Рішення № 68754003, 08.09.2017, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" вересня 2017 р.Справа № 916/1783/17

За позовом: Заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі Одеської міської ради

До відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2

про стягнення 71949,87 грн.

Суддя Д'яченко Т.Г.

Представники:

від прокуратури: Озерова О.Д.., за посвіченням

від позивача: Асташенкова О.І., за довіреністю

від відповідача: не з'явився

від третіх осіб: (ДКВ ОМР): Бондар О.В., за довіреністю

Суть спору: Заступник керівника Одеської місцевої прокуратури №2 в інтересах Одеської міської ради звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою від 26.07.2017р. вх. № ГСОО 1888/17 до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, у якій просить суд стягнути заборгованість по орендній платі у розмірі 71949,87 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.07.2017р. порушено провадження у справі №916/1783/17, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Департамент комунальної власності Одеської міської ради та призначено розгляд справи у судовому засіданні.

18.08.2017р. представником Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до матеріалів справи супровідним листом були залучені копії документів.

Також, представником Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до матеріалів справи супровідним листом було залучено Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, з якої вбачається, що власником майна, розташованого на земельній ділянці, плата за користування якої, становить предмет позовних вимог у даній справі, є ОСОБА_2.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.08.2017р. залучено ОСОБА_2 до участі у справі №916/1783/17 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Одеська міська рада підтримує заявлені позовні вимоги Заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №2 та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представником Департаменту комунальної власності Одеської міської ради було зазначено, що він підтримує заявлені позовні вимоги Заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі Одеської міської ради в повному обсязі.

Відповідачем - Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів не надано, відповідач свого права на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином, шляхом надіслання ухвал суду на адресу реєстрації, однак надіслана кореспонденція суду повернулась без вручення, з відміткою, про закінчення строку зберігання, про що вбачається з відповідної відмітки поштової організації на поштових відправленнях, які повернулись до суду. (а.с. 53-55).

З огляду на те, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, те, що адреса, на яку направлялось поштове відправлення, є адресою місцезнаходження юридичної особи відповідача відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 письмових пояснень на позовні вимоги Заступник керівника Одеської місцевої прокуратури №2 в інтересах Одеської міської ради до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 надано не було.

Додатково, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до приписів ст. 123 Конституції України, організація і порядок діяльності органів прокуратури України визначаються законом.

Положеннями ст. 121 Конституції України визначено, що прокуратура України становить єдину систему, на яку покладаються: підтримання державного обвинувачення в суді; представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом; нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян; нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України „Про прокуратуру", представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. (ч. 3 ст. 23 Закону України „Про прокуратуру").

Відповідно до п. 3 Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам" №7 від 23.03.2012р. господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави.

Згідно до п. 1 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.

Повідомленням від 25.07.2017р. №(16-89)/5700 вих. 17 було проінформовано Одеську міську раду, що Одеською місцевою прокуратурою №2 за результатом вивчення інформації, наданої Департаментом комунальної власності Одеської міської ради від 04.07.2017р. щодо заборгованості з орендної плати за землю відповідно до ст. 23 Закону України „Про прокуратуру" підготовлено позовну заяву в інтересах Одеської міської ради, зокрема, і до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1.

Отже, приймаючи до уваги вищевикладене, судом підтверджуються підстави для представництва Прокурором інтересів держави в особі Одеської міської ради у даній справі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судових засіданнях пояснення представників прокуратури, Одеської міської ради та Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, суд встановив.

Рішенням Одеської міської ради від 26.01.2007 року №1105-V надано у строкове платне володіння і користування Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 373 в.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

15 жовтня 2007 року між Одеською міською радою (Орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) було укладено Договір оренди землі (надалі - Договір), за умовами якого Орендодавець на підставі Закону України „Про оренду землі" та рішення Одеської міської ради №№1105-V від 26.01.2007р. надає, а Орендар приймає у строкове платне володіння і користування земельну ділянку, площею 373 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вулиця Люстдорфська дорога, 13-а, згідно з планом земельної ділянки, який є невід'ємною частиною договору.

Договір оренди землі від 15.10.2007 року посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. за реєстровим номером №3346 та зареєстрований в Одеському міському управлінні Одеської регіональної філії Державного підприємства „Центр державного земельного кадастру" 11.07.2008 року за №040850500049.

27 квітня 2007 року між Одеським міським управлінням земельних ресурсів Держкомзему України та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 складено та підписано Акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, для експлуатації та обслуговування магазину з офісними приміщеннями, за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до п 3.1. Договору, його укладено терміном на 15 (п'ятнадцять) років, але не пізніше початку робіт по реконструкції району для експлуатації та обслуговування магазину з офісними приміщеннями.

Положеннями п. 4.1. Договору визначено, що оренда плата за земельну ділянку, площею 373 кв.м., розрахована у розмірі 10% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки складає:29083,18 грн. на рік. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій безготівковій формі.

Відповідно до п. 4.2. Договору, розмір орендної плати встановлюється за домовленістю сторін згідно з рішенням Одеської міської ради №4247-VІ від 15.07.2005р. у відповідності протоколу узгодження розміру орендної плати та може збільшуватися Одеською міською радою в межах передбачених законодавством, в залежності від збільшення ринкової вартості земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні.

Оренда плата вноситься Орендарем за базовий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця на протязі 30 календарних днів слідуючи за останнім календарним днем звітного місяця на Банк ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код 23862106, на рахунок Одерждувача - УДК у м. Одесі, місцевий бюджет Малиновського району №33218815700007, код бюджетної класифікації 13050500.

Орендна плата, враховуючи невиплачену, підлягає індексації відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2000р. №783 „Про проведення індексації грошової оцінки земель" (п. 4.3. Договору).

Згідно до п. 4.4 Договору, Орендар не звільняється від орендної плати і сплачує її незалежно від результатів його господарської діяльності.

Відповідно до п. 14.1. Договору, він набуває чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації, згідно зі ст. 18 Закону України „Про оренду землі".

Як зазначає прокурор та Одеська міська рада, Орендар - Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 не виконує свої обов'язки за умовами укладеного Договір оренди землі від 15.10.2007 року щодо своєчасної сплати орендної плати, у зв'язку з чим за нею станом на 30.06.2017р. рахується заборгованість зі сплати орендної плати у розмірі 66913,85 грн., яка станом на момент розгляду справи є непогашеною.

У зв'язку з неналежним виконанням з боку Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 прийнятих на себе зобов'язань за умовами Договору оренди землі від 15.10.2007, здійснено нарахування інфляційних втрат та 3% річних.

Позовні вимоги Заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі Одеської міської ради обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача прийнятих на себе зобов'язань за умовами укладеного між Одеською міською радою та ним Договору оренди землі від 15.10.2007 року та направлено на стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 66913,85 грн., 3% річних у розмірі 903,65 грн. та інфляційних втрат у розмірі 4132,37 грн.

Суд, розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників прокуратури, Одеської міської ради та Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

У відповідності до ч. 1 ст.11 Цивільного Кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. (ч. 2 ст. 11 Цивільного Кодексу України).

При цьому, ст.12 Цивільного Кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Положеннями ст. 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до приписів ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ч.1, 4 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів.

Згідно із ст.628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Як встановлено судом, правовідносини між Одеською міською радою та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 виникли на підставі укладеного між ними 15 жовтня 2007 року Договору оренди землі.

Відповідно до ст. 792 Цивільного Кодексу України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ч.ч. 1,2,3 ст. 21 Закону України „Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. (ст. 1 Закону України „Про оренду землі").

Приписами ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 прийнятих на себе зобов'язань за умовами Договір оренди землі від 15.10.2007 року щодо сплати орендної плати, у зв'язку з чим, позовні вимоги Заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі Одеської міської ради про стягнення з відповідача за Договором оренди землі від 15.10.2007 року боргу станом на 30.06.2017р. у розмірі 66913,85грн. - є обґрунтованими, підтверджені відповідними доказами і підлягають задоволенню судом.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як зазначено у п. 1.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", грошовим, за змістом статей 524, 533 - 535, 625 Цивільного кодексу України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.

Стягнення процентів річних є заходом відповідальності за порушення грошового зобов'язання і одночасно способом захисту майнового права та інтересу кредитора, тобто зобов'язанням сплатити кошти (п. 6.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013р. „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

Заступником керівника Одеської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі Одеської міської ради було здійснено нарахування 3% річних та інфляційних втрат.

Розрахунок 3% річних проведено станом на 30.06.2017р.

- за червень 2016 року за період з 31.07.2016р.по 30.06.2017р. борг становить 754,36грн.;

- за липень 2016 року за період з 31.08.2016р.по 30.06.2017р. борг становить 773 грн.;

- за серпень 2016 року за період з 01.10.2016р.по 30.06.2017р. борг становить 663,14грн.;

- за вересень 2016 року за період з 31.10.2016р.по 30.06.2017р. борг становить 496,90грн.;

- за жовтень 2016 року за період з 01.12.2016р.по 30.06.2017р. борг становить 391,92грн.;

- за листопад 2016 року за період з 31.12.2016р.по 30.06.2017р. борг становить 339,90грн.;

- за грудень 2016 року за період з 31.01.2017р.по 30.06.2017р. борг становить 277,01грн.;

- за січень 2017 року за період з 03.03.2017р.по 30.06.2017р. борг становить 233,63грн.;

- за лютий 2017 року за період з 31.03.2017р.по 30.06.2017р. борг становить 127,54грн.;

- за березень 2017 року за період з 01.05.2017р.по 30.06.2017р. борг становить 74,97грн.

Суд, перевіривши розрахунок щодо стягнення нарахованих 3% річних у загальному розмірі 4132,37 грн., вважає такий розрахунок вірним, а вимоги про їх стягнення з відповідача - правомірними.

Розрахунок інфляційних втрат проведено станом на 30.06.2017р.

- за червень 2016 року за період з 31.07.2016р.по 30.06.2017р. борг становить 149,60грн.;

- за липень 2016 року за період з 31.08.2016р.по 30.06.2017р. борг становить 135,78грн.;

- за серпень 2016 року за період з 01.10.2016р.по 30.06.2017р. борг становить 121,96грн.;

- за вересень 2016 року за період з 31.10.2016р.по 30.06.2017р. борг становить 108,58грн.;

- за жовтень 2016 року за період з 01.12.2016р.по 30.06.2017р. борг становить 94,75грн.;

- за листопад 2016 року за період з 31.12.2016р.по 30.06.2017р. борг становить 81,38грн.;

- за грудень 2016 року за період з 31.01.2017р.по 30.06.2017р. борг становить 67,52грн.;

- за січень 2017 року за період з 03.03.2017р.по 30.06.2017р. борг становить 56,88грн.;

- за лютий 2017 року за період з 31.03.2017р.по 30.06.2017р. борг становить 43,60грн.;

- за березень 2017 року за період з 01.05.2017р.по 30.06.2017р. борг становить 28,91грн.;

- за квітень 2017 року за період з 31.05.2017р.по 30.06.2017р. борг становить 14,69грн.

Суд, перевіривши розрахунок щодо стягнення нарахованих інфляційних втрат у загальному розмірі 903,65 грн., вважає такий розрахунок вірним, а вимоги про їх стягнення з відповідача - правомірними.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог Заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі Одеської міської ради зі стягненням з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 заборгованості за Договором оренди землі від 15.10.2007р. у загальному розмірі 71949,87 грн., яка складається з основного боргу у розмірі 66913,85 грн., інфляційного збільшення боргу у розмірі 4132,37 грн. та 3% річних у розмірі 903,65 грн.

Судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600 грн. покладаються на відповідача у справі згідно ст.ст.44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов Заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі Одеської міської ради - задовольнити.

2.Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2; код НОМЕР_1) на користь Одеської міської ради (65004, м. Одеса, площа Думська, 1; код 38016923, банк - УДК в Одеській області, МФО 828011, код 38016923, одержувач коштів - місцевий бюджет Малиновського району №33218815700007, КБК 18010600) заборгованість по сплаті орендної плати у розмірі 66913 (шістдесят шість тисяч дев'ятсот тринадцять) грн. 85 коп., інфляційні втрати у розмірі 4132 (чотири тисячі сто тридцять дві) грн. 37 коп. та 3% річних у розмірі 903 (дев'ятсот три) грн. 65 коп.

3.Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2; код НОМЕР_1)на користь прокуратури Одеської області (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3, неприбуткова організація; код 03528552; розрахунковий рахунок № 35213085000564 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172) судовий збір у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн.

Повний текст рішення складено 08 вересня 2017 р.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д'яченко