Рішення № 68753178, 04.09.2017, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 вересня 2017 р. Справа № 903/541/17

за позовом Приватного акціонерного товариства Волиньобленерго в особі Володимир-Волинської філії ПрАТ Волиньобленерго

до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Володимир-Волинського

про стягнення 167 251,02 грн.

Суддя Філатова С.Т.

від позивача: ОСОБА_1, дов. № 13/18-343 від 25.04.2017р.

від відповідача: ОСОБА_2, дов. №12 від 31.07.2017р.

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України розяснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України розяснено процесуальні права та обов'язки учасників судового процесу.

У судовому засіданні 04.09.2017р. відповідно до ст. 85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Волиньобленерго" звернулося з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Володимир-Волинський про стягнення 209 801,38 грн., в тому числі 113 256,90грн. пені за прострочення оплати коштів за використану електричну енергію на підставі договору №521-0047 про постачання електричної енергії від 05.11.2013р., 80 277,20грн. інфляційних втрат та 16 267,28грн. річних за період з липня 2016 по травень 2017 року відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Позовні вимоги обґрунтовані таким:

05 листопада 2013 року між Приватним акціонерним товариством "Волиньобленерго" в особі Володимир-Волинської філії та Квартирно-експлуатаційним відділом міста Володимир-Волинського, що діє на підставі Положення про квартирно-експлуатаційний відділ м. Володимир-Волинського, був укладений договір № 521-0047 про постачання електричної енергії.

Згідно до п. 8.1 договору оплата електричної енергії та інших платежів здійснюється споживачем самостійно шляхом перерахування коштів на відповідні рахунки постачальника електричної енергії в терміни, визначені додатком №2 п. 2 "Порядок розрахунків". Відповідно до визначеної згідно п. З додатку величини коштів за фактично спожиту електричну енергію постачальник електричної енергії виписує споживачеві рахунок на оплату електричної енергії, який має бути оплачений протягом трьох операційних днів від дня отримання споживачем рахунку.

На виконання умов договору та додатків ПрАТ "Волиньобленерго" Володимир-Волинська філія свої зобов'язання виконала повністю. Відповідачу було відпущено активну електроенергію на його об'єкт, виписані рахунки згідно додатку №10 до договору та вручені споживачу. Відповідачем з липня 2016 року прострочено оплату коштів за використану електричну енергію.

У зв'язку з порушенням термінів, визначених додатком №2 "Порядок розрахунків", споживач сплачує постачальнику електроенергії пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу. Філія нарахувала пеню з липня 2016р. по травень 2017р. в сумі 113 256,90грн., 80 277,20грн. інфляційних втрат та 16 267,28грн. річних.

Представник відповідача звернувся з клопотанням №1246 від 26.07.2017р. про зменшення розміру штрафних санкцій, мотивуючи тим, що КЕВ м.Володимир-Волинський повністю виконало зобов'язання по оплаті за надані послуги електропостачання по договору з ПАТ Волиньобленерго від 05.11.2013 року № 521-0047. Виникали лише тимчасові затримки з оплати наданих послуг, які КЕВ м. Володимир- Волинський погашував відразу після надходження коштів на рахунки установи, що підтверджується наданим позивачем розрахунком.

Крім того, КЕВ м. Володимир-Волинський перебуває у скрутному матеріальному становищі у зв'язку із проведенням антитерористичної операції на сході країни. КЕВ м. Володимир-Волинський здійснює мобілізаційні завдання Міністерства оборони України та забезпечує відновлення та налагодження житлово-побутових умов у частинах ЗСУ, що знаходяться у територіальній юрисдикції КЕВ, а це 17 військових частин сухопутних військ та 2 частини повітряних військ, що потребує значних коштів для закупівлі необхідних матеріалів та послуг.

ПАТ "Волиньобленерго" в особі Володимир-Волинської філії при пред'явленні позову не зазначило про спричинення збитків підприємству внаслідок невчасного перерахування коштів за постачання електричної енергії. Це в свою чергу ставить під сумнів наявність таких збитків узагалі.

Позивач по суті клопотання відповідача від 26.07.2017р. №1246 про зменшення розміру штрафних санкцій вказав, що відповідно до п. 2 договору про постачання електричної енергії № 521- 0047 сторони взяли на себе зобовязання по виконанню умов договору. Володимир-Волинська філія ПрАТ Волиньобленерго свої зобовязання виконала вчасно і відповідно до усіх пунктів договору. Відповідач не виконував свої зобовязання з оплати рахунків згідно договору. Так, відповідно до пункту 4.2.1 договору за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3-2.2.4 договору, з порушенням термінів, визначених додатком № 2, споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.. Відповідно до ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобовязань.

10.08.2017 р. відповідач подав заперечення на позовну заяву № 1312, в яких вказав, що виявив порушення у підрахунках календарних днів за прострочені платежі, в результаті пеня нараховується на надлишок неправомірно збільшеного боргу.

В судовому засіданні 15.08.2017 р. представник позивача позов підтримав. Представник відповідача заперечив у звязку із розбіжностями в розрахунках. Сторони обгрунтованого розрахунку (контррозрахунку) із зазначенням розпорядчих та платіжних документів не подали.

15.08.2017 р. в судовому засіданні відповідно до ст. 77 ГПК України оголошувались перерви до 15.08.2017 р. до 16:00 год. та до 17.08.2017 р. до 11:00 год. для надання обґрунтованих розрахунків (контррозрахунків) нарахування пені, інфляційних втрат, річних.

17.08.2017 р. представник відповідача подав детальну розшифровку платежів за період з липня 2016 р. по травень 2017 р. із врахуванням надходження коштів за вказаний період, платежі за період з липня 2016 року по травень 2016 року, прихід коштів КЕКВ 2273 по КЕВ м. Володимир-Волинський за період з липня 2016 р. по травень 2017 р., баланс ф.№1 та баланс на липень 2017 р. Зазначив, що за період з липня 2016 р. по травень 2017 р. рахунки погашені повністю, окрім місяця жовтня 2016 року та грудня 2016 року. В даний період проходила тендерна процедура, проплати здійснювати було неможливо, а на початку року казначейська служба прострочені борги не проводила.

Представник позивача долучив до матеріалів справи детальний розрахунок пені, інфляційних витрат, 3% річних.

Поданий представником позивача розрахунок не відповідав встановленим вимогам, оскільки не містив посилання на розпорядчі та платіжні документи, суми, зазначені в платіжних дорученнях, не відповідали сумам, зазначеним у детальному розрахунку, що унеможливлювало його перевірку як відносно нарахування пені, так і нарахування інфляційних та річних. У розрахунках початок нарахування не відповідав розрахунковому періоду та початку виникнення боргу.

Зважаючи на викладене, суд зобовязав сторони провести звірку взаєморозрахунків по оплаті за активну електроенергію за період з липня 2016 року по квітень 2017 року із зазначенням в акті звіряння розпорядчих та платіжних документів.

Ухвалою суду від 17.08.2017р. на підставі п.п. 2, 3 ст. 77 ГПК України розгляд спору було відкладено на 04.09.2017р. на 11:00год. Зобовязано позивача подати суду детальний розрахунок пені, інфляційних втрат, 3% річних із зазначенням розпорядчих і платіжних документів, додаток № 3 до договору № 521-0047 від 05.11.2013р., акт звірки взаєморозрахунків; відповідачу: у разі заперечень подати контррозрахунок.

В судовому засіданні 04.09.2017 р. представник позивача звернувся до суду із заявою про зменшення розміру позовних вимог, в якій просив суд у звязку із перерахунком заборгованості, пені, інфляційних втрат та 3% річних стягнути із відповідача 167 251,02 грн. заборгованості, з них: 113 256,90 грн. пені, 12 124,74 грн. 3% річних та 41 869,38 грн. інфляційних втрат. На вимогу ухвали суду від 17.08.2017 р. долучив до матеріалів справи детальний розрахунок пені, інфляційних втрат, 3% річних із зазначенням розпорядчих і платіжних документів, виписки з рахунку ПАТ «Волиньобленерго».

Представник відповідача розрахунки не заперечив, про що є відмітки на заяві від 04.09.2017р.

Згідно з ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову, зменшити розмір позовних вимог.

Вищий господарський суд України у п. 3.10 постанови пленуму від 26.12.2011р. №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції вказав, що передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Оскільки зменшення розміру позовних вимог не суперечить вимогам законодавства, не порушує прав та інтересів відповідача, судом прийнята заява представника позивача про зменшення розміру позовних вимог, нова ціна позову - 167 251,02 грн.

Представник відповідача долучив до матеріалів справи платежі КЕВ м. Володимир-Волинський за використану електроенергію за період з липня 2016 р. по травень 2017 р. та копії платіжних доручень за період з липня 2016 р. по травень 2017 року.

Господарський суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи докази, -

ВСТАНОВИВ:

05.11.2013р. між Володимир-Волинською філією (що діє на підставі Положення про Володимир-Волинську структурну одиницю (філію) Публічного акціонерного товариства «Волиньобленерго», затвердженого рішенням дирекції ПАТ «Волиньобленерго» від 24.03.2015 р., протокол № 24.03/2015 (а.с.100-103)) від імені Публічного акціонерного товариства «Волиньобленерго» (згідно статуту, затвердженого загальними зборами акціонерів ПАТ «Волиньобленерго» від 14.04.2017 р., змінено найменування на Приватне акціонерне товариство «Волиньобленерго» (протокол № 22 від 14.04.2017 р. (а.с.104)) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Володимир-Волинський (що діє на підставі Положення про квартирно-експлуатаційний відділ м. Володимир-Волинський, затверджений наказом начальника Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління № 153 від 28.11.2016р.(а.с. 63-70)) укладено договір № 521-0047 про постачання електричної енергії (а.с. 8-14).

Згідно р. 1 договору постачальник (позивач) продає електричну енергію споживачу для забезпечення електроустановок споживача, а споживач (відповідач) оплачує постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору та додатками до договору, що є невідємними частинами.

Згідно п. 8.1. договору оплата електричної енергії та інших платежів здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на відповідні розрахункові рахунки постачальника енергії в терміни, визначені додатком №2 «Порядок розрахунків».

Згідно з додатком № 2 за фактично спожиту електричну енергію постачальник електричної енергії виписує споживачу рахунок на оплату електричної енергії, який має бути оплачений протягом 3 операційних днів від дня отримання споживачем рахунку.

В період з липня 2016р. по травень 2017р. споживачу було відпущено електроенергію, що стверджується рахунками за активну електроенергію № 521-0047/6/1 на суму 246 891,71 грн. за червень 2016 р. (вручено 29 червня 2016р.), сплатити до 05.07.2016р.; № 521-0047/7/1 на суму 311 679,86 грн. за липень 2016 р. (вручено 26.07.2016 р.), сплатити до 02.08.2016 р.; № 521-0047/8/1 на суму 320 768,22 грн. за серпень 2016 р. (вручено 26 серпня), сплатити до 02.09.2016 р.; № 521-0047/9/1 на суму 227 21,07 грн. за вересень 2016 р. (вручено 26.09.2016 р.), сплатити до 03.10.2016 р.; № 521-0047/10/1 за жовтень 2016 р. (вручено 26.10.2016 р.), сплатити до 02.11.2016 р.; № 521-0047/11/1 на суму 812 656,68 грн. (вручено 28.11.2016 р.), сплатити до 02.12.2016 р.; № 521-0047/12/1 на суму 743 323,34 грн. за грудень 2016 р. (вручено 26.12.2016 р.), сплатити до 03.01.2017 р.; № 521-047/1/1 на суму 723 283,76 грн. за січень 2017 р. (вручено 26.01.2017 р.), сплатити до 02.02.2017 р.; № 521-0047/2/1 на суму 657 074,96 грн. за лютий 2017р. (вручено 23.02.2017 р.), сплатити до 02.03.2017 р.; № 521-047/3/1 на суму 647 830,46 грн. за березень 2017 р. (вручено 24.03.2017 р.), сплатити до 31.03.2017 р.; № 521-0047/4/1 на суму 394 336,24 грн. за квітень 2017 р. (вручено 26.04.2017 р.), сплатити до 05.05.2017 р.; № 521-0047/7/3 на суму 7 558,81 грн. за липень 2016 р. (вручено 26.07.2016 р.), сплатити до 02.08.2016 р.; № 521-0047/8/3 на суму 9 625,67 за серпень 2016 р. (вручено 26.08.2016 р.), сплатити до 02.09.2016 р.; № 521-0047/9/3 на суму 9 994,00 грн. за вересень 2016 р. (отримано 26.09.2016 р.), сплатити до 03.10.2016 р.; № 521-0047/10/3 на суму 8 650,57 за жовтень 2016 р. (вручено 26.10.2016 р.), сплатити до 02.11.2016 р.; № 521-0047/11/3 на суму 5 229,97 грн. за листопад 2016 р. (вручено 25.11.2016 р.), сплатити до 02.12.2016 р., № 521-0047/12/3 на суму 13 222,59 за грудень 2016 р. (вручено 26.12.2016 р.), сплатити до 03.01.2017 р.; № 521-0047/1/3 на суму 18 003,30 грн. за січень 2016 р. (вручено 26.01.2017 р.), сплатити до 02.02.2017 р.; № 521-0047/2/3 на суму 220 143,97 грн. за лютий 2017 р. (вручено 23.02.2017 р.), сплатити до 02.03.2017 р.; № 521-0047/3/3 на суму 12 044,08 грн. за березень, лютий 2017 р. (вручено 24.03.2017 р.), сплатити до 31.03.2017 р.; № 521-0047/4/3 на суму 4 583,36 грн. за квітень 2017 р. (вручено 26.04.2017 р.), сплатити до 05.05.2017 р.); № 521-0047/5/3 від 23.05.2017 р. за травень 2017 р. (вручено 26.05.2017 р.), сплатити до 02.06.2017 р. (а.с. 19-40).

Як вбачається із банківських виписок з рахунку позивача, оплата за спожиту електроенергію здійснювалась з порушенням термінів, визначених додатком № 2 до договору № 521-0047 від 05.11.2013р. «Порядок розрахунків». З липня 2016 року по травень 2017 року терміни оплати були прострочені. Рахунок за червень 2016 р. (останній день сплати - 05.07.2016 р.) оплачений 28.07.2016р., 09.08.2016 та 30.08.2016 р., рахунок за липень 2016 р. (останній день оплати-02.08.2016 р.) оплачений 30.08.2016 р., 06.09.2016 р., 30.09.2016 р., 03.10.2016р., 12.10.2016 р.; за серпень 2016 р. (останній день оплати-03.10.2016 р.) оплачено 12.10.2016 р.; за вересень 2016 р. (останній день-03.10.2016 р.) оплачено - 12.10.2016 р., 26.10.2016 р.; за жовтень 2016 р. (останній день-02.11.2016 р.) оплачено - 28.02.2017 р.; за листопад 2016 р. (останній день оплати - 02.12.2016р.) оплачено 13.12.2016 р., 27.12.2016р.; за грудень 2016 року (останній день-03.01.2017р.) оплачено-28.02.2017 р., 02.03.2017 р.,13.03.2017 р.; за березень 2017 року (останній день-31.03.2017 р.) оплачено - 04.04.2017 р., 10.04.2017 р.; за квітень 2017 року (останній день сплати - 05.05.2017 року) оплачено - 27.04.2017р., 31.05.2017р., 08.06.2017 р. (а.с. 106-156).

Відповідно до ст.ст. 216 - 218 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій.

Згідно із ст.ст. 230-232 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Згідно з ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 4.2.1 договору за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3-2.2.4 договору з порушенням термінів, визначених додатком № 2 «Порядок розрахунків», споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до п. 4.2.1 договору позивачем нарахована пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Згідно заяви про зменшення розміру позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача 113 256,90 грн. за період з 06.07.2016р. по 08.06.2017р.

При цьому, судом перевірено розрахунок пені за допомогою комплексної системи інформаційно-правового забезпечення Аналітично-інформаційний центр Ліга ТОВ Ліга закон та встановлено, що в межах періоду нарахування пені по позовній заяві - з 06.07.2016р. по 23.05.2017р. розмір пені становить 116 441,39грн., водночас, заява про збільшення розміру позовних вимог не надходила, до стягнення підлягає 113 256,90 грн. за період з 06.07.2016р. по 23.05.2017р. (в межах заявлених позовних вимог з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 04.09.2017р.).

Водночас, представником відповідача подано клопотання №1246 від 26.07.2017р. про зменшення розміру штрафних санкцій, заперечене позивачем.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України, суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобовязання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобовязанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Приписами частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вищий господарський суд України у п. 3.17.4 постанови пленуму № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зауважив, що, вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

В чинному законодавстві України відсутній вичерпний перелік виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку. Отже, вказане питання вирішується судом з урахуванням приписів ст. 43 ГПК України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Суд, враховуючи те, що Квартирно-експлуатаційний відділ м. Володимир-Волинського оплату за спожиту електроенергію по договору з ПАТ Волиньобленерго від 05.11.2013 року № 521-0047 здійснив в повному обсязі, а причиною порушення термінів оплати, визначених додатком № 2 "Порядок розрахунків" до договору № 521-0047, є несвоєчасне та не в повному обсязі надходження коштів до відповідача, який є державною, неприбутковою установою, що фінансується із державного бюджету та здійснює оплату рахунків відповідно до виділених асигнувань від головного розпорядника коштів (Головне КЕУ Збройних Сил України), що вбачається, зокрема із звітів про надходження і використання коштів, отриманих як плата за послуги за 2016 рік і за 2 квартал 2017р., звіту про заборгованість за бюджетними коштами на 1 січня 2017 року, балансу на 1 січня 2017 року, зведеного реєстру заборгованості за спожиті комунальні послуги та енергоносії (КЕКВ 2273) військових частин та установ Збройних Сил України станом на 01.01.2017 р. (а.с. 167-172), позивачем не доведено розмір збитків та повязаність їх з несвоєчасними розрахунками відповідача, виходячи із принципу розумності і співрозмірності, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, ч. 1 ст. 233 ГК України, ч. 3 ст. 551 ЦК України, дійшов висновку про винятковість обставин, наявність підстав та доцільність зменшення розміру пені на пятдесят відсотків та стягнення пені в сумі 56 628,45 грн.

При цьому судом враховано, що позивачем, крім заявлених штрафних санкцій, застосовано до відповідача такий вид відповідальності, як стягнення 3% річних, які є платою за користування коштами, що не були своєчасно оплачені боржником та інфляційних нарахувань, які за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки ПАТ Волиньобленерго, спричинені знеціненням грошових коштів, що передбачено нормами чинного законодавства.

Крім цього, позивач просить стягнути 41 869,38 грн. інфляційних втрат за період з липня 2016 р. по травень 2017 р. (по кожному рахунку окремо з урахуванням від'ємних сум дефляції у липні-серпні 2016р.) та 12 124,74 грн. 3 % річних за період з 06.07.2016 р. по 08.06.2017 р.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежів, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вищий господарський суд України у п.п. 1.3, 4.1 постанови пленуму від 17.12.2013р. №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань зазначив, що сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Розрахунок 3% річних та інфляційних втрат перевірено судом за допомогою комплексної системи інформаційно-правового забезпечення Аналітично-інформаційний центр Ліга ТОВ Ліга закон. З урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 04.09.2017 р., поданої представником позивача в межах повноважень, визначених довіреністю № 13/18-343 від 25.02.2017р., до стягнення із відповідача підлягає 41 869,38 грн. інфляційних втрат за період з липня 2016 р. по травень 2017 р. та 12 124,74 грн. 3 % річних за період з 06.07.2016 р. по 31.05.2017р. (період згідно вимог у позовній заяви, оскільки заяви про збільшення розміру позовних вимог не надходило) (за період з 06.07.2016р. по 08.06.2017р. розмір річних становить 12 333,63грн.).

Судом відхиляється клопотання відповідача про зменшення розміру інфляційних втрат та річних, оскільки ГПК України передбачено право суду зменшувати лише розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, а інфляційні втрати не мають характеру штрафних санкцій, вони виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів. Річні також не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права шляхом отримання від боржника компенсації за користування коштами (п.п. 3.1., 4.1. постанови пленуму ВГСУ № 14 від 17.12.2013 р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань»).

У разі коли господарський суд на підставі п.3 ст.83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено (п. 4.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 Про деякі питання практики застосування VІ Господарського процесуального кодексу України).

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті судового збору в сумі 2 508,77 грн. (з урахуванням заяви представника позивача про зменшення розміру позовних вимог від 04.09.2017р.) слід віднести на нього відповідно до ст.49 ГПК України.

Враховуючи викладене, господарський суд, керуючись ст.ст. 193, 216-218, 230-233, 275, 343 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 22, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,-

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Володимира-Волинського (м.Володимир-Волинський, вул. Академіка Глушкова, 1, код ЄДРПОУ 07516184)

на користь Приватного акціонерного товариства Волиньобленерго в особі Володимир-Волинської філії Приватного акціонерного товариства Волиньобленерго (м. Володимир-Волинський, вул. Цинкаловського, 26, код ЄДРПОУ 00131512)

56 628,45 грн. пені, 41 869,38 грн. інфляційних втрат, 12 124,74 грн. річних, 2 508,77грн. витрат по сплаті судового збору. Всього 113 131,34 грн.

3. У стягненні 56 628,45 грн. пені відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст.85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст.84 цього Кодексу.

Повний текст рішення складено

11.09.2017

Суддя С. Т. Філатова