Постанова № 68754238, 05.09.2017, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2017 року Справа № 904/6150/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Дармін М.О. (доповідач)

судді: Березкіна О.В., Кузнецова І.Л.

при секретарі судового засідання: Манчік О.О.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність №15175 від 27.06.2017 р.;

від відповідача: Ігнатенко І.Д., представник, довіреність № б/н від 28.11.2016 р.;

представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином (а.с.169).

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2017р. у справі № 904/6150/17

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинг", м. Київ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Печерський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, м. Київ

про зняття арешту та визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2017р. у справі № 904/6150/17 (суддя Петренко Н.Е.) в задоволенні позову відмовлено.

Місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання права власності на спірне майно згідно до ст. 391 ЦК України, оскільки позивач не довів створення відповідачем перешкод у користуванні та розпорядженні позивачем спірним транспортним засобом та порушення відповідачем прав позивача.

Підстави з яких порушено питання про перегляд рішення:

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне дослідження судом доказів у справі, порушення судом норм матеріального права, просить рішення господарського суду скасувати і прийняти нове рішення, яким визнати право власності Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на предмет лізингу - автомобіль SSANG YONG KYRON, 2013 року випуску, номер шасі - НОМЕР_1, VIN: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3, номер свідоцтва про державну реєстрацію: НОМЕР_4; зняти арешт із вказаного автомобіля.

На думку апелянта, місцевий господарський суд всупереч правил, встановлених ч. 5 ст. 78 ГПК України прийняв судове рішення, оскільки відповідач у даній справі визнав позовні вимоги та не заперечував проти задоволення позову, відтак у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб. Рішенням суду не встановлено жодного факту незаконних дій відповідача або інших дій, які б порушували права і охоронювані законом інтереси інших осіб.

Апелянт звертає увагу, що позовні вимоги ґрунтуються на проханні визнати саме в судовому порядку право власності на транспортний засіб, який є предметом лізингу, набутий позивачем внаслідок повного виконання Генерального договору фінансового лізингу, Договору фінансового лізингу та Договору про заміну сторони. Факт повної сплати позивачем лізингових платежів на загальну суму 313 453, 26 грн. підтверджується банківськими виписками по рахунках та платіжними дорученнями та Актом про повне виконання сторонами своїх обов'язків від 21.10.2016р., які містяться в матеріалах справи, та встановлено судом першої інстанції.

Права позивача порушуються тим, що відповідач не зняв з реєстрації (з обліку) спірний транспортний засіб згідно до п. 27 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів та інших засобів, затверджених постановою КМ України від 07.09.1998р. № 1388, що свідчить про невизнання відповідачем права власності за позивачем.

Бездіяльність відповідача унеможливлює здійснити реєстрацію права власності транспортного засобу як предмету лізингу, набутого позивачем. Позивач письмово звертався до відповідача з претензією та проханням зняти з обліку предмет лізингу, однак відповідач проігнорував таке звернення. Внаслідок того, що спірне майно зареєстроване за відповідачем, на нього розповсюджуються арешти, накладені на майно відповідача, що позбавляє права позивача вільно користуватися та розпоряджатися власним майном. У зв'язку з чим позивач не може оформити право власності на спірне майно.

Скаржник вважає помилковими посилання місцевого господарського суду на постанову Вищого господарського суду України від 17.11.2015р. у справі № 910/9162/15, оскільки обставини даної справи № 904/6150/17 мають суттєві відмінності у правовідносинах справи № 910/9162/15.

Доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу:

Відповідач та третя особа відзив на апеляційну скаргу не надали, тому відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній документами.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.07.2017р. апеляційну скаргу прийнято та призначено до розгляду на 08.08.2017р. колегією суддів у складі: головуючий суддя Дармін М.О. (доповідач), судді Березкіна О.В., Кузнецова І.Л.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.08.2017р. залучено до участі у справі № 904/6150/17 третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Печерський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, та відкладено розгляд справи до 05.09.2017р.

В судове засідання, яке відбулось 05.09.2017р., Печерський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві не забезпечив явку повноважного представника, про час та місце розгляджу справи повідомлений належним чином (а.с.169). Про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи те, що неявка третьої особи не перешкоджає розгляду апеляційної скарги та матеріали справи достатні для вирішення спору, колегія суддів розглядає справу за наявними в ній матеріалами без участі третьої особи.

У судовому засіданні 05.09.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обставини справи встановлені апеляційною інстанцією:

14.09.2013р. між Лізингодавцем Товариством з обмеженою відповідальністю "Український лізинг" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 складено Акт приймання- передачі (Додаток № 3 до Договору лізингу ФЛ-138-1 від 26.09.2013р.) за умовами якого Лізингодавець передав, а Лізингоодержувач прийняв Предмет лізингу Автомобіль KYRON NEW BASE 5 MT з ГБО пропан, 2013р.випуску , ДНЗ НОМЕР_3, номер свідоцтва про державну реєстрацію НОМЕР_4 (а.с 30).

14.10.2013р. між Лізингодавцем Товариством з обмеженою відповідальністю "Український лізинг" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 укладено Акт приймання- передачі документів Додаток № 4 до Договору лізингу ФЛ-138-1 від 26.09.2013р. за умовами якого було передано документи та приналежності до Предмету лізингу (а.с. 31).

26.09.2013 між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (далі - первісний лізингоодержувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Український лізинг" (далі - відповідач, лізингодавець) укладено Генеральний договір фінансового лізингу № 138 (далі -Генеральний договір фінансового лізингу) (а.с. 15-26).

26.09.2013р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (далі - первісний лізингоодержувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Український лізинг" (далі - відповідач, лізингодавець) керуючись Генеральним договором фінансового лізингу № 138 від 26.09.2013 на підставі Заявки від 26.09.2013р. уклали Договір фінансового лізингу № ФЛ- 138- 1р. за умовами якого у постачальника ІП «ЦЕНТР - АВТОКРАЇНА» (п.2) Лізингодавець набув у власніть Предмет лізингу та передав його Лізингоодержувачу за плату у тимчасове володіння та користування на умовах цього договору та Генерального договору фінансового лізингу № 138. Найменування Предмету лізингу, його детальний опис та вартість, вказані в Специфікації до цього договору (п.1) (а.с. 27).

Відповідно до Специфікації (Додаток №ФЛ-138 від 26.09.2013р.) визначено Загальні та індивідуальні параметри Предмету лізингу (а.с. 28).

Додатком №2/ФЛ - 138 від 26.09.2013р. визначено графік лізингових платежів (а.с. 29).

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 зареєстровано, що автомобіль SSANG YONG KYRON держномер НОМЕР_3 належить ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ЛІЗИНГ» 38291386 (а.с. 79).

27.02.2015 між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (далі - позивач, новий лізингоодержувач), фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (далі - первісний лізингоодержувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Український лізинг" (далі - відповідач, лізингодавець) укладено договір про заміну сторони № ГД-138 (далі - Договір про заміну сторони) (а.с. 32).

Відповідно до Акту приймання-передачі від 27.02.2015 по Договору про заміну сторони від 27.02.2015 № ГД-138 первісний Лізингоодержувач передав, Новий Лізингоодержувач прийняв автомобіль KYRON NEW держномер НОМЕР_3 та належні до нього документи (а.с. 33).

У відповідності до графіку лізингових платежів ТОВ «Український лізинг» отримало 255 463,26 грн. лізингових платежів, 135 310,00 грн відшкодування вартості Предмету лізингу та 120 153,26 винагороди без ПДВ (а.с. 93-136).

Відповідно до Акту про повне виконання сторонами своїх зобов'язань від 21.10.2016р. Позивач (новий лізингоодержувач) повністю виконав свої обов'язки за Генеральним договором фінансового лізингу, Договором фінансового лізингу та Договором про заміну сторони (а.с. 34)

Як вбачається з Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 02.12.2016р. № 50923843 Постановами про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 49146265 від 28.10.2015 (запис 56) та № 51 190233 від 02.11.2016 (запис № 57) ВДВС Печерського РУЮ у м.Києві накладено арешт на все рухоме майно з забороною його відчуження (а.с. 35-61).

09.03.2017р. ФОП ОСОБА_3 звернувся до ТОВ "Український лізинг" з претензією про зняття з обліку транспортного засобу (а.с. 63-64).

29.04.2017р. складено протокол огляду та вилучення транспортного засобу легкового автомобілю Сонг Йонг Курон держномер НОМЕР_3 2013 року випуску (а.с. 65).

15.05.2017р. Солонянським відділенням поліції Дніпропетровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області сповіщено ФОП ОСОБА_3 та ТОВ "Український лізинг", що 29.04.2017р. екіпажем СРПП Солонянського ВП був зупинений автомобіль Сангйонг Кайрон н.з. НОМЕР_3, який належить ТОВ «Український лізинг», під керуванням ОСОБА_8 1948р.н., під час перевірки якого було встановлено, що автомобіль знаходиться у розшуку Печерським РВ ДВС м.Києва. Даний автомобіль доставлено на майданчик тимчасового зберігання транспортних засобів (а.с. 66).

Відповідно до звіту про оцінку майна станом на 13.03.2017р. ринкова вартість SSANG YONG KYRON державний номер НОМЕР_3 , 2013р.в. становить 352 632,00 грн. (а.с. 67-76).

Мотиви з яких суд апеляційної інстанції виходив:

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Як вірно встановлено місцевим господарським судом і підтверджено матеріалами справи, 26.09.2013 між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (далі - первісний лізингоодержувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Український лізинг" (далі - відповідач, лізингодавець) укладено Генеральний договір фінансового лізингу № 138 (далі - Генеральний договір фінансового лізингу), відповідно до п. 1.1 якого лізингодавець зобов'язується у відповідності до заявки лізингоодержувача придбати у постачальника у власність предмет лізингу та надати його за плату лізингоодержувачу в тимчасове володіння та користування в якості предмету лізингу на строк та на умовах, визначених цим Генеральним договором та відповідним Договором лізингу.

Відповідно до п. 2.1 Генерального договору фінансового лізингу, лізингоодержувач за надане йому право володіння та користування предметом лізингу зобов'язується сплачувати лізингодавцю лізингові платежі.

Згідно з п. 2.4 Генерального договору фінансового лізингу, загальна сума лізингових платежів зазначається в Договорі лізингу. Загальна сума (ціна) Договору лізингу складається з загальної суми лізингових платежів, що сплачуються лізингоодержувачем по Договору лізингу.

Пунктом 5.1 Генерального договору фінансового лізингу передбачено, що право власності (розпорядження) на предмет лізингу протягом всього строку дії Договору лізингу належить лізингодавцю.

За умовами п. 5.6 Генерального договору фінансового лізингу, за письмовою вимогою лізингоодержувача після закінчення строку лізингу та у разі належного, повного та безумовного виконання лізингоодержувачем всіх умов Договору лізингу, відсутності заборгованості зі сплати лізингових та інших платежів, що виникають з Договору лізингу, в тому числі неустойки (штрафу, пені), предмет лізингу переходить у власність лізингоодержувача.

Фактичний перехід права власності на предмет лізингу до лізингоодержувача оформляється підписанням між лізингодавцем та лізингоодержувачем акту про повне виконання сторонами своїх зобов'язань за Договором лізингу. Такий акт оформлюється за формою Додатку № 5 до форми Договору лізингу.

З дати підписання сторонами Акту про повне виконання сторонами своїх зобов'язань за Договором фінансового лізингу, відповідний Договір лізингу вважається припиненим.

Відповідно до п. 5.5 Генерального договору фінансового лізингу, лізингодавець має право передавати в заставу предмет лізингу та майнові права на отримання лізингових платежів.

26.09.2013 первісний лізингоодержувач та лізингодавець, керуючись Генеральним договором фінансового лізингу № 138 від 26.09.2013, на підставі Заявки від 26.09.2013, уклали Договір фінансового лізингу № ФЛ-138-1 (далі - Договір фінансового лізингу), пунктом 1 якого визначено предмет Договору лізингу: лізингодавець набуває у власність предмет лізингу та передає його лізингоодержувачу за плату у тимчасове володіння та користування на умовах цього Договору лізингу та Генерального договору фінансового лізингу № 138 від 26 вересня 2013 року. Найменування предмету лізингу, його детальний опис та вартість вказані в Специфікації до цього договору.

Відповідно до Специфікації до Договору фінансового лізингу лізингодавцем було передано первісному лізингоодержувачу автомобіль KYRON NEW G2,3 BASE 5MT з ГБО пропан.

За приписами п. 6 Договору фінансового лізингу, загальна вартість договору лізингу (лізингових платежів) складає 313 453,26 грн.

Факт передачі вищезазначеного транспортного засобу, документів та приналежностей до предмету лізингу підтверджується Актом приймання-передачі від 14.09.2013 (Додаток №3 до Договору фінансового лізингу № ФЛ-138-1 від 26.09.2013) та Актом приймання-передачі документів від 14.10.2013 (Додаток № 4 до Договору фінансового лізингу № ФЛ-138-1 від 26.09.2013).

27.02.2015 між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (далі - позивач, новий лізингоодержувач), фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (далі - первісний лізингоодержувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Український лізинг" (далі - відповідач, лізингодавець) укладено договір про заміну сторони № ГД-138 (далі - Договір про заміну сторони).

За умовами п. 1.1 Договору про заміну сторони, первісний лізингоодержувач передає, а новий лізингоодержувач бере на себе права та обов'язки, що випливають із Генерального договору фінансового лізингу від 26 вересня 2013 року № 138, Договору фінансового лізингу від 26 вересня 2013 року № ФЛ-138-1, який укладений між лізингодавцем та первісним лізингоодержувачем.

Відповідно до п. 1.3 Договору про заміну сторони, остаточні платежі за графіками лізингових платежів (Додаток № 2/ФЛ-138-1 від 26 вересня 2013 року) переходять до нового лізингоодержувача без змін.

Згідно з п. 2.1 Договору про заміну сторони, первісний лізингоодержувач зобов'язується протягом п'яти робочих днів від дня укладення цього договору передати новому лізингоодержувачу майно, що визначено в Договорі лізингу, який є невід'ємною частиною Генерального договору, як предмет лізингу, а також передати всі документи/документацію та приналежності на таке майно (предмет лізингу). Передача оформлюється актом приймання-передачі, який підписується первісним лізингоодержувачем, новим лізингоодержувачем та лізингодавцем в трьох екземплярах.

Після виконання новим лізингоодержувачем зобов'язань за цим договором до нього переходять всі права лізингодавця за Генеральним договором, тобто виникає право регресу (п. 2.3 Договору про заміну сторони).

Факт передачі предмету лізингу від первісного лізингоодержувача новому лізингоодержувачеві підтверджується Актом приймання-передачі від 27.02.2015 до Договору про заміну сторони від 27.02.2015 № ГД-138.

Позивач (новий лізингоодержувач) повністю виконав свої обов'язки за Генеральним договором фінансового лізингу, Договором фінансового лізингу та Договором про заміну сторони, про що свідчить Акт про повне виконання сторонами своїх зобов'язань від 21.10.2016.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов'язує виникнення в особи суб'єктивного права власності на певні об'єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен установити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об'єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 391 цього Кодексу.

Відповідно до п. 7 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 07.09.1998 (далі - Порядок), власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

За приписами п. 27 Порядку транспортні засоби, що придбаваються юридичною особою - лізингодавцем з метою подальшої передачі їх лізингоодержувачу на підставі договору фінансового лізингу, реєструються за лізингодавцем. Після виконання договору фінансового лізингу транспортні засоби знімаються з обліку відповідно до вимог пункту 42 цього Порядку і реєструються за лізингоодержувачем на підставі зазначеного договору та акта приймання-передачі транспортних засобів за формою згідно з додатком 2.

Відповідач не надав доказів , щодо підтвердження обставин виконання ним обов'язків, визначених п.п. 7,27 Порядку в частині його звернення до відповідних територіальних підрозділів МВС для здійснення реєстрації транспортного засобу.

З матеріалів справи вбачається, що вперше з вимогою про зняття з обліку транспортного засобу позивач звернувся до відповідача лише 09.03.2017р. (а.с. 63-64), а затримано транспортний засіб було 29.04.2017р. (а.с. 65,66).

Згідно з абзацом 3 п. 15 Порядку у разі наявності відомостей про арешт або розшук транспортного засобу його реєстрація не проводиться. Реєстрація транспортного засобу, щодо якого в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна є відомості про обмеження відчуження, проводиться за наявності письмової згоди обтяжувача (заставодержателя), крім випадків переходу права власності на транспортний засіб у порядку спадкування, правонаступництва або виділення частки в спільному майні.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідач визнав, що не оскаржував у відповідному порядку дії ВДВС по накладенню арешту на належне йому майно,автомобіль KYRON NEW G2,3 BASE 5MT.

Не звертався зі скаргою на дії Печерського РВ ДВС м. Києва і позивач.

Відповідно до ч. 5 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду тільки у випадках, встановлених актами цивільного законодавства.

Можливість виникнення права власності за рішенням суду передбачена лише у статтях 335 і 376 Цивільного кодексу України.

У решті випадків право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема із право чинів (ч. 1 ст. 328 Цивільного кодексу України).

Статтею 391 Цивільного кодексу України, на яку позивач посилається як правову підставу для звернення до суду з позовом, передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Разом з тим, позивачем не надано доказів створення відповідачем перешкод у здійсненні позивачем користування або розпорядження спірним транспортним засобом.

Оскільки відповідачем не виконані вимоги Порядку, то саме по собі визнання ним позовних вимог не є безумовною підставою для задоволення позову, а тому відповідні доводи апеляційної скарги відхиляються колегією суддів.

Доводи апеляційної скарги щодо того, що не здійснивши дії щодо зняття відчужуваного автомобіля, відповідач фактично перешкоджає у оформленні своїх законних прав Позивачем чим порушує його законні права та інтереси спростовуються позиціями сторін, викладеними ними в позовній заяві, відзиві на позов та не підтверджені належними та допустимими доказами.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, щодо відсутності підстав для визнання права власності на це майно згідно зі ст. 391 Цивільного кодексу України, а тому висновок місцевого господарського суду щодо відмови в задоволенні позовних вимог є обґрунтованим і законним.

Вимога по зняттю арешту пов'язана з діями РВ ДВС м.Києва в межах виконавчих проваджень, які в установленому законом порядку не оскаржувались, а тому задоволенню не підлягає.

Інші доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки наявних у справі доказів, вільного тлумачення правових норм та не спростовують законних і обґрунтованих висновків місцевого господарського суду.

Таким чином, оскільки, розглядаючи справу, господарський суд першої інстанції всебічно, повно і об'єктивно з'ясував всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції у відповідності до п.1 ч. 1 ст.103 ГПК України підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга, відповідно без задоволення.

Розподіл судових витрат у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів залишає без змін.

Керуючись ст. ст. 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2017р. у справі № 904/6150/17 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2017р. у справі № 904/6150/17 - залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дати її прийняття.

Повний текст постанови складено 11.09.2017р.

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя О.В.Березкіна

Суддя І.Л.Кузнецова