Ухвала суду № 68751864, 05.09.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/5016/17 Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

05 вересня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.,

суддів Карпушової О.В., Кучми А.Ю.,

за участю секретаря Лебедєвої Ю.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нік-Електроніка» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НІК-Електроніка» (надалі - позивач, товариство) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у місті Києві, у якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.01.2016 № 0000631404.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 травня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Відповідачем, подано апеляційну скаргу, у якій суб'єкт владних повноважень просить скасувати постанову та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова скасуванню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 11 січня 2017 податковим органом на підставі акта перевірки №316/26-15-14-04-03/33401202 від 26.12.2016, прийнято наступне оскаржуване податкове повідомлення-рішення, а саме:

- 0000631404, яким позивачу за порушення п.п.185.1, 198.1, 198.3, 198.6, 200.1 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» всього в сумі 28102030 грн, в т.ч. за основним платежем в сумі 22481624 грн, штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 5620406 грн.

Як вбачається з акта перевірки, збільшення грошового зобов'язання та застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, ґрунтується на обставинах безтоварності господарських взаємовідносин між позивачем і ТОВ «Лавленд», ТОВ «Альта сенс», ТОВ «Сяйво ланів».

Безтоварність господарських операцій, в свою чергу, обґрунтовується контролюючим з огляду на те, що: 1) номенклатура товарів, придбаних контрагентами позивача у третіх осіб, не співпадає з номенклатурою товарів, які придбані позивачем у контрагентів ТОВ «Лавленд», ТОВ «Альта сенс», ТОВ «Сяйво ланів»; 2) третіми особами в ланцюгу постачання, з якими позивач безпосередньо у взаємовідносини не вступав, допущено порушення норм податкового законодавства; 3) до перевірки не

Не погоджуючись з обґрунтованістю зазначених доводів контролюючого органу та, як наслідок, правомірністю податкового повідомлень-рішень, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що доводи, викладені в акті перевірки спростовуються належними та допустимими доказами, що наявні в матеріалах справи, а обставини, на які посилається представник відповідача, не можуть бути достатніми підставами для визнання правочинів між позивачем та контрагентом недійсними та не можуть одночасно бути достатніми доказами «безтоварності»/неможливості фактичного здійснення господарських взаємовідносин між позивачем та контрагентами. Крім того судом зазначено, що на момент вчинення господарських правовідносин між позивачем та контрагентами і на момент фактичного виконання даних господарських відносин, контрагенти позивача, як юридичні особи були внесені в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та були зареєстрованим платниками податку на прибуток.

Відповідно до приписів підпункту 14.1.81 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, в силу вимог пункту 198.2 статті 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Водночас, згідно пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість у відповідності до вимог ПК України є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Натомість, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або у разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Наведене кореспондується з приписами пункту 198.6 статті 198 ПК України, відповідно до яких не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 ПК України (пункт 201.8 статті 208 ПК України).

Наразі встановленню підлягають обставини реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку.

При цьому, в силу вимог ч. 2 ст. 71 КАС України правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень повинен довести відповідач як суб'єкт владних повноважень.

Водночас, обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість витрат (у тому числі і по сплаті ПДВ) первинними документами покладається на платника, адже саме він виступає суб'єктом, що використовує включену постачальником до ціни товару суму ПДВ при обчисленні суми податку, яка підлягає перерахуванню до бюджету, а також зменшує об'єкт оподаткування податку на прибуток за фактом понесення витрат.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, одними з основних видів господарської діяльності ТОВ «Нік-Електроніка» є: виробництво інструментів і обладнання для вимірювання, дослідження, навігації; виробництво електророзподільної та контрольної апаратури; ремонт і технічне обслуговування електронного й оптичного обладнання.

Як вбачається з матеріалів справи, в періоді, що перевірявся, між позивачем та ТОВ «Лавленд», ТОВ «Альта сенс», ТОВ «Сяйво ланів» укладено ряд аналогічних за змістом господарських договорів на поставку товарів електронного призначення за номенклатурою: Колодка АП2 (в зборі з варисторною платою тр60А), плата М1В vl2, Плата Е2Р1, Плата Е2Т, Плата PLCY-AK, Плата РСВ_КК01_10_v2, Вимикач автоматичний ВА-3Р-А6, Друкована плата в зборі переверт., Вимірювальний трансформатор струму ТОПН-0,66-1-0,5S-200/5 УЗ, тощо.

Так, матеріалами справи підтверджується, що 20.04.2016 між позивачем (покупець) та ТОВ «Сяйво Ланів» (постачальник) укладено договір поставки №3816 (а.с.39-43 том 10), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у встановлений строк у власність покупця на умовах, визначених цим договором, специфікаціями до нього, товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і оплатити його на умовах визначених цим договором.

Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами, визначаються Специфікацією. У Специфікації можуть зазначатися й інші умови необхідні для поставки Товару. Специфікацією може бути рахунок-фактура.

Поставка та передача Товару здійснюється на умовах EXW (Інкотермс, 2000) м. Київ або конкретна адреса поставки вказується Сторонами у відповідній Специфікації (додатку) до Договору.

Для отримання Товару представник Покупця надає Постачальнику довіреність на отримання Товару.

Ціна та порядок оплати Товару (партії Товару) вказується у відповідних Специфікаціях (Додатках) до цього Договору. Загальна вартість Договору визначається як загальна сума вартостей всіх Специфікацій (Додатків) до нього.

Факт отримання Покупцем Товару (партії Товару) оформлюється видатковою (товарною) накладною на Товар, яка підписуються уповноваженими представниками Сторін.

Моментом переходу права власності на Товар (партію Товару), вказану у п. 2.1 цього Договору, від Постачальника до Покупця є факт отримання Покупцем Товару і підписання Сторонами видаткової (товарної) накладної на Товару (партію Товару).

Постачальник зобов'язується надати оформлену, відповідно до вимог законодавства, податкову накладну в електронній формі не пізніше 3 (трьох) робочих днів з дати події, яке настало раніше: з дати поставки Товару або з дати здійснення оплати. У випадках, передбачених чинним законодавством, Постачальник зобов'язується зареєструвати в установленому порядку податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Передача Товару здійснюється Постачальником уповноваженій особі Покупця. Повноваження такої особи на отримання Товару підтверджуються належним чином оформленою довіреністю. У разі неналежного оформлення такої довіреності або її відсутності Постачальник має право відмовити в передачі Товару Покупцю.

Під час здійснення прийому-передачі Товару Сторонами оформлюється видаткова (товарна) накладна на Товар, яка є підтвердженням передачі Постачальником та прийому Покупцем Товару.

Право власності та всі ризики, включаючи ризик випадкової втрати чи пошкодження Товару за цим Договором, переходять від Постачальника до Покупця з моменту передачі Товару представнику Покупця (підписання уповноваженими представниками Сторін видаткової (товарної) накладної на Товар).

Постачальник зобов'язується надати належним чином оформлені документи, що підтверджують поставку Товару (партії Товару): видаткову накладну, а також на вимогу Покупця: податкову накладну та рахунок-фактуру.

Належне виконання вказаних вище умов договору підтверджується копіями належним чином оформлених рахунків-фактур (а.с.47-229 том 10); видаткових накладних (а.с.4-221 том 2); податкових накладних (а.с. 1-300 том 3) та карток рахунку 631 (а.с.301-350 том 3).

Стосовно взаємовідносин позивача з ТОВ «Лавленд», судом встановлено наступне.

27 травня 2016 між позивачем (покупець) і ТОВ «Лавленд» (постачальник) укладено договір поставки №15.38.01 (а.с.98-99 том 6), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується передавати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного Договору.

Товар по даному Договору постачається партіями, згідно видаткових накладних. Загальна сума договору становить 20 000 000,00 грн. (Двадцять мільйонів гривень). Кількість всього поставленого Товару за Договором становить суму кількості поставленого товару за всіма операціями (згідно видаткових накладних, що засвідчують кожну операцію).

Асортимент та кількість Товарів визначаються Сторонами з урахуванням потреб Покупця у Товарах та можливостей Постачальника. Скориговані відомості Сторін щодо кількості та асортименту поставки, узгодження інших умов поставки є підставою для складання Постачальником видаткової накладної на замовлену партію Товару.

Після підписання представниками Сторін видаткової накладної замовлення втрачає чинність. Поставка товару, за згодою Сторін, здійснюється транспортними засобами Покупця (самовивіз).

Датою поставки і датою переходу права власності на партію Товару є дата фактичної передачі Товару, що засвідчується підписанням уповноваженими представниками Сторін видаткової накладної за довіреністю або за підпису директора та печаткою підприємства.

Передача Товару здійснюється за всіма документами на нього, передбаченими чинним законодавством. В разі відсутності у Покупця вказаних документів з будь-яких причин він (Покупець) має невідкладно повідомити Постачальника про необхідність їх повторного надання.

Приймання Товару за кількістю і якістю здійснюється на складі Покупця (Постачальника) у присутності повноважних представників сторін на підставі відповідної видаткової накладної. Партія Товару вважається прийнятою Покупцем з моменту підписання уповноваженими представниками Сторін видаткової накладної.

Оплата Товару за даним договором здійснюється в безготівковому порядку.

Фактичне виконання умов вказаного договору підтверджується копіями належним чином оформлених рахунків фактур, видаткових накладних (а.с.100-120 том 6), податкових накладних (а.с.121-147 том 6). Оплата за придбаний товар підтверджується роздруківкою рахунка 631 (а.с.165-172 том 6).

В податкових накладних, виписаних ТОВ «ЛАВЛЕНД» вказані коди УКТ ЗЕД поставленого на адресу позивача товару, який по номенклатурі та кількості відповідає митним деклараціям ТОВ «ЛАВЛЕНД» від 25.05.2016р №100250008/2016/223871 та від 19.07.2016р. №100250008/2016/225095, які були задекларовані у митному режимі імпорту (а.с. 148-164 том 6).

Також матеріалами справи підтверджується, що 01.04.2016 між позивачем (покупець) і ТОВ «Альта Сенс» (постачальник) укладено договір поставки №26, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується передати у встановлений строк (строки) у власність Покупця на умовах визначених цим Договором, Специфікаціями до нього Товар, а Покупець зобов'язується прийняти вказаний Товар (товари) і оплатити його на умовах визначених цим Договором.

Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються Специфікацією. У Специфікації можуть зазначатися і інші умови необхідні для поставки Товару. Специфікацією може бути рахунок-фактура.

Поставка та передача Товару здійснюється на умовах EXW (Інкотермс, 2000) м. Київ або конкретна адреса поставки вказується Сторонами у відповідній Специфікації (додатку) до Договору.

Для отримання Товару представник Покупця надає Постачальнику довіреність на отримання Товару.

Факт отримання Покупцем Товару (партії Товару) оформлюється видатковою (товарною) накладною на Товар, яка підписуються уповноваженими представниками Сторін.

Моментом переходу права власності на Товар (партію Товару), вказану у п. 2.1 цього Договору, від Постачальника до Покупця є факт отримання Покупцем Товару і підписання Сторонами видаткової (товарної) накладної на Товару (партію Товару).

Постачальник зобов'язується надати оформлену, відповідно до вимог чинного законодавства, податкову накладну в електронній формі не пізніше 5 (п'яти) робочих днів з дати події, яке настало раніше: з дати поставки Товару або з дати здійснення оплати. У випадках, передбачених чинним законодавством, Постачальник зобов'язується зареєструвати в установленому порядку податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Передача Товару здійснюється Постачальником уповноваженій особі Покупця.

Повноваження такої особи на отримання Товару підтверджуються належним чином оформленою Довіреністю. У разі неналежного оформлення такої довіреності або її відсутності Постачальник має право відмовити в передачі Товару Покупцю.

Під час здійснення прийому-передачі Товару Сторонами оформлюється видаткова (товарна) накладна на Товар, яка є підтвердженням передачі Постачальником та прийому Покупцем Товару.

Постачальник зобов'язується надати належним чином оформлені документи, що підтверджують поставку Товару (партії Товару): видаткову накладну, а також на вимогу Покупця податкову накладну та рахунок-фактуру.

Фактичність виконання умов підтверджуються наявні в матеріалах справи копії належним чином оформлених рахунків-фактур (а.с. 1- 232 том 7), видаткових накладних (а.с. 1-233 том 8), податкових накладних (а.с.4-245 том 9) та доказів оплати згідно картки рахунку 631 (а.с. 1-38 том 10).

Перевезення придбаних товарів власними силами ТОВ «Нік-Електроніка» підтверджується копіями належним чином оформлених подорожніх листів (а.с.50-97 том 6), які містять в собі інформацію про ідентифікацію підприємства (ТОВ «Нік-Електроніка), данні про автомобіль та водія (автомобіль на праві власності належить позивачу, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с.49 том 6)), найменування місця поставки на найменування вантажу, що відповідають інформації, зазначеній у видаткових накладних.

Використання придбаних товарів в рамках власної господарської діяльності підтверджується копіями лімітно-забірних карток про передачу комплектуючих на власне виробництво (а.с. 5-301 том 4).

При цьому, наявність у позивача виробничих можливостей для виробництва власної продукції (працівників, орендованих площ, виробничих станків, установок) підтверджується копіями податкових розрахунків ф. 1-дф (а.с.6-15 том 6), копіями договорів оренди приміщень з додатковими угодами та актами приймання-передачі об'єктів (а.с.16-39 том 6), оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 10 (а.с.40-48 том 6).

Подальша реалізація готової продукції, що виготовлена зі складових, придбаних позивачем у ТОВ «Лавленд», ТОВ «Альта сенс», ТОВ «Сяйво ланів», на ПАТ «Київенерго», ТОВ «Будконтинентсервіс», ПП «АТ Електро», ТОВ «Гран-КОМ», тощо, підтверджується копіями належним чином оформлених видаткових накладних, довіреностей, податкових накладних (а.с. 1-183 том 5).

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Крім того, згідно з п. 2.4 затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що сама по собі наявність належним чином оформлених первинних документів не може бути єдиною і достатньою підставою для підтвердження правомірності формування валових витрат підприємства чи правомірність включення сум сплаченого податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги) до складу податкового кредиту, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції.

Іншими словами, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Дослідивши надані позивачем на підтвердження реального здійснення господарських операцій із ТОВ «Лавленд», ТОВ «Альта сенс», ТОВ «Сяйво ланів» документи, копії яких містяться у матеріалах, колегія суддів вважає, що вони повністю відображають зміст та обсяги господарських операцій та складені і підписані сторонами у відповідності із Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Крім того, відповідачем не заперечується, що зміст господарських зобов'язань що виникають з наведених вище договорів не суперечить вимогам національного законодавства, а складені на його виконання фінансово-господарські документи містять необхідні дані, що підтверджують об'єкт і базу оподаткування ПДВ та відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». В свою чергу податкові накладні відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 ПК України.

Судова колегія відзначає, що сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

У свою чергу, контролюючим органом в акті перевірки зазначено, що позивачем до перевірки не було надано документів первинного бухгалтерського обліку.

За змістом п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Разом з тим, положення статей 11, 71, 86 Кодексу адміністративного судочинства України зобов'язують суд вжити заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, запропонувати сторонам подати докази на підтвердження своєї правової позиції, у разі необхідності витребувати докази з власної ініціативи, всебічно, повно та об'єктивно оцінити наявні у справі докази тощо.

З огляду на зміст наведених положень податкового та процесуального законодавства, колегія суддів вважає, що наведена норма Податкового кодексу України лише визначає статус показників податкової звітності, які не підтверджені необхідними документами під час перевірки, та порядок використання цих документів податковим органом у разі їх подання платником до прийняття рішення. Однак, ця норма Податкового кодексу України жодним чином не обмежує право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки (крім випадків, коли законом прямо передбачено необхідність подання конкретних документів під час перевірки).

Наразі, наданими позивачем документами у повній мірі підтверджуються обставини реального руху активів у процесі здійснення господарських операцій із названим контрагентом.

Крім того, відповідачем під час розгляду адміністративної справи не наведено об'єктивних доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності чи недотримання принципу належної обачності при виборі контрагентів, як і не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, хоча в силу вимог частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України саме на суб'єкта владних повноважень покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення вимог позивача та скасування спірних податкових повідомлень-рішень, оскільки висновки податкового органу, не зайшли свого підтвердження та не були доведені контролюючим органом, водночас, надані позивачем докази свідчать про реальність спірних господарських операцій та правомірне формування платником сум податкового кредиту з ПДВ та формування витрат за наслідками їх здійснення.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції при вирішенні спору правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, водночас, відповідачем не доведено підстав для його скасування, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 183, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 травня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді О.В. Карпушова

А.Ю. Кучма

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Кучма А.Ю.

Карпушова О.В.