Постанова № 6875209, 23.11.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

23.11.09Справа №2а-7737/09/4/0170 о 12:22 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю. , при секретарі судового засідання Кравченко О.І., за участі представників сторін:

від позивача - Сперкач А.М.;

від відповідача - не з'явися;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Закритого акціонерного товариства "Торговий дім "Сільгоспдеталь"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення№24936/10/15 від 15.05.09 року та податкового повідомлення-рішення №0010381501/0 від 04.06.09 року

Суть спору: Закрите акціонерне товариство «Торговий дім «Сільгоспдеталь» (далі – позивач) звернулось до адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим (далі – відповідач) про визнання протиправними дій та скасування повідомлення від 15.05.2009 року №24936/10/15, яке містить рішення про невизнання декларації з податку на прибуток за І квартал 2009 року як податкової звітності, визнання протиправним податкового повідомлення-рішення від 04.06.2009 року №0010381501/0. Позов мотивовано необґрунтованістю дій податкового органу щодо невизнання декларації з податку на прибуток підприємств за І квартал 2009 року документом податкової звітності на підставі того, що вона надрукована на двох окремих аркушах.

Під час судового розгляду позивачем надано письмову заяву про зміну позовних вимог (а.с. 36), в якій він просить визнати протиправними дії та скасувати повідомлення ДПІ в м. Сімферополі від 15.05.2009 року, яке містить рішення про невизнання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за І квартал 2009 року як податкової звітності, визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.08.2009 року №0010381501/1.

Ухвалами суду від 02.07.2009 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення по суті спору.

Представник відповідача в судове засідання 23.11.2009 року не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, направив клопотання про перенесення судового засідання на пізніший строк, у зв'язку із зайнятістю представника ДПІ в м. Сімферополі в іншому судовому засіданні, в судових засіданнях, які відбулись 21.09.2009 року і 19.10.2009 року представник відповідача проти позову заперечував, надав письмові заперечення (а.с. 39), в яких просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що позивачем допущене порушення встановленого порядку складення податкової декларації з податку на прибуток підприємств, декларацію надано на двох односторонніх аркушах формату А-4, замість надання її на одному двосторонньому аркуші; крім того, порушено граничні строки надання податкової звітності з цього податку, внаслідок чого, на підставі пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі – Закон №2181) до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції.

Враховуючи наявність письмових заперечень відповідача суд, керуючись ч. 4 ст. 128 КАС України, вважає можливим розглянути справу за відсутності його представника, за наявними в матеріалах справи документами.

Заслухавши представника позивача, дослідивши документи справи та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. ст. 1, 4 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах входять до складу органів державної податкової служби і є органами виконавчої влади.

Підпунктом 2.1.4 п. 2.4 ст. 2 Закону №2181 податкові органи визнані контролюючими органами стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпунктах 2.1.1 - 2.1.3 цього пункту.

Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (ст. 2 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»).

Статтею 4 Закону №2181 передбачено право податкових органів приймати рішення за наслідками перевірок платників податків, яким визначається сума податкового зобов'язання з податків і зборів (обов’язкових платежів). Повноваження податкового органу, що дозволяють не визнати податкову звітність як податкову декларацію передбачені пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181.

Враховуючи зазначене, відповідач, виконуючи у спірних відносинах владні управлінські функції, є суб'єктом владних повноважень, спір, що виник, належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

Судом встановлено, що позивач є юридичною особою, ідентифікаційний код юридичної особи 32401898, державну реєстрацію якої проведено Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради 31.03.2003 року (а.с. 28), є платником податків і зборів (обов’язкових платежів), в тому числі податку на прибуток підприємств.

Засобами поштового зв'язку позивачем, 08.05.2009 року надана до податкового органу податкова декларація з податку на прибуток підприємств за І квартал 2009 року, вх. №1225/37/78813.

Повідомленням від 15.05.2009 року вих. №24936/10/15 (а.с. 7) позивачу запропоновано здати декларацію, оформлену належним чином, при цьому зазначено, що в поданій декларації порушені вимоги п. 1.6 наказу ДПА України від 29.03.2003 року №143 «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємств і порядку її складання».

Оцінюючи правомірність дій відповідача щодо невизнання поданого позивачем розрахунку як податкової декларації, суд враховує, що відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із п. 1.11 ст. 1 Закону №2181 податкова декларація, - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Підпунктом 4.1.2 п. 4.2 ст. 4 Закону №2181 передбачено, що податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право:

надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу;

оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Таким чином, передбаченими законом підставами невизнання податкової звітності податковою декларацією є: не зазначення обов'язкових реквізитів, не підписання відповідними посадовими особами, не скріплення печаткою платника податків.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2003 року №143, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 8 квітня 2003 р. за N 271/7592 затверджено форму декларації з податку на прибуток підприємства та Порядок її складання.

Суд погоджується із доводами представника позивача стосовно того, що вказаний наказ не містить пункту 1.6.

Вимоги щодо подання декларації на одному двосторонньому аркуші форматом А-4 містяться в пункті 1.6 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого вищевказаним наказом.

Проте порушення вказаних вимог не є порушенням, передбаченим пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181, не є перешкодою для ідентифікації платника податку або зазначених в ній відомостей, тому рішення відповідача щодо невизнання цієї декларації документом податкової звітності слід визнати протиправним.

Судом також встановлено, що податкове повідомлення-рішення від 04.06.2009 року №0010381501/0 про визначення суми податкового зобов'язання з штрафних (фінансових) санкцій, застосованих за пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181 у розмірі 170,00 грн. прийнято на підставі акту про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності від 01.06.2009 року №4797/15-1 (а.с. 40), яким встановлено неподання у встановлені законом строки декларації з податку на прибуток підприємств за І квартал 2009 року.

Позивачем оскаржено вказане податкове повідомлення-рішення в порядку апеляційного узгодження, за наслідками розгляду скарги платника податку прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 06.08.2009 року №0010381501/1.

Відповідно до пп. «б» пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181 податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Оскільки судом встановлено протиправність рішення відповідача про невизнання поданої позивачем декларації документом податкової звітності, зазначену декларацію подано в межах граничного строку її подання, тому висновки, покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення, також слід визнати помилковими.

Крім того, судом встановлено, що позивач оскаржив рішення відповідача про невизнання поданої ним декларації як документу податкової звітності в порядку апеляційного узгодження, але податкове повідомлення-рішення від 04.06.2009 року №0010381501/0 прийнято раніше ніж було завершено процедуру апеляційного узгодження, зокрема до прийняття рішення Державної податкової адміністрації в АР Крим від 30.06.2009 року №1635/10/15-117 за наслідками розгляду скарги позивача на рішення про невизнання податкової декларації як документу податкової звітності.

Враховуючи, що позивачем заявлено вимогу лише про скасування спірного податкового повідомлення-рішення, замість визнання його протиправним і скасування, як це передбачено для правових актів індивідуальної дії, суд керуючись ч. 2 ст. 11 КАС України, вважає можливим в цій частині вийти за межі позовних вимог.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

В судовому засіданні 23.11.2009 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 27.11.2009 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити.

2.          Визнати протиправними діїДержавної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим щодо невизнання поданої Закритим акціонерним товариством «Торговий дім «Сільгоспдеталь» (ідентифікаційний код юридичної особи 32401898) податкової декларації з податку на прибуток підприємств за І квартал 2009 року як податкової звітності.

3.          Визнати протиправним і скасувати рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим щодо невизнання поданої Закритим акціонерним товариством «Торговий дім «Сільгоспдеталь» (ідентифікаційний код юридичної особи 32401898) податкової декларації з податку на прибуток підприємств за І квартал 2009 року як податкової звітності, викладене в повідомленні від 15.05.2009 року вих. №24936/10/15.

4.          Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим від 06.08.2009 року №0010381501/1 про визначення Закритому акціонерному товариству «Торговий дім «Сільгоспдеталь» (ідентифікаційний код юридичної особи 32401898) суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 170,00 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення в повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складання постанови в повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може біти подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).

Суддя                                         Циганова Г.Ю.