Ухвала суду № 68751888, 11.09.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа 826/3293/16

У Х В А Л А

11 вересня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі судді Степанюка А.Г., перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 вересня 2016 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2016 року ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1.) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - Відповідач, ДПІ у Солом'янському районі) про:

- визнання протиправними дій щодо нарахування транспортного податку у 2015 році;

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №8269-17.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.09.2016 року позов задоволено повністю.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2016 року апеляційну скаргу ДПІ у Солом'янському районі повернуто Апелянту.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, Відповідач вдруге подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Перевіривши апеляційну скаргу, суд ухвалою від 13.07.2017 року залишив її без руху, оскільки вона не відповідала вимогам статей 186, 187, 189 КАС України, а саме - Апелянтом було пропущено десятиденний строк апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції, а заяви про поновлення строків подано не було, до апеляційної скарги не було додано документ про сплату судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху ДПІ у Солом'янському районі отримано 18.07.2017 року, про що свідчить наявне у матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

На виконання викладених в ухвалі від 13.07.2017 року вимог Відповідачем на адресу суду 17.08.2017 року було направлено клопотання про усунення недоліків, до якого було додано платіжне доручення від 10.08.2017 року №1628 про сплату судового збору на суму 606,32 грн., чим усунуто недоліки апеляційної скарги в указаній частині. Крім того, у вказаному клопотанні ДПІ у Солом'янському районі просило суд поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції з підстав, що Відповідачем здійснювалися фактичні дії з оскарження постанови Окружного адміністративного суду м. Києва.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції такі доводи Апелянта щодо поважності пропуску останнім процесуального строку оцінює критично з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Як було встановлено в ухвалі від 13.07.2017 року про залишення апеляційної скарги без руху, із повним текстом оскаржуваної постанови від 27.09.2016 року Відповідач ознайомився не пізніше 10.10.2016 року (день направлення апеляційної скарги засобами поштового зв'язку до суду першої інстанції). Отже, останнім днем подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції було з урахуванням вихідних днів 20.10.2016 року. Проте апеляційну скаргу подано до канцелярії Окружного адміністративного суду м. Києва 19.06.2017 року, тобто поза межами встановленого приписами КАС України процесуального строку.

Крім того, судом враховується, що подану вперше ДПІ у Солом'янському районі апеляційну скаргу на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва було повернуто ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2016 року, копію якої направлено Відповідачу 09.11.2016 року (а.с. 56).

Водночас, як було встановлено раніше, вдруге апеляційну скаргу подано 19.06.2017 року, тобто більше ніж через пів року після отримання податковим органом судового рішення про повернення матеріалів апеляційної скарги. При цьому матеріали справи не містять доказів вчинення ДПІ у Солом'янському районі дій, спрямованих на забезпечення оскарження рішення суду першої інстанції, як то подання апеляційних скарг, звернення до управління фінансування, бухгалтерського обліку та звітності зі службовими записками про забезпечення сплати судового збору, тощо. Відтак сама по собі сплата судового збору суб'єктом владних повноважень не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб'єктом дій, спрямованих на забезпечення апеляційного оскарження судового рішення.

З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для можливості визнання поважними причин пропуску ДПІ у Солом'янському районі строку на апеляційне оскарження постанови Окружного адміністративного суду м. Києва.

У контексті наведеного суд вважає за необхідне зауважити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Таким чином, зважаючи на викладене та з огляду на відхилення доводів Апелянта щодо поважності причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, суд приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження.

Відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 189 КАС України якщо заяву не буде подано особою у встановлений абз. 1 ч. 4 ст. 189 КАС України строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Підсумовуючи наведене та керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для визнання поважними причини пропуску строку на подання апеляційної скарги, а тому вважає за необхідне у відкритті апеляційного провадження відмовити та повернути апеляційну скаргу Апелянту.

Керуючись ст.ст. 186, 189, 212 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 вересня 2016 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Повернути Апелянту матеріали апеляційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. ст. 211, 212 КАС України.

Суддя А.Г. Степанюк