Постанова № 68751557, 11.09.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

11 вересня 2017 року №826/18570/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до треті особиДеснянського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва головного територіального управління юстиції у місті Києві товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» відкрите акціонерне товариство Банк «Біг Енергія»провизнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Деснянського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва головного територіального управління юстиції у місті Києві, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», відкрите акціонерне товариство Банк «Біг Енергія», в якому просить суд (з урахуванням уточнених позовних вимог від 14.02.2017):

- визнати протиправними дії Деснянського районного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у м.Києві щодо відкриття виконавчого провадження ВП №52204246 з примусового виконання виконавчого напису від 15.02.2010 №75, виданого на користь ВАТ Банк «БІГ Енергія» в рахунок погашення боргу у розмірі 1 293 982,27 грн. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щадко О.І., про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1, яка на праві власності належить ОСОБА_1, та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №52204246 від 12.09.2016;

- визнати неправомірними дії Деснянського районного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у м. Києві щодо накладення арешту на майно боржника та заборону на його відчуження в рамках виконавчого провадження ВП №52204246, та скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 14.09.2016;

- визнати неправомірними дії Деснянського районного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у м. Києві щодо закінчення виконавчого провадження ВП №52204246 та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 15.09.2016;

- визнати неправомірною бездіяльність Деснянського районного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у м. Києві, який всупереч вимог закону у виконавчому провадженні ВП №52204246 не надсилав позивачу жодної постанови, зокрема, відкриття виконавчого провадження від 12.09.2016 р., про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 14.09.2016 р., про закінчення виконавчого провадження від 15.09.2016;

- визнати неправомірними дії Деснянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві щодо зняття арешту з квартири АДРЕСА_1, накладеного в рамках виконавчого провадження ВП №19064565, та зобов'язати Деснянський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві відновити дію арешту на квартиру АДРЕСА_1, накладеного у рамках виконавчого провадження ВП №19064565.

Позовні вимоги мотивовано тим, що особа, яка звернулась до Деснянського районного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у м. Києві з заявою про примусове виконання виконавчого напису нотаріуса від 15.02.2010 (реєстр. №75) - товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Довіра і гарантія» - не може бути стягувачем за вказаним виконавчим документом, оскільки судових рішень про заміну сторони виконавчого провадження не приймалося. Крім того, за вказаним виконавчим документом сплинув строк пред'явлення до виконання, оскільки він датований 15.02.2010, а заява надійшла до органу стягнення 12.09.2016. Питання про поновлення строку пред'явлення виконавчого документу до виконання не вирішувалося. Також, за твердженням позивача, органом стягнення в рамках виконавчого провадження ВП №52204246 неправомірно знято арешт, накладений на нерухоме майно в іншому виконавчому провадженні - ВП №19064565, - тоді як судовий розгляд справи про зняття вказаного арешту триває.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказавши, що арешт з переданого в іпотеку майна не знімався державним виконавцем під час повернення виконавчого документа стягувачеві постановою від 31.07.2014 у. ВП №19064565, оскільки законом не передбачено зняття арешту з майна в таких випадках. Термін пред'явлення виконавчого напису нотаріуса від 15.02.2010 (реєстр. №75) до виконання станом на 12.09.2016 не сплинув, оскільки термін становив три роки. Крім того, відповідачем наголошено, що учасникам виконавчого провадження надсилалися копії документів виконавчого провадження згідно з адресами, наявними у матеріалах виконавчого провадження.

Розгляд справи здійснено у порядку письмового провадження на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

За заявою відкритого акціонерного товариства Банк «БІГ Енергія» постановою відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві відкрито виконавче провадження №19064565 з примусового виконання виконавчого напису №75, виданого 15.02.2010 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щадко О.І., про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1, за рахунок коштів отриманих від реалізації задовольнити вимоги відкритого акціонерного товариства Банк «Біг Енергія» у розмірі 1293982,27 грн.

У межах виконавчого провадження №19064565 було накладено арешт на предмет іпотеки, про що зроблено відповідний запис у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 19.08.2010 №10160526.

Постановою від 31.07.2014 у виконавчому провадженні №19064565 державним виконавцем повернено виконавчий документ стягувачеві на підставі пункту 9 частини першої статті 47, статті 50 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки, згідно із Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», звернути стягнення на майно, що перебуває в іпотеці, не виявляється можливим.

Надалі, державним виконавцем Деснянського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва головного територіального управління юстиції у місті Києві Перепелицею А.В. за результатами розгляду заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» про примусове виконання виконавчого напису №75, виданого 15.02.2010 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щадко О.І., про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1, за рахунок коштів отриманих від реалізації задовольнити вимоги відкритого акціонерного товариства Банк «Біг Енергія» у розмірі 1293982,27 грн. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 12.09.2016 (ВП №52204246).

Постановою державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у м. Києві від 14.09.2016 накладено арешт на майно боржника та заборону на його відчуження в рамках виконавчого провадження ВП №52204246.

14.09.2016 до органу стягнення надійшла заява про зняття арешту з майна у ВП №19064565 від товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», в якій міститься посилання на рішення Апеляційного суду м. Києва від 09.10.2012 у справі №22-ц/2690/14917/12, яким виконавчий напис від 15.02.2010 №75 визнано таким, що не підлягає виконанню.

На підставі вказаного рішення Апеляційного суду м. Києва від 09.10.2012 у справі №22-ц/2690/14917/12 в порядку пункту 4 частини першої статті 49, статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» постановою державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у м. Києві від 15.09.2016 закінчено виконавче провадження №52204246, а також припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.

Вважаючи вказані дії та постанови протиправними, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

Слід одразу зазначити, що у даному випадку позивач вказує, що дізнався про існування виконавчого провадження №52204246 та прийнятих у його межах постанов лише 18.11.2016, після того як його представник ознайомився з матеріалами виконавчого провадження, оскільки жодних документів виконавчого провадження позивач не отримував.

Відповідач не надав належних доказів на спростування вказаної інформації. Зокрема, згідно наданих копій матеріалів виконавчого провадження №52204246 в ньому є копії супровідних листів про скерування сторонам виконавчого провадження документів по справі, а також копії сторінок журналу вихідної кореспонденції, у яких зазначено прізвище позивача та його адреса реєстрації.

Вказані докази не можуть бути визнані належними, згідно з положеннями статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки останні не містять інформації про фактичне скерування документів виконавчого провадження позивачу, про її отримання чи повернення без вручення. За таких обставин у суду відсутні підстави для того, щоб ставити під сумнів твердження позивача про отримання ним інформації про існування виконавчого провадження №52204246 лише 18.11.2016.

Відтак, з урахуванням того, що даний адміністративний позов подано до суду 25.11.2016, згідно зі штемпелем на конверті, позивач звернувся до суду у межах строків, встановлених частиною другою статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Нормативно-правовим актом, який станом на момент виникнення спірних правовідносин визначав умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 №606-XIV (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин).

У відповідності до частини першої статті 31 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Як було зазначено вище, під час розгляду питання про дотримання строку звернення до суду відповідачем не надано суду належних доказів дотримання вимог законодавства щодо скерування позивачу документів виконавчого провадження

Також вказані докази дають підстави для висновку про протиправність дій органу стягнення щодо неповідомлення позивача, як боржника у виконавчому провадженні №52204246, про його відкриття та вчинення дій у виконавчому провадженні на порушення вимог статті 31 Закону України «Про виконавче провадження», що є підставою для задоволення позовних вимог в цій частині.

У силу частини першої статті 19 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: 1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом; 4) в інших передбачених законом випадках.

Законом передбачено за загальним правилом можливість відкрити виконавче провадження за заявою стягувача або його представника, яким в даному випадку є відкрите акціонерне товариство Банк «БІГ Енергія», на користь якого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щадко О.І. винесено виконавчий напис від 15.02.2010 (реєстр. №75) про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Водночас, товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра і гарантія», за заявою якого відкрито виконавче провадження №52204246, не є стягувачем за вказаним виконавчим документом, тоді як є правонаступником стягувача, згідно з договором купівлі-продажу права вимоги від 27.12.2013 №3-233 та договором про відступлення права за договором іпотеки від 08.01.2014.

Так, згідно з частиною першою статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником.

При цьому, пунктом 5 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 №3 визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час виконання виконавчих написів нотаріуса.

З огляду на вказані законодавчі положення вбачається, що суд може замінювати сторону виконавчого провадження при примусовому виконанні за виконавчим написом нотаріуса у порядку адміністративного судочинства. Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 18.11.2015 у справі №6-2391ц15 (ЄДРСР №53660467).

Проте, з матеріалів справи не вбачається, а сторонами не доведено, що у межах спірних правовідносин здійснено заміну стягувача у встановленому для цього порядку.

За таких обставин суд вказує, що виконавче провадження №52204246 відкрите в порушення частини першої статті 19 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки із заявою про примусове виконання рішення звернулась особа, яка є відмінною від особи стягувача.

Приписами пункту 8 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження, зокрема, у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Отже, з урахуванням того, що із заявою про примусове виконання рішення звернулась особа, яка не набула у встановленому законом порядку статусу стягувача, у відповідача були відсутні законодавчо мотивовані підстави для відкриття виконавчого провадження №52204246 за завою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», а тому дії Деснянського районного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у м. Києві щодо відкриття виконавчого провадження №52204246 є протиправними, а постанова Деснянського районного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у м. Києві про відкриття виконавчого провадження №52204246 від 12.09.2016 є протиправною та такою, що підлягає скасування.

Крім того, слід зазначити, що рішенням Апеляційного суду міста Києва від 09.10.2012 у справі №22-ц/2690/14917/12, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 19.12.2012, за позов ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства "Банк БІГ Енергія", приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Щадко О.І. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, позовні вимоги задоволено, а саме: визнано виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щадко О.І. від 15.02.2010, зареєстрованого в реєстрі за №75, про звернення стягнення на предмет іпотеки: квартири АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_1, таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження, зокрема, у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Таким чином, враховуючи факт визнання у судовому порядку виконавчого напису нотаріуса, на підставі якого відкрито оскаржуване виконавче провадження, таким, що не підлягає виконанню, у державного виконавця також були відсутні підстави для відкриття виконавчого провадження.

З огляду на встановлений судом факт протиправності відкриття виконавчого провадження №52204246 подальші дії з примусового виконання виконавчого напису від 15.02.2010 №75 є такими, що не можуть створювати юридичних наслідків, а тому дії Деснянського районного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у м. Києві щодо накладення арешту на майно боржника та заборону на його відчуження в рамках виконавчого провадження ВП №52204246 та щодо закінчення виконавчого провадження ВП №52204246 є протиправними, а постанови Деснянського районного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у м. Києві про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 14.09.2016 та про закінчення виконавчого провадження від 15.09.2016 у виконавчому провадженні №52204246 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Щодо позовних вимог про визнання неправомірними дій Деснянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві щодо зняття арешту з квартири АДРЕСА_1, накладеного в рамках виконавчого провадження ВП №19064565, та зобов'язання Деснянський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві відновити дію арешту на квартиру АДРЕСА_1, накладеного у рамках виконавчого провадження ВП №19064565, суд зазначає про таке.

Згідно з наявною у матеріалах справи копією Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, станом на 17.06.2016 арешт нерухомого майна, накладений постановою відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві від 05.05.2010 у межах виконавчого провадження №19064565, не знятий у встановленому порядку та продовжує свою дію. Зазначене підтверджується також листом відповідача від 06.09.2017. Інших доказів зняття вказаного арешту матеріали справи не містять, а позивачем не доведено, з огляду на що суд вказує про необґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Деснянського районного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у м. Києві щодо відкриття виконавчого провадження №52204246.

Визнати протиправною та скасувати постанову Деснянського районного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у м. Києві про відкриття виконавчого провадження №52204246 від 12.09.2016.

Визнати протиправними дії Деснянського районного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у м. Києві щодо накладення арешту на майно боржника та заборону на його відчуження в рамках виконавчого провадження №52204246.

Визнати протиправною та скасувати постанову Деснянського районного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у м. Києві про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 14.09.2016 у виконавчому провадженні №52204246.

Визнати протиправними дії Деснянського районного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у м. Києві щодо закінчення виконавчого провадження №52204246.

Визнати протиправною та скасувати постанову Деснянського районного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у м. Києві про закінчення виконавчого провадження від 15.09.2016 у виконавчому провадженні №52204246.

Визнати протиправною бездіяльність Деснянського районного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у м. Києві щодо не направлення на адресу ОСОБА_1 постанов, винесених у виконавчому провадженні №52204246.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.