Рішення № 68753795, 04.09.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.09.2017Справа №910/9784/17

За позовом Державного агентства резерву України

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрозбут»

про зобов'язання вчинити дії.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача - Михайлюк А.З. (представник за довіреністю);

від відповідача - Зоріна О.В. (представник за довіреністю).

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указаний позов про зобов'язання Відповідача відшкодувати 50% вартості незакладених матеріальних цінностей на суму 7997500 грн. на р/р 31117106700011, одержувач: УДКСУ у Шевченківському районі м. Києва (37995466); банк одержувача ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, КЕКД 21081100, у зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань за вказаним договором щодо закладення матеріальних цінностей у Державний резерв України.

Відповідач вимоги позову відхиляє, з посиланням, що не міг розпочати поставку продукції, оскільки усупереч здійсненому ним запиту не отримав від Позивача конкретизації обсягів та строків поставки.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі укладеного 20.02.2017 між Позивачем, як замовником, Відповідачем, як постачальником, Договору №Юр-2/47п-2017 (далі - Договір), постачальник зобов'язався поставити у 2017 році замовникові для закладення до державного резерву цукор-сирець, тростинний і очищений тростинний чи буряковий цукор (сахароза); меляса, код 10.81.1 (згідно з ДК 016:2010); цукор білий (кристалічний третьої категорії розфасований по 50 кг у поліпропіленові мішки вітчизняного виробництва з цукрових буряків урожаю 2016 року згідно з ДСТУ 4623:2006/ГОСТ 31361:2008 «Цукор білий. Технічні умови» та придатний для тривалого зберігання), код 15831 (згідно з ДК 021:2015), а Замовник - прийняти і сплатити цю продукцію.

Спір у справи виник у зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань за вказаним Договором щодо закладення вищевказаних матеріальних цінностей у Державний резерв України.

Судом встановлено, що за умовами Договору, постачальник (Відповідач) письмово звертається до Держрезерву (Позивача) з пропозицією щодо конкретизації обсягів та термінів поставки продукції, а Держрезерв, в залежності від обсягів реального фінансування надсилає Постачальнику та державним організаціям повідомлення, в якому конкретизує обсяг поставки продукції.

Додатковою угодою №1 від 20.04.2017 сторони погодили, що постачальник поставляє та закладає до держаного резерву цукор у термін до 30.05.2017.

З текстів залучених до справи листів Позивача вих. від 03.04.2017, від 11.04.2017 та від 22.05.2017 вбачається, що Позивач звертався до Відповідача, що скоро настають граничні строки поставки товару по Договору, та нагадав, що постачальник (Відповідач) зобов'язаний письмово звернутися до Держрезерву (Позивача) з пропозицією щодо конкретизації обсягів та термінів поставки продукції.

До справи також залучені листи Відповідача, з якими він звертався до Позивача, а саме листи від 07.04.2017, від 30.03.2017 та від 13.04.2017.

Вказане вище листування сторонами не заперечується та деякі листи містять як відмітки, що надавалися у відповідь, так і до деяких листів залучені докази направлення поштою, а на інших - наявні відмітки про їх нарочне отримання.

Разом із цим, дослідивши листи Відповідача, судом встановлено, що Відповідач, окрім вимоги щодо конкретизації обсягів та термінів поставки продукції, також вимагав у Позивача одночасного письмового підтвердження того, чи зареєстровані зобов'язання, чи наявні фактичні надходження спеціального фонду і чи є реальна можливість проводити розрахунки за Договором.

Позивач, враховуючи обидві вимоги Відповідача, обгрунтовано надіслав йому відповідь 30.05.2017 листом лише після того, як зміг надати позитивну відповідь на усі запитувані Відповідачем відомості. А саме, що були зареєстровані бюджетні зобов'язання за Договором на загальну суму 15995000 грн., та що приймаючи до уваги реальне фінансування, для Позивача є можливість закладення до державного резерву 1000 тонн цукру, і у разі виконання умов договору щодо поставки та закладення цукру до державного резерву, в установленому порядку будуть проведені відповідні розрахунки.

Отже, Відповідач, отримавши за умовами Договору на звій запит відповідь про конкретизацію обсягів поставки продукції, яку готовий отримати Позивач, був зобов'язаний її поставити.

Посилання Відповідача, що строк поставки сплив 30.05.2017, а лист-відповідь про конкретизацію обсягів поставки він отримав поштою 31.05.2017 (докази отримання цією датою залучені до справи), а відтак Відповідач не міг здійснити поставку в обумовлені договором строки (до 30.05.2017), судом відхиляються.

Суд зазначає, що строк поставки був чітко встановлений Договором, та сторони не досягали згоди щодо його перенесення (було лише переддоговірне листування, проте змін у Договір внесено не було), та Позивач неодноразово звертався до Відповідача з нагадуваннями про виконання його обов'язків письмово звернутися до Держрезерву (Позивача) з пропозицією щодо конкретизації обсягів та термінів поставки продукції.

При цьому, якщо Відповідач вважає, що отриманням від Позивача відповіді про готовність отримати поставку на 1 день пізніше встановленого Договором строку він не міг таку поставку здійснити, оскільки це було б порушенням Договору, то суд зазначає, що у таких випадках цивільне законодавство, а саме ст. 613 ЦК України передбачає, що якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Тобто виконання Відповідачем зобов'язання з поставки могло бути відстрочене на час прострочення кредитора (Позивача) щодо надання Відповіді (судом досліджено, що листом від 29.05.2017, який був отриманий Відповідачем 31.05.2017, Позивач відповідав на лист від 07.04.2017), проте Відповідачем поставка навіть з урахуванням прострочення Позивача, як кредитора, зроблена не була, у тому чисті і станом на час винесення рішення (04.09.2017).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з п. 8.1 Договору, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим Договором, сторони несуть відповідальність згідно із законодавством України зокрема, згідно із Законом України «Про державний матеріальний резерв» та іншими спеціальними нормативними актами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону України «Про державний матеріальний резерв», за прострочення поставки, недопоставку (неповне закладення) матеріальних цінностей до державного резерву постачальник (виготовлювач) сплачує неустойку в розмірі 50 % вартості недопоставлених (незакладених) матеріальних цінностей. Неустойка стягується до фактичного виконання зобов'язання з урахуванням недопоставленої кількості продукції в попередньому періоді поставки. Крім сплати неустойки постачальник (виготовлювач) відшкодовує понесені одержувачем збитки.

Розрахунок неустойки в розмірі 50% вартості недопоставлених (незакладених) матеріальних цінностей по Договору судом перевірено та визнано обґрунтованим і арифметично-правильним, оскільки розрахована Позивачем санкція не перевищує дозволену до стягнення згідно з законом, а її розмір є доведеним залученими Позивачем до справи вищеописаними доказами, не спростованими Відповідачем. З огляду на наведене позовні вимоги про зобов'язання відшкодувати 7997500 грн. неустойки визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судовий збір за ст. 49 ГПК України покладається на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпрозбут» (м. Київ, вул. Золотоустівська, 51, кв. 22; ідентифікаційний код 39411242) відшкодувати 50% вартості незакладених матеріальних цінностей на суму 7997500 грн. на р/р 31117106700011, одержувач: УДКСУ у Шевченківському районі м. Києва (37995466); банк одержувача ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, КЕКД 21081100.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрозбут» (м. Київ, вул. Золотоустівська, 51, кв. 22; ідентифікаційний код 39411242) на користь Державного агентства резерву України (м. Київ, вул. Пушкінська, 28; ідентифікаційний код 37472392) 119962 (сто дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот шістдесят дві) грн. 50 коп. судового збору.

Видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.09.2017

Суддя Сташків Р.Б.