Ухвала суду № 68754554, 07.09.2017, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

07.09.2017 Справа № 904/6799/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Верхогляд Т.А., Білецької Л.М.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України в Дніпропетровській області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2017р. у справі № 904/6799/17

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України в Дніпропетровській області, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КВАРЦ", м. Верхньодніпровськ, Дніпропетровська область

про розірвання договору купівлі-продажу та повернення об'єкта приватизації у державну власність

ВСТАНОВИВ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КВАРЦ" про розірвання договору купівлі-продажу № 1724 об’єкту незавершеного будівництва – „Енергоблок заводу „Керміконд”, який розташований на земельній ділянці площею 0,95 га та знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Верхньодніпровськ, вул. Титова, 206, та повернення об'єкта приватизації у державну власність. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за умовами договору купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва на аукціоні від 17.11.1998 відповідач зобов'язався, зокрема, закінчити будівництво об'єкту із збереженням його початкового профілю (п. 5.3. договору), здійснити монтаж інженерного та енергетичного обладнання. необхідного для забезпечення життєдіяльності заводу (п. 5.4. договору), на вимогу продавця покупець зобов'язаний надати продавцю необхідні матеріали, відомості, документи тощо про виконання умов спірного договору (п. 5.5. договору). Посилаючись на порушення відповідачем цих умов договору купівлі-продажу, позивач, на підставі статей 611, 651, Цивільного кодексу України, частини 5 статті 27 Закону України "Про приватизацію державного майна", просить розірвати договір купівлі-продажу та зобов'язати відповідача повернути об'єкт приватизації державі.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2017р. у справі № 904/6799/17 (суддя Золотарьова Я.С.) в позові відмовлено повністю.

Не погодившись із зазначеним рішенням, Регіональне відділення Фонду державного майна України в Дніпропетровській області звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2017р. у справі № 904/6799/17 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги позивача задовольнити в повному обсязі.

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду, ознайомившись з матеріалами справи та апеляційної скарги дійшла висновку про необхідність повернення апеляційної скарги з наступних підстав.

Згідно частини 3 статті 94 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Порядок та розмір справляння судового збору встановлений Законом України "Про судовий збір" № 3674-VІ від 08.07.2011р. (зі змінами та доповненнями).

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду,- у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно підпункту 2 пункту 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п. 2.11. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" з подальшими змінами і доповненнями, якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Відповідно підпункту 4 пункту 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно платіжного доручення № 467 від 04.09.2017р. за подання апеляційної скарги скаржником сплачено судовий збір у сумі 1 760,00 грн.

Оскільки позивачем у справі заявлено дві вимоги немайнового характеру, судовий збір за подану апеляційну скаргу має бути розрахований виходячи з двох вимог немайнового характеру, кожна з яких повинна бути оплачена судовим збором самостійно, тобто у загальній сумі 3 520,00 грн. (1 600 х 2 х 110%).

Отже, скаржником не додано до скарги доказів сплати судового збору в установленому законом порядку та розмірі.

Разом з тим, скаржником подано клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2017р. у справі № 904/6799/17, в обгрунтування чого посилається на те, що Регіональне відділення Фонду державного майна України в Дніпропетровській області є бюджетною установою, яка утримується за рахунок коштів державного бюджету, і через відсутність на рахунку коштів, не має можливості здійснити оплату судового збору в повному обсязі.

Згідно зі ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до п. 3.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" з подальшими змінами і доповненнями, єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Відповідно до пункту 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/2093/15 від 12.11.2015 року за змістом положень статті 8 Закону України "Про судовий збір" питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними та допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом.

Слід звернути увагу, що оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані із фінансування установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для відстрочення такої сплати.

Також, згідно з частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, зі змісту статті 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що відстрочення (розстрочення, звільнення) сплати судового збору є правом суду, а не його обов'язком, при цьому єдиною підставою для вчинення судом зазначених у наведеній нормі дій є врахування ним майнового стану сторони.

Отже, за приписами зазначеної норми, відстрочення (звільнення) сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин, а обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.

Скаржник в обгрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду посилається на те, що Регіональне відділення Фонду державного майна України в Дніпропетровській області є бюджетною установою, яка утримується за рахунок коштів державного бюджету, і через відсутність на рахунку коштів, не має можливості здійснити оплату судового збору в повному обсязі.

Проте, належних доказів на підтвердження майнового стану скаржника та факту неможливості оплати судового збору в установленому порядку і розмірі скаржником до суду не надано (надані лише виписки по рахунку станом на 26.06.2017р.).

За таких обставин, оскільки скаржником не доведено того, що його майновий стан перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі, а наведені скаржником обставини не мають характеру виключних, апеляційний господарський суд не вбачає підстав, визначених ст. 8 Закону України "Про судовий збір", для відстрочення сплати судового збору, отже відповідне клопотання Регіонального відділення Фонду державного майна України в Дніпропетровській області не підлягає задоволенню.

У відповідності з п. 3 ч.1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Регіонального відділення Фонду державного майна України в Дніпропетровській області підлягає поверненню заявникові без розгляду.

На підставі наведеного та керуючись ст. 86, п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити Регіональному відділенню Фонду державного майна України в Дніпропетровській області в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2017р. у справі № 904/6799/17.

Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України в Дніпропетровській області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2017р. у справі № 904/6799/17 повернути заявникові без розгляду.

Додаток (на адресу скаржника): апеляційна скарга вих. № 10-11-05430 від 29.08.2017р. та додані до неї документи на 7 арк., клопотання № 10-11-05429 від 29.08.2017р. про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги з додатком на 3 арк., клопотання б/н від б/д про долучення до матеріалів апеляційної скарги платіжного доручення № 467 від 04.09.2017р. з додатком на 3 арк.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя Т.А. Верхогляд

Суддя Л.М. Білецька