Постанова № 68753033, 05.09.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2017 року Справа № 915/1124/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Поляк О.І. (доповідач),суддів:Бакуліної С.В., Данилової М.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" в особі філії "Миколаївський річковий порт"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 04.04.2017у справі№ 915/1124/16 Господарського суду Миколаївської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця"доПублічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" в особі філії "Миколаївський річковий порт"простягнення 16 110,31 грн,

за участю представників

від позивача: не з'явились;

від відповідача: Щербак Р.І.;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 08.02.2017 у справі № 915/1124/16 (суддя Корицька В.О.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 04.04.2017 (головуючий суддя - Бєляновський В.В., судді - Величко Т.А., Поліщук Л.В.), позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ "Судноплавної компанії "Укррічфлот" в особі філії "Миколаївський річковий порт" на користь ПАТ "Українська залізниця" заборгованість за охорону вантажу в сумі 13 922,5 грн та відмовлено у задоволені решти позовних вимог.

Не погоджуючись із зазначеними рішенням та постановою, Публічне акціонерне товариство "Судноплавна компанія "Укррічфлот" в особі філії "Миколаївський річковий порт" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 08.02.2017 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04.04.2017 у справі № 915/1124/16 і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовної заяви в повному обсязі.

Касаційна скарга мотивована порушенням та неправильним застосуванням господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: ч. 3 ст. 11, ст. 540 Цивільного кодексу України, ст. 174 Господарського кодексу України, ст. 12 Закону України "Про залізничний транспорт", ст. 22 Статуту залізниць України, приписів постанови Кабінету Міністрів України "Про забезпечення охорони вантажів, що перевозяться залізничним транспортом" № 106 від 22.02.1994, Переліку вантажів, які повинні супроводжуватися особовим складом відомчої воєнізованої охорони на залізничному транспорті на всьому шляху прямування залізницями України, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 20.01.1997 N 18 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 27.06.2012 N 363), п. 31 Розділу ІІ Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ним послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 N 317, ст.ст. 32 - 34, 43 Господарського процесуального кодексу України.

04.09.2017 від позивача до Вищого господарського суд України надійшов відзив на касаційну скаргу в якому Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" просило відмовити в задоволенні касаційної скарги.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у зв'язку з відпусткою судді Ходаківської І.П. справу № 915/1124/16 передано для розгляду колегії суддів у складі: Поляк О.I. - головуючий, Бакуліна С.В., Данилова М.В.

У призначене судове засідання з'явився представник відповідача. Представник позивача не скористався своїм процесуальним правом на участь у призначеному судовому засіданні.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, заслухавши поясненн представника відповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено господарськими судами, 01.03.2012 між ДП "Одеська залізниця", правонаступником якого є ПАТ "Українська залізниця" (залізниця), та ПАТ Судноплавна компанія "Укррічфлот" в особі філії "Миколаївський річковий порт" (вантажовласник) було укладено договір № 1401316 про організацію перевезень і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги, предметом якого згідно з його п.п. 1.1 є надання залізницею вантажовласнику послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів, та проведення розрахунків за ці послуги.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 договору вантажовласник зобов'язується пред'являти залізниці у визначені терміни місячні плани перевезень, заявки на подачу вагонів (контейнерів) та здійснювати навантаження (вивантаження) вантажів, що відправляються ним або прибувають на його адресу, а залізниця зобов'язується приймати до перевезення та видавати вантажі вантажовласника, подавати під навантаження (вивантаження) вагони (контейнери) згідно із затвердженими планами і заявками вантажовласника та надавати йому додаткові послуги, пов'язані із перевезенням вантажів.

Згідно з п. 7.4 договору він укладений сторонами строком на п'ять років.

У подальшому сторонами була укладена додаткова угода № 6 від 02.12.2015 до вказаного договору, якою сторони змінили його умови щодо попередньої оплати та місцезнаходження і банківські реквізити сторін.

24.08.2012 між Регіональною філією "Одеська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця", яка діяла від імені ПАТ "Українська залізниця", та ПрАТ Київ-Дніпровське МППЗТ в особі Ольшанської філії було укладено договір № ДН-4/100, про експлуатацію залізничної під'їзної колії ПрАТ Київ-Дніпровське МППЗТ дільниця № 3 Миколаївського виробничого району Ольшанської філії, відповідно до п. 1 якого згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить ПрАТ Київ Дніпровське МППЗТ та примикає стрілкою № 60 до колії № 32 станції Миколаїв-Вантажний Одеської залізниці і яка обслуговується локомотивом ПрАТ Київ Дніпровське МППЗТ. Межею під'їзної колії є знак Межа під'їзної колії, який встановлено біля ізолюючого стику світлофору М-76.

Згідно з п. 5 договору повідомлення про подачу вагонів передається по телефону за 2 години до подачі вагонів на колії сортувального парка, колії №№ 11 або 15, 16 відправного парку станції Миколаїв-Вантажний.

Відповідно до п. 6 договору вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці на колії сортувального парку, колії №№ 11 або 15, 16 відправного парку станції Миколаїв-Вантажний згідно з вказівки маневрового диспетчера станції. Здавання вагонів провадиться на коліях сортувального парку, колії №№ 11 або 15, 16 відправного парку станції Миколаїв-Вантажний. Подальший рух вагонів виконується локомотивом ПрАТ Київ Дніпровське МППЗТ.

Пунктом 11 договору сторони погодили, що максимальна переробна спроможність вантажних пунктів з урахуванням часу на технологічні операції з вивантаження, зокрема щодо металу: на коліях 5 та 6 - 30 ваг./добу (одночасна подача 15 ваг., одночасне вивантаження 1 ваг. за 1,5 год); на колії 14 - 14 ваг./добу (одночасна подача 3 ваг., одночасне вивантаження ваг. за 1,5 год); на колії 21 - 12 ваг./добу (одночасна подача 7 ваг., одночасне вивантаження 1 ваг. за 1,5 год). Час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні залізниці. У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від власника колії або його контрагента складається акт загальної форми. В акті вказується час початку та закінчення затримки вагонів і їх номери Загальний час, за який вноситься плата за користування вагонами включає час затримки з вини власника колії або його контрагентів та час перебування вагонів у безпосередньому розпорядженні.

Згідно з п. 14 договору вагони подаються, зокрема, філії ПАТ Судноплавна компанія "Укррічфлот" "Миколаївський річковий порт" та іншим організаціям і підприємствам, які виконують операції на під'їзній колії відповідно до договорів, письмових прохань з дозволу керівництва ПрАТ Київ Дніпровське МППЗТ та начальника станції Миколаїв-Вантажний.

Відповідно до п. 16 договору підприємство сплачує залізниці плату: за користування вагонами (контейнерами), за маневрову роботу з вагонами, які надійшли на адресу власника колії згідно Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом; інші збори і плати згідно Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом та вільних тарифів.

Сторонами договору погоджено строк його дії 5 років з 02.10.2012 по 01.10.2017 включно (п. 21 договору).

У подальшому сторонами було укладено додаткову угоду № 1 від 24.12.2015 до вказаного договору, в якій вони змінили його преамбулу та місцезнаходження сторін.

Господарськими судами також встановлено, що у травні 2016 року за залізничними накладними №№ 45854825, 45905536, 45905403, 46036638, 33308917, 46036661, 46036653, 46036646, 46652293, 46650230, 40956013 на адресу філії ПАТ Судноплавна компанія "Укррічфлот" "Миколаївський річковий порт" на станцію призначення Миколаїв-Вантажний прибуло 11 вагонів №№ 54066154, 59085084, 55027783, 65756603, 68778125, 62522867, 67672048, 68824788, 53485892, 53068961, 67382143 з вантажем "труби металеві, не поіменовані в алфавіті; прокат, лом чорних металів, не поіменовані в алфавіті". У зазначених залізничних накладних в графі 49 було зазначено про охорону вантажу силами воєнізованої охорони залізниці, що також підтверджується відміткою у Книзі обліку здачі і прийому вагонів (контейнерів) із вантажами під охорону ст. Миколаїв-Вантажний Одеської залізниці.

Станцією Миколаїв-Вантажний своєчасно було повідомлено ПАТ Судноплавна компанія "Укррічфлот" в особі філії "Миколаївський річковий порт" про прибуття на його адресу вантажу, що підтверджується відповідними записами у книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження форми ГУ-2, проте вказані вагони простояли в очікуванні вивантаження на станції призначення Миколаїв-Вантажний з простроченням установлених строків через не прийняття вантажу останнім.

У зв'язку із несвоєчасним вивільненням ПАТ "Судноплавна компанія "Укррічфлот" в особі філії "Миколаївський річковий порт" станції Миколаїв-Вантажний від вантажу, що надійшов на його адресу за вищевказаними залізничними накладними, ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" було складено акти загальної форми ГУ-23 про затримку вагонів (у кількості 11 одиниць) на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта: № 1671 від 03.05.2016, № 1674 від 03.05.2016, № 1669 від 02.05.2016, № 1668 від 01.05.2016, № 1820 від 23.05.2016, № 1829 від 23.05.2016, № 1875 від 02.05.2016, № 1876 від 07.05.2016, № 1877 від 07.05.2016, № 1643 від 06.05.2016, № 1573 від 07.05.2016, № 1562 від 06.05.2016, № 1572 від 07.05.2016.

Крім того, ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" було складено акти загальної форми ГУ-23 від 02.05.2016 № 1670, від 03.05.2016 № 1675, від 07.05.2016 № 1678 та № 1694, від 23.05.2016 № 1878 про затримку стрілка ВОХР для охорони вагонів.

У зазначених актах відображено час початку та закінчення затримки, номери вагонів та причини затримки. Дані акти підписано повноважними представниками сторін.

Як встановлено господарськими судами, на підставі Маршрутів варти відомчої воєнізованої охорони та актів загальної форми ГУ-23 ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" було складено накопичувальні картки зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов'язаних з перевезенням вантажів форми ФДУ-92, а саме: накопичувальна картка від 12.05.2016 № 12050756 на суму 1 823,18 грн (акт загальної форми № 1670); накопичувальна картка від 12.05.2016 № 12050760 на суму 6 629,76 грн (акт загальної форми № 1678); накопичувальна картка від 12.05.2016 № 12050761 на суму 1 325,95 грн (акт загальної форми № 1675); накопичувальна картка від 13.05.2016 № 13050775 на суму 1 657,44 грн (акт загальної форми № 1694); накопичувальна картка від 26.05.2016 № 26050841 на суму 1 988,93 грн (акт загальної форми № 1878) та здійснено нарахування плати за охорону вантажу на загальну суму 16 110,31 грн (13 425,26 грн + ПДВ 2 685,05 грн).

Зазначені накопичувальні картки були підписані представником ПАТ "Судноплавна компанія "Укррічфлот" в особі філії "Миколаївський річковий порт" із запереченнями та відмовою від сплати спірної суми із зазначенням про те, що послуга охорони не замовлялася, фактично виконана не була, вантаж охороною порту не передавався.

Господарськими судами встановлено, що ПАТ "Судноплавна компанія "Укррічфлот" в особі філії "Миколаївський річковий порт" оплатило надані станцією Миколаїв-Вантажний ПАТ "Українська залізниця" послуги зі зберігання вантажу у вагонах та плату за користування вагонами без зауважень згідно зі складеними працівниками станції відомостями плати за користування вагонами форми ГУ-46 та накопичувальними картками зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов'язаних з перевезенням вантажів (вантажобагажу) форми ФДУ-92, однак відмовилося від оплати зборів за охорону вантажу, нарахованих згідно з накопичувальними картками форми ФДУ-92.

У зв'язку з несплатою ПАТ "Судноплавна компанія "Укррічфлот" в особі філії "Миколаївський річковий порт" плати за охорону вантажу ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовом до ПАТ "Судноплавна компанія "Укррічфлот" в особі філії "Миколаївський річковий порт" про стягнення з останнього на користь ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" плати за охорону вантажу в сумі 16 110,31 грн.

Частково задовольняючи позовні вимоги та стягуючи з відповідача заборгованість за надані послуги з охорони вантажу в сумі 13 922,5 грн, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем правомірно нараховано відповідачу плату за охорону вантажу, оскільки затримка спірних вагонів на станції призначення сталася з вини останнього, що підтверджується відповідними актами загальної форми. При цьому адресований відповідачу вантаж, що знаходився у несвоєчасно вивантажених вагонах, зокрема, прокат чорних металів та лом чорних металів, відповідно до приписів чинного законодавства повинен супроводжуватися особовим складом відомчої воєнізованої охорони на залізничному транспорті на всьому шляху прямування залізницями України. Оскільки вказаний вантаж перевозився під охороною на всьому шляху слідування, про що свідчить відмітка в графі 49 відповідних залізничних накладних, відсутність між сторонами договірних відносин щодо здійснення охорони вантажу і не замовлення відповідачем додаткових послуг щодо такої охорони з урахуванням приписів чинного законодавства не звільняє позивача від обов'язку здійснювати охорону вантажу, в тому числі простроченого отриманням, а відповідача від обов'язку оплати послуг охорони такого вантажу. Крім того, відповідачем не доведено обставин, з якими закон пов'язує звільнення від плати за охорону залізниці, а саме: супроводження вантажу під час перевезення провідником відправника (одержувача). Крім того, судом відмовлено у стягненні з відповідача плати за охорону вагону № 54066154 в сумі 2 187,81 грн, оскільки позивачем не доведено Маршрутами варти відомчої воєнізованої охорони, що охорона вказаного вагону здійснювалась саме у той проміжок часу, який зазначив позивач.

Суд касаційної інстанції погоджується з вказаними висновками господарських судів попередніх інстанцій, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 908 Цивільного кодексу України та ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України, загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно з ч. 1 ст. 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Частиною 2 ст. 12 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що, зокрема, охорона вантажів і об'єктів залізничного транспорту здійснюються відомчою воєнізованою охороною АТ "Укрзалізниця".

Відповідно до п. 2 Постанови КМУ Про забезпечення охорони вантажів, що перевозяться залізничним транспортом від 22.02.1994 N 106 за супроводження та охорону вантажів особовим складом і засобами відомчої воєнізованої охорони на залізничному транспорті стягується окрема плата, розмір якої встановлюється Міністерством транспорту за погодженням з Міністерством економіки.

Згідно з п. 27 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, вантажі, зазначені в Переліку, який затверджено наказом Міністерства транспорту України від 20.01.1997 N 18, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20.02.1997 за N 36/1840, приймаються до перевезення під воєнізованою охороною залізниці, за що відправник сплачує залізниці окрему плату, або у супроводженні провідника відправника. Рішення про те, хто буде супроводжувати вантаж, воєнізована охорона залізниці чи провідник відправника, приймається відправником. У разі супроводження вантажу під час перевезення провідником відправника (одержувача) плата за охорону не справляється.

Відповідно до п. 2 вищевказаного наказу вантажі, зазначені в Переліку вантажів, які повинні супроводжуватися особовим складом відомчої воєнізованої охорони на залізничному транспорті на всьому шляху прямування залізницями України (далі - Перелік), перевозяться в супроводі та під охороною відомчої воєнізованої охорони ПАТ "Укрзалізниця" або в супроводі провідників відправника. Пунктами 7, 9, 10 Переліку передбачено, що під супроводженням особового складу відомчої воєнізованої охорони повинні перевозитися брухт чорних металів, труби з чорних металів, інші види прокату чорних металів.

Тарифи за охорону та супроводження вантажів особовим складом і засобами відомчої воєнізованої охорони залізничного транспорту України визначені пунктом 31 Розділу ІІ Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 26.03.2009 № 317 (далі - Збірник тарифів).

Так, відповідно до п. 31.1 Розділу ІІ Збірника тарифів плата за охорону та супроводження вантажів, що підлягають обов'язковій охороні силами відомчої воєнізованої охорони на залізничному транспорті, визначається за тарифами, наведеними в табл. 3, за тарифну відстань. У перевізних документах робиться відмітка "Охорона залізниці" ("Охрана железной дороги").

Згідно з п. 31.2 Розділу ІІ Збірника тарифів плата за охорону не нараховується, якщо супроводження й охорона вантажів, що підлягають охороні силами відомчої воєнізованої охорони на залізничному транспорті, забезпечуються провідником відправника (одержувача), водночас за проїзд провідників плата визначається згідно з пунктом 16 цього розділу; відмітка "Охорона залізниці" ("Охрана железной дороги") у перевізних документах не проставляється.

Відповідно до п. 31.5 Розділу ІІ Збірника тарифів якщо на станціях з причин, не залежних від залізниці, виникає затримка вантажу, що охороняється, то з відправника (одержувача, експедитора) додатково справляється плата згідно з табл. 4, зокрема тариф за охорону вантажу від 1 до 5 вагонів включно становить 24 грн./ваг-год. Плата за охорону вантажу, який затримано на станціях з причин, не залежних від залізниці, нараховується кожному відправнику (одержувачу, експедитору) окремо. Час затримки зазначається в акті загальної форми ГУ-23 з моменту її виникнення до закінчення. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.

Пунктами 1, 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 N 334 встановлено, що при перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира, складаються комерційні акти та акти загальної форми. Акти загальної форми складаються для засвідчення, зокрема затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства.

Згідно з п. 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 N 644, усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.

Як встановлено господарськими судами та вбачається з матеріалів справи, у зв'язку із несвоєчасним вивільнення відповідачем колій станції Миколаїв-Вантажний від вантажу, що надійшов на його адресу, спірні вагони було затримано на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції, що підтверджується відповідними актами загальної форми.

При цьому адресований відповідачу вантаж, що знаходився у вищевказаних вагонах, зокрема прокат чорних металів та лом чорних металів, відповідно до приписів чинного законодавства повинен супроводжуватися особовим складом відомчої воєнізованої охорони на залізничному транспорті на всьому шляху прямування, що, враховуючи відмітки в графі 49 відповідних залізничних накладних, було забезпечено силами воєнізованої охорони залізниці.

У зв'язку із зазначеним, залізницею було складено накопичувальні картки зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов'язаних з перевезенням вантажів форми ФДУ-92 та здійснено нарахування плати за охорону вантажу на загальну суму 16 110,31 грн за весь час затримки спірних вагонів.

Таким чином, оскільки затримка спірних вагонів на станції призначення відбулася з вини відповідача, а вантаж, що знаходився у вказаних вагонах, зокрема прокат чорних металів та лом чорних металів, відповідно до приписів чинного законодавства повинен супроводжуватися особовим складом відомчої воєнізованої охорони на залізничному транспорті на всьому шляху прямування і відповідачем не доведено обставин, з якими закон пов'язує звільнення від сплати за охорону залізниці (супроводження вантажу під час перевезення провідником відправника (одержувача), то суд касаційної інстанції погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів про наявність підстав для стягнення з останнього на користь позивача заборгованості за надані послуги з охорони вантажу в сумі 13 922,5 грн, враховуючи відсутність доказів надання послуг з охорони вагону № 54066154 в сумі 2 187,81 грн у зазначений позивачем проміжок часу, а саме з 05:30 01.05.2016 по 14:40 02.05.2016.

Посилання в касаційній скарзі на те, що між сторонами відсутні договірні відносини щодо надання відповідачу послуг з охорони вантажів, а відтак останній не зобов'язаний оплачувати вказані послуги не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки, як обгрунтовано зазначили господарські суди попередніх інстанцій, відсутність між сторонами договірних відносин щодо здійснення охорони вантажу і не замовлення відповідачем додаткових послуг щодо такої охорони, з урахуванням приписів чинного законодавства, не звільняє позивача від обов'язку здійснювати охорону певних видів вантажів, в тому числі прострочених отриманням, а відповідача, як винну особу, від обов'язку оплати здійснених залізницею витрат на вказані послуги, що сталися у зв'язку з простроченням отримання ним вантажу.

Інші доводи касаційної скарги були предметом дослідження господарських судів попередніх інстанцій і їм була надана належна правова оцінка.

За таких обставин Вищий господарський суд України дійшов висновку, що постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04.04.2017 у справі № 915/1124/16 слід залишити без змін, а касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" в особі філії "Миколаївський річковий порт" - без задоволення.

В силу ст. 49 ГПК України судовий збір за розгляд касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" в особі філії "Миколаївський річковий порт" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04.04.2017 у справі № 915/1124/16 залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04.04.2017 у справі № 915/1124/16 залишити без змін.

Головуючий суддя О.І. Поляк

Судді С.В. Бакуліна

М.В. Данилова