003561500/0 від 15.12.2005р., №0000481500/0 від 13.02.2006р., №0000442301/0 від 10.06.2006р. №0000281500/0 від 18.02.2008р. (а.с. 23,27), заборгованість по штрафним санкціям складає 797,27грн.

Таким чином, судом встановлено, що загальна сума заборгованості відповідача зі сплати фіксованого сільськогосподарського податку становить 56301,62грн.

Правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь визначені Законом України “Про охорону навколишнього природного середовища” від 25.06.1991 року № 1264-XII.

Ст. 24 зазначеного Закону передбачено, що об'єкти, які шкідливо впливають або можуть вплинути на стан навколишнього природного середовища, види та кількість шкідливих речовин, що потрапляють у навколишнє природне середовище, види й розміри шкідливих фізичних та біологічних впливів на нього підлягають державному обліку.

Підприємства, установи та організації проводять первинний облік у галузі охорони навколишнього природного середовища і безоплатно подають відповідну інформацію органам, що ведуть державний облік у цій галузі.

Єдині на території України правила встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища, а також його стягнення передбачені Постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору” від 01.03.1999 року № 303, в пункті 2 якої зазначено, що збір за забруднення навколишнього природного середовища справляється за: викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами забруднення;скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти; розміщення відходів.

Територіальні органи Мінприроди подають до органів державної податкової служби перелік підприємств, установ, організацій, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, яким в установленому порядку видано дозволи на викиди, спеціальне водокористування та розміщення відходів.

Невключення підприємств, установ, організацій, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності до зазначеного переліку не звільняє їх від сплати збору.

Безпосередньо порядок обчислення і сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища (далі - збір), а також відповідальність платників за достовірність даних про обсяги викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин, скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти, розміщені відходи та за правильність обчислення, повноту і своєчасність сплати збору передбачено Інструкцією про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженою Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державною податковою адміністрацією України від 19 липня 1999 року № 162/379.

Згідно з п. 2.1. Інструкції платниками збору є суб'єкти господарювання, незалежно від форм власності, включаючи їх об'єднання, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої територіальної громади; бюджетні, громадські та інші підприємства, установи і організації; постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи в Україні; громадяни, які здійснюють на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище та розміщення відходів.

Відповідно до п 7.1. Інструкції платники збору складають податковий розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища і подають його до органу державної податкової служби за місцем податкової реєстрації (місцеперебуванням на податковому обліку в органах державної податкової служби).

Пунктом 7.2. Інструкції встановлено, що базовий податковий (звітний) період збору за забруднення навколишнього природного середовища дорівнює календарному кварталу.

Податкові розрахунки збору подаються платниками органам державної податкової служби протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, за місцем податкової реєстрації платника (місцем перебування на податковому обліку в органах державної податкової служби).

Збір сплачується платниками за місцем податкової реєстрації (місцем перебування на податковому обліку в органах державної податкової служби) протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання податкового розрахунку збору, тобто протягом 50 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Згідно з п 8.2. Інструкції контроль за правильністю обчислення, повнотою та своєчасністю сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища до бюджету, а також своєчасністю подання податкових розрахунків цього збору здійснюється органами державної податкової служби.

Крім того, в п. 9.2. Інструкції зазначено, що платники несуть відповідальність за правильність обчислення, повноту та своєчасність сплати, а також за правильність складання і своєчасність подання розрахунків органам державної податкової служби та органам Мінприроди України згідно з законодавством.

Відповідачем до Первомайської МДПІ в порядку податкової звітності були надані розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища №0000102301 від 31.01.2005р., №7637 від 07.02.2005р., №2708 від 21.04.2005р., №2521 від 11.05.2005р., №4086 від 16.07.2005р., №7182 від 07.11.2005р., №9436 від 19.01.2006р., №2179 від 05.05.2006р., №5095 від 11.08.2006р., №7670 від 09.11.2006р., №9294 від 19.01.2007р., №2133 від 23.04.2007р., №4730 від 25.07.2007р., №7535 від 23.10.207р., №10159 від 26.01.2008р., №0000301500 від 22.02.2008р. на загальну суму 1305,50 грн.(а.с. 117-120,123-126,128-131,133), з яких списано – 42,44грн. (а.с.139).

Згідно з даними облікової картки платника податків, відповідачем частково сплачено заборгованість у розмірі 491,54грн., чим зменшено загальну суму заборгованості зі збору за забруднення навколишнього природного середовища до 771,52 грн.

Крім того, у зв’язку з несвоєчасною сплатою податкового зобов’язання відповідачеві була нарахована пеня у розмірі 86,68 грн.

У зв’язку з несвоєчасною сплатою податкових зобов’язань відповідачем позивачем нараховані штрафні санкції згідно податкових повідомлень-рішень про застосування штрафних санкцій, а саме №0000102301/0 від 31.01.2005р., №0001281500/0 від 18.04.2006р., №0000371500/0 від 13.02.2007р., №0000301500/0 від 22.02.2007р. заборгованість по штрафним санкціям складає 359,50грн.

Таким чином судом встановлено, що заборгованість зі збору за забруднення навколишнього середовища становить 1220,70грн.

Відповідно з п. 3 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» із змінами і доповненнями, внесеними Указом Президента України від 28 червня 1999 року N 746/99 (далі-Указ), суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, який перейшов на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, самостійно обирає одну з наступних ставок єдиного податку:

- 6 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору у разі сплати податку на додану вартість згідно із Законом України "Про податок на додану вартість";

- 10 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за винятком акцизного збору, у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні особи сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Платники єдиного податку - юридичні особи ведуть податковий облік за тими податками, платниками яких вони є згідно з цим Указом.

За результатами господарської діяльності за звітний (податковий) період (квартал) суб'єкти малого підприємництва - юридичні особи подають до органу державної податкової служби до 20 числа місяця, що наступає за звітним (податковим) періодом, розрахунки про сплату єдиного податку, акцизного збору і, в разі обрання ними єдиного податку за ставкою 6 відсотків, розрахунок про сплату податку на додану вартість, а також платіжні доручення на сплату єдиного податку за звітний період з позначкою банку про зарахування коштів.

Відповідно до п5. Указу, у разі порушення вимог, установлених статтею 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).

Суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.

У зв’язку з порушеннями п.2 Указу, на підставі пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетними і державними цільовими фондами» №2181-III від 20.12.2000р. відповідачу нараховані штрафні санкції на суму 6467,80грн.

Таким чином, судом встановлено, що загальна сума заборгованості відповідача по єдиному податку на підприємницьку діяльність становить 6467,80грн.

Відповідно до пункту 10.2 статті 10 Закону України “Про податок на додану вартість” платники податку, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Судом встановлено, що відповідачем до Первомайської МДПІ надана декларація з податку на додану вартість від 18.03.2008р. №1459 на суму 2861,00 грн.

Відповідно до п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетними і державними цільовими фондами» за несплату узгодженої суми податкового зобов’язання протягом граничних строків, визначених Законом,до відповідача застосовані штрафні санкції згідно податкового повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій, а саме №0000601500/0 від 11.03.2008р. заборгованість по штрафним санкціям складає 9472,98грн.

Відповідно до відомостей особового рахунку відповідачем частково сплачено заборгованість у розмірі 1063,86 грн.

У зв’язку з несвоєчасною сплатою суми заборгованості з податку на додану вартість відповідачеві нарахована пеня у розмірі 11,36 грн.

Відповідно до пункту 1.4 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” пеня - плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання.

Пунктом 1.3 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлено, що податковий борг (недоїмка) представляє собою податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно з пунктом 16.1 статті 16 зазначеного Закону після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. А відповідно до підпункту 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 Закону нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом;

б) при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону.

Таким чином, заборгованість по податку на додану вартість по основному платежу складає – 2681,00грн, по штрафним санкціям – 8409,12грн., пені – 11,36грн.

Таким чином, судом встановлено, що загальна сума заборгованості відповідача по податку на додану вартість становить 11281,48грн.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб визначається Законом України “Про податок з доходів фізичних осіб” № 889-ІV від 22.05.2003 р. (із змінами та доповненнями).

Відповідно до п.1.8. ст. 1 Закону № 889 наймана особа – це фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію виключно за дорученням або наказом працедавця згідно з умовами укладеного з ним трудового договору (контракту) відповідно до закону. При цьому усі вигоди від виконання такої трудової функції (крім заробітної плати такої найманої особи, інших виплат чи винагород на її користь, передбачених законодавством), а також усі ризики, пов'язані з таким виконанням або невиконанням, отримуються (несуться) працедавцем.

Відповідно до п.1.15. ст. 1 Закону № 889 податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

          Відповідно до п.3.1. ст. 3 Закону № 889 об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний оподатковуваний дохід; чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального річного оподатковуваного доходу на суму податкового кредиту такого звітного року; доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті; іноземні доходи.

          Відповідно до п.4.1. ст. 4 Закону № 889 загальний річний оподатковуваний дохід складається з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних доходів, одержаних протягом такого звітного року.

          Відповідно до п. 4.2.1. ст. 4 Закону № 889 до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.

          Відповідно до п. 8.1.1. ст. 8 Закону № 889 податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

          Відповідно до п. 8.1.2. ст. 8 Закону № 889 податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

          Відповідно до п. 19.2 ст. 19 Закону № 889 особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

Зокрема, у разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу (пп. 20.3.2 п. 20.3 ст. 20 Закону).

Згідно пункту 16.3.2 статті 16 Закону № 889 юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням своїх підрозділів, а уповноважений підрозділ за своїм місцезнаходженням, одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні розподільчі рахунки, відкриті в територіальних управліннях державного казначейства України.

Втім судом прийняті до уваги наданий позивачем зведений розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків і сум утриманого з них податку (а.с.40), та податкові розрахунки за формою 1-ДФ (а.с. 41-110), які свідчать про самостійне декларування відповідачем сум податку з доходів фізичних осіб, що підлягає перерахуванню до бюджету за весь період перевірки.

Судом встановлено, що в відповідачем порушені норми п.п.4.2.9 п.4.2 ст.4 та п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889-IV від 22.05.2003р., згідно яких «податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду».

У вищенаведеному розрахунку зазначено, що сальдо по податку з доходів фізичних осіб станом на 31.12.2004р. склало 33897,42 грн.

Судом встановлено, що заборгованість з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 178475,83грн. складається з 177872,66 грн. (сума основного боргу) + 454,68грн. (сума штрафних санкцій) + 148,49грн. (пеня за несвоєчасну сплату податку).

Таким чином, судом встановлено, що загальна сума заборгованості відповідача по податку з доходів фізичних осіб становить 178475,83грн.

Згідно податкового повідомлення-рішення від 30.06.2006р. №0000042401 відповідачу нараховані адміністративні штрафи по коду платежу 21080900 на суму 67912,67грн. за самостійне відчуження активів, які перебувають в податковій заставі без згоди обов’язкової попередньої податкового органу згідно з актом перевірки від 28.04.2006р. №5/24-00 (а.с.148).

Таким чином, судом встановлено, що заборгованість з адміністративних штрафів по коду платежу 21080900 склала 67912,67грн., доказів оскарження у судовому порядку податкового повідомлення-рішення відповідачем не надано.

Заборгованість на обов’язкове державне страхування з тимчасової втрати працездатності склала – 17340,69грн. та підтверджується інформацією про зміну сум по стягненню податкової заборгованості від 19.05.08 Красноперекопської міжрайонної виконавчої дирекції ФСС по тимчасовій втраті працездатності в АРК, що отримана позивачем 20.05.08 за вх.№2627/10 (а.с.151).

При таких обставинах вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі, тому що не суперечать чинному законодавству та підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до пп. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетом та державними цільовими фондами” у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності –шляхом продажу інших активів такого платника податків.

          Примусове стягнення податкової заборгованості – передбачена законодавством України процедура погашення податкової заборгованості платника податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника податків.

Як вказано у пункті 1.7 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” активами платника податків є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі на праві власності або повного господарського відання.

Стаття 41 Конституції України встановлює застереження, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об’єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умовами попереднього і повного відшкодування їх вартості.

Відповідно до п.3.1. ст. 3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" активи платників податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Таким чином, позовні вимоги позивача засновані на Законі України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” , підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

          Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

В судовому засіданні 15.10.2009 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. У повному обсязі постанову виготовлено 20.10.2009 р.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Сільськогосподарського ПП «Северо-Кримська агропромислова компанія» (96300,смт. Первомайське, вул.. Гагаріна, 18; код ЄДР 35229048) загальну суму податкової заборгованості у сумі 339000,57грн. шляхом звернення на активи.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набирає законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).

Суддя                                         Кушнова А.О.