Рішення № 68754519, 05.09.2017, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" вересня 2017 р.Справа № 922/2747/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Чистякової І.О.

при секретарі судового засідання Сінченко І.В.

розглянувши справу

за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго", м. Харків до Національного наукового центру "Харківський фізико-технічний інститут", м. Харків про стягнення 38411,63 грн. за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, довіреність №01-16/4846 від 15.08.2017;

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Акціонерна компанія "Харківобленерго" (позивач) звернулась до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача - Національного наукового центру "Харківський фізико-технічний інститут" грошових коштів в сумі 38411,63 грн., з яких: 4131,54 грн. - пені, 476,76 грн. - 3% річних та 33803,33 грн. - інфляційних втрат.

Позовні вимоги вмотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договору про постачання електричної енергії №207 від 02.04.2004 щодо своєчасної оплати вартості електричної енергії з січня по червень 2017 року, у зв'язку з чим відповідачу нараховано пеню у сумі 4131,54 грн. за період з 15.04.2017 до 04.05.2017 на суму боргу, що виникла за березень 2017 року. Крім того, за порушення грошового зобов'язання щодо своєчасної оплати вартості електричної енергії на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано 3% річних в сумі 476,76 грн. за період квітень - травень 2017 року, а також 33803,33 грн. інфляційних втрат, нарахованих у березні 2017 року на борг, що виник за січень 2017 року в сумі 1877962,98 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17 серпня 2017 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 05 вересня 2017 року о 11:00 годині. Цією ж ухвалою суду витребувано у сторін додаткові докази.

Представник позивача в судовому засіданні 05 вересня 2017 року підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, проте надав відзив на позовну заяву (вх. №28204 від 04.09.2017), в якому визнає позов та просить суд розглянути справу без участі представника відповідача.

Суд, розглянувши клопотання відповідача, вважає за можливе його задовольнити як таке, що не суперечить вимогам чинного законодавства.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за можливе розгляд справи за наявними у справі матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

09 лютого 2012 року між Акціонерною компанією "Харківобленерго" (надалі -Постачальник) та Національним науковим центром "Харківський фізико-технічний інститут" (надалі - Споживач) було укладено Додаткову угоду про внесення змін до Договору про постачання електричної енергії №207 від 02.04.2004 (надалі - Договір), за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю, зазначеною у додатку №3.1. "Перелік місць встановлення розрахункових приладів обліку та тарифів, що застосовуються при проведенні розрахунків за спожиту електричну енергію" до цього договору, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами (Розділ 1 Договору).

На підставі п. 9.4. Договір пролонговано на 2017 рік.

Відповідно до п. 2.2.2 Договору Постачальник електричної енергії зобов'язується постачати Споживачу електроенергію в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 Договору, з урахуванням умов розділу 6 Договору, відповідно до додатку № 1 "Договірні величини споживання".

Згідно з п. 2.3.3 Споживач зобов'язується своєчасно оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування згідно з умовами додатку № 2 "Порядок розрахунків".

Відповідно до п.2.3.4. Договору Споживач зобов'язується здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника та електроустановками Споживача згідно з вимогами ПКЕЕ та додатком №4а "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії".

Згідно п. 5 додатку №2 до Договору остаточний розрахунок Споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого Постачальником електричної енергії, рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного за показниками розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом). Споживач протягом 3 робочих днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі відповідного РВЕ або у відділі розрахунків з юридичними особами "Харківенергозбут" рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути оплачений споживачем протягом 5 операційних днів з дня його отримання. В разі неявки Споживача для отримання рахунку Постачальник направляє рахунок Споживачу рекомендованим листом. У такому разі рахунок вважається отриманим Споживачем з дня його відправлення.

Відповідно до п. 4.2.1 Договору Споживач за внесення платежів, передбачених п. 2.3.3 -2.3.4. цього Договору, з порушенням термінів, визначених додатком № 2 "Порядок розрахунків", Споживач сплачує постачальнику суму боргу з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, 3% річних та індексу інфляції. Сума пені нараховується споживачу з першого дня прострочення платежу, який повинен бути здійснений споживачем в термін, встановлений в додатку № 2 "Порядок розрахунків", до дня сплати заборгованості включно та зазначається в рахунку окремим рядком.

Як свідчать матеріали справи, позивач виконав свої зобов'язання по Договору у повному обсязі, що не спростовано відповідачем.

Позивачем виставлено відповідачу рахунок №0207 за використану електроенергію за березень 2017 року на суму 2051821,91 грн., який направлено відповідачу рекомендованим листом 06.04.2017. Отже, цей рахунок мав бути оплачений споживачем протягом 5 операційних днів з дня його відправлення, а саме до 14.04.2017.

Проте, відповідач в порушення умов договору оплату за використану електричну енергію за березень 2017 здійснив трьома платежами - 14.04.2017 на суму 1551821,91 грн.; 20.04.2017 на суму 300000,00 грн. та 04.05.2017 на суму 200000,00 грн., що визнається сторонами.

Отже, позивачем було нараховано відповідачу пеню у розмірі 4131,54 грн. за період з 15.04.2017 до 04.05.2017.

Також, позивачем виставлено відповідачу за використану електроенергію рахунок №0207 за січень 2017 року на суму 1877962,98 грн., який направлено відповідачу рекомендованим листом 03.02.2017. Отже, цей рахунок мав бути оплачений споживачем протягом 5 операційних днів з дня його відправлення, а саме до 11.02.2017.

Проте, відповідач в порушення умов договору оплату за використану електричну енергію за січень 2017 здійснив 20.03.2017 на суму 1877962,98 грн., що визнається сторонами.

Отже, позивачем заявлено до стягнення інфляційні втрати в сумі 33803,33 грн.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 3% річних в сумі 476,76 грн. за період квітень - травень 2017 року, які нараховані на борг, що виник за березень 2017 року.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст.173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 526 ЦК України, статті 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 275 ГК України визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частинами 6, 7 статті 276 ГК України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав зобов'язання за вищезазначеним Договором. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за Договором спожиту електричну енергію у січні та березні 2017 р. у зазначені строки не оплатив.

За змістом ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) за яким передбачено правові наслідки, зокрема сплата неустойки.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як вищевстановлено у п. 4.2.1 Договору сторони визначили, що Споживач за внесення платежів, передбачених п. 2.3.3 -2.3.4. цього Договору, з порушенням термінів, визначених додатком № 2 "Порядок розрахунків", сплачує постачальнику суму боргу з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, 3% річних та індексу інфляції. Сума пені нараховується споживачу з першого дня прострочення платежу, який повинен бути здійснений споживачем в термін, встановлений в додатку № 2 "Порядок розрахунків", до дня сплати заборгованості включно та зазначається в рахунку окремим рядком.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.

У п. 1.9. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" від 17.12.2013 р. за № 14, господарським судам роз`яснено, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Крім того, у п. 1.12. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" від 17.12.2013 р. за № 14 господарським судам роз`яснено, що з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Таким чином, суд перевіривши розрахунок пені, за допомогою системи "Ліга Закон", не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого мало місце невиконання такого зобов'язання, вважає, що позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 4131,54 грн. підлягають задоволенню повністю.

Розглядаючи позовні вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих за невиконання грошового зобов'язання за договором про постачання електричної енергії №207 від 02 квітня 2004 року, суд виходить з наступного.

Згідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи порушення відповідачем свого грошового зобов'язання за договором про постачання електричної енергії №207 від 02 квітня 2004 року, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 3% річних в сумі 476,76 грн., а також інфляційних втрат в сумі 33803,33 грн., а відтак позов в цій частині також підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та покладає на відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1600,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Національного наукового центру "Харківський фізико-технічний інститут" (61108, м. Харків, вул. Академічна, 1, ідентифікаційний код 14312223) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, ідентифікаційний код 00131954) 4131,54 грн. - пені, 476,76 грн. - 3% річних, 33803,33 грн. - інфляційних втрат та витрати по сплаті судового збору в сумі 1600,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 11.09.2017 р.

Суддя ОСОБА_2