Постанова № 68754122, 06.09.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" вересня 2017 р. Справа№ 910/24402/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Гончарова С.А.

Суліма В.В.

за участю секретаря судового засідання - Куценко К.Л.

за участю представників сторін:

від позивача: Науменко А.В. - представник за довіреністю б/н від 26.10.2016;

від відповідача 1: Софін О.В. - представник за довіреністю № 76 від 30.06.2017;

від відповідача 2: Софін О.В. - представник за довіреністю № 77 від 30.06.2017;

від третьої особи 1: Голік О.А. - представник за довіреністю № 27-6902/17 від 30.03.2017;

від третьої особи 2: не з'явились;

від третьої особи 3: ОСОБА_5 - представник за довіреністю б/н від 26.01.2017;

від третьої особи 4: не з'явились;

від третьої особи 5: Саковець Ірина Василівна - представник за довіреністю № 18-0011/44981 від 27.06.2017;

від третьої особи 6: не з'явились;

розглянувши апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Златобанк" та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Златобанк" Славкіної М.А.

на рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2017

у справі № 910/24402/16 (суддя - Турчин С.О.)

за позовом Публічного акціонерного товариство "Венчурний закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Унібудінвест"

до 1) Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Златобанк" Славкіної М.А.

2) Публічного акціонерного товариства "Златобанк"

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державна організація (установа, заклад) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Атлантік"

третя особа 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_8

третя особа 4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Верповська Олена Володимирівна

третя особа 5, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Національний банк України

третя особа 6, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Запорізький втормет"

про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Венчурний закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Унібудінвест" (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Златобанк" Славінського Валерія Івановича (надалі - відповідач 1) про визнання протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Златобанк" Славінського В.І. щодо визнання нікчемним договору відступлення права вимоги б/н від 22 грудня 2014 року, укладеного між ТОВ "Фінансова компанія "Домініон" та ПАТ "Златобанк", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською Оленою Володимирівною та зареєстрованого в реєстрі за № 10183.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач визнав договір відступлення права вимоги б/н від 22 грудня 2014 року нікчемним на підставі п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», однак, на думку позивача, спірний правочин не містив ознак нікчемності, передбачених п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.02.2017 позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Златобанк" Славінського В.І. щодо визнання нікчемним договору відступлення права вимоги б/н від 22 грудня 2014 року, укладеного між ТОВ "Фінансова компанія "Домініон" та ПАТ "Златобанк", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за № 10183 та скасувати протиправне рішення в формі повідомлення про нікчемність № 1140 від 23.05.2016.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство "Златобанк" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило повністю скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2017 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.04.2017 апеляційну скаргу у даній справі було прийнято до провадження у складі суддів: головуючий суддя - Коротун О.М., судді - Гаврилюк О.М., Майданевич А.Г. та призначено до розгляду на 17.05.2017.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Златобанк" Славінський Валерій Іванович звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить повністю скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2017 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.04.2017 апеляційну скаргу у даній справі було прийнято до провадження у складі суддів: головуючий суддя - Коротун О.М., судді - Гаврилюк О.М., Майданевич А.Г. та призначено до розгляду на 17.05.2017, об`єднано в одне апеляційне провадження апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Златобанк" Славінського Валерія Івановича на рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2017 у справі № 910/24402/16 з апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Златобанк" на це ж рішення Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2017 здійснено процесуальне правонаступництво відповідача 1 шляхом заміни Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Златобанк" Славінського В.І. на Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Златобанк" Славкіну М.А.

Розгляд справи відкладався.

Зокрема, ухвалою суду від 11.07.2017 розгляд апеляційних скарг було відкладено в порядку ст. 77 ГПК України на 06.09.2017.

В судовому засіданні 06.09.2017 представники відповідачів свої апеляційні скарги у даній справі підтримали, просили їх задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати з прийняттям нового про відмову в позові. Окрім цього відповідач 1 подав клопотання про припинення провадження у даній справі, що відхиляється судом апеляційної інстанції з підстав, наведених у мотивувальній частині постанови. Також подав письмові пояснення у даній справі, які були долучені до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні 06.09.2017 проти задоволення апеляційних скарг у даній справі заперечив, просив залишити їх без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Представник третьої особи 3 проти задоволення апеляційних скарг у даній справі заперечила просила залишити їх без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

В судовому засіданні 06.09.2017 представники третіх осіб 1, 5 апеляційні скарги у даній справі підтримали, просили їх задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати з прийняттям нового про відмову в позові.

Представники третіх осіб 2, 4, 6 в судове засідання 06.09.2017 не з'явились, про час та місце повідомлені належним чином. При цьому третя особа 4 просила здійснювати розгляд апеляційних скарг без її участі, яке було задоволено судом.

Враховуючи те, що явка представників учасників апеляційного провадження судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статтею 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість здійснення перевірки рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку за відсутності представників третіх осіб 2, 4, 6, які були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, докази по справі, розглянувши доводи апеляційних скарг, відзивів на неї, заслухавши представників учасників апеляційного провадження, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вірно з'ясовано судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 13.02.2013 між Публічним акціонерним товариством "Златобанк" (надалі - банк, кредитодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Атлантік" (надалі - позичальник, боржник) було укладено кредитний договір № 33/1/13-KLMV (надалі - кредитний договір), зі змінами та доповненнями.

Відповідно до п. 1.1 якого, в порядку та на умовах, встановлених цим кредитним договором та чинним законодавством України, кредитодавець надає позичальнику кредит, а позичальник зобов'язується в повному обсязі повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші умови цього кредитного договору.

Відповідно до п. 1.3 кредитного договору, максимальний ліміт заборгованості за кредитною лінією становить 8 000 000,00 дол. США.

Згідно з п. 1.4 кредитного договору (в редакції договору про внесення змін № 4 від 27.08.2014) кінцева дата повернення кредиту: не пізніше 14 серпня 2015 року включно.

Пунктом 1.5. кредитного договору встановлено, що за користування кредитом позичальником сплачуються проценти у вигляді фіксованої процентної ставки. Процентна ставка встановлюється у наступних розмірах: 14% річних за користування кредитними коштами у доларах США та 14 % річних за користування кредитними коштами у ЄВРО.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 15.02.2013 між Публічним акціонерним товариством "Златобанк" (іпотекодержатель) та ОСОБА_8 (іптекодавець) укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Іващенко Т.С., зареєстрований в реєстрі 15.02.2013 за № 701, відповідно до п. 1.1 якого, цей договір забезпечує виконання зобов'язань, що випливають з укладеного між позичальником та іпотекодержателем кредитного договору № 33/1/13-KLMV від 13.02.2013 та додаткових угод до нього, які укладені та можуть бути укладені в майбутньому.

З матеріалів справи також вбачається, що 22.12.2014 між Публічним акціонерним товариством "Златобанк" (як первісним кредитором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Домініон» (як новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В. та зареєстрований за реєстровим № 10183 (надалі - договір відступлення № 1), відповідно до п. 1.1 якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає новому кредитору належне первісному кредитору право вимоги за: кредитним договором № 33/1/13-KLMV від 13.02.2013, укладеним між первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю «АТЛАНТІК».

При цьому суд апеляційної інстанції зазначає, що на момент перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку ТОВ «ФК «Домініон» перебуває в стані припинення.

Так, у зв'язку з відступленням прав за кредитним договором на підставі цього договору здійснюється відступлення прав за договорами забезпечення, а саме за: договором іпотеки, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Іващенко Т.С., зареєстрованим в реєстрі 15.02.2013 за № 701(зі змінами); договором поруки № 33/1/13-KLMV/Р-1 від 13.02.2013, договором поруки № 33/1/13-KLMV/Р-3 від 28.07.2014.

Так, з умов договору, зокрема, вбачається, що відповідно до п 1.3 договору відступлення № 1, за цим договором до нового кредитора переходить право вимагати (замість первісного кредитора) від боржника належного та реального виконання частини наступних обов'язків за кредитним договором, а саме: повернення боржником суми кредитних коштів в розмірі 8 000 000,00 доларів США, отриманих боржником» згідно з кредитним договором»; повернення нарахованих процентів за користування кредитом згідно з кредитним договором в сумі 65 333,34 дол. США.

Загальна сума відшкодування за відступлення права вимоги за кредитним договором, яку новий кредитор зобов'язаний перерахувати первісному кредитору, складає 127 870 988,64 грн. (п. 1.8 договору відступлення № 1).

Положеннями п. 2.1 договору відступлення № 1 встановлено, що новий кредитор зобов'язаний перерахувати первісному кредитору на рахунок № НОМЕР_1 в АТ «ЗЛАТОБАНК» код банку 380612, отримувач: АТ «ЗЛАТОБАНК», код ЄДРПОУ 35894495, частину відшкодування відступлення права вимоги за кредитним договором в сумі 85 077 000,00 без ПДВ, не пізніше 26 (двадцять шостого) грудня 2014.

Залишок суми відшкодування за відступлення прав вимоги за кредитним договором в сумі, що складає 42 793 988,64 грн., підлягає сплаті новим кредитором первісному кредитору не пізніше 30 грудня 2015 року на рахунок № НОМЕР_1 в AT «ЗЛАТОБАНК», код банку 380612, отримувач АТ «ЗЛАТОБАНК», код ЄДРПОУ 35894495 (п.2.1.2 договору відступлення № 1).

При цьому, оскільки відступлення прав вимоги за цим договором здійснюється з частковим відстроченням платежу, сторони домовились, що новий кредитор зобов'язаний в день оплати ним частини відшкодування згідно з п.2.1,2. договору, сплатити також первісному кредитору проценти в розмірі 18% річних (п. 2.1.3 договору відступлення № 1).

Місцевий господарський суд правомірно зазначив, що в подальшому 25.12.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДОМІНОН» відступило право вимогами за кредитним договором № 33/1/13-KLMV від 13.02.2013 разом із змінами до нього та відступило право за договорами забезпечення Товариству з обмеженою відповідальністю «Фактор Консалтс», що підтверджується договором відступлення права вимоги від 25.12.2014, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В. та зареєстрованого за реєстровим № 10293 (надалі - договір відступлення № 2).

25.06.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фактор Консалтс» та Публічним акціонерним товариством "Венчурний закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Унібудінвест" укладено договір відступлення права вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В. та зареєстрований за реєстровим № 3527 (надалі - договір відступлення № 3), відповідно до п. 1.1 якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, ТОВ «Фактор Консалтс» відступає новому кредитору (позивачу) належне первісному кредитору право вимоги за: кредитним договором № 33/1/13-KLMV від 13.02.2013 зі змінами до нього, а також право вимоги за договорами забезпечення.

На виконання умов договору відступлення № 3 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фактор Консалтс» та Публічним акціонерним товариством "Венчурний закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Унібудінвест" 25.06.2015 підписано акт приймання-передачі документів.

Платіжними дорученнями №4445 від 25.06.2015, № 4446 від 25.06.2015, № 4448 від 25.06.2015, № 4456 від 26.06.2015 позивач сплатив Товариству з обмеженою відповідальністю «Фактор Консалтс» грошові кошти за відступлене право вимоги. Вказана обставина не заперечувалась та не була спростована учасниками судового провадження ані під час розгляду справи в суді першої інстанції, ані під час апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції.

Таким чином, місцевий господарський суд правомірно зазначив, що позивач набув право вимоги за кредитним договором № 33/1/13-KLMV від 13.02.2013 зі змінами до нього, а також за договорами забезпечення.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 13.02.2015 № 105 "Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ЗЛАТОБАНК" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 13.02.2015 № 30 "Про запровадження тимчасової адміністрації у АТ "ЗЛАТОБАНК", згідно з яким з 14.02.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 12 травня 2015 р. № 310 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЗЛАТОБАНК» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 13 травня 2015 р. № 99 «Про початок процедури ліквідації АБ «ЗЛАТОБАНК» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації АБ «ЗЛАТОБАНК» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АБ «ЗЛАТОБАНК» Славінського Валерія Івановича строком на 1 рік з 18 год. 00 хв. 13 травня 2015 р. до 12 травня 2016 р. включно.

Наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Златобанк" Славінського Валерія Івановича № 36 від 23.05.2016 віднесено до переліку нікчемних правочинів Договір відступлення права вимоги від 22.12.2014, який укладений між АТ "Златобанк" та ТОВ «Фінансова компанія «Домініон» та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В. та зареєстрований в реєстрі за № 10183.

23.05.2016 відповідач 1 направив ТОВ «Фінансова компанія «Домініон» та ТОВ "Атлантік" повідомлення вих. № 1140 від 23.05.2016 про нікчемність договору відступлення права вимоги від 22.12.2014, який укладений між АТ "Златобанк" та ТОВ «Фінансова компанія «Домініон» та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В. та зареєстрований в реєстрі за № 10183.

Зі змісту вказаного повідомлення вбачається, відповідно до п. 2.1.3 договору відступлення ТОВ «Фінансова компанія «Домініон» зобов'язався в день оплати ним другої (останньої) частини відшкодування, сплатити також банку проценти в розмірі 18% річних. Внаслідок положень договору, а саме вищезазначеного підпункту 2.1.3 договору, банк відмовився від свого права щомісячно отримувати проценти в розмірі 18% річних за користування ТОВ "Атлантік" кредитними коштами, що, безумовно, погіршило фінансове становище банку. Укладенням договору відступлення ТОВ «Фінансова компанія «Домініон» отримало переваги (пільги), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку, а саме ТОВ «Фінансова компанія «Домініон» отримало можливість протягом року (з грудня 2014 по кінець грудня 2015) не здійснювати оплату банку процентів за користування ТОВ "Атлантік" кредитними коштами. Таким чином, у випадку не укладення договору відступлення між ТОВ «Фінансова компанія «Домініон» та банком, останній щомісячно отримував від ТОВ "Атлантік" проценти в розмірі 18% річних за користування ним кредитними коштами.

З огляду на наведене, відповідач 1 повідомив про нікчемність згідно з пунктом 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" договору відступлення права вимоги від 22.12.2014, який укладений між АТ "Златобанк" та ТОВ «Фінансова компанія «Домініон» та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В. та зареєстрований в реєстрі за № 10183.

В подальшому рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі - ФГВФО) № 1977 від 15.05.2017, наказом ФГВФО № 241 від 15.05.2017 з 18.05.2017 Славінського Валерія Івановича відсторонено від виконання обов'язків Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ЗЛАТОБАНК" відкликано усі повноваження ліквідатора АТ "ЗЛАТОБАНК", делеговані Фондом.

Також, згідно вищевказаних рішення та наказу з 18.05.2017 призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ЗЛАТОБАНК" Славкіну Марину Анатоліївну, вказаній особі делеговано усі повноваження ліквідатора АТ "ЗЛАТОБАНК", визначені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Вказані обставини стали підставою для задоволення клопотання відповідача 2 про здійснення процесуального правонаступництва у даній справі.

Розглядаючи спір по суті у даній справі, суд першої інстанції дійшов висновку, що дії та рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Златобанк" про визнання нікчемним договору відступлення прав вимоги від 22.12.2014 року, укладеного між АТ "Златобанк" та ТОВ «Фінансова компанія «Домініон» та посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 10183, є протиправними, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками місцевого господарського суду з урахуванням наступного.

Щодо клопотання відповідача 2 про припинення провадження у справі, оскільки, на його думку, вказаний спір не підглядає розгляду в порядку господарського судочинства, а має бути розглянуто в порядку адміністративного, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Так, звертаючись з позовом у дані справі, позивач долучив до позовної заяви ухвалу Окружного адміністративного суду України від 09.11.2016 у справі № 926/17216/16. Відповідно до вказаної ухвали суду ПАТ «Венчурний закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «УНІБУДІНВЕСТ» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Златобанк" Словінського В.І., третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій.

Ухвалою від 09.11.2016 було відмовлено Публічному акціонерному товариству «Венчурний закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «УНІБУДІНВЕСТ» у відкритті провадження по справі, що обґрунтовується наступним.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною третьою статті 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що законодавство про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом при розгляді судом справи про визнання неплатоспроможним (банкрутом) банку застосовується з урахуванням норм законодавства про банки і банківську діяльність.

У свою чергу, статтею 1 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачено, що цей Закон визначає структуру банківської системи, економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків.

У пункті шостому статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" зазначено, що ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Частиною першою статті 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарським судам підвідомчі, зокрема, справи про банкрутство.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм законодавства та враховуючи положення статті 12 Господарського процесуального кодексу України, можна дійти висновку, що на спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів. (Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 16.02.2016 № 21-4846а15).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12.10.1978 у справі "Zand v. Austria" вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до ч. 3 статті 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, з урахуванням відмови судом адміністративної юрисдикції Публічному акціонерному товариству «Венчурний закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «УНІБУДІНВЕСТ» у відкритті провадження у справі, враховуючи положення ст. 6 Конвенції, суд апеляційної інстанції відхиляє клопотання відповідача 2 про припинення провадження у справі з наведених мотивів.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", неплатоспроможний банк - це банк, щодо якого Національний банк України прийняв рішення про віднесення до категорії неплатоспроможних у порядку, передбаченому Законом України "Про банки і банківську діяльність".

Статтею 1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 № 4452-VI визначено, що цим законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Частиною 2 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Частиною 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, з тієї підстави, що банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Щодо посилань відповідача 1 на нікчемність спірного договору відступлення від 22.12.2014 з підстав, передбачених п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", суд апеляційної інстанції не приймає такі доводи апелянта, з огляду на наступне.

Так, із повідомлення про нікчемність від 23.05.2016 № 1140 (т. 1, а.с. 71-72) єдиною підставою для визнання спірного правочину нікчемним є та обставина, що банк, укладаючи спірний правочин, відмовився від свого права щомісячно отримувати проценти в розмірі 18 % річних за користування ТОВ «Атлантік» кредитними коштами, що безумовно, погіршило фінансове становище банку.

Суд апеляційної інстанції вважає необґрунтовані такі доводи апелянтів, що обґрунтовується наступним.

Як вбачається зі змісту спірного договору відступлення, новий кредитор зобов'язаний перерахувати первісному кредитору частину відшкодування відступлення права вимоги за кредитним договором в сумі 85 077 000,00 без ПДВ, не пізніше 26 (двадцять шостого) грудня 2014. Залишок суми відшкодування за відступлення прав вимоги за кредитним договором в сумі, що складає 42 793 988,64 грн, підлягає сплаті новим кредитором первісному кредитору не пізніше 30 грудня 2015 року. Оскільки відступлення прав вимоги за цим договором здійснюється з частковим відстроченням платежу, сторони домовились, що новий кредитор зобов'язаний в день оплати ним частини відшкодування згідно з п.2.1,2. договору, сплатити також первісному кредитору проценти в розмірі 18% річних (п. 2.1.3 договору відступлення № 1).

Таким чином, суд першої інстанції правомірно зазначив, що сторони погодили та передбачили обов'язок ТОВ «Фінансова компанія «Домініон» сплатити банку відсотки у розмірі 18% річних за відступлення прав вимоги, за період з грудня 2014 по грудень 2015, у зв'язку з відстроченням платежу по спірному договору.

Матеріали справи не містять доказів відмови банку від отримання від ТОВ «Фінансова компанія «Домініон» зазначених відсотків за спірним договором відступлення.

А тому доводи відповідача 1 в цій частині є необґрунтованими та такими, що спростовуються умовам договору відступлення права вимоги № 10183.

Посилання відповідача 1 в повідомленні на те, що банк відмовився від свого права щомісячно отримувати проценти в розмірі 18% річних за користування ТОВ "Атлантік" кредитними коштами, що, безумовно, погіршило фінансове становище банку є безпідставними, оскільки, у банку взагалі не було права отримувати проценти саме у розмірі 18% за користування ТОВ "Атлантік" кредитними коштами, оскільки умови кредитного договору № 33/1/13-KLMV від 13.02.2013 не передбачають сплати процентів за вказаною ставкою, та відповідачем не надано доказів в розумінні ст.ст. 33, 34, 36, 43, 99, 101 ГПК України, що саме внаслідок укладення спірного договору відступлення відбулось прогрішення фінансового становища банку.

А твердження відповідача 1, що про нікчемність правочину свідчить фактичне невиконання ТОВ «ФК «Домініон» умов договору відступлення права вимоги (зокрема, в частині фактичної оплати відстроченого платежу та процентів) не є підставою для визнання такого договору нікчемним, оскільки нікчемний правочин є нікчемним з моменту його виявлення; тоді як невиконання чи неналежне виконання правочину не тягне за собою його автоматичної нікчемності, як і правових наслідків у вигляді визнання правочину недійсним або підставою для розірвання договору у зв'язку з порушенням умов договору.

Доводи відповідача 1 про нікчемність правочину у зв'язку з порушенням приписів постанови НБУ № 506БТ від 19.08.2014 не приймаються судом апеляційної інстанції, оскільки дана обставина не була підставою для визнання спірного правочину нікчемним, що підтверджується повідомлення про нікчемність від 23.05.2016 № 1140. Тоді як стаття 38 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» містить вичерпний перелік підстав нікчемності правочину.

Не приймаються також доводи Національного Банку України про порушення положень ЗУ «Про заставу», з посиланням ст. 50 ЗУ «Про заставу», що оскільки на момент укладення спірного договору відступлення Національний банк України не надавав згоду на відчуження майнових прав кредитним договором № 33/1/13-KLMV від 13.02.2013, то договір відступлення права вимоги від 22.12.2014, що суперечить Закону України «Про заставу».

Суд апеляційної інстанції зазначає, що предметом спору у даній справі є не визнання нікчемного правочину недійсним, а правомірність дій уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Златобанк" Славінського В.І. щодо визнання нікчемним договору відступлення права вимоги б/н від 22 грудня 2014 саме з підстав, зазначених у п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та викладених відповідачем 1 у повідомленні про нікчемність правочину. А тому судом апеляційної інстанції не приймаються доводи про необхідність застосування у даній справі правової позиції Верховного Суду України, зазначеної у постанові від 17.05.2017 у справі № 910/22664/15.

При цьому рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Златобанк", оформлене повідомленням вих. № 1140 від 23.05.2016, не містить жодних інших підстав для визнання правочину нікчемним, крім п. 7 ч. 3 ст. Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Таким чином, з урахуванням предмету і підстав заявленого позову у даній справі, посилання відповідача 1 на інші підстави для визнання правочину нікчемним, не зазначені у спірному повідомленні про нікчемність вих. № 1140 від 23.05.2016, є безпідставними.

Щодо доводів відповідачів, що на день укладення спірного договору ТОВ «ФК «Домініон» був кредитором банку, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ст. 2 ЗУ «Про банки і банківську діяльність» кредитор банку - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань. При цьому клієнтом банку - є будь-яка фізична чи юридична особа, що користується послугами банку.

Суд апеляційної інстанції враховує, що в матеріалах справи наявна банківська виписка по рахунку, відкритому ТОВ «ФК «Домініон» у АТ «Златобанк». Разом з цим, з вказаної виписки вбачається лише, що 25.12.2014 на рахунок АТ «Златобанк» було перераховано грошові кошти у розмірі 85 077 000,00 грн за відступлення права вимоги згідно договору відступлення права вимоги № 10183 від 22.12.2014. Вказані кошти були перераховані АТ «Злотобанк» у відповідності до п. 2.1.1. договору № 10183.

Натомість дана виписка не містить інформації щодо того, чи обліковувались дані кошти на рахунку ТОВ «ФК «Домініон» станом на 22.12.2014. При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що сам лише факт наявності відкритого банківського рахунку (без знаходження на ньому грошових коштів) не робить особу автоматично кредитором банку, а лише свідчить, що певна особа є клієнтом банку.

Більше того, як вбачається з апеляційної скарги АТ «Златобанк», останнє просило відкласти розгляд справи, призначений на 28.02.2017 (клопотання від 24.02.2017) у зв'язку з необхідністю надання додаткових доказів у справі, зокрема, того, що станом на 22.12.2014 ТОВ «ФК «Домініон» було кредитором банку. При цьому сторона того ж дня (24.02.2017) подала до суду виписку з рахунку ТОВ «ФК «Домініон», з якої вбачається лише та обставина що 25.12.2014 ТОВ «ФК «Домініон» сплатило обумовлену вартість відступлення права вимоги за договором № 10183. Більше того, в суді апеляційної інстанції, зокрема, представник АТ «Златобанк» просив відкласти розгляд апеляційних скарг у зв'язку з необхідністю подання до суду доказів того, що саме станом на 22.12.2014 ТОВ «ФК «Домініон» було кредитором банку. Натомість жодних доказів (зокрема, довідки, виписки з рахунку, що станом на 22.12.2014 на банківському рахунку ТОВ «ФК «Домініон» обліковувались кошти) окрім виписки, з якої вбачається оплата 25.12.2014 за договором відступлення права вимоги ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанції так відповідачами надано і не було, хоча, зокрема представник АТ «Златобанк» неодноразово наголошував в суді апеляційної інстанції про наміри надати такі докази. Обставин неможливості подання таких доказів з причин, що не залежать від сторони, не навів.

А тому доводи позивача в цій частині приймаються судом апеляційної інстанції як окрема підстава задоволення позову.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, що Публічним акціонерним товариством "Златобанк" внаслідок укладення з ТОВ «Фінансова компанія «Домініон» договору відступлення права вимоги від 22.12.2014 не було надано жодних переваг (пільг), прямо не встановлених для нього законодавством чи внутрішніми документами банку. Тоді як дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Златобанк" Славкіної М.А. щодо визнання нікчемним договору відступлення права вимоги б/н від 22 грудня 2014 року укладеного між ТОВ "Фінансова компанія "Домініон" та ПАТ "Златобанк", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською Оленою Володимирівною та зареєстрованого в реєстрі за № 10183 правомірно визнано протиправними.

Отже, доводи апеляційних скарг не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, апелянти не подали жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли би бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 33, 34, 36, 43, 101 ГПК України.

Судові витрати за подання апеляційних скарг покладаються на апелянтів в порядку ст. 49 ГПК України.

Керуючись статтями 32-36, 43, 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Златобанк" та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Златобанк" Славкіної М.А. на рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2017 у справі № 910/24402/16 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2017 у справі № 910/24402/16 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/24402/16 повернути до місцевого господарського суду.

Повний текст постанови складено 11.09.2017.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена у встановленому чинним законодавством порядку.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді С.А. Гончаров

В.В. Сулім