Рішення № 68754005, 06.09.2017, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" вересня 2017 р. Справа № 926/2119/17

За позовом Заступника прокурора Чернівецької області в інтересах держави в особі Чернівецької обласної ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Жентол"

про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 18 913,82 грн.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Обласне комунальне підприємство "Центр комунального майна"

Суддя С.О. Миронюк

Представники:

від позивача ОСОБА_1 представник за довіреністю № 01.11/11-249 від 31.03.2017 р.

від відповідача ОСОБА_2 керівник.

від третьої особи не зявився.

В судовому засіданні приймав участь прокурор Козлова Ю.Г.

СУТЬ СПОРУ: Заступник прокурора Чернівецької області в інтересах держави в особі Чернівецької обласної ради звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Жентол" про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 18913,82 грн.

Позовні вимоги обґрунтовується тим, що між Чернівецькою обласною радою та товариством з обмеженою відповідальністю Жентол укладено договір оренди № 1/12 від 01.01.2012 р., згідно якого позивач передав, а відповідач прийняв майно для реконструкції та розміщення автозаправної станції. Строк дії вказаного договору закінчився 30.09.2016 р., однак відповідач майно не повернув, а тому повинен сплатити 18 913,82 грн.

Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Чернівецької області від 23.06.2017 р., справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 04.07.2017 р.

03.07.2017 р. до господарського суду Чернівецької області від представника відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог у звязку з його безпідставністю.

Ухвалами суду від 04.07.2017 р., 08.08.2017 р. відкладено розгляд справи на 22.08.2017 р.

22.08.2017 р. продовжено розгляд справи на 15 днів, судове засідання призначено на 05.09.2017 р.

05.09.2017 р. відповідач звернувся з клопотанням про призначення справи до колегіального розгляду.

В судовому засіданні 05.09.2017 р. відповідач просив розгляд клопотання про призначення справи до колегіального розгляду відкласти.

В судовому засіданні 05.09.2017 р. оголошено перерву до 06.09.2017 р.

06.09.2017 р. представником відповідача підтримано клопотання про призначення справи до колегіального розгляду.

Представник позивача та прокурор проти розгляду справи колегіально заперечували.

Питання щодо колегіального розгляду справ у судах першої інстанції врегульовано статтею 15 Закону України «Про судоустрій України і статус суддів» від 07.07.2010 №2453-VІ, де, зокрема, встановлено, що справи у судах першої інстанції розглядаються суддею одноособово, а у випадках, визначених процесуальним законом, - колегією суддів.

Законодавчий припис щодо колегіального розгляду справ у судах першої інстанції кореспондується із частиною 1 статті 46 Господарського процесуального кодексу України, згідно з вимогами якої справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.

Таким чином, частина 1 статті 46 Господарського процесуального кодексу України не містить імперативного припису розглядати господарські справи, а відносить вирішення такого питання на розсуд суду, який має право, взявши до уваги категорію і складність справи призначити колегіальний розгляд справи.

Разом з тим, враховуючи, що справа № 926/2119/17 згідно зі своїми підставами позову, предметом спору, доказами у справі, не відноситься до категорії складних справ, суд не вважав за необхідне реалізовувати своє право на колегіальний розгляд даної справи.

За таких обставин, у задоволенні заяви відповідача про колегіальний розгляд справи, слід відмовити.

06.09.2017 р. відповідач звернувся з клопотанням про зупинення провадження у справі та надіслати матеріали справи до слідчих органів.

Розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження у справі та надіслання матеріалів до слідчого управління, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання з огляду на таке.

Пунктом 2 ч.2 ст.79 ГПК України визначено, що господарський суд має право зупинити провадження у справі, серед іншого, за своєю ініціативою, у випадках надсилання матеріалів справи органу досудового розслідування.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені. Вказана стаття ГПК встановлює вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі, при цьому інші підстави є неправомірними.

Зупинення провадження у справі та надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів, органів прокуратури є способом добування доказів у справі, що розглядається. Однак, наслідком такого зупинення є порушення принципів рівності перед законом і судом (ст.42 ГПК України); змагальності (ст.43 ГПК України), обов'язку доказування і подання доказів (ст.33 ГПК України).

Згідно з положеннями ст.33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторін. Пункт 2 ч.2 ст.79 ГПК України не пов'язує надіслання матеріалів справи до органу досудового розслідування та зупинення у зв'язку із цим провадження у справі саме через неможливість з'ясувати певні обставини при вирішенні господарського спору.

З огляду на викладене, господарський суд відповідно до норм процесуального закону може вирішити справу незалежно від наслідків кримінального провадження, на підставі оцінки доказів, поданих сторонами, відповідно до ст.43 ГПК України, якою передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

06.09.2017 р. прокурор та позивач звернулись з заявою про уточнення позовних вимог в якій просять стягнути з відповідача заборгованість по сплаті орендної плати та неустойку у розмірі подвійної плати за користування річчю за весь час прострочення в сумі 18913,82 грн.

Вказана заява за своєю суттю є фактично поясненнями по справі, а тому приймається судом.

Розглянувши подані документи і матеріали, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, дослідивши докази які мають юридичне значення для розгляду позовної заяви суд встановив:

Так, 01 січня 2012 року між Чернівецькою обласною радою як орендодавцем та приватним підприємством «Жентол» як орендарем (в подальшому правонаступник ТОВ «Жентол») був укладений договір оренди №1/12.

Відповідно до п. 1.1. Договору орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду нерухоме майно - приміщення операторної АЗС літ. Д, загальною площею 29,8 кв.м., розміщене за адресою: м. Чернівці, вул. Енергетична, 2, що є на балансі обласного комунального підприємства «Інватранс», вартість якого визначена згідно звіту про оцінку майна і становить 89457,00 грн.

Факт передачі майна в оренду відповідачу підтверджується актом приймання-передачі від 03.01.2012 р., який є додатком № 1 до Договору № 1/12 від 03.01.2012 р.

Пунктом 1.3 договору встановлено, що майно передавалось в оренду для розміщення операторної АЗС.

Згідно пункту 1.2 договір укладався строком на 2 роки 364 дні - з 01.01.2012 р. до 30.12.2014 р. включно. Договір був продовжений неодноразово та додатковою угодою від 29 березня 2016 року термін дії договору продовжено до 30.09.2016 р.

Згідно пункту 9.4. договору оренди останній припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Пунктом 9.11 договору встановлено, що взаємовідносини сторін, які не врегульовані цим договором, регулюються чинним законодавством.

Згідно ч.2 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Отже, 30 вересня 2016 року сплив термін дії договору оренди № 1/12 від 1.01.2012 р., що є підставою для його припинення.

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 11.01.2017 р., залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.02.2017 р., по справі № 926/3701/16 позов Чернівецької обласної ради задоволено, зобовязано товариство з обмеженою відповідальністю «Жентол» звільнити орендоване майно, а саме, будівлю заправки літ. «Д» площею 29,8 кв.м., яке знаходиться за адресою м. Чернівці, вул. Енергетична, 2 та передати балансоутримувачу - ОКП «Центр комунального майна».

Однак, товариством з обмеженою відповідальністю Жентол орендовані приміщення безпідставно не звільнено, і всупереч договору оренди, комунальне майно продовжує перебувати у користуванні товариства.

Відповідно акт приймання-передачі зазначеного майна відповідачем не надано.

Згідно ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ст. 762 ЦК України).

Ч. 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За змістом частини 3 статті 285 Господарського кодексу України орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі виплачувати орендну плату.

Відповідно до ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно ч. 3 ст.18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» ОСОБА_3 зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Частинами 1 та 3 статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» також передбачено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Відповідно до п.3.9. договору оренди №1/12 в разі припинення або розірвання договору оренди ОСОБА_3 сплачує орендну плату до дня передачі Орендодавцеві майна за актом прийому-передачі.

Договором оренди підставою припинення зобовязання щодо сплати орендної плати визначений факт повернення орендованого майна по акту приймання-передачі.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи зазначене, орендар - ТОВ «Жентол» повинен сплатити орендну плату за весь період оренди по день фактичного повернення майна Балансоутримувачу за актом приймання-передачі.

Відповідно до п. 8.2 Договору оренди у разі несвоєчасного звільнення ОСОБА_3, при припиненні або розірванні Договору, ОСОБА_3 сплачує Орендодавцю додатково компенсацію за використання ОСОБА_3 в розмірі подвійної орендної плати до дня передачі його Орендодавцеві за актом прийому-передачі.

Заборгованість з орендної плати та компенсації за Договором оренди державного майна №1/12 від 01.01.2012 р., які підлягають стягненню з ТОВ «Жентол» за період з вересня 2016 року (з часу припинення дії договору) по 01.06.2017 складає 18913,82 грн., а саме, 1091,20 грн. орендної плати за вересень 2016 р. та 17822,62 грн. компенсації згідно п. 8.2 Договору.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Зайво сплачений прокурором судовий збір у розмірі 1144,30 грн. підлягає поверненню з держбюджету на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Жентол» вул. Молодіжна, 34, корпус Б, с. Берегомет Кіцманський район Чернівецька область код 31595484 на користь Чернівецької обласної ради обласний бюджет, код 37836095, р/р 34229999700001 в ГУДКСУ Чернівецької області МФО 856135, борг в розмірі 18913,82 грн.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Жентол» вул. Молодіжна, 34, корпус Б, с. Берегомет Кіцманський район Чернівецька область код 31595484 на користь прокуратури Чернівецької області (одержувач: Прокуратура Чернівецької області; код ЄДРПУО: 02910120; р/рахунок: 35219056004946; Банк: ДКСУ м. Київ; МФО: 820172; класифікація видатків бюджету 2800) судовий збір в сумі 1600 грн.

4. Повернути на користь прокуратури Чернівецької області (одержувач: Прокуратура Чернівецької області; код ЄДРПУО: 02910120; р/рахунок: 35219056004946; Банк: ДКСУ м. Київ; МФО: 820172; класифікація видатків бюджету 2800) судовий збір у розмірі 1144,30 грн., зайво сплачений за платіжним дорученням № 616 від 09 червня 2017 року.

З набранням рішення законної сили видати накази.

Повний текст рішення складено та підписано 11.09.2017 року

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У разі подання апеляційної скарги або апеляційного подання до Львівського апеляційного суду через Господарський суд Чернівецької області, рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Суддя С.О. Миронюк