Постанова № 68751657, 09.08.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09 серпня 2017 року 16:20 № 826/11995/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної інспекції сільського господарства в м. Києві про визнання протиправними дій,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва, (також далі - суд), надійшов позов ОСОБА_1, (далі - позивач, ОСОБА_1), до Державної інспекції сільського господарства в м. Києві, (далі - відповідач, Держсільгоспінспекція в м. Києві), про визнання протиправними дій та результатів проведеної позапланової перевірки Держсільгоспінспекції в м. Києві за зверненням членів садівницького товариства "Зв'язківець" щодо дотримання вимог законодавства при прийнятті Київською міською радою рішень від 09.07.2009 р. про передачу у приватну власність 33-ом громадянам земельних ділянок про АДРЕСА_1, оформленої листом Державної інспекції сільського господарства України, (далі - Держсільгоспінспекція України), від 24.05.2013 р. № С-33-6-9/702.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що висновки відповідача, зроблені за результатами проведеної перевірки, є помилковими та такими, що не ґрунтуються на фактичних обставинах, у зв'язку з чим, порушено права позивача як власника земельної ділянки.

Представник відповідача у відповідне судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи відповідач повідомлений належним чином.

У письмових запереченнях відповідач вважав позов необґрунтованим, наголошував на правомірності та законності дій відповідача та обґрунтованості всіх висновків за наслідками розгляду звернення членів садівницького товариства "Зв'язківець", просив у задоволенні позову відмовити.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Як з'ясовано у ході судового розгляду справи та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, Держсільгоспінспекцією розглянуто звернення членів садівницького товариства "Зв'язківець" щодо перевірки дотримання вимог законодавства при прийнятті Київською міською радою рішень від 09.07.2009 р. про передачу у приватну власність 33-ом громадянам земельних ділянок про АДРЕСА_1. У ході такого розгляду встановлено, що рішеннями Київської міської ради від 09.07.2009 р. затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок 33-ом громадянам для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1, та зазначені земельні ділянки, площею 0.10 га кожна, передано громадянам у приватну власність за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування.

За результатами розгляду проектів землеустрою Держсільгоспінспекцією в м. Києві встановлено, що в порушення ст. 118 Земельного кодексу України, (далі - ЗК України), ст. 50 Закону України "Про землеустрій", п. 3 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 р. № 677, (далі - Порядок № 377), рішення про надання згоди на розроблення документації із землеустрою Київською міською радою не приймалися.

В порушення вимог ч. 9 ст. 118 ЗК України проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок не погоджено природоохоронним органом (Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в м. Києві Міністерства охорони навколишнього природного середовища) та органом по земельних ресурсах (Головним управлінням Держкомзему у м. Києві).

При цьому, згідно земельно-кадастрової інформації за формою державної статистичної звітності 6-зем "Звіт про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності", земельні ділянки, які передбачалися до відведення про АДРЕСА_1, обліковувалися як зелені насадження загального користування.

Детальний план на зазначену територію та план земельно-господарського устрою м. Києва відсутній.

Рішеннями Київської міської ради від 09.07.2009 р. про передачу у власність земельних ділянок 33-ом громадянам містобудівне обґрунтування не затверджувалося.

На підставі таких рішень громадянам видано державні акти на право власності на земельні ділянки, зареєстровані Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в Книзі записів реєстрації державних актів від 17.06.2010 р. та від 18.06.2010 р.

При обстеженні земельних ділянок по АДРЕСА_1 встановлено, що вони розташовані у лісосмузі, обгороджені сітчастим, металевим, дерев'яним парканами та в більшості випадків використовуються невстановленими особами.

Викладені висновки за результатами розгляду вказаного звернення закріплені у листі Держсільгоспінспекції України від 24.05.2013 р. № С-33-6-9/702.

У зв'язку з виявленими порушеннями, на підставі а. б ст. 6 Закону України "Про державний контролю за використанням та охороною земель", Держсільгоспінспекцією в м. Києві направлено клопотання до Київської міської ради про приведення рішень від 09.07.2009 р. у відповідність до вимог законодавства та проінформовано прокуратуру м. Києва для вжиття заходів прокурорського реагування.

Зокрема, як підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, до Київської міської ради Держсільгоспінспекцією в м. Києві направлено клопотання про приведення рішення Київської міської ради від 09.07.2009 р. № 854/1910 у відповідність до вимог земельного законодавства. Так, Київську міську раду повідомлено про проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства при відведенні громадянці ОСОБА_2 земельної ділянки по АДРЕСА_1, у результаті якої встановлено наступне.

Відповідно до рішення Київської міської ради від 09.07.2009 р. № 854/1910, ОСОБА_2 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,1 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1, за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування. Цим же рішенням затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1.

Разом з тим, в порушення ст. 118 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в м. Києві не погоджено.

Крім того, в порушення ст. 50 Закону України "Про землеустрій", п. 3 Порядку № 677, рішення про надання згоди на розроблення документації із землеустрою Київською міською радою не приймалося.

Відповідно до Генерального плану міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 р. № 370/1804, дана територія за функціональним призначенням належить до території садибної забудови.

При цьому, згідно з проектом відведення та рішенням Київської міської ради, земельна ділянка відводиться для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Крім того, згідно земельно-кадастрової інформації у відповідності до форми 6-зем, земельна ділянка по АДРЕСА_1 обліковується у рядку 22 (ліси та інші лісовкриті площі), графа 35 (ділянки для городництва).

На підставі рішення Київської міської ради від 09.07.2009 р. № 854/1910, ОСОБА_2 видано державний акт на право власності на земельну ділянку. В подальшому, відповідно до договору купівлі-продажу від 07.12.2010 р. № 2155, право власності перейшло до громадянина ОСОБА_1 (державний акт зареєстрований 13.09.2011 р. за № 05-7-04232).

За результатами розгляду клопотання, листом від 29.05.2013 р. № 057028-10893, Київська міська рада повідомила Держсільгоспінспекцію в м. Києві про те, що відведення земельної ділянки та передача її у приватну власність проводилися відповідно до чинного законодавства на підставі позитивних висновків відповідних служб та попереднього розгляду на засіданнях відповідних профільних комісій Київської міської ради.

Так, у ході судового розгляду справи судом з'ясовано, що питання правомірності прийняття рішення Київської міської ради від 09.07.2009 р. № 854/1910 було предметом судового розгляду, у результаті чого постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.04.2013 року в адміністративній справі №2а-14774/12/2670 відмовлено у задоволенні позову до Київської міської ради про визнання не чинними та скасування рішень, у тому числі рішення Київської міської ради від 09.07.2009 р. № 854/1910.

Зокрема, у ході розгляду вказаної адміністративної справи судом встановлено, що рішеннями Київської міської ради передано громадянам у приватну власність земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1, у тому числі ОСОБА_2 - рішення Київської міської ради від 09.07.2009 р. № 854/1910.

Такими рішеннями, у тому числі № 854/1910, Київська міська рада затвердила проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок третім особам для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 та передала їм у приватну власність земельні ділянки.

Як з'ясовано судом під час розгляду адміністративної справи №2а-14774/12/2670, на час прийняття Київською міською радою оскаржуваних рішень діяв Тимчасовий порядок передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність у м. Києві, затверджений рішенням Київської міської ради від 15.07.2004 р. (з наступними змінами та доповненнями) № 457/1867 "Про порядок передачі (надання) земельних ділянок в користування або у власність у місті Києві", (далі - Порядок).

Відповідно до ст. 4 Порядку, передача земельних ділянок із земель державної і комунальної власності безоплатно у власність юридичним особам або громадянам здійснюється на підставі рішення Київської міської ради за результатами розгляду документації із землеустрою, а у разі приватизації громадянами земельних ділянок, які перебувають у їх користуванні, - за результатами розгляду технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Пунктом 2 ст. 11 Порядку передбачено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується Головним управлінням земельних ресурсів, Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Головним управлінням екології та охорони природних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), державними органами охорони навколишнього природного середовища у випадках, передбачених законодавством, органом охорони культурної спадщини, санітарно-епідеміологічним органом, а також відповідним територіальним органом виконавчої влади з питань лісового або водного господарства (у передбачених законодавством випадках).

Тобто, на час прийняття оскаржуваних рішень погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами охорони навколишнього природного середовища не було обов'язковою умовою для прийняття Київською міською радою рішення про передачу у власність земельної ділянки, а передбачалось лише у випадках, передбачених законодавством.

Крім того, безпідставними є твердження про зміну цільового призначення земельних ділянок, оскільки зі змісту рішень не вбачається, що відбувалася зміна цільового призначення земельних ділянок.

Суд зазначає, що згідно з інформацією, яка міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, судове рішення в адміністративній справі №2а-14774/12/2670 є таким, що набрало законної сили 19.02.2014 р., а тому обставини, які встановлені судовим рішенням в адміністративній справі №2а-14774/12/2670, не повинні доказуватися при розгляді даної справи, адже позивач, - ОСОБА_1 приймав участь у судовому розгляді вказаної справи.

Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, зважаючи на викладене, суд зазначає, що висновок Держсільгоспінпекції в м. Києві про необхідність погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок природоохоронним органом (Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в м. Києві Міністерства охорони навколишнього природного середовища) є помилковим, як і висновок про зміну цільового призначення земельних ділянок.

Крім того, суд також зауважує, що й інші висновки відповідача не знайшли свого підтвердження у ході судового розгляду справи.

Так, земельна ділянка, відведена ОСОБА_2, не відноситься до зеленої зони м. Києва, що підтверджується висновком СЕС від 05.06.2009 р. № 3465 та висновком Управління охорони навколишнього природного середовища від 29.05.2009 р. № 071/04-4-22/2840.

Твердження щодо розташування земельної ділянки у лісосмузі, обгородження її сітчастими, металевими, дерев'яними парканами, є такими, що не підтверджені відповідними доказами.

Таким чином, підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що зроблені відповідачем висновки за наслідками розгляду звернення членів садівницького товариства "Зв'язківець" є помилковими.

Разом з тим, заявлені позивачем вимоги не можуть бути задоволені, оскільки самі по собі висновки за результатом (наслідками) розгляду звернення не породжують для позивача будь-яких юридичних наслідків, а лише можуть бути підставою для прийняття уповноваженим органом відповідного рішення. У даному випадку висновки відповідача стали підставою для подальшого звернення Держсільгоспінпекції в м. Києві до Київської міської ради із клопотанням про приведення рішення від 09.07.2009 р. № 854/1910 у відповідність до вимог земельного законодавства.

Позовні вимоги в частині визнання протиправними дій також не можуть бути задоволені з огляду на те, що судом не встановлено протиправності дій відповідача, зокрема, щодо проведення відповідачем перевірки, як на тому наполягає позивач. Судом з'ясовано, що мало місце здійснення визначених законодавством України повноважень уповноваженим на те суб'єктом державного контролю за використанням та охороною земель шляхом розгляду звернення членів садівницького товариства "Зв'язківець" та, як наслідок, оцінки та аналізу документації із землеустрою, пов'язаної з використанням та охороною земель, що відповідає нормі ст. 9 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель».

Зокрема, як передбачено вказаною статтею Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом: проведення перевірок; розгляду звернень юридичних і фізичних осіб; участі у прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об'єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель; розгляду документації із землеустрою, пов'язаної з використанням та охороною земель.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов ОСОБА_1 до Державної інспекції сільського господарства в м. Києві про визнання протиправними дій та результатів проведеної позапланової перевірки є таким, що не підлягає задоволенню.

Приймаючи до уваги викладене в сукупності, керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 86, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позову ОСОБА_1.

Відповідно до ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Згідно зі ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Ю.Т. Шрамко